Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Компоненти інформаційної культури майбутніх педагогів(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Філоленко, Оксана Володимирівна; Буткевич, Антон Володимирович; Filonenko, O.; Butkevych, A.(ua) У статті визначено й схарактеризовано компоненти інформаційної культури майбутніх педагогів. Встановлено, що поліфункціональна особистісна та професійно значуща якість педагога – інформаційна культура – включає такі взаємопов’язані компоненти, як: когнітивний (передбачає активний, творчий характер мисленнєвої діяльності, розуміння сучасної наукової картини світу, повноту і глибину предметних знань, уміння приймати самостійні рішення в різних ситуаціях, інтерес до інформаційної діяльності з використанням засобів ІКТ), технологічний (передбачає комп’ютерну й інформаційну грамотність, що відповідає сучасному рівню розвитку інформатики та комп’ютерних технологій, структурі та якості інформаційних ресурсів, уміння ефективно використовувати інформаційні джерела різного характеру), інформаційно-комунікативний (передбачає активне використання майбутніми педагогами можливостей комп’ютерних комунікацій для міжособистісної та колективної взаємодії, здатність використовувати електронно-обчислювальні та електронно-інтелектуальні системи), прогностичний (включає свідомий вибір майбутніми педагогами джерел інформації, здатність прогнозувати можливі наслідки інформаційної діяльності, професійну і соціальну адаптацію в інформаційному середовищі, що постійно оновлюється) та ергономічний (включає здатність передбачати можливі негативні наслідки роботи з комп’ютером та вміння ефективно організовувати діяльність із використанням засобів ІКТ). Формування виокремлених компонентів інформаційної культури педагога в процесі професійної підготовки передбачає наявність спеціального організованого освітнього середовища, певної системи педагогічних умов його функціонування, активної взаємодії всіх учасників освітнього процесу та своєчасного оцінювання рівня її сформованості. Компоненти тісно переплітаються, взаємопов’язані та в підсумку являють собою системну якість особистості педагога, що найінтенсивніше формується під час професійної підготовки в освітньому процесі ЗВО. (en) The article defines and characterizes the components of the information culture of future teachers. It has been established that the multifunctional personal and professionally significant quality of a teacher – information culture – includes such interrelated components as: cognitive (contains the active, creative nature of thinking, understanding of the modern scientific picture of the world, completeness and depth of subject knowledge, the ability to make independent decisions in various situations, interest in information activities using ICT tools), technological (provides computer and information literacy that corresponds to the modern level of development of computer science and computer technologies, the structure and quality of information resources, the ability to effectively use information sources of various nature), informational and communicative (includes the active use by future teachers of computer communications capabilities for interpersonal and collective interaction, the ability to use electronic computing and electronic intellectual systems), prognostic (includes a conscious choice of information sources by future teachers, anticipation of possible consequences of іinformation activities, professional and social adaptation in a constantly updated information environment) and ergonomic (includes the ability to predict possible negative consequences of working with computer technology and the ability to effectively organize activities using ICT tools). The formation of individual components of the teacher’s information culture in the process of professional training involves the presence of a special organized educational environment, a certain system of pedagogical conditions for its functioning, and active interaction of all participants educational process and timely assessment of the level of its formation. The components are closely intertwined, interconnected and ultimately represent a systemic quality of the teacher’s personality, which is most intensively formed during professional training in the educational process of higher education institutions.Документ Formation of Professional Competence of Future Primary School Teachers Against the Background of Large-Scale Military Aggression(2023) Андросова, Наталя Миколаївна; Цуканова, Наталія Миколаївна; Демченко, Юлія Миколаївна; Прибора, Тетяна Олександрівна; Androsova, N.; Tsukanova, N.; Demchenko, Y.; Prybora, T.; Tkachenko, O.(ua) In contemporary European literature, the problem of shaping future educators against the backdrop of crisis (military) transformations has not been explored. Ukrainian teachers demonstrate valuable experience in the teaching under warfare conditions, which should be the subject of a separate study. In addition, the problem of the professional formation of future teachers is also relevant, given the numerous terminological debates between scientists. The article aims to analyze the formation of professional competence of future elementary school teachers against the background of large-scale military aggression. The work is formed on the use of theoretical pedagogical research methods. Noticeable attention is paid to the methods of generalization, abstraction, analysis, synthesis. Among the empirical methods, the methods of experiment and SWOT-analysis were used. With the help of the latter, the strengths and weaknesses of the formation of professional competence in the system of distance learning of future elementary school teachers against the background of military aggression are reflected. The results considered terminological discussions regarding the concept of “professional competence”, highlighted the main features of professionalism of modern teachers, analyzed the use of game techniques and their impact on the formation of important skills for future teachers, developed a training model to ensure maximum exposure to professional competence in future teachers. In the conclusion, it was noted that the appeal to game techniques allows to deepen the assimilation of professional competence, moreover, conducting games during the war has an additional psychological effect. The best training model for future teachers is to conduct distance learning sessions according to the established program, which provides an increase in the amount of practice and actualization of the experience of independent work.Документ Розвиток професійної компетентності майбутніх учителів засобами проєктних технологій(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Філоненко, Оксана Володимирівна; Буткевич, Антон Володимирович; Filonenko, O.; Butkevych, A.(ua) У статті розкрито особливості використання проєктних технологій у розвитку професійної компетентність компетентності майбутніх учителів. З-поміж сучасних освітніх технологій, що сформувалися в сучасній науці, в яких поєднуються елементи інтерактивності, інтегративності, проблемності, пошуковості тощо, вирізняються проєктні технології навчання, у ході застосування яких реалізуються всі стадії творчого процесу людини: виникнення, обґрунтування, осмислення і прийняття: ідеї, технологічна розробка ідеї, практична робота над втіленням ідеї, апробування об'єкту в роботі, доробка ї самооцінка творчого вирішення ідеї . Встановлено, що в наш час проєктне навчання стало одним із способів розвитку компетентностей. Проєктування виступає як творча, інноваційна діяльність, оскільки завжди спрямована на створення об’єктивно і суб’єктивно нового продукту. Саме реалізація проєктів як в освітній, так і в майбутній професійній діяльності забезпечує розвиток критичного мислення, креативності, самостійності й потребує належного рівня сформованості проєктної культури. До провідних передумов впровадження проєктної діяльності у сфері освіти відносятьть: по-перше, це комплексний характер освітнього проєкту, що передбачає можливість залучення до такої форми роботи практично всіх учасників освітнього процесу; по-друге, створення та реалізація проєктів у процесі підготовки майбутніх педагогів дозволяє охоплювати поле різноманітних проблем, завдань, дій, спрямованих на формування професійної компетентності майбутніх учителів (керівників, психологів, соціальних працівників); по-третє, саме проєктна діяльність вимагає засвоєння широкого спектру гуманітарного знання; по-четверте, такий вид діяльності в умовах навчання педагогічного ЗВО передбачає створення тимчасових колективів, діяльність яких має ґрунтуватися на принципах поваги, взаємодопомоги, взаєморозуміння тощо. До основних вимог організації проєктної діяльності майбутніх педагогів належать: виділення конкретної проблеми; теоретична, практична, пізнавальна значущість очікуваних результатів; самостійна діяльність студентів (індивідуальна, парна, групова); структуризація сутнісної частини проєкту із зазначенням поетапних результатів; використання системи наукових методів дослідження, що передбачає певну послідовність дій: визначення об'єкта, предмета, завдань дослідження; окреслення гіпотези дослідження; відбір методів дослідження; збирання, систематизація, аналіз інформації; обговорення результатів роботи; підбиття підсумків, оформлення та презентація результатів; оцінка проєкту; висновки, визначення нових проблем дослідження. (en) The article reveals the features of using project technologies in the development of professional competence of future teachers. Among modern educational technologies that have been formed in modern science, which combine elements of interactivity, integrativity, problem-solving, search, etc., project learning technologies stand out, during the application of which all stages of the human creative process are implemented: emergence, justification, comprehension and acceptance: ideas, technological development of the idea, practical work on the implementation of the idea, testing the object in work, refinement and self-assessment of the creative solution of the idea. It is established that in our time project learning has become one of the ways to develop competencies. Designing acts as a creative, innovative activity, since it is always aimed at creating an objectively and subjectively new product. It is the implementation of projects, both in education and in future professional activities, that ensures the development of critical thinking, creativity, and independence and requires anappropriate level of project culture.The leading prerequisites for the implementation of project activities in the field of education include: firstly, the complex nature of the educational project, which provides for the possibility of involving practically all participants in the educational process in this form of work; secondly, the creation and implementation of projects in the process of training future teachers allows covering the field of various problems, tasks, actions aimed at forming the professional competence of future teachers (leaders, psychologists, social workers); thirdly, it is project activities that require the mastery of a wide range of humanitarian knowledge; fourthly, this type of activity in the conditions of studying at a pedagogical higher education institution involves the creation of temporary teams, the activities of which should be based on the principles of respect, mutual assistance, mutual understanding, etc. The main requirements for organizing project activities of future teachers include: highlighting a specific problem; theoretical, practical, cognitive significance of the expected results; independent activity of students (individual, paired, group); structuring the essential part of the project with an indication of phased results; using a system of scientific research methods, which involves a certain sequence of actions: defining the object, subject, and research objectives; outlining the research hypothesis; selecting research methods; collecting, systematizing, and analyzing information; discussing the results of the work; summarizing, formatting, and presenting the results; evaluating the project; drawing conclusions, and identifying new research problems.Документ Інтерактивні методи навчання як дидактичний підхід до розвитку проєктної культури у майбутніх викладачів(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Черненко, Олександр Володимирович; Chernenko, O.(ua) У статті розглядається проблема використання інтерактивних методів навчання як дидактичного підходу до розвитку проєктної культури у майбутніх викладачів. Автор аналізує сучасні тенденції в освіті, які зумовлюють необхідність формування проєктної культури у педагогів, та обґрунтовує ефективність інтерактивних методів для досягнення цієї мети. Розкрито сутність та класифікацію інтерактивних методів навчання. Метою дослідження є проведення порівняльного аналізу ефективності інтерактивних методів навчання як дидактичного підходу в процесі розвитку проєктної культури майбутніх викладачів. Дослідження базується на теоретичному аналізі наукової літератури та результатах педагогічного експерименту, проведеного на базі трьох українських університетів. Розкрито погляди вчених на такі наукові категорії як: «проєктна культура», «інтерактивні методи навчання», «дидактичний підхід». У роботі представлено порівняльний аналіз різних інтерактивних методів навчання, їх переваг та недоліків у контексті формування проєктної культури. Експериментальні дані демонструють значно вищу ефективність інтерактивних методів порівняно з традиційними у розвитку проєктної культури майбутніх викладачів. Зокрема, в експериментальній групі, де застосовувались інтерактивні методи, студенти досягли високого та достатнього рівня проєктної культури, тоді як у контрольній групі цей показник залишився низьким. На основі проведеного дослідження автор розробив навчально-методичні рекомендації щодо впровадження інтерактивних методів навчання у процес професійної підготовки майбутніх викладачів з метою розвитку їхньої проєктної культури, що включають: «проєктний інкубатор», «педагогічний хакатон», «віртуальну учительську», «проєктне портфоліо» та рольові ігри, створюючи інтерактивне середовище для розвитку практичних навичок, критичного мислення та інноваційного підходу до освіти. Стаття має практичне значення для викладачів педагогічних закладів вищої освіти та може бути використана для вдосконалення навчальних програм підготовки майбутніх педагогів. (en) The article examines the problem of using interactive teaching methods as a didactic approach to developing project culture in future teachers. The author analyzes current trends in education that necessitate the formation of project culture in educators and substantiates the effectiveness of interactive methods for achieving this goal. The essence and classification of interactive teaching methods are revealed. The aim of the study is to conduct a comparative analysis of the effectiveness of interactive teaching methods as a didactic approach in the process of developing project culture in future teachers. The research is based on a theoretical analysis of scientific literature and the results of a pedagogical experiment conducted at three Ukrainian universities. The views of scientists on such scientific categories as «project culture», «interactive teaching methods», and «didactic approach» are explored. The paper presents a comparative analysis of various interactive teaching methods, their advantages and disadvantages in the context of project culture formation. Experimental data demonstrate significantly higher effectiveness of interactive methods compared to traditional ones in developing project culture of future teachers. In particular, in the experimental group where interactive methods were applied, students achieved high and sufficient levels of project culture, while in the control group this indicator remained low. Based on the conducted research, the author developed educational and methodological recommendations for implementing interactive teaching methods in the process of professional training of future teachers to develop their project culture, including: «Project Incubator», «Pedagogical Hackathon», «Virtual Teachers’ Room», «Project Portfolio», and role-playing games, creating an interactive environment for developing practical skills, critical thinking, and innovative approach to education. The article has practical significance for teachers of pedagogical institutions of higher education and can be used to improve curricula for training future educators.Документ Художня ментальність майбутніх учителів образотворчого мистецтва(2023) Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна; Кучай, Олександр Володимирович; Stritiyevych, T.; Kuchai, O.(ua) У статті розкривається формування художньої ментальності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Визначено, що менталітет є своєрідною здатністю мислення, за допомогою якого формується ціннісне ставлення до реальної дійсності. Менталітет виступає розумовим механізмом, що беруть участь поряд з інтелектом у формуванні свідомості, відбиваючи історичні, культурні та географічні умови життєдіяльності певної спільності та народу. Педагоги є носіями професійного менталітету. Пріоритетними чинниками його формування є соціалізація та педагогічна діяльність. Найважливішими механізмами соціалізації, що формують менталітет, є живе спілкування, ціннісні орієнтації середовища та його предметні умови. У процесі соціалізації відбувається засвоєння національного менталітету, і навіть становлення та розвитку професійного менталітету.конкретизуємо, що професіограма майбутніх учителів образотворчого мистецтва ґрунтується на основі художньо-педагогічної ментальності. Остання поєднує у собі художню ментальність, що властива мистецтву як динамічному, просторовому, синтетичному виду мистецтва, а також педагогічної ментальності, що характерна спільноті вчителів. Визначено художню ментальність як феномен, який синтезує уявлення картини світу з художньо-образотворчим арсеналом мистецтва у художньо-творчих процесах: створення, виконання, інтерпретація, сприйняття, переживання, оцінки художніх творів на основі культурно-історичних, етно-національних, освітньо художніх чинниківДокумент Formation of Professional Competence of Future Primary School Teachers Against the Background of Large-Scale Military Aggression (a response to the challenges of the times)(2023) Демченко, Юлія Миколаївна; Андросова, Наталя Миколаївна; Цуканова, Наталія; Прибора, Тетяна Олександрівна; Ткаченко, Ольга Михайлівна; Demchenko, Y.; Androsova, N.; Tsukanova, N.; Prybora, T.; Tkachenko, O.(en) In contemporary European literature, the problem of shaping future educators against the backdrop of crisis (military) transformations has not been explored. Ukrainian teachers demonstrate valuable experience in the teaching under warfare conditions, which should be the subject of a separate study. In addition, the problem of the professional formation of future teachers is also relevant, given the numerous terminological debates between scientists. The article aims to analyze the formation of professional competence of future elementary school teachers against the background of large-scale military aggression. The work is formed on the use of theoretical pedagogical research methods. Noticeable attention is paid to the methods of generalization, abstraction, analysis, synthesis. Among the empirical methods, the methods of experiment and SWOT-analysis were used. With the help of the latter, the strengths and weaknesses of the formation of professional competence in the system of distance learning of future elementary school teachers against the background of military aggression are reflected. The results considered terminological discussions regarding the concept of “professional competence”, highlighted the main features of professionalism of modern teachers, analyzed the use of game techniques and their impact on the formation of important skills for future teachers, developed a training model to ensure maximum exposure to professional competence in future teachers. Inthe conclusion, it was noted that the appeal to game techniques allows to deepen the assimilation of professional competence, moreover, conducting games during the war has an additional psychological effect. The best training model for future teachers is to conduct distance learning sessions according to the established program, which provides an increase in the amount of practice and actualization of the experience of independent work.