Факультет педагогіки, психології та мистецтв

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Дослідницька діяльність дітей дошкільного віку в процесі конструювання
    (ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Котелянець, Наталка Валеріївна; Kotelianets, Natalka Valeriivna
    (ua) У статті розкрито проблему особливостей дослідницької діяльності дітей дошкільного віку в процесі конструювання. На основі аналізу досліджень визначено, що дитяче експериментування є активною перетворюючою діяльністю дітей, яка істотно змінює об’єкти дослідження. Мотивом експериментування є отримання дитиною нових знань та відомостей про об’єкт. При цьому у дошкільників яскраво виражена дослідницька активність, яка є основою експериментування. В процесі дитячого експериментування створюються умови для прояву дітьми власної ініціативи, самостійності та творчості. Експериментування виступає засобом, що допомагає дитині опанувати самостійно певну дослідницьку діяльність. Саме в експериментуванні відпрацьовуються механізми дослідницької активності. Показано, що експериментування являє собою діяльність, яка спрямована на вивчення та перетворення навколишньої дійсності, в результаті якої суб’єкт може пізнати властивості та зв’язки об’єктів, які при безпосередньому сприйнятті не доступні. Виокремлено основні характеристики дитячого експериментування, виділено методи організації дослідницької діяльності дітей дошкільного віку в процесі конструювання. Основна увага зосереджується на процесі конструювання як потенціалу розвитку пізнавально-дослідницької діяльності дітей дошкільного віку. Важливою умовою розвитку пізнавально-дослідних здібностей дітей дошкільного віку з конструювання визначено оснащення розвиваючого середовища в групі. Окреслені головні критерії конструктивної діяльності в пізнавально-дослідницькій роботі : оригінальність ( здатність знаходити незвичайні, несподівані рішення ); гнучкість ( здатність використовувати різноманітні стратегії рішення ); продуктивність ( здатність генерувати велику кількість ідей ); розробленість ( здатність до опрацювання ідеї, насиченості придуманого зображення з подробицями та деталями ). Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку методичних рекомендацій щодо застосування дослідницької діяльності в процесі конструювання в навчально-виховному процесі закладу дошкільної освіти. (en) The article reveals the problem of peculiarities of preschool children’s research activity during construction process. Basing on the research analysis, it was determined that children’s experimentation is children’s active transformative activity, which significantly changes the objects of research. The motive of experimentation is the child’s acquisition of new knowledge and information about the object. At the same time, preschoolers have a pronounced research activity, which is the basis of experimentation. During children’s experimentation, conditions are created for children to show their own initiative, independence and creativity. Experimentation is a means that helps a child to master a certain research activity independently. It is in experimentation that the mechanisms of research activity are worked out. It is shown that experimentation is an activity aimed at studying and transforming the surrounding reality, as a result of which the subject can learn the properties and connections of objects that are not available with direct perception. The main characteristics of children’s experimentation are singled out, the methods of organization of preschool children’s research activity during construction process are highlighted. The main attention is focused on the process of construction as a potential for the development of preschool children’s cognitive - research activities. An important condition for the development of preschool children’s cognitive and research abilities is the equipping of the developing environment in the group. The main criteria of constructive activity in cognitive research work are outlined : originality ( ability to find unusual, unexpected solutions ); flexibility ( ability to use various decision strategies ); productivity ( ability to generate a large number of ideas ); development ( ability to develop an idea, saturation of an invented image with details and details ). Further research will be aimed at development of methodological recommendations for the usage of research activities during construction process in educational process of a preschool education institution.
  • Ескіз
    Документ
    Гра як провідний вид діяльності дітей дошкільного віку
    (РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Котелянець, Наталка Валеріївна; Kotelianets, Yuliia Serhiivna
    (ua) Сучасним дітям потрібно значно більше задля їх майбутнього місця в житті та у суспільстві ніж знання та навички. З-поміж чисельних компетентностей, які заявлені у Державному стандарті дошкільної освіти, слід зупинитися на ігровій діяльності. На всіх етапах розвитку особистості гра сприймається як цікаве заняття, яке необхідне для її життєдіяльності. Чим дитина стає старша, тим більше вона починає відчувати як розвиваюче так і виховне значення гри. З’ясовано, що гра пов’язана з пізнавальними потребами дітей. Гра, в рамках її можливостей, є способом задоволення потреб дитини. Ігрова діяльність є засобом тренуванням та вдосконаленням дошкільником своїх пізнавальних сил та здібностей. Граючись, дитина керується власними бажаннями, намірами та задумами. Якщо дорослі втручаються у хід гри, тоді місця для розвитку особистості дитини вже не залишається. Виділено такі риси гри: вільна розвивальна діяльність, яка здійснюється лише за бажанням дитини, для отримання задоволення від самого процесу діяльності, а лише від отримання результату (процедурне задоволення); творча, значною мірою імпровізована, дуже активний характер цієї діяльності («поле творчості»); емоційна піднесеність діяльності, суперництво, конкуренція, змагальність, атракція тощо (почуттєва природа гри, «емоційна напруга»); наявність непрямих або прямих правил, які віддзеркалюють зміст гри, логічну та часову послідовність її розвитку. Виокремлено такі види ігор: будівельно-конструкторські, сюжетно-рольові, творчі, ігри за правилами, театралізовані, режисерські, дидактичні, рухливі. Зазначено, що для дошкільника гра є засобом проникнення в діяльність та взаємостосунки дорослих людей, засобом віддзеркалення навколишньої дійсності. Під час гри у дітей розвивається здатність до творення та реалізації задуму, який, будучи на перших порах спонтанним, згодом постає як свідомо задумана тема, реалізуючи яку, дошкільники не просто механічно копіюють дії дорослих людей, а й відтворюють почуття, переживання, наснажують їх вже особистісним смислом. Гра виконує пізнавальну, виховну, розвивальну, естетичну та соціалізуючу функції. (en) Modern children need much more than knowledge and skills for their future place in life and society. Among the numerical competences declared in the State Standard of Preschool Education, one should focus on game activities. At all stages of personal development, the game is perceived as an interesting activity that is necessary for his life activity. The older the child becomes, the more he begins to feel both the developmental and educational value of the game. It was found that the game is related to the cognitive needs of children. The game, within its possibilities, is a way to satisfy child’s needs. Game is a means of training and improvement of the preschooler’s cognitive powers and abilities. While playing, the child is guided by his own desires, intentions and plans. If adults interfere in the course of the game, then there is no room left for the development of the child’s personality. The following features of the game are highlighted: free developmental activity, which is carried out only at the child’s request, to obtain satisfaction from the activity process itself, but only from obtaining the result (procedural satisfaction); creative, largely improvised, very active nature of this activity («field of creativity»); emotional sublimity of activity, rivalry, competition, competitiveness, attraction, etc. (emotional nature of the game, «emotional tension»); the presence of indirect or direct rules that reflect the content of the game, the logical and temporal sequence of its development. The following types of games are distinguished: construction and design, story-role, creative, games according to the rules, theatrical, directorial, didactic, active. It is noted that for a preschooler, a game is a means of penetrating into the activities and relationships of adults, means of reflecting the surrounding reality. During the game, children develop the ability to create and implement an idea, which, being spontaneous at first, later appears as a consciously conceived theme, realizing which preschoolers do not just mechanically copy the actions of adults, but also reproduce feelings, experiences, acquires personal meaning. The game performs cognitive, educational, developmental, aesthetic and socializing functions.