Факультет педагогіки, психології та мистецтв
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/48
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Роль особистісного самовизначення учнівської молоді у процесі її професійного становлення(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Дубінка, Микола Михайлович; Dubinka, Mykola Mykhaylovych(ua) У статті закцентовано увагу на теоретичних основах процесуальної сторони самовизначення людини. Автором обґрунтовано, що в основі процесу становлення людини першочергове місце займає особистісне самовизначення, що має ціннісно-значеннєву (смислову) природу. Це активне окреслення особистістю своєї позиції відносно суспільно виробленої системи цінностей, визначення на цій основі сенсу свого власного існування. Дослідник підкреслює важливість ціннісно-значеннєвої детермінації особистості як якісної характеристики процесу її особистісного самовизначення, де істотною особливістю є орієнтованість учнівської молоді у майбутнє. Врахування вищезазначених позицій дозволяє не тільки більш повно зрозуміти ту чи іншу особистість, але й визначити стратегію корекційного впливу, орієнтованого одночасно і на реалізацію завдань розвитку конкретної особистості, і на розкриття її потенційних можливостей, які не є універсальними для всіх, а в кожному окремому випадку встановлюються індивідуально, за активної участі самої людини. Тому дуже важливо приділяти увагу формуванню ціннісно-значеннєвої складової особистісного самовизначення учнівської молоді. Автор доводить, що рівень сформованості особистості – рівень ціннісно-смислової детермінації, рівень життя у світі існуючих цінностей. Існування в суспільстві завдяки широкій сфері суспільних взаємодій є репрезентацією, ідентифікацією, реалізацією себе, власного потенціалу через особистісні характеристики. Залучення особистості до широкого кола взаємодій, форм, що базуються на існуючих суспільних цінностях, власній позиції, є результатом інтеріоризації (засвоєння) особистістю цінностей суспільства, на основі чого в учнівської молоді формуються ціннісні орієнтації, як певні світоглядні регулятиви поведінки і діяльності. Це складає основу Я-концепції, визначає багатогранність духовного світу, різнобічність особистості та є важливим чинником її професійного становлення. Науковець зазначає, що ціннісні орієнтації – це елементи структури особистості, які характеризують змістовну сторону її професійної спрямованості. Визнання цінностей є значущою характеристикою самовизначенням особистості, оцінки її моральної, змістовної та інших сторін життєдіяльності. (en) The article focuses attention on the theoretical foundations of the procedural aspect of human self-determination. The author substantiated that personal self-determination, which has a value-significant (semantic) nature, occupies the primary place in the basis of the process of human development. This is an active delineation by the individual of his position in relation to the socially produced system of values, the determination of the meaning of his own existence on this basis. The researcher emphasizes the importance of the value-meaning determination of an individual as a qualitative characteristic of the process of personal self-determination, where an essential feature is the future orientation of student youth. Тaking into account the above-mentioned positions allows not only to more fully understand this or that personality, but also to determine the strategy of corrective influence, oriented at the same time to the implementation of the tasks of the development of a specific personality, and to the disclosure of its potential opportunities, which are not universal for everyone, but in each individual case are established individually, with the active participation of the person himself. Therefore, it is very important to pay attention to the formation of the value-meaning component of the personal self-determination of student youth. The author proves that the level of personality formation is the level of value-meaning determination, the level of life in the world of existing values. Existence in society due to a wide sphere of social interactions is a representation, identification, realization of oneself, one's own potential through personal characteristics. Involvement of the individual in a wide range of interactions, forms based on existing social values, own position, is the result of internalization (assimilation) of society's values by the individual, on the basis of which value orientations are formed in school youth, as certain worldview regulations of behavior and activity. This forms the basis of the self-concept, determines the multifacetedness of the spiritual world, the versatility of the personality and is an important factor in its professional formation. The scientist notes that value orientations are elements of the personality structure that characterize the meaningful side of his professional orientation. Recognition of values is a significant characteristic of self-determination of an individual, assessment of his moral, meaningful and other aspects of life.