Факультет освітніх наук та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6090
Переглянути
35 результатів
Результати пошуку
Документ Мотивація як елемент реалізації людиноцентрованого принципу у роботі вчителя початкової школи(2025) Дем’янчик, Богдана Олексіївна; Demianchyk, B. O.(ua) У магістерській роботі на тему «Мотивація як елемент реалізації людиноцентрованого принципу у роботі вчителя початкової школи» розкрито теоретичні, психолого-педагогічні та практичні аспекти мотивації педагога і учня в умовах сучасної початкової освіти. З’ясовано сутність людиноцентрованого підходу як філософсько-педагогічної концепції, що визначає дитину центральною цінністю освітнього процесу. Обґрунтовано взаємозв’язок між рівнем професійної мотивації вчителя та ефективністю реалізації гуманістичних принципів навчання. У роботі проаналізовано основні наукові підходи до проблеми мотивації в освіті, висвітлено вікові особливості мотиваційної сфери молодших школярів, розкрито роль педагога у формуванні внутрішньої навчальної мотивації. Представлено результати емпіричного дослідження стану реалізації людиноцентрованого підходу у початковій школі, виявлено чинники, що впливають на мотиваційну діяльність учителя. Розроблено авторську модель мотиваційної готовності педагога до впровадження людиноцентричної педагогіки та програму методичної підтримки вчителів з підвищення мотиваційної компетентності. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання матеріалів дослідження у підготовці та підвищенні кваліфікації педагогів, у діяльності закладів освіти й методичних служб. (en) The master’s thesis “Motivation as an Element of the Human-Centered Principle Implementation in the Work of a Primary School Teacher” explores the theoretical, psychological, pedagogical, and practical aspects of teacher and student motivation in the context of modern primary education. The essence of the human-centered approach is revealed as a philosophical and pedagogical concept that places the child at the center of the educational process. The interrelation between the level of a teacher’s professional motivation and the effectiveness of implementing humanistic teaching principles is substantiated. The paper analyzes the main scientific approaches to the problem of motivation in education, highlights the age-specific features of the motivational sphere of primary school pupils, and discloses the teacher’s role in forming internal learning motivation. The results of an empirical study on the implementation of the human-centered approach in primary school are presented, and the factors influencing the teacher’s motivational activity are identified. An author’s model of the teacher’s motivational readiness for implementing a human centered pedagogy and a program of methodological support for enhancing teachers’ motivational competence have been developed. The practical significance of the obtained results lies in the possibility of using the research materials in teacher training, professional development, and in the work of educational institutions and methodological centers.Документ Формування економічного мислення молодших школярів : кваліфікаційна робота магістра(2025) Фетісенко, Євгенія Олегівна; Fetisenko, Ye.O.(ua) Актуальність дослідження зумовлена потребою підготовки молодших школярів до життя в умовах сучасного ринкового суспільства, де економічна грамотність є критично важливою компетенцією. У контексті реалізації Нової української школи (НУШ) особливого значення набуває розвиток фінансової освіти, підприємницьких навичок та раціонального мислення вже на початковому етапі навчання. Інтеграція економічних знань в освітній процес відповідає вимогам компетентнісного й діяльнісного підходів НУШ, сприяючи формуванню критичного мислення й соціальної відповідальності. Важливим аспектом дослідження є вивчення закордонного досвіду країн ЄС у сфері фінансової освіти молодших школярів. Аналіз міжнародних практик дозволяє виокремити ефективні методики (наприклад, ігрові симуляції, проєктне навчання, фінансові квести), які можуть бути адаптовані до української освітньої реальності з урахуванням місцевих особливостей. Об’єкт дослідження: процес формування економічного мислення в учнів початкових класів. Предмет дослідження: теоретичні й методичні засади розвитку економічного мислення молодших школярів в умовах навчання за Типовими освітніми програмами НУШ з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду. Метою дослідження є теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методику формування економічного мислення молодших школярів на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних педагогічних підходів, а також розробити навчально-методичні рекомендації для вчителів початкових класів на основі компетентнісного й діяльнісного підходів НУШ і кращих міжнародних практик. Основні завдання дослідження: - проаналізувати існуючі підходи до економічної освіти молодших школярів у наукових психолого-педагогічних джерелах; - дослідити вікові особливості засвоєння економічних знань дітьми 6–10 років; - вивчити досвід країн з розвиненою системою фінансової грамотності школярів (на прикладі країн Європи, Північної Америки, Азії); - розробити навчально-методичні матеріали (ігри, кейси, проєкти, ресурси) для інтеграції економічного змісту в предмети початкової школи згідно з Концепцією НУШ. Основні результати дослідження: - проаналізовано вітчизняні й міжнародні підходи до формування економічного мислення молодших школярів; - визначено оптимальні форми роботи, методи й технологічні підходи з економічної освіти з урахуванням вікових особливостей; - розроблено комплекс вправ, спрямованих на розвиток фінансової грамотності, основ економіки побуту та елементарного підприємництва для уроків у початковій школі; - апробовано авторську методичну розробку вебпортал «Економіка для початкової школи» для подолання інституційних бар’єрів та сприятиме обміну досвідом між педагогами. (en) Relevance of the study is driven by the need to prepare young learners for life in a modern market society, where economic literacy is a critically important competence. Within the framework of the New Ukrainian School (NUS), the development of financial education, entrepreneurial skills, and rational thinking at the primary education stage gains particular significance. The integration of economic knowledge into the learning process aligns with the competency-based approach of NUS, fostering activity-based skills, critical thinking, and social responsibility. An essential aspect of the research is the study of international experience (EU countries, the USA, Canada, Singapore) in financial education for young learners. The analysis of global practices helps identify effective methodologies (e.g., game simulations, project-based learning, financial quests) that can be adapted to the Ukrainian educational context, considering local specifics. Object of study: the process of forming economic thinking in primary school students. Subject of study: theoretical and methodological foundations for the development of economic thinking in primary school students in the context of teaching according to the NUS Standard Educational Programs, taking into account domestic and foreign experience. The purpose of the study is to theoretically substantiate and experimentally verify the methodology for developing economic thinking in younger schoolchildren based on an analysis of domestic and foreign pedagogical approaches, as well as to develop teaching and methodological recommendations for primary school teachers based on the competency-based and activity-based approaches of the New Ukrainian School and best international practices. The main objectives of the study are: - to analyze existing approaches to economic education of primary school children in scientific psychological and pedagogical sources; - to investigate the age-related characteristics of economic knowledge acquisition by children aged 6–10; - to study the experience of countries with developed systems of financial literacy for schoolchildren (using the example of countries in Europe, North America, and Asia); - to develop teaching materials (games, case studies, projects, resources) for integrating economic content into primary school subjects in accordance with the NUS Concept for overcoming institutional barriers and will facilitate the exchange of experience between teachers. Key research findings: - Domestic and international approaches to developing economic thinking in younger schoolchildren were analyzed. - Optimal forms of work, methods, and technological approaches to economic education were identified, taking into account age characteristics. - A set of exercises aimed at developing financial literacy, the basics of household economics, and elementary entrepreneurship for primary school lessons was developed - The author's methodological development, the web portal “Economics for Primary School” was tested.