Кафедра природничих наук і методик їхнього навчання
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/62
Переглянути
4 результатів
community.search.results.head
Документ Інтеграційні процеси природничої освіти(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Подопригора, Наталія Володимирівна; Подопригора, Наталья Владимировна; Podoprygora, Natalia Volodymyrivna; Клоц, Євген Олександрович; Клоц, Евгений Александрович; Klots, Evhen Oleksandrovych(ua) У статті розглядається проблема інтеграції змісту природничих дисциплін. Виявлено дидактичні основи, що забезпечують розв’язання суперечності між вимогами до високого теоретичного рівня навчального матеріалу та його доступністю, наочністю і посильністю в навчанні. Обґрунтовано, що інтеграція як втілення інтегративного підходу до навчання є одним із засобів, який спроможний уніфікувати, об’єднати й сконцентрувати знання на основі взаємопроникнення його елементів, зміцнення й ускладнення зав’язків між ними. Встановлено, що цей процес є набагато ширшим ніж поняття міждисциплінарні зв’язки, та передбачає віддзеркалення в змісті природничих дисциплін тих діалектичних взаємозв’язків, які об’єктивно діють у природі і пізнаються природничими науками. До інтегративних чинників, що забезпечують процес інтеграції в природничій освіті віднесено: складні об’єкти пізнання, методи дослідження, наукові ідеї і теорії, цілі науки і наукові картини світу. До системоутворювальних орієнтирів інтеграції віднесено цілеспрямовану навчально-пізнавальну, науково-практичну, науково-дослідну діяльності студентів. Визначено та схарактеризовано напрями проектування змісту навчання природничих наук відповідно до дидактичних основ розгортання логіки навчальної дисципліни.Документ Формування готовності майбутніх учителів природничих наук до реалізації циклу наукового пізнання засобами навчального фізичного експерименту(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Подопригора, Наталія Володимирівна; Подопригора, Наталья Владимировна; Podoprygora, Nataliia Volodymyrivna(uk) У статті розглянуто проблему підготовки майбутніх учителів природничих наук до формування основних компетентностей в природничих науках і технологіях, наукового розуміння природи і сучасних технологій, а також здатності застосовувати його в практичній діяльності. Готовність майбутніх учителів природничих наук до професійної діяльності розглядається з позицій їхньої природничо-наукової та методичної підготовки. Представлені методичні рекомендації щодо організації і реалізації циклу наукового пізнання застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати на прикладі експериментального завдання з фізики: визначення добротності математичного маятника. До лабораторного обладнання увійшли прості цифрові вимірювальні прилади та авторське саморобне обладнання, що уможливлює реалізацію пропонованого завдання в навчальному фізичному експерименті.Документ Сучасні тенденції оновлення змісту навчання майбутніх вчителів фізики та інформатики(ФОП Гордієнко Є. І., 2019) Подопригора, Наталія Володимирівна; Ткаченко, А. В.; Подопригора, Наталья Владимировна; Ткаченко, А. В.; Podoprygora, N.; Tkachenko, A.(ua) У статті розглянуто питання оновлення змісту навчання майбутніх вчителів фізики та інформатики відповідно до вимог сьогодення. Визначено, що професійно-орієнтовані завдання (зокрема, навчальні проекти) виступають важливим та дієвим засобом реалізації квазіпрофесійної майбутньої педагогічної діяльності.Документ Таксономічний підхід до формування фахової компетентності майбутніх учителів і викладачів фізики в процесі навчання теоретичної фізики(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Подопригора, Наталія Володимирівна; Подопригора, Наталья Владимировна; Podopryhora, Nataliia(uk) Анотація. У статті здійснено науковий аналіз психолого-педагогічної моделі – таксономії Б. Блума, яка описує процес навчання та мислення в контексті формування в майбутніх учителів і викладачів фізики спеціальної (фахової) компетентності з теоретичної фізики. Виявлено, що багаторівнева структура таксономії дозволяє чітко визначити цілі навчання, формулювати студентам проблеми та ставити завдання, визначати адекватні цілям оціночні інструменти. Установлено, що перевагою такс ономії Б. Блума є доступність її практичної реалізації в навчально-виховному процесі, зокрема в процесі навчання теоретичної фізики таксономія уможливлює формування в студентів навичок мислення високих рівнів, таких як аналіз, синтез, оцінка, створення.