Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
7 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Проєктна діяльність як засіб соціалізації особистості в процесі професійної підготовки(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Ляшенко, Ростислав Олександрович; Бабенко, Тетяна Василівна; Liashenko, Rostyslav Oleksandrovych; Babenko, Tetiana Vasylivna(ua) В статті на основі аналізу наукової літератури та власного практичного досвіду визначено особливості проєктної діяльності як засобу соціалізації особистості в процесі професійної підготовки; обґрунтовано закономірності та взаємозалежності використання проєктів в освітньому процесі з метою засвоєння соціальних норм, зокрема навичок комунікації і спілкування, необхідних як для реалізації успішного проєкту, так і отримання особистістю соціального досвіду корисного для особистісного та професійного зростання. Аргументовано роль проєктної діяльності як цілеспрямовано створеного середовища соціалізації особистості та її вплив на ефективність професійної підготовки та становлення. Здобувачі освіти навчаючись у такому середовищі, що надає можливість особистості актуалізувати та реалізувати свій потенціал, шляхом розвитку суб’єктності, активного включення у процес організації та самоврядування в освітній діяльності не може не відобразитись позитивно на підсиленні конкурентоздатності молодого покоління та швидшій адаптації в системі соціальних та професійних відносин в майбутньому. Зроблено висновок, що проєктна діяльність є ефективним засобом соціалізації особистості у процесі професійної підготовки. Продуктом включення індивіда у процес соціалізації шляхом залучення до спільної діяльності, об’єднаної визначеною метою є отримання цінного соціального досвіду, інтеріоризація норм, цінностей задля позитивної адаптації та орієнтуванні особистості в складному просторі суспільних відносин. Проєктна діяльність організована з опорою на механізми і принципи соціалізації особистості стає середовищем, де особистість отримає знання і навички, необхідні для теперішньої і майбутньої ситуації її соціо-професійного становлення і зростання. Різносторонній спектр міжособистісної взаємодії у процесі проєктної роботи розвиває комунікаційну, громадянську, лідерську та інші компетентності, сприяє усвідомленню визначеної тимчасової або тривалої соціальної ролі, розуміння і усвідомлення значення особистого внеску у спільну справу. (en) Peculiarities of project activity as a means of socialization of the individual in the process of professional training have been determined on the basis of the analysis of scientific literature and own practical experience; the regularities and interdependence of the use of projects in the educational process with the aim of learning social norms, in particular communication and communication skills, necessary both for the implementation of a successful project and for the individual to obtain social experience useful for personal and professional growth have been substantiated. The role of project activity as a purposefully created environment of socialization of the individual and its influence on the effectiveness of professional training and formation has been argued. Education seekers studying in such an environment, which provides an opportunity for individuals to actualize and realize their potential, through the development of subjectivity, active inclusion in the process of organization and self-governance in educational activities cannot fail to have a positive effect on strengthening the competitiveness of the younger generation and faster adaptation in the system of social and professional relations in the future. It was concluded that the project activity is an effective means of socialization of the individual in the process of professional training. The product of the inclusion of an individual in the process of socialization through involvement in common activities united by a defined goal is the acquisition of valuable social experience, the internalization of norms and values for positive adaptation and orientation of the individual in the complex space of social relations. Project activity organized based on the mechanisms and principles of socialization of the individual becomes an environment where the individual will acquire the knowledge and skills necessary for the current and future situation of his/her socio-professional formation and growth. The diverse spectrum of interpersonal interaction in the process of project work develops communication, civic, leadership and other competencies, promotes awareness of a certain temporary or long-term social role, understanding importance of personal contribution to a common cause.Документ Цифровое искусство: способ коммуникации или средство новой художественной образности?(2018) Кириченко, Олена Іванівна(en) In the article the specificity of digital art is considered, the terminological categories that are used for its characterization; the article defines the communicative possibilities and means of creating artistic imagery in the digital reality through special ways of communication in the media space, as well as the specific expressive means by which digital arts works are created; the article emphasizes the novelty of the visual methods of creating works in digital format, focuses on the specifics of approaches to their analysis, which can not be based on the generally accepted aesthetic categories, since it has its own conceptual base; analysis of works created in the media format should be carried out on the basis of such categories as experimental space, simulation, database, performance, interface, interactivity, synaesthesia, which break the usual approaches to the perception and analysis of a work of art; in addition, in the methodology of the analysis of digital art, it is necessary to rely on an interdisciplinary approach and to identify the synthetic nature of imagery in the works of digital arts.