Документ Формування ключових компетентностей учнів початкової школи в інтегрованому курсі «Я досліджую світ»(2025) Федас, Наталія Володимирівна; Fedas, N. V(ua) Робота викладена на 95 сторінках, містить 2 розділи, 60 джерел в переліку посилань та 6 додатків. Об’єктом дослідження є освітній процес у початковій школі. Предмет дослідження– формування ключових компетентностей молодших школярів засобами інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Метою роботи є теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність формування ключових компетентностей учнів початкової школи в процесі реалізації інтегрованого курсу «Я досліджую світ». У першому розділі розглянуті теоретичні основи формування ключових компетентностей учнів початкової школи: сутність компетентнісного підходу до навчання в початковій школі, компетентнісний підхід як ключова інноваційна ідея сучасної освіти та формування ключових компетентностей учнів початкової школи в інтегрованому курсі «Я досліджую світ». У другому розділі розглянуто процес формування ключових компетентностей учнів в умовах впровадження нового державного стандарту початкової освіти: представлено аналіз освітніх програм та передового педагогічного досвіду з формування ключових компетентностей учнів початкової школи, акцентовано увагу на методиці та технологіях формування ключових компетентностей учнів початкової школи, а також експериментально перевірено ефективність впровадження інтерактивних технологій у процесі формування ключових компетентностей молодших школярів. (en) The research work consists of 95 pages, includes 2 chapters, 60 references, and 6 appendices. The object of the research is the educational process in primary school. The subject of the research is the formation of key competences of primary school students through the integrated course “I Explore the World.” The purpose of the study is to theoretically substantiate and experimentally verify the effectiveness of forming key competences of primary school students in the process of implementing the integrated course “I Explore the World.” The first chapter examines the theoretical foundations of forming key competences in primary school students: the essence of the competence-based approach to primary education, the competence-based approach as a key innovative idea of modern education, and the development of key competences of primary school students within the integrated course “I Explore the World.” The second chapter focuses on the process of forming key competences of students under the implementation of the new State Standard of Primary Education. It presents an analysis of educational programs and best pedagogical practices for forming key competences of primary school students, emphasizes methods and technologies for developing these competences, and experimentally verifies the effectiveness of using interactive technologies in forming key competences of younger students.Документ Особливості індивідуального підходу до роботи в парі при вивченні танців латиноамериканської програми в клубах танцювального спорту(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Спінул, Ігор Васильович; Спінул, Олена Миколаївна; Spinul, Ihor Vasylyovych; Spinul, Helen Mykolaivna(ua) У статті автори здійснють аналіз методичних засад та специфіки імплементації індивідуального підходу в систему підготовки танцювальних пар, які спеціалізуються на латиноамериканській програмі в умовах спортивних клубів. Авторами акцентовано увагу на сучасних тенденціях розвитку танцювального спорту, що характеризуються підвищенням вимог до виконавської майстерності, яка передбачає не лише бездоганну технічну та фізичну підготовку, але й досягнення високого рівня психоемоційної когерентності, інтуїтивного взаєморозуміння та гармонійної синхронності партнерів. Автори доводять, що ефективність тренувального процесу детермінується системним урахуванням унікальних характеристик спортсменів на чотирьох взаємопов’язаних рівнях. Антропометричний рівень передбачає адаптацію біомеханіки хореографічних елементів до конституційних особливостей танцюристів задля нівелювання фізичних диспропорцій та досягнення естетичної гармонії. Психологічний рівень спрямований на забезпечення сумісності темпераментів, розвиток емпатії та налагодження конструктивної комунікації, що є фундаментом стабільності дуету. Техніко-стильовий рівень орієнтований на органічний синтез індивідуальних виконавських манер у цілісний художній образ, де особливості кожного партнера взаємно доповнюють одна одну. Рольовий рівень фокусується на вдосконаленні невербальної взаємодії в системі ведення-слідування, трансформуючи її в динамічний діалог тіл. Підсумовуючи, автори доводять, що персоніфікація навчально-тренувального процесу виступає необхідною передумовою для оптимізації взаємодії в парі. Такий підхід дозволяє максимально реалізувати творчий потенціал спортсменів, забезпечити їхній прогресивний розвиток та суттєво підвищити конкурентоспроможність дуету на національній і міжнародній спортивних аренах. (en) In the article, the authors analyze the methodological principles and specifics of implementing an individual approach in the training system for dance couples specializing in the Latin American program in sports clubs. The authors focus on modern trends in the development of dance sports, which are characterized by increased requirements for performing skills, which involves not only impeccable technical and physical training, but also achieving a high level of psycho-emotional coherence, intuitive mutual understanding and harmonious synchrony of partners. The authors prove that the effectiveness of the training process is determined by the systematic consideration of the unique characteristics of athletes at four interconnected levels. The anthropometric level involves the adaptation of the biomechanics of choreographic elements to the constitutional features of the dancers in order to level out physical disproportions and achieve aesthetic harmony. The psychological level is aimed at ensuring the compatibility of temperaments, developing empathy and establishing constructive communication, which is the foundation of the stability of the duet. The technical and stylistic level is oriented towards the organic synthesis of individual performance manners into a holistic artistic image, where the characteristics of each partner mutually complement each other. The role level focuses on improving non-verbal interaction in the lead-follow system, transforming it into a dynamic dialogue of bodies. In conclusion, the authors prove that the personification of the training process is a necessary prerequisite for optimizing interaction in a pair. This approach allows for the maximum realization of the creative potential of athletes, ensuring their progressive development and significantly increasing the competitiveness of the duet in the national and international sports arenas.Документ Підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Філоленко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana(ua) Стрімкий розвиток технологій, інноваційних сфер діяльності, необхідність нестандартного мислення й уміння генерувати оригінальні ідеї дедалі більше актуалізують проблему творчості як важливої характеристики індивіда. У цьому контексті особливого значення набуває підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, адже саме вони створюють умови для формування творчих здібностей дітей на етапі, коли закладаються основи особистісного становлення. Від рівня підготовки майбутніх вихователів, здатних розвивати у дітей дошкільного віку творчі здібності, залежить виконання завдань і вимог професійної освіти, що зорієнтована на перспективу. У статті проаналізовано особливості підготовки майбутніх вихователів до формування творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку. З’ясовано, що ефективний розвиток творчих здібностей дошкільників безпосередньо залежить від професійної компетентності вихователя. Вихователь повинен володіти системою знань, умінь, навичок й особистісних якостей, які дозволяють організовувати творчу діяльність дітей, стимулювати їхню активність та зацікавленість, створювати умови для вільної творчої самореалізації. Для підготовки майбутніх вихователів до формування творчих здібностей дітей дошкільного віку в закладах вищої освіти необхідно створити педагогічні умови, які би сприяли розвитку креативності студентів, їх вмінню творчо підійти до розв’язання педагогічних ситуацій у роботі із вихованцями. Для цього необхідно створити креативне освітнє середовище: наповнити зміст навчальних дисциплін творчим характером, використовувати інтерактивні форми, методи та прийми навчання, залучати студентів до виховних заходів, театральних постановок, виконання завдань творчого характеру, що в подальшому вони використовуватимуть у своїх професійній діяльності із дошкільниками. Перспективи подальших розвідок напряму вбачаємо у дослідженні технологій ефективного розвитку творчих здібностей дошкільників. (en) The rapid development of technologies, innovative fields of activity, the need for unconventional thinking and the ability to generate original ideas increasingly actualize the problem of creativity as an important characteristic of an individual. In this context, the training of future teachers of preschool educational institutions is of particular importance, because it is they who create the conditions for the formation of children’s creative abilities at the stage when the foundations of personal development are laid. The level of training of future educators capable of forming creative skills in preschool children depends on the fulfillment of the tasks and requirements of professional education, which is oriented towards the future. The article analyzes the features of training future educators to form the creative abilities of older preschool children. It has been found that the effective development of preschoolers’ creative abilities directly depends on the professional competence of the educator. The teacher must possess a system of knowledge, skills, and personal qualities that allow them to organize children’s creative activities, stimulate their activity and interest, and create conditions for free