Документ Розвиток проблеми професійного самовизначення особистості в період 40-80-х роках ХХ століття(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Дубінка, Микола Михайлович; Dubinka, Mykola Mykhaylovych(ua) У статті закцентовано увагу на проблемах професійного самовизначення, що були актуальними в період 40-80-х рр. ХХ ст. Автор виокремлює та характеризує основні етапи становлення проблеми професійного самовизначення особистості в різні історичні періоди розвитку, зазначаючи, що питання визначення особистості в плані вибору майбутньої професії завжди були об’єктом дослідження філософів, психологів, педагогів, соціологів. Для оптимального розуміння сутності професійного самовизначення, науковець пропонує розглядати зазначену категорію через сукупність таких дефініцій як професійна орієнтація та власне самовизначення. Автор обґрунтовує, що за своїм призначенням система профорієнтації має істотний вплив на раціональний розподіл трудових ресурсів, вибір життєвого шляху юною особистістю, адаптацію її до професії та прагненням до самовдосконалення в ній. Тому доцільним є характеризувати саме процес розвитку проблем професійної орієнтації на різних щаблях історичного розвитку. При здійсненні аналізу щодо окреслення понятійного апарату, змістовної сторони, принципів, форм та методів профорієнтації, представленні етапів її організації для школярів різного віку в той чи інший окреслений період, автор робить узагальнення, що пошуки вчених та практиків щодо вдосконалення підготовки школярів до вибору професії не давали бажаних результатів. Науковець наголошує, що в ці роки не прослідковується чітка, систематична координація наукових досліджень у цьому напрямку, превалює прагнення «підігнати» особистість під вимоги професії, спостерігається неможливість вибору школярами напрямів професійного розвитку на етапі шкільного навчання, присутня стихійність у діяльності практичних працівників із реалізації завдань майбутнього професійного вибору. Дослідник, на прикладі констатації основних труднощів та визначення провідних шляхів розв’язання проблем професійного самовизначення тогочасної учнівської молоді, робить спробу узагальнення наявного досвіду з метою використання цінних ідей в умовах реформування системи професійної освіти в Україні. (en) The article focuses attention on the problems of professional self-determination, which were relevant in the period of the 40s-80s of the 20th century. The author singles out and characterizes the main stages of the formation of the problem of professional self-determination of an individual in different historical periods of development, noting that the issue of defining an individual in terms ofchoosing a future profession has always been the object of research by philosophers, psychologists, pedagogues, and sociologists. For an optimal understanding of the essence of professional self-determination, the scientist suggests considering the specified category through a set of definitions such as professional orientation and self-determination. The author substantiates that, according to its purpose, the career guidance system has a significant impact on the rational distribution of labor resources, the choice of a young person's life path, his adaptation to the profession and the desire for self-improvement in it. Therefore, it is appropriate to characterize the process of development of professional orientation problems at various stages of historical development. When carrying out an analysis regarding the outline of the conceptual apparatus, the content side, principles, forms and methods of career guidance, presenting the stages of its organization for schoolchildren of different ages in one or another outlined period, the author makes a generalization that the search of scientists and practitioners to improve the preparation of schoolchildren for choosing a profession is not gave the desired results. The scientist emphasizes that in these years there is no clear, systematic coordination of scientific research in this direction, the desire to "adapt" the personality to the requirements of the profession prevails, the inability of schoolchildren to choose directions of professional development at the stage of school education is observed, there is spontaneity in the activities of practical workers in the implementation of tasks future professional choice. The researcher, using the example of ascertaining the main difficulties and determining the leading ways to solve the problems of professional self-determination of the student youth of that time, makes an attempt to generalize the available experience with the aim of using valuable ideas in the conditions of reforming the vocational education system in Ukraine.Документ Розвиток проблеми професійного самовизначення особистості в 40–80-х роках ХХ століття(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Дубінка, Микола Михайлович; Dubinka, Mykola Mykhaylovych(ua) У статті закцентовано увагу на проблемах професійного самовизначення, що були актуальними в період 40-80-х рр. ХХ ст. Автор виокремлює та характеризує основні етапи становлення проблеми професійного самовизначення особистості в різні історичні періоди розвитку, зазначаючи, що питання визначення особистості в плані вибору майбутньої професії завжди були об’єктом дослідження філософів, психологів, педагогів, соціологів. Для оптимального розуміння сутності професійного самовизначення, науковець пