Кафедра природничих наук і методик їхнього навчання
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/62
Переглянути
8 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Диференціація та інтеграція навчання природничих дисциплін – дві сторони єдиного освітнього процесу(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Сальник, Ірина Володимирівна; Salnyk, Iryna Volodymyrivna(ua) Розвиток суспільства зумовлює формування такої парадигми освіти, яка передбачає перехід до принципово нових систем навчання. Сучасна освіта розвивається в таких напрямах, які поєднують у собі діаметрально протилежні підходи. Саме так відбувається із природничою освітою, яка по своїй суті є інтегративною. Навчання учнів із широким діапазоном здібностей вимагає від учителів інноваційних ідей для навчання та врахування особливостей їх розвитку. Актуалізується проблема поєднання диференціації та інтеграції в природничий освіті. Метою статті є висвітлення особливостей комплексної реалізації диференційованого та інтегративного підходів у навчанні природничих наук як основи сучасного навчального середовища закладу загальної середньої освіти. У статті проаналізовані підходи українських та закордонних дослідників, що вивчали ідеї диференціації й інтеграції та особливості їх упровадження в освіті. Як концептуальна основа об’єднання двох протилежних підходів нами визначена теорія множинних інтелектів. Згідно з цією теорією у навчанні повинні бути враховані індивідуальні особливості інтелектуального розвитку учня. З іншого боку, інтеграція різних модальностей і дисциплін може задовольнити різні способи пізнання та розуміння, якими володіють учні з різними типами інтелекту. Основне завдання природничих наук – формування цілісних наукових знань, уявлень про єдину наукову картину світу. У статті показано, що наука поєднує процеси диференціації та інтеграції – єдність і цілісність світу, а також його різноманітність, специфічність різних форм матерії. За наслідками проведеного дослідження нами виділена STEM-освіта та проєктні технології навчання як засоби реалізації у навчанні природничих наук диференційованого та інтеграційного підходів. Залишаються проблемними питання підготовки вчителів, здатних реалізувати ці ідеї в умовах STEM орієнтованого середовища освіти. (en) The development of society determines the formation of such a paradigm of education, which involves the transition to fundamentally new systems of education. Modern education is developing in directions that combine diametrically opposed approaches. This is exactly what happens with science education, which is essentially integrative. On the other hand, learning students with a wide range of abilities requires teachers to come up with innovative ideas and take into account the peculiarities of student development. The problem of combining differentiation and integration in natural education is being updated. The purpose of the article is to highlight the features of the complex implementation of differentiated and integrative approaches in the teaching of natural sciences as the basis of the modern educational environment of a secondary school. The article analyzes the approaches of Ukrainian and foreign researchers who studied the ideas of differentiation and integration and the peculiarities of their implementation in education. We defined the theory of multiple intelligences as a conceptual basis for combining two opposite approaches. According to this theory, individual features of the student’s intellectual development should be taken into account in education. On the other hand, the integration of different modalities and disciplines can accommodate the different ways of knowing and understanding possessed by students with different types of intelligence. The main task of natural sciences is the formation of integral scientific knowledge, ideas about a unified scientific picture of the world. The article shows that science combines differentiation and integration: the unity and integrity of the world, as well as its diversity, the specificity of various forms of matter. Based on the results of the conducted research, we singled out STEM education and project learning technologies as means of implementing differentiated and integrative approaches in the learning of natural sciences. The issue of training teachers capable of implementing these ideas in the conditions of a STEM-oriented educational environment remains problematic.Документ Інтеграція кейс-технологій у процесі підготовки майбутніх вчителів природничих наук : методичний підхід до вивчення базових хімічних дисциплін(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Бохан, Юлія Володимирівна; Форостовська, Тетяна Олександрівна; Горбатюк, Наталія Миколаївна; Недайборщ, Наталія Петрівна; Bokhan, Iuliia Volodymyrivna; Forostovska, Tetiana Oleksandrivna; Horbatiuk, Nataliia Mykolayivna; Nedaiborshch, Nataliia Petrivna(ua) Стаття присвячена впровадженню в освітній процес кейс-технологій під час підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін на прикладі вивчення базових хімічних дисциплін. Метод кейс-технологій – це метод активного проблемно-ситуаційного аналізу, що базується на навчанні через розв’язання конкретних задач-ситуацій (кейсів). Застосування кейс-методів у навчанні сприятиме розвитку у студентів різних навичок, які є важливими для їхньої професійної діяльності, аналізу, практичних навичок, творчого мислення, комунікативних навичок тощо. Через розв’язання кейс-завдань студенти розуміють, як вони можуть використовувати знання, здобуті під час вивчення базових природничих дисциплін, не лише в повсякденному житті, але й у майбутній професійній діяльності. Кейс-завдання можна ефективно використовувати на будь-якому етапі заняття для створення проблемної ситуації при поясненні нового матеріалу, що допомагає мотивувати студентів і актуалізувати їх знання. Також їх можна застосовувати на етапі рефлексії для узагальнення вивченого матеріалу. У статті розглянуті особливості створення кейсів для занять з хімічних дисциплін та критерії оцінювання роботи студентів над кейсами. Автори пропонують для оцінювання роботи студентів використовувати різні підходи. Зокрема, це може бути самооцінка в середині групи, оцінювання спостерігачем, який входить до групи, або голосування за найкращого «аналітика», «організатора» чи «за неординарне рішення» тощо. Такі методи допомагають студентам удосконалювати соціальні навички роботи в команді, контроль і самоконтроль. Автори стверджують, що використання кейс-завдань під час вивчення базових хімічних дисциплін дає можливість підвищити якість підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін, допомагаючи їм краще справлятися з реальними завданнями та викликами в професійній діяльності. Однак цей метод повинен використовуватися в поєднанні з іншими методами навчання, переважно традиційними. Вказано, що застосування методу case-study дає можливість активізувати процес навчання, сформувати позитивну мотивацію та оновити творчий потенціал вчителів. (en) The article is devoted to the implementation of case technologies in the educational process during the training of future science teachers, with a focus on studying basic chemistry disciplines. The case technology method is an active, problem-based situational analysis technique based on learning through solving specific situational problems (cases). Using case methods in education encourages the development of various skills in students that are essential for their professional work, including analytical, practical, creative thinking, and communication skills. In the offered article is exposed essence of method of keys, his purpose and task, place and value of method in professional preparation of future specialists. By solving case tasks, students understand how they can apply the knowledge gained in basic science disciplines not only in everyday life but also in their future professional activities. Case tasks can be effectively used at any stage of a lesson to create a problem situation when explaining new material, which helps motivate students and activate their knowledge. They can also be applied at the reflection stage to summarize the material studied. The article discusses the specifics of creating cases for chemistry classes and the criteria for assessing students’ work on cases. The authors propose using different approaches to assess students’ work, including self-assessment within the group, evaluation by an observer within the group, or voting for the best "analyst," "organizer," or "innovative solution." Such methods help students enhance their social skills for teamwork, control, and self-control. The authors argue that using case tasks in studying basic chemistry disciplines can improve the quality of training for future science teachers, equipping them to handle real-world tasks and challenges in their professional activities. However, this method should be combined with other teaching methods, particularly traditional ones. Along with this, the theoretical and methodical preparation of case technologies in institutions of higher education requires further improvement.Документ Використання ситуаційних завдань під час підготовки майбутніх вчителів природничих наук на прикладі вивчення дисципліни «Токсикологічна хімія екооб’єктів»(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Бохан, Юлія Володимирівна; Форостовська, Тетяна Олександрівна; Горбатюк, Наталія Миколаївна; Bokhan, Iuliia Volodymyrivna; Forostovska, Tetiana Oleksandrivna; Horbatiuk, Nataliia Mykolayivna(ua) Питанням екології та токсикології в закладах вищої освіти приділяється велика увага, що органічно вписується в загальний динамічний розвиток природничої освіти та забезпеченні якості підготовки вчителів природничих наук – хімії, фізики та біології. Необхідність формування готовності майбутніх учителів природничих наук до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи зумовлює актуальність та необхідність вивчення ними навчальної дисципліни «Токсикологічна хімія екооб’єктів» У цій статті наголошується на важливості формування базових знань з екотоксикології для майбутніх вчителів природничих наук, зокрема в області біологічних токсинів, промислових отрут, наркотичних та психотропних речовин, канцерогенів та мутагенних сполук. Особлива увага приділяється використанню ситуаційних завдань під час навчання курсу «Токсикологічна хімія екооб’єктів» як ефективного методу, що стимулює мотивацію та емоційність навчання. Курс спрямований на розвиток навичок пошуку та аналізу наукової інформації, а самостійна робота над ситуаційними завданнями розвиває творче мислення та творчі здібності студентів. Використання технології модульного вивчення дозволяє систематизувати матеріал і показати зв'язок теорії з практикою. Стаття містить приклади ситуаційних завдань, які викликають особливий інтерес студентів та поглиблюють їхнє розуміння впливу токсичних речовин на генетичний матеріал людини. Використання ситуаційних завдань дозволяє оцінити рівень підготовки студентів з точки зору компетентнісно-орієнтованого навчання, оскільки процес їх вирішення завжди передбачає використання навичок логічного мислення та роботи з інформацією. Вони можуть виступати як ресурс розвитку мотивації студентів для пізнавальної діяльності, сприяючи розвитку професійної самостійності та покращенню якості їхньої освіти та підготовки до викладання природничих дисциплін. Майбутні дослідження будуть зорієнтовані на розробку ситуаційних завдань екотоксикологічного змісту для підготовки майбутніх вчителів природничих наук в умовах навчальної та виробничої практик. (en) Ecology and toxicology are given significant attention in higher education institutions, aligning with the overall dynamic development of natural science education and ensuring the quality of training for teachers of natural sciences – chemistry, physics, and biology. The necessity of preparing future teachers for the development of students' ecological competence in primary schools underscores the relevance and importance of studying the educational discipline «Toxicological Chemistry of Ecoobjects». This article emphasizes the importance of forming foundational knowledge in ecotoxicology for future teachers of natural sciences, particularly in the areas of biological toxins, industrial poisons, narcotics and psychotropic substances, carcinogens, and mutagenic compounds. Special attention is given to the use of situational tasks in teaching the course «Toxicological Chemistry of Ecoobjects" as an effective method that stimulates motivation and emotional engagement in learning. The course aims to develop skills in searching and analyzing scientific information, and independent work on situational tasks enhances students' creative thinking and abilities. The use of modular learning technology allows for the systematization of material and demonstrates the connection between theory and practice. The article includes examples of situational tasks that capture students' particular interest and deepen their understanding of the impact of toxic substances on human genetic material. The use of situational tasks enables the assessment of students' preparedness from the perspective of competency-oriented learning, as solving them always involves the use of logical thinking skills and information processing. They can serve as a resource to motivate students for cognitive activities, contributing to the development of professional independence and the improvement of the quality of their education and preparation for teaching natural science disciplines. Future research will focus on developing situational tasks with ecotoxicological content for the training of future teachers of natural sciences in educational and industrial settings.Документ Розв’язування задач із природничих наук та астрономії засобами мови Python і поелементного аналізу(РВВ ЦДПУ В. Винничека, 2021) Трифонова, Олена Михайлівна; Садовий, Микола Ілліч; Курнат, Галина Леонідівна; Tryfonova, Olena Mykhailivna; Sadovyі, Mykola Illich; Kurnat, Halyna Leonidivna(ua) Проблема активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти значно актуалізувалася в ході реалізації концепції нової української школи, коли докорінно змінилося соціальне замовлення на компетентну особистість. Одним із шляхів вирішення проблеми є реалізація методу поелементного аналізу та запровадження комп’ютерного моделювання з використанням мови Python. У методиці навчання природничих наук цей метод мало застосовується, хоч він є ефективним. Постала проблема розглянути методику використання цього методу в світлі нинішньої парадигми освіти та Концепції Нової української школи. Здійснено порівняння розуміння дослідниками поняття поелементний аналіз та узагальнено їх цілісне розуміння. На прикладі поелементного аналізу та комп’ютерного моделювання мовою Python розглянуто методику розв’язування задач на використання фундаментального поняття тяжіння.