creative self-realization. To prepare future educators to develop the creative abilities of preschool children in educational institutions, it is necessary to create pedagogical conditions that would contribute to the development of students’ creativity and their ability to creatively approach the solution of pedagogical situations in working with students. To do this, it is necessary to create a creative educational environment: fill the content of academic disciplines with a creative character, use interactive forms, methods and teaching methods, involve students in educational activities, theatrical productions, and perform tasks of a creative nature, that they will use in their professional activities with preschoolers in the future. We see prospects for further exploration directly in the study of technologies for the effective development of preschoolers’ creative abilities.Документ Формування творчих здібностей особистості як психолого-педагогічна проблема(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Савченко, Наталія Сергіївна; Savchenko, Nataliia Serhiyivna(ua) У статті проаналізовано педагогічні ідеї науковців щодо проблеми формування творчих здібностей особистості. У наукових дослідженнях вітчизняних учених означену проблему висвітлено в різних аспектах: загальні питання формування творчої особистості; сутність творчої діяльності, її етапи, методи навчання; специфіка творчих здібностей, зокрема, молодших школярів, та збагачення їхнього творчого потенціалу. Неодноразово підкреслювалася думка, що формування здібностей є керованим психолого-педагогічним процесом, який впливає на мотивацію творчої діяльності, пізнавальні інтереси, загальнонавчальні уміння. Доведено, що творчість є метою й умовою самореалізації людини. Крім того, творчість дітей, хоча і не може прирівнюватися до творчості дорослих, становить важливу передумову їхнього розвитку. У змісті статті зазначається, що у науковому обігу не існує єдиної системи компонентів дефініції «творчі здібності». Приділяючи велику увагу вивченню творчих здібностей, вчені, з метою з’ясування якостей особистості, що сприяють творчим проявам, намагаються поставити їх у залежність від рівня інтелекту. Обгрунтовано, що залежність між інтелектом і творчими здібностями є, але міру її необхідно з’ясовувати відповідно до діяльності, у яку вони включені. Узагальнено праці учених різних наукових галузей щодо проблеми творчих здібностей і зроблено висновок відносно того, що пусковим механізмом творчої діяльності є мотиваційний аспект. Доведено, що лише через вивчення особистості у життєдіяльності можна зрозуміти залежність будь-якого виду діяльності від наявних здібностей і навпаки. Здібність піднімає діяльність на вищий рівень, і така якісно нова діяльність відповідає новим потребам, інтересам і впливає на подальший розвиток особистості та її здібності. Серед компонентів творчих здібностей: спонтанність, фантазійність, гнучкість та оригінальність думки, інтуїтивність народження ідей, використання підсвідомого у розв’язанні проблем, іноді ‒ наявність суперечностей як результату необґрунтованих припущень, пізнавальна допитливість, здібність до мисленнєвих операцій та перенесення досвіду, цінність сприйняття, готовність пам’яті, гнучкість мислення, здатність оцінювати дії, легкість генерування ідей, здібність передбачати, уміння переносити знання у нову ситуацію, розвинена уява, вміння створювати нові образи та знаходити багатоваріантність розв’язків. (en) The article analyzes the pedagogical ideas of scientists regarding the problem of forming the creative abilities of an individual. In the scientific researches of domestic scientists, this problem is highlighted in various aspects: general issues of the formation of a creative personality; the essence of creative activity, its stages, teaching methods; the specificity of creative abilities, in particular, of younger schoolchildren, and the enrichment of their creative potential. The opinion that the formation of abilities is a controlled psychologicalpedagogical process that affects the motivation of creative activity, cognitive interests, general educational skills was repeatedly emphasized. It has been proven that creativity is the goal and condition of a person’s self-realization. In addition, the creativity of children, although it cannot be equated with the creativity of adults, is an important prerequisite for their development. In the content of the article, it is noted that there is no single system of components of the definition of "creative abilities" in scientific circulation. Paying great attention to the study of creative abilities, scientists, in order to find out the personality qualities that contribute to creative manifestations, try to put them in dependence on the level of intelligence. It is well-founded