(ua) Автор статті розкриває проблему розвитку емоційної стійкості майбутніх вчителів музичного мистецтва у вищій школі. Встановлено, що означена проблема є актуальною для професії музиканта, яка потребує витримки як у вивченні музичних творів, так і у виконанні їх перед аудиторією. На підставі аналізу джерельної бази авторка визначає поняття «емоційна стійкість», доводить залежність врегулювання психічного стану музиканта від наявності розвиненого самоконтролю та знання мови емоцій, яке сприяє розвитку виконавської техніки майбутнього педагога-музиканта. Авторка приходить до висновку, що професійне становлення майбутнього фахівця-музиканта в процесі вокальної підготовки є неможливим без включення емоційної сфери та наявності високого рівня емоційної стійкості, оскільки емоційні переживання в ході виконання музичних творів впливають на психофізіологічний стан музиканта.
