Кафедра філософії, політології та психології
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/28
Переглянути
2 результатів
community.search.results.head
Документ Особенности влияния морального императива на правовые институты: социально-философский аспект(2017) Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(ua) У статті проводиться соціально-філософський аналіз особливостей впливу морального імперативу на інститути права.Документ Georg Hegel’s “philosophy of science” as a methodology for researching socio-historical processes(2020) Харченко, Юлія Володимирівна; Стежко, Зоя Василівна; Шалімова, Наталія Станіславівна; Kharchenko, Julia Volodymyrivna; Stezhko, Zoya Vasylivna; Shalimova, Nataliia Stanislavivna(ua) У статті аналізується філософська концепція Г. Гегеля як система доказових знань, які базуються на раціональному осмисленні дійсності, та як система принципів і категорій із методологічними можливостями в області філософії науки, зокрема історії. Актуальність теми визначається необхідністю пошуку рішення тисячолітньої проблеми закономірностей у соціально-історичних процесах та надання історії статусу науки. Метоюстатті є внесення посильного вкладу у визначення методологічних можливостей філософської концепції Г. Гегеля в поясненні, передбаченні та прогнозуванні соціально-історичних процесів – у контексті раціональної епістемології. Методи та результати дослідження. Методологією є принципи, категорії та методи раціональної філософії – сходження від абстрактного до конкретного, єдності історичного та логічного, а також загальнонаукові методи – аналіз та синтез, індукція та дедукція, порівняльний аналіз, узагальнення, абстрагування. Представлено глибинну внутрішню логіку взаємопереходів філософських категорій концепції Г. Гегеля, яка визначає рух абстракції від початкової раціоналізації розмаїття конкретних історичних подій до розуміння їхньої глибинної цілісності та каузальності. Обґрунтована можливість формування загальних законів історії, проте: 1) лише в історико-філософському дискурсі; 2) лише у прийнятних рамках багатозначності (із визнанням принципової неможливості повної раціоналізації історичних подій). Проаналізовано причини, що знижують практичну ефективність імплементації методологічних вимог. Робиться висновок про необхідність переорієнтації державної політики на повагу до філософської методології. Розглянуто специфіку розуміння Г. Гегелем свободи й історичної необхідності та їхній вплив на формування загальних законів історії. Визначено місце та роль ірраціональних суб’єктивних чинників постмодернізму в «канві» пізнання законів суспільного розвитку. Проілюстровано ефективність методологічних вимог філософії Г. Гегеля в галузі історії на прикладі діалектики кількісних та якісних змін.