that there is a dependence between intelligence and creative abilities, but its extent must be determined according to the activity in which they are included. The works of scientists of various scientific fields regarding the problem of creative abilities are summarized and a conclusion is drawn regarding the fact that the motivational aspect is the starting mechanism of creative activity. It has been proven that only through the study of personality in life activities can one understand the dependence of any type of activity on existing abilities and vice versa.The ability raises the activity to a higher level, and such qualitatively new activity meets new needs, interests and affects the further development of the individual and his abilities. Among the components of creative abilities: spontaneity, imagination, flexibility and originality of thought, intuitiveness of the birth of ideas, use of the subconscious in solving problems, sometimes - the presence of contradictions as a result of unfounded assumptions, cognitive curiosity, the ability to think operations and transfer experience, the value of perception, readiness of memory, flexibility of thinking, the ability to evaluate actions, the ease of generating ideas, the ability to predict, the ability to transfer knowledge to a new situation, a developed imagination, the ability to create new images and find multiple solutions.Документ Лепбук як засіб формування природознавчих компететностей дітей дошкільного віку(2025) Білоус, Тетяна Олександрівна; Bilous, T. O.(ua) Робота викладена на 93 сторінках, містить 2 розділи, 61 джерело в переліку посилань та 3 додатки. Об’єктом дослідження є процес формування природознавчих компетентностей дітей дошкільного віку. Предметом дослідження є використання лепбука як засобу розвитку природознавчих компетентностей у дошкільників. Мета дослідження дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці ефективності використання лепбука як інноваційного засобу формування природничо-екологічної компетентності дітей старшого дошкільного віку. У першому розділі висвітлені сутність та зміст природничо-екологічної компетентності дітей дошкільного віку, проаналізовано нормативне та методичне забезпечення формування екологічної компетентності старших дошкільників та визначено засоби формування природничої компетеності дошкільників. У другому розділі була проведена діагностика рівня природознавчих компетентностей у дошкільників. В результаті чого нами була розроблена та реалізована програма формувального експерименту та перевірена ефективність використання лепбуку як засобу формування природничо-екологічної компетентності дітей старшого дошкільного віку. У кінці роботи подано висновки, які відповідають вступу та основній частині роботи й містять основні узагальнення виконаного дослідження. (en) The work is presented on 93 pages, contains 2 chapters, 61 sources in the reference list, and 3 appendices. The object of the study is the process of developmet of pre-school children’s natural science competences. The subject of the study is the usage of a lapbook as a means of developmet of pre-school children’s natural science competences. The purpose of the study is to theoretically substantiate, design, and experimentally verify the effectiveness of usage of a lapbook as an innovative tool for formation of natural-ecological competence of older preschool children. The first chapter highlights the essence and content of preschool children’s natural-ecological competence, analyzes regulatory and methodological support for the formation of ecological competence of older preschoolers, and defines means of developmet of pre-school children’s natural science competences. The second chapter presents the diagnostics of the level of natural science competences of preschoolers. Based on the results, a formative experiment program was developed and implemented, and the effectiveness of usage the lapbook as a tool for development of pre-school children’s natural science competences.Документ Дослідницька діяльність як спосіб стимулювання пізнавальної активності молодших школярів(2025) Загрійчук, Альбіна Андріївна; Zahriichuk, A. A.(ua) Робота присвячена дослідженню ролі дослідницької діяльності в активізації пізнавальної активності молодших школярів та формуванні природничих уявлень. У першому розділі розглянуто ознайомлення дітей із природним довкіллям як педагогічну проблему, визначено значущість ігрових технологій у підвищенні пізнавальної мотивації та описано методику їх застосування в інтегрованому курсі НУШ «Я пізнаю світ». У другому розділі подано аналіз експериментального дослідження, висвітлено педагогічний досвід та визначено умови ефективного використання ігрових і дослідницьких методів. Експеримент підтвердив, що їх поєднання сприяє розвитку інтересу до природничих явищ, спостережливості та мотивації до навчання. (en) The research focuses on the role of research activity in stimulating cognitive activity of primary school pupils and shaping their scientific and natural concepts. The first section examines pupils’ familiarization with the natural environment as a pedagogical issue, outlines the significance of game-based learning technologies for increasing learning motivation, and describes the methodology of their application within the integrated NUS course “I Explore the World”. The second section provides an analysis of the experimental study, highlights pedagogical experience, and determines the conditions for effective implementation of game-based and research-oriented methods. The experiment confirmed that their combination contributes to the development of children’s interest in natural phenomena, observation skills, and motivation for learning.Документ Природа у вихованні дітей за поглядами педагогів(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Радул, Ольга Сергіївна; Прибора, Тетяна Олександрівна; Баранюк, Ірина Григорівна; Radul, Olha; Prybora, Tetiana; Baranyuk,Iryna(ua) Природа, природне середовище посідає важливе місце у різнобічному вихованні людини – фізичному, розумовому, моральному, естетичному, трудовому тощо. Про використання природи у цих різних аспектах у розвитку й вихованні зростаючої людини наголошували педагоги різних часів. У статті висвітлено погляди деяких зарубіжних і вітчизняних педагогів минулого про різні аспекти використання природи у вихованні дітей. Про використання природи для фізичного розвитку дитини активно почали говорити гуманісти епохи Відродження Вітторіно да Фельтре, Ф. Рабле, М. Монтень. Ф. Рабле і М. Монтень акцентують увагу й на значенні природи у розумовому вихованні. Більше про використання природи у загартуванні дитини зазначають просвітителі Д. Локк та Ж. Ж. Руссо, акцентуючи увагу дорослих на загартуванні дитини з ранніх років. Згідно поглядів Руссо, першою «книгою» для дитини повинна бути природа, природні явища. Спостереження за ними приносить й естетичну насолоду. Ф. Фребель пропонує використовувати сади для дітей у соціальному, розумовому, моральному, трудовому вихованні, у розвитку дитячої творчості. У ХІХ столітті освічені інтелігентні жінки, зокрема А. Симонович, Є. Водовозова, публікують педагогічні праці, в яких на основі власної практичної діяльності висловлюють певні погляди про використання природи у розумовому, фізичному, трудовому, естетичному вихованні. Прибічники вільного виховання наприкінці ХІХ – у першій третині ХХ століття пропонуючи нові умови навчання у сільській місцевості. Вони вважали, що природні, сільські умови є найкращим засобом, насамперед, для фізичного, морального і трудового виховання. Марія Монтессорі поглядах на використання природи акцентує увагу на її значенні у фізичному і моральному вихованні дітей. Вона пропонує землеробські роботи, розведення рослин і тварин, свідоме спостереження за природою. Широко розглядала виховні можливості природи у вихованні дітей Софія Русова. Природу, пори року вона кладе в основу програми роботи дитячого садка, показуючи як можна організовувати різнобічне виховання дітей. (en) Nature and the natural environment play an important role in the multifaceted education of a person – physical, mental, moral, aesthetic, labor, etc. Educators in different periods have emphasized the use of nature in these various aspects of the development and education of a growing person. This article highlights the views of some foreign and Ukrainian educators of the past on various aspects of the use of nature in children upbringing. The Renaissance humanists, such as Vittorino da Feltre, F. Rabelais, and M. Montaigne, began to actively discuss the use of nature for physical development of children. F. Rabelais and M. Montaigne also stressed the importance of nature in intellectual education. Enlighteners J. Locke and J. J. Rousseau wrote more about the use of nature in hardening children, drawing adults’ attention to hardening children since their early age. According to Rousseau, nature and natural phenomena should be the first “book” for a child. Observing the nature among others brings aesthetic pleasure. F. Froebel suggested using kindergartens for children’s social, intellectual, moral, and labor education, as well as for the development of their creativity. In the 19th century, educated intelligent women, in particular A. Simonovich and E. Vodovozova, issued pedagogical works in which, based on their own practical experience, they expressed certain views on the use of nature in intellectual, physical, labor, and aesthetic education. At the end of the 19th century and in the first third of the 20th century, the advocates of free education proposed new conditions for learning in rural areas. They believed that natural, rural conditions were the best means, first and foremost, for physical, moral, and labor education. Maria Montessori assigned nature the main role in children physical and moral development. She suggested farming, gardening and animal breeding, as well as deliberate nature observation, as the most efficient ways to achieve this aim. Sofia Rusova extensively explored the educational potential of nature in raising children. She made nature and seasons the basis of kindergarten curriculum, demonstrating how to organize a comprehensive children upbringing.