Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
8 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Формування просторового мислення молодших школярів на уроках математики(2024) Олійник, Вікторія Юріївна; Oliinyk, V.Yu.(ua) Робота викладена на 88 сторінках, містить 3 розділи, 86 джерел та 12 додатків. Об’єктом дослідження є методика вивчення математичної освітньої галузі у початковій школі в умовах НУШ. Предмет дослідження – процес формування та розвитку просторового мислення молодших школярів при вивченні математичної освітньої галузі. Мета роботи – висвітлити методичні особливості формування та розвитку просторового мислення учнів при вивченні математики в початковій школі. У першому розділі проаналізовано психолого-педагогічні основи розвитку просторового мислення. Розглянуто різні наукові підходи до визначення цього поняття, його зв’язку з когнітивними процесами та математичним інтелектом. Виділено ключові компоненти просторового мислення, які необхідно формувати у молодшому шкільному віці. У другому розділі магістерської роботи досліджено методичні аспекти формування та розвитку просторового мислення молодших школярів. Зокрема, вивчено: можливості використання дидактичних ігор та вправ для формування просторових навичок; значення конструкторської діяльності у формуванні просторового мислення, включаючи роботу з LEGO та іншими інтерактивними матеріалами; роль інтеграції математичної освітньої галузі з іншими предметами, такими як технології, образотворче мистецтво та природничі науки; ефективність застосування віртуальних інструментів, таких як комп’ютерні програми та інтерактивні ігри, для розвитку уявлення про геометричні об’єкти та просторові відношення; методичні підходи до візуалізації математичних понять за допомогою схем і моделей. Крім того, розроблено авторську методику розвитку просторового мислення, яка передбачає використання завдань ігрового та творчого характеру, спрямованих на розвиток орієнтації в просторі, просторової уяви та геометричних уявлень у дітей молодшого шкільного віку. Методика перевірена у педагогічній практиці та інтегрована у навчальний процес для забезпечення комплексного розвитку просторових навичок учнів. У третьому розділі магістерської роботи досліджено практичну реалізацію методики розвитку просторового мислення молодших школярів під час вивчення математики. Зокрема: описано етапи організації педагогічного експерименту, який мав на меті перевірку ефективності розробленої методики; представлено програму експериментальної роботи, що включала спеціально підібрані вправи, дидактичні ігри, конструкторську діяльність та інтерактивні завдання для формування просторових уявлень і навичок орієнтації у просторі; проведено аналіз результатів експерименту, в якому взяли участь учні молодших класів; оцінено динаміку змін рівня просторового мислення учнів на основі діагностичних методик, таких як тестування, спостереження та аналіз виконаних завдань; визначено ключові фактори, які впливають на успішність розвитку просторового мислення в умовах початкової школи. Результати дослідження засвідчили, що використання авторської методики позитивно впливає на формування просторового мислення молодших школярів. Учні, які брали участь в експерименті, показали значне покращення у виконанні завдань, пов’язаних із просторовою орієнтацією, геометричними уявленнями та математичними вправами, що потребують візуалізації. За результатами роботи зроблено висновки щодо розвитку просторового мислення учнів початкової школи. (en) The work consists of 88 pages, includes 3 chapters, 86 references, and 12 appendices. The object of the study is the methodology of teaching the mathematical educational field in elementary school under the conditions of the New Ukrainian School (NUS). The subject of the research is the process of forming and developing spatial thinking in primary school students while studying the field of mathematics education. The aim of the study is to highlight the methodological features of forming and developing students' spatial thinking during mathematics lessons in primary school. In the first chapter, the psychological and pedagogical foundations for the development of spatial thinking are analysed. Various scientific approaches to defining this concept, its relationship with cognitive processes and mathematical intelligence are considered. Key components of spatial thinking that need to be developed in elementary school age are identified. In the second chapter of the master’s thesis, methodological aspects of developing spatial thinking in elementary school students are explored. Specifically, the study examined: possibilities of using didactic games and exercises to form spatial skills; the importance of constructive activities in developing spatial thinking, including working with LEGO and other interactive materials; the role of integrating the mathematical educational field with other subjects, such as technology, visual arts, and natural sciences; the effectiveness of using virtual tools such as computer programs and interactive games to develop understanding of geometric objects and spatial relationships; methodological approaches to visualizing mathematical concepts through diagrams and models. Additionally, an original methodology for developing spatial thinking was developed, which involves the use of game-based and creative tasks aimed at developing spatial orientation, spatial imagination, and geometric concepts in young children. The methodology was tested in pedagogical practice and integrated into the educational process to ensure comprehensive development of students' spatial skills. In the third chapter of the master’s thesis, the practical implementation of the methodology for developing spatial thinking in elementary school students during mathematics lessons is studied. Specifically: stages of organizing a pedagogical experiment aimed at verifying the effectiveness of the developed methodology are described; the program of experimental work is presented, which included specially selected exercises, didactic games, constructive activities, and interactive tasks for forming spatial representations and orientation skills; the results of the experiment involving elementary school students are analyzed; the dynamics of changes in the level of students' spatial thinking based on diagnostic methods such as testing, observation, and analysis of completed tasks is assessed; key factors influencing the successful development of spatial thinking in elementary school conditions are identified. The study results demonstrated that the use of the original methodology positively influences the development of spatial thinking in elementary school students. Students who participated in the experiment showed significant improvement in tasks related to spatial orientation, geometric representations, and mathematical exercises requiring visualization. Based on the study, conclusions were drawn regarding the development of spatial thinking in elementary school students.Документ Формування пізнавального інтересу учнів початкових класів до вивчення математики шляхом використання інтернет-ресурсів(2024) Огіренко, Інна Анатоліївна; Ohirenko, I. A.(ua) Робота викладена на 135 сторінках, з яких 83 сторінки основного тексту, містить 3 розділи, 81 джерело та 10 додатків. Об’єктом дослідження є процес навчання математичної освітньої галузі у початковій школі. Предмет дослідження – особливості використання інтернет-ресурсів як засобу формування пізнавального інтересу учнів початкової школи до вивчення математики. Мета роботи – дослідити роль інтернет-ресурсів у процесі формування пізнавального інтересу учнів початкових класів до вивчення математики. У першому розділі проаналізовано теоретичний аспект розвитку інтересу до математики учнів початкових класів. Розглянуто сутність пізнавального інтересу та діяльності, їх значення в освітній діяльності. Окреслено особливості організації розвитку пізнавального інтересу у процесі вивчення математики. У другому розділі розглянуто сутність інтернет-ресурсів, їх значення в освітньому процесі початкової школи, методи та шляхи використання інтернет-ресурсів для формування інтересу до вивчення математики. У третьому розділі розкрито практичний аспект використання інтернет-ресурсів для розвитку інтересу молодших школярів до вивчення математики – педагогічний досвід учителів, вимоги та умови до застосування інтернет-ресурсів. Описано проведений педагогічний експеримент. За результатами роботи зроблено висновки щодо ефективності застосування інтернет-ресурсів на уроках математики в початковій школі. (en) Qualification work for the master`s degree in specialty 013 Primary education – Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian University, Kropyvnytskyi, 2024. The work is laid out on 135 pages, of which 83 pages of the main text contain 3 chapters, 81 sources and 10 appendices. The object of the research is process of learning mathematics in primary school. The subject of the research is the peculiarities of using of Internet-resources as a means of forming the cognitive interest of elementary school students in process of learning mathematics. The purpose of the work is to investigate the role of Internet resources in the process of forming cognitive interest of elementary school students in learning mathematics. The first chapter analyzes the theoretical aspect of the development of interest in mathematics among primary school students. The essence of cognitive interest and activity, their importance in educational activity is considered. Features of the organization of the development of cognitive interest in the process of learning mathematics are outlined. The second chapter examines the essence of Internet resources, their importance in the educational process of primary school, methods and ways of their use for the formation of interest in learning mathematics. The third chapter reveals the practical aspect of using Internet resources to develop the interest of primary schoolchildren in learning mathematics: the teachers’ pedagogical experience, requirements and conditions for their use, and also describes the conducted pedagogical experiment. Based on the results of the work, conclusions were made regarding the effectiveness of using Internet resources in mathematics lessons in elementary school.Документ Формування комунікативних компетенцій у молодших школярів(2024) Міщенко, Дар’я Юріївна; Mishchenko, D. Yu.(ua) У науковій роботі розкрито науково-теоретичний аспект формування комунікативних компетенцій у молодших школярів. Визначено поняття «компетенції», «комунікативна компетентність» та охарактеризовано вікові особливості зазначеної категорії здобувачів освіти, щодо процесу їх формування в освітньому процесу. Особлива увага приділена засобам формування комунікативних навичок, їх впливу на формування колективу здобувачів початкової освіти. Розкрито сучасні підходи й вплив інтерактивних технологій у комплексі із традиційними. У ході вивчення практичного досвіду вчителів початкових класів визначено найбільш ефективні методи, форми та засоби формування комунікативної компетенції учнів початкових класів. (en) The scientific work reveals the scientific-theoretical aspect of the formation of communicative competences in younger schoolchildren. The concepts of «competencies», «communicative competence» are defined and the age characteristics of the specified category of education seekers are characterized, in relation to the process of their formation in the educational process. Special attention is paid to the means of formation of communication skills, their influence on the formation of the collective of students of primary education. Modern approaches and the influence of interactive technologies combined with traditional ones are revealed. During the study of the practical experience of primary school teachers, the most effective methods, forms and means of forming the communicative competence of primary school students were determined.Документ Ігрові технології у процесі ознайомлення учнів початкової школи з природою(2024) Мітірьова, Анастасія Михайлівна; Mitirova, A. M.(ua) Робота присвячена питанню використання ігрових технологій у процесі ознайомлення учнів з природою в освітньому процесі початкової школи. В першому розділі розглянуто процес ознайомлення молодших школярів із природним довкіллям як педагогічну проблему, особливості перебігу та організації цього процесу; теоретично обґрунтовано роль ігрових технологій у формуванні природничих уявлень, методику використання ігрових технологій в інтегрованому курсі НУШ «Я досліджую світ» та особливості їхнього впровадження. У другому розділі описано аналіз проведеного експериментального дослідження, досвід педагогів, а також умови та вимоги до побудови ефективної системи використання ігрових технологій в освітньому процесі ознайомлення молодших школярів з природою. (en) The work is devoted to the issue of using of game-technologies in process of familiarizing students with nature in the educational process of primary school. The first chapter examines process of familiarizing elementary school students with the natural environment as a pedagogical problem, the peculiarities of the course and organization of this process; the role of game-technologies in the formation of natural ideas, the method of using game-technologies in the integrated course of the NUS "I explore the world" and the peculiarities of their implementation are theoretically substantiated. The second chapter describes the analysis of the conducted experimental research, the teachers’ pedagogical experience, as well as the conditions and requirements for building an effective system of using game-technologies in the educational process of familiarizing elementary school students with nature.Документ Форумання готовності до інноваційної педагогічної діяльності майбутнїх учителів початкових класів(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Цуканова, Наталія Миколаївна; Tsukanova, Nataliia(ua) В умовах стрімких змін у системі освіти, формування готовності майбутніх учителів початкових класів до інноваційної педагогічної діяльності набуває особливої актуальності. Сучасний педагог повинен не тільки володіти традиційними методами викладання, а й уміти адаптуватися до нових викликів, використовуючи інноваційні підходи та технології. Це вимагає переосмислення змісту та структури професійної підготовки педагогів. У статті аналізується сутність поняття «готовність до інноваційної педагогічної діяльності», виявляються її основні компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний та рефлексивно-оцінний. Кожен із них розкривається як найважливіший елемент формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів, що забезпечує його здатність до перетворення освітнього процесу. Окрему увагу приділено аналізу чинників, що впливають на процес формування цієї готовності, включно з як особистісними особливостями студентів, так і особливостями освітнього середовища. Підкреслюється важливість комплексного підходу, що включає не тільки навчання, а й практико-орієнтовану діяльність, а також елементи самоаналізу та рефлексії. Розглядаються зарубіжні та українські підходи до підготовки педагогів, здатних до інновацій. Аналізуються успішні практики, що включають використання адаптивних технологій, інтеграцію доповненої реальності в навчальний процес, а також розвиток ІК-компетентності через неформальні форми освіти. Ці підходи порівнюються з метою виявлення загальних тенденцій та специфічних особливостей. Запропоновано структурно-функціональну модель формування готовності, що включає послідовні етапи - від мотиваційно-орієнтувального до рефлексивно-узагальнюючого. Модель акцентує увагу на необхідності активного залучення студентів до освітнього процесу, реалізації проєктів і впровадження інноваційних педагогічних рішень. Таким чином, стаття розкриває комплексне розуміння процесу формування готовності до інноваційної педагогічної діяльності, а також пропонує практичні інструменти та підходи, застосовні в системі професійної підготовки вчителів. Матеріали дослідження можуть бути корисними як педагогічним вишам, так і освітнім установам, зацікавленим у підвищенні якості підготовки майбутніх фахівців. (en) In the context of rapid changes in the education system, the formation of future primary school teachers' readiness for innovative pedagogical activities is of particular relevance. A modern teacher must not only master traditional teaching methods, but also be able to adapt to new challenges using innovative approaches and technologies. This requires a rethinking of the content and structure of teacher training. The article analyzes the essence of the concept of “readiness for innovative pedagogical activity”, identifies its main components: motivational and value, cognitive, operational and activity, and reflective and evaluative. Each of them is revealed as the most important element of the formation of the future teacher's professional competence, which ensures his/her ability to transform the educational process. Particular attention is paid to the analysis of factors influencing the process of forming this readiness, including both the personal characteristics of students and the characteristics of the educational environment. The importance of an integrated approach is emphasized, which includes not only learning, but also practice-oriented activities, as well as elements of self-analysis and reflection. Foreign and Ukrainian approaches to training teachers capable of innovation are considered. Successful practices are analyzed, including the use of adaptive technologies, integration of augmented reality into the educational process, and development of IR competence through non-formal education. These approaches are compared to identify common trends and specific features. A structural and functional model of readiness formation is proposed, which includes successive stages - from motivational and orientation to reflective and generalizing. The model emphasizes the need to actively involve students in the educational process, implement projects and introduce innovative pedagogical solutions. Thus, the article reveals a comprehensive understanding of the process of forming readiness for innovative pedagogical activity, and offers practical tools and approaches applicable to the system of teacher training. The materials of the study can be useful for both pedagogical universities and educational institutions interested in improving the quality of training of future specialists.Документ Інноваційна діяльность вчителя початкових класів(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Цуканова, Наталія Миколаївна; Tsukanova, Nataliia Mykolayivna(ua) У статті зроблено спробу розкрити основні моменти інноваційної діяльності вчителя початкових класів. Нововведення у початкових класах спрямовані на підвищення якості виховання та освіти молодших школярів. У різні періоди свого становлення ці новоутворення мають різні цілі, завдання, зміст, прояв. До сучасних педагогів висуваються нові вимоги, серед яких обов'язковим є застосування ними інноваційних методик та технологій. Вчителі постають перед вибором ефективних засобів здійснення інноваційних педагогічних ідей у початковій школі. Вчитель вже не є джерелом інформації : учні самостійно здобувають знання та перевіряють їх на практиці. У початковій школі у розвитку інновацій виділяються такі напрями : створення нових типів шкіл з метою індивідуалізації та диференціації навчання; акцентування уваги на дисциплінах естетичного циклу; створення та впровадження нових навчальних курсів, зміна змісту освіти; велику увагу приділяється формуванню екологічної культури; розробка підручників, навчально-методичних посібників, програм; використання інноваційних технологій, методик; створення експериментальних майданчиків, класів; впровадження у освітній процес комп'ютерних технологій. Інноваційна діяльність у початковій школі включає технічні, навчальні та позанавчальні інновації. У зв'язку з оновленням та новим змістом освіти виділяють методико-орієнтовані та проблемно орієнтовані інноваційні процеси. Сучасні умови життя диктують впровадження в освітній процес школи інновацій, що у свою чергу є найважливішою якістю професійного педагога, завдяки якому можна досягти високого рівня педагогічної майстерності. Впровадження інновації у початкову школу сприяє підвищенню мотивації у молодших школярів до навчання, оновлення технологій освіти, покращенню якості освітніх послуг, виконання суспільного замовлення. (en) An attempt is made in the article to reveal the main points of the innovative activity of the primary school teacher. Innovations in primary classes are aimed at improving the quality of upbringing and education of younger schoolchildren. At different periods of their formation, these neoplasms have different goals, tasks, content, and manifestation. New demands are placed on modern teachers, among which their use of innovative methods and technologies is mandatory. Teachers are faced with the choice of effective means of implementing innovative pedagogical ideas in primary school. The teacher is no longer a source of information: students independently acquire knowledge and test it in practice. The following directions are distinguished in the development of innovations in elementary school: creation of new types of schools for the purpose of individualization and differentiation of education; emphasis on the disciplines of the aesthetic cycle; creation and implementation of new educational courses, changing the content of education; great attention is paid to the formation of ecological culture; development of textbooks, training manuals, programs; use of innovative technologies, methods; creation of experimental sites, classes; introduction of computer technologies into the educational process. Innovative activity in primary school includes technical, educational and extracurricular innovations. In connection with the renewal and new content of education, method-oriented and problem-oriented innovative processes are distinguished. Modern living conditions dictate the introduction of innovations into the educational process of the school, which in turn is the most important quality of a professional teacher, thanks to which it is possible to achieve a high level of pedagogical skill. The introduction of innovation in primary school helps to increase the motivation of younger schoolchildren to study, to update education technologies, to improve the quality of educational services, and to fulfill public orders.Документ Розвиток критичного мислення як передумова якісної початкової освіти в Новій українській школі(КОД, 2018) Нікітіна, Олена Олександрівна; Никитина, Елена Александровна; Nikitinа, Elena Aleksandrovna(uk) В статті розглянуто проблему розвитку критичного мислення молодших школярів в умовах реформування початкової освіти в Україні. Акцент зроблено на необхідності впровадження технології критичного мислення в практику роботи початкової школи для забезпечення реалізації основних завдань Концепції Нової української школи. Проаналізовано праці видатного педагога В. О. Сухомлинського на предмет розумового виховання та обґрунтовано практичне значення його ідей для впровадження форм і методів розвитку критичного мислення особистості в процесі навчання. Вивчено та узагальнено розуміння поняття «критичне мислення» в наукових працях вітчизняних та зарубіжних дослідників.Документ Особистісно-професійний імідж учителя початкової школи як інструмент суб'єкт-суб'єктної взаємодії(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Довга, Тетяна Яківна(uk) В статті проаналізовано здобутки педагогічного досвіду видатних педагогів минулого й результати сучасних наукових досліджень з метою пошуку ефективних засобів здійснення результативної педагогічної взаємодії в освітньому процесі. Розкрито сутність особистісно-професійного іміджу вчителя початкової школи. Представлено наукові позиції дослідників педагогічного іміджу та проаналізовано їхні погляди на рольособистісно-професійного іміджу вчителя в процесі суб'єкт-суб'єктної взаємодії.