Кафедра інформатики та інформаційних технологій
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/63
Переглянути
10 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Проблеми організації навчального середовища для низькорівневого програмування(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Баранюк, Олександр Филимонович; Baranyuk, O.(ua) У статті подано результати дослідження способів організації робочого середовища для навчання основ низькорівневого програмування. Наголошено на використанні простих і доступних засобів розробки програм. З огляду на припинення підтримки 16-розрядних програм, пропонується організувати робоче середовище на основі асемблера MASM32 з бібліотекою введення-виведення Irvine32. У курсі архітектури обчислювальних систем більша увага приділяється принципам функціонування обчислювальних систем та перетворення асемблерних програм у виконувані модулі. Проаналізовано наукові публікації з питань організації навчання програмування початківців, навчання низькорівневого програмування та використання середовищ розробки в навчальному процесі. На основі аналізу сформульовано вимоги до редакторів/середовищ для програмування. Навчання основ низькорівневого програмування пропонується здійснювати поетапно. На початкових етапах студенти ознайомлюються з організацією навчального середовища для програмування на основі обраного асемблера, засвоюють принцип трансляції програм за допомогою консольних команд та пакетних командних файлів. На наступних етапах пропонується використовувати текстові редактори з набором функцій підтримки програмування, автоматизації процесу компіляції та налагодження. Згідно з вимогами до середовищ розробки програм, проаналізовано функціональні можливості простого редактора HiEditor та більш розвиненого редактора Notepad++. З’ясовано, що хоча розглянуті редактори не мають усіх бажаних функцій, проте їх можна додати шляхом створення команд користувача для виклику сторонніх програм, зокрема асемблера, компонувальника та налагоджувача. Аналіз можливостей професійного IDE Visual Studio показав, що його також можна використовувати для програмування мовою асемблера, але це потребує численних налаштувань. (en) The article presents the results of a study on methods of organizing a working environment for teaching the basics of low-level programming. Emphasis is placed on the use of simple and accessible software development tools. Due to the discontinuation of support for 16-bit programs, it is proposed to organize a working environment based on the MASM32 assembler with the Irvine32 input/output library. In the computer architecture course, more attention is paid to the principles of computer systems functioning and the assembler programs buildings. Scientific publications on the organization of programming education for beginners, low-level programming training, and the use of development environments in the educational process were analyzed. Based on the analysis, requirements for editors/programming environments were formulated. Teaching the fundamentals of low-level programming is proposed to be carried out in stages. At the initial stages, students become familiar with the organization of a programming learning environment based on the chosen assembler, learn the principle of program translation using console commands and batch command files. At the next stages, it is proposed to use text editors with a set of programming support functions, automation of the compilation and debugging process. According to the requirements for software development environments, the functionality of the simple editor HiEditor and the more advanced editor Notepad++ were analyzed. It was found that although the considered editors do not have all the desired functions, they can be added by creating user commands to call third-party programs, including the assembler, linker, and debugger. An analysis of the capabilities of the professional IDE Visual Studio showed that it can also be used for assembler programming, but this requires numerous settings.Документ Розробка інформаційної системи для лабораторних досліджень(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Баранюк, Олександр Филимонович; Baraniuk, O.(ua) У статті надано результати розробки вимірювальної інформаційної системи для збору даних лабораторних експериментів, призначеної для дослідження зарядно-розрядних характеристик літійіонних акумуляторів. Основний акцент в дослідженні зроблено на використанні простих і доступних компонентів. Під час дослідження проаналізовано наукові публікації з питань використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній і дослідницькій діяльності, розробки мікропроцесорних систем для наукових досліджень, довідкові аркуші використаних електронних компонентів. Коротко описано основні апаратні компоненти представленої системи та методи отримання й обробки даних. Основою запропонованого рішення є плата мікроконтролера Arduino Nano, доповнена сумісними датчиками для вимірювання напруги, струму й температури. Система збору даних вимірює напругу в діапазоні від 0 до 5 В, струм – у діапазоні від –3 до +3 А, температуру – у діапазоні від –55 до +125 °C. Основними режимами роботи є заряджання і розряджання літійіонного акумулятора. Вибір режиму здійснюється командою з кнопкового пульта шляхом комутації ключів на польових транзисторах. Система може бути доповнена LCD-дисплеєм для відображення поточних даних експерименту. Мікроконтролер містить попередньо створену й завантажену програму (прошивку), яка реалізує логіку дослідження, здійснює отримання та первинну обробку даних. Зібрані дані перетворюються в послідовність форматованих текстових рядків і через вбудований USB-порт періодично передаються в комп’ютер, де отримуються й реєструються комп’ютерною програмою. Як програму для комп’ютера використано програмну надбудову PLX-DAQ до офісної програми Microsoft Office Excel, яка отримує дані через віртуальний COM-порт і заносить їх до комірок аркуша електронної таблиці. Запропонована система призначена насамперед для проведення лабораторних досліджень у рамках освітнього процесу та студентських дослідницьких проєктів. (en) The article presents