Документ Інтеграція гуманітарних і педагогічних дисциплін як засіб формування морально-етичної культури учителя історії(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Ляшенко, Ростислав Олександрович; Liashenko, Rostyslav Oleksandrovych(ua) У статті розглядається проблема формування морально-етичної культури майбутніх учителів історії як ключового компонента їхньої професійної підготовки. Автор доводить, що інтеграція гуманітарних і педагогічних дисциплін є ефективним інструментом виховання морально зрілої, педагогічно майстерної особистості, спроможної виступати моральним авторитетом для учнів і суспільства. Обґрунтовано, що саме цілісне поєднання знань з філософії, етики, культурології, історії та педагогіки сприяє формуванню у студентів стійких моральних переконань, ціннісних орієнтацій, професійної етики, емпатії та гуманістичного світогляду. Теоретико-методологічною основою дослідження слугують аксіологічний, культурологічний, системний та компетентнісний підходи, які дозволяють комплексно осмислити процес становлення морально-етичної культури педагога як інтегрованого феномену. Проаналізовано сучасний стан вивчення проблеми у вітчизняній та зарубіжній педагогічній думці, що підтверджує актуальність і перспективність інтеграційного підходу. Наведено конкретні приклади інтегрованого змісту дисциплін, а також методів навчання, які сприяють особистісному розвитку студентів: аналіз педагогічних ситуацій, обговорення моральних дилем, рольові ігри, рефлексивне письмо, педагогічна практика з етичним супроводом та наставництво. Визначено комплекс педагогічних умов, що забезпечують ефективність інтеграції: наявність ціннісно насиченого освітнього середовища, моральний приклад викладачів, рефлексивна діяльність студентів, академічна доброчесність, міжпредметна координація змісту навчання. Зроблено висновок, що інтеграція гуманітарних і педагогічних компонентів освіти створює основу для формування вчителя-історика як носія високої моральної культури, здатного здійснювати не лише навчальну, а й виховну місію, спрямовану на утвердження гуманістичних і демократичних цінностей у молодого покоління. (en) The article addresses the problem of forming the moral and ethical culture of future history teachers as a key component of their professional training. The author substantiates that the integration of humanities and pedagogical disciplines is an effective tool for educating a morally mature and pedagogically competent individual capable of becoming a moral authority for students and society. It is argued that the holistic combination of knowledge from philosophy, ethics, cultural studies, history, and pedagogy contributes to the formation of stable moral convictions, value orientations, professional ethics, empathy, and a humanistic worldview in students. The theoretical and methodological framework of the study includes axiological, culturological, systemic, and competency-based approaches, which enable a comprehensive understanding of the process of shaping a teacher’s moral and ethical culture as an integrated phenomenon. The article analyzes the current state of the issue in Ukrainian and international pedagogical thought, confirming the relevance and potential of the integrative approach. It presents concrete examples of integrated subject content as well as educational methods that foster students’ personal development: analysis of pedagogical cases, discussion of moral dilemmas, role-playing games, reflective writing, ethically guided teaching practice, and mentoring. The paper identifies a set of pedagogical conditions that ensure the effectiveness of integration: the presence of a value-oriented educational environment, moral role models among faculty, students’ reflective activity, academic integrity, and interdisciplinary coordination of curricula. The article concludes that integrating the humanities and pedagogical components of teacher education creates a foundation for preparing history teachers as bearers of high moral culture, capable of fulfilling not only instructional but also educational missions aimed at fostering humanistic and democratic values in the younger generation.