Документ Соціалізація особистості в умовах оновлення інформаційної культури суспільства(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Галета, Ярослав Володимирович; Сьомак, Аліна Володимирівна; Галета, Ярослав Владимирович; Семак, Алина Владимировна; Haleta, Yaroslav Volodymyrovych; Semak, Alina Vladimirovna(ua) У сучасних умовах актуальним є з'ясування специфіки соціалізації особистості в умовах віртуалізації соціальних процесів, що відбуваються. Проблематика соціальної віртуальної реальності поступово стає предметом наукових досліджень, але соціалізуючі можливості цієї реальності поки мало аналізуються вченими. У статті звертається увага на те, що при розкритті суті віртуальної реальності, з одного боку, її не можна розуміти занадто вузько, пов'язуючи лише з комп'ютеризацією суспільства, з використанням Інтернету, а з іншої – не слід тлумачити занадто широко й відносити до неї будь-які інновації в різних сферах суспільства. Найбільш конструктивним є пояснення сутності віртуальної реальності через поширення в суспільстві так званих симуляцій процесів і явищ, які можуть бути пов'язані з комп'ютеризацією, а можуть відбуватися і поза нею.Документ Історико-педагогічні особливості викладання іноземної мови в радянському союзі (50–80-ті роки ХХ століття)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Нечепорук, Яна Сергіївна; Нечепорук, Яна Сергеевна; Necheporuk, Yana Serhiivna(uk) Стаття має на меті провести короткий аналіз розвитку систем інтенсивного навчання іноземної мови у Радянському союзі у період з середини до кінця ХХ століття. Дослідити: головні відмінності у принципах вивчення іноземної мови протягом 50–80-х років, розглянути законні та підзаконні акти, що впливали на основні принципи та головні навчальні підходи. Охарактеризувати еволюцію навчання іноземної мови в СРСР. Стаття заснована на базових теоретичних методах наукового дослідження (аналіз, синтез, історичний метод та ін.).Документ Formation of dialogical linguistics of young schools by interactive techniques(Machulin, 2018) Horska, O. O.; Горська, Олена Олександрівна(en) The article reveals the system of formation of dialogue speeches of junior pupils in Ukrainian language lessons with the help of interactive learning technologies.Документ Current communicative knowledge in the system of the social sciences and humanities in the university curriculum(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Gutsalo, Emiliia Un-Sunivna; Matyash, Olga Ivanivna; Гуцало, Эмилия Ун-Суновна; Матьяш, Ольга Ивановна; Гуцало, Емілія Ун-Сунівна; Матьяш, Ольга Іванівна(en) This paper offers an analysis of a survey, conducted among faculty of universities on the topic of how communication, communication studies, and education are viewed today academia. With the changes taking place education, the field is still somewhat «undefined–unidentified». While continuing discussions about communication and communication training are taking place, there are few empirical studies looking at the development of the discipline and communication education. With this in mind, the authors conducted a study to explore two questions: how educators view communication and communication studies; and how they view the need for communication education at the university level. A discussion of the results and the implications for research is given from a sociocultural perspective.This study provides initial insights into how academics express their views on communication and communication science – what language they use to discuss communication issues, what meanings they assign to the basic concepts and issues, and what cultural traditions and discourses inform their perspectives. Future research should broaden and diversify the sampling by engaging participants from other academic disciplines. Also, this study involves primarily the faculties of more traditional higher educational institutions representing the socalled psycho-pedagogical sector. It might be useful to extend this line of research to the faculties of more modern universities, representing new social departments and programs. As we can see from this study, institutional affiliations play a critical role in how different faculties conceptualize communication and view the prospects for communication research, and eventually for communication education. This analysis was undertaken from a sociocultural perspective: the empirical findings were analyzed in a broader cultural context to see how the expressed views resonate with broader cultural beliefs, practices, and traditions. This methodology can be useful to investigate other broad societal communication issues. Another important theme worth exploring within a sociocultural perspective is: how the existing social practices affect the development of communication disciplines in the country. We hope that the findings of this study, and the questions raised will serve as a stimulus for new empirically grounded interpretive and conceptual studies.Документ Комунікативна складова у структурі формування психологічної культури майбутніх педагогів в умовах оптимізації навчання та виховання дітей з особливими потребами(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Шишова, Інна Олексіївна(uk) У статті розкриваються основні підходи до визначення понять «психологічна культура», «психологічна культура майбутніх педагогів»,. Автор акцентує увагу на комунікативному компоненті психологічної культури майбутнього педагога.