the development of a simple data acquisition system for collecting data from laboratory experiments designed to study the charge-discharge characteristics of lithium-ion batteries. The main focus of the research is on the use of simple and affordable components. The research analyzed scientific publications on the use of information and communication technologies in educational and research activities, the development of microprocessor systems for scientific research, and datasheets of the used electronic components. The main hardware components of the presented system and the methods of data acquisition and processing are briefly described. The proposed solution is based on the Arduino Nano microcontroller board, supplemented with compatible sensors for measuring voltage, current, and temperature. The data acquisition system can measure voltage within a range of 0 to 5 V, current within a range of –3 to +3 A, and temperature in the range from –55 to +125 °C. The main operating modes are charging and discharging of the Li-ion battery. The mode is selected by a command from the push button module by turning the MOSFET based switch on and off. The microcontroller contains a user-created and preloaded program (firmware) that implements the research program logic, performs data acquisition and primary processing. The collected data is converted into a sequence of formatted text lines and periodically transmitted to the computer via the built-in USB port, where it is received and registered by a computer program. The PLX-DAQ software add-in for the Microsoft Office Excel office program is used as a computer program, which receives data through a virtual COM port and enters it into the cells of the spreadsheet. The proposed system is primarily intended for conducting laboratory studies as part of the educational process and student research projects.Документ Особливості вивчення типів даних при підготовці фахівців з інформатики(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009) Баранюк, Олександр Филимонович(uk) У статті аналізуються традиційні підходи до вивчення типів даних у різних мовах програмування та запропоновано розглядати питання вибору типів даних для побудови інформаційних систем з точки зору ефективності обробки різних типів даних процесором.Документ Систематика шаблонів у контексті об’єктних технологій(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Баранюк, Олександр Филимонович; Baranyuk, O.(uk) Сучасні програмні системи відносяться до складних систем, одним із способів подолання складності є декомпозиція, причому переваги має об’єктна декомпозиція. Об’єктні технології залишаються складними не тільки при розробці реальних програмних систем, але й при вивченні їх студентами. На допомогу новачкам у програмуванні приходять шаблони, які акумулюють кращий досвід об’єктно-орієнтованої розробки програм. Оскільки кількість шаблонів обчислюється сотнями, а єдиної і повної класифікації шаблонів не існує, в роботі здійснена спроба систематизації шаблонів за фазами розробки програмних систем та рівнями абстракції. При вивченні курсу «Проектування програмних систем» пропонується націлювати студентів на використання представленої систематизації шаблонів з метою полегшення пошуку шаблонів, потрібних для реалізації навчальних завдань і проектів.Документ Проблемно-орієнтоване навчання у програмній інженерії(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Баранюк, Олександр Филимонович; Baranyuk, O.(uk) Спостерігається певний розрив між рівнем підготовки фахівців з програмування і вимогами з боку роботодавців. Випускникам бракує навичок комунікації, командної роботи, досвіду реалізації реальних проектів. Традиційна лекційно-лабораторна система викладання передбачає трансляцію знань, а не формування необхідних випускнику навичок. На цьому наголошують нормативні документи галузі комп’ютерних наук та програмної інженерії. Потрібні активні методи навчання, засновані на природній цікавості молоді до нових знань та досліджень.Пропонується при вивченні курсу «Проектування програмних систем» застосовувати елементи проблемно-орієнтованого навчання. При цьому активну роль переходить від викладача до студента, який сам керує процесом навчання на основі власного досвіду і запропонованого викладачем набору проблем. Проблема виступає як рушійна сила процесу навчання.Документ Методичні аспекти програмного моделювання цифрових об'єктів при вивченні схемотехнічних компнентів ЕОМ(КДПУ ім. В. Винниченка, 2008) Баранюк, Олександр Филимонович(uk) У статті розглядаються питання програмного моделювання цифрових обчислювальних пристроїв, розробки графічного інтерфейсу моделей та використання програмних моделей у навчальному процесі.Документ Розробка навчальної бібліотеки підпрограм для низькорівневого програмування(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Баранюк, Олександр Филимонович(uk) У статті подається аналіз проблеми підвищення ефективності навчання низькорівневому програмуванню в умовах дефіциту навчальних годин і пропонується розробка навчальної бібліотеки підпрограм введення-виведення для полегшення навчання початківців.Документ Роль шаблонів у навчанні низькорівневому програмуванню(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Баранюк, Олександр Филимонович(UA) У статті подається аналіз проблеми підвищення ефективності навчання низькорівневому програмуванню в умовах дефіциту навчальних годин шляхом використання шаблонів та розкриваються основні напрями застосування шаблонів.Документ Пошук шляхів підвищення ефективності вивчення мови асемблера(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Баранюк, Олександр Филимонович(UA) У статті дається детальний аналіз проблеми вивчення мови асемблера і здійснюється пошук шляхів підвищення ефективності засвоєння цієї мови студентами вищих навчальних закладів.Документ Використання структурного програмування в процесі вивчення мови асемблера(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Баранюк, Олександр Филимонович(UA) У статті подається аналіз проблеми використання структурного підходу в процесі навчання програмуванню мовою асемблера і розкриваються складові структурованості програм.