Документ Інтеграційні процеси природничої освіти(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Подопригора, Наталія Володимирівна; Подопригора, Наталья Владимировна; Podoprygora, Natalia Volodymyrivna; Клоц, Євген Олександрович; Клоц, Евгений Александрович; Klots, Evhen Oleksandrovych(ua) У статті розглядається проблема інтеграції змісту природничих дисциплін. Виявлено дидактичні основи, що забезпечують розв’язання суперечності між вимогами до високого теоретичного рівня навчального матеріалу та його доступністю, наочністю і посильністю в навчанні. Обґрунтовано, що інтеграція як втілення інтегративного підходу до навчання є одним із засобів, який спроможний уніфікувати, об’єднати й сконцентрувати знання на основі взаємопроникнення його елементів, зміцнення й ускладнення зав’язків між ними. Встановлено, що цей процес є набагато ширшим ніж поняття міждисциплінарні зв’язки, та передбачає віддзеркалення в змісті природничих дисциплін тих діалектичних взаємозв’язків, які об’єктивно діють у природі і пізнаються природничими науками. До інтегративних чинників, що забезпечують процес інтеграції в природничій освіті віднесено: складні об’єкти пізнання, методи дослідження, наукові ідеї і теорії, цілі науки і наукові картини світу. До системоутворювальних орієнтирів інтеграції віднесено цілеспрямовану навчально-пізнавальну, науково-практичну, науково-дослідну діяльності студентів. Визначено та схарактеризовано напрями проектування змісту навчання природничих наук відповідно до дидактичних основ розгортання логіки навчальної дисципліни.Документ Гуманістична спрямованість підготовки майбутніх учителів природничих наук(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Калініченко, Надія Андріївна; Калиниченко, Надежда Андреевна; Kalinichenko, Nadiya Andriivna(uk) Стаття присвячена проблемам гуманістичної спрямованості підготовки майбутніх учителів природничих наук, які реалізуються через опанування майбутнім фахівцем освітніми технологіями та методиками формування ключових і предметних компетентностей учнів старшої загальноосвітньої школи; формування здатності до здійснення моніторингу професійної педагогічної діяльності та аналізу педагогічного досвіду; здатності до самоорганізації власної професійної педагогічної діяльності, рефлексії; готовності до інновацій в професійній педагогічній діяльності. Сприйняття і утвердження гуманістичного мислення базується на розумінні педагогом суспільно-економічних і політичних трансформацій, що відбуваються у соціумі, розумінні і сприйнятті тих змін, які відбуваються в особистостях вихованців, їх цінностей, потреб, мотивів, що спонукає до переосмислення своїх дій і проявляється у діалозі, співпраці, партнерстві, повазі до учня, забезпечує удосконалення педагогічного процесу.Документ Контекстні хімічні завдання як засіб реалізації інтегрованої підготовки майбутніх вчителів природознавчих дисциплін(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Бохан, Юлія Володимирівна; Бохан, Юлия Владимировна; Bokhan, Iuliia Volodymyrivna; Форостовська, Тетяна Олександрівна; Форостовская, Татьяна Александровна; Forostovska, Tetiana Oleksandrivna(uk) В статті висвітлено дидактичні та функціональні можливості контекстних завдань під час викладання хімічних дисциплін (на прикладі загальної та неорганічної хімії), показана їх роль у формуванні інтегрованих природничих компетентностей майбутніх вчителів природознавчих дисциплін. В статті розкривається зміст поняття «контекстне завдання», розглядаються принципи їх розробки, обґрунтовується значення подібного типу завдань, роль і місце контекстних завдань у формуванні професійних компетентностей майбутнього фахівця під час підготовки вчителів природничих дисциплін (хімії, фізики, біології ). Висвітлено основні етапи процесу конструювання контекстних завдань.Документ Контекстні хімічні завдання як засіб реалізації інтегрованої підготовки майбутніх вчителів природознавчих дисциплін(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Бохан, Юлія Володимирівна; Форостовська, Тетяна Олександрівна; Бохан, Юлия Владимировна; Форостовская, Татьяна Александровна; Bokhan, Iuliia Volodymyrivna; Forostovska, Tetiana Oleksandrivna(uk) В статті висвітлено дидактичні та функціональні можливості контекстних завдань під час викладання хімічних дисциплін (на прикладі загальної та неорганічної хімії), показана їх роль у формуванні інтегрованих природничих компетентностей майбутніх вчителів природознавчих дисциплін. В статті розкривається зміст поняття «контекстне завдання», розглядаються принципи їх розробки, обґрунтовується значення подібного типу завдань, роль і місце контекстних завдань у формуванні професійних компетентностей майбутнього фахівця під час підготовки вчителів природничих дисциплін (хімії, фізики, біології ). Висвітлено основні етапи процесу конструювання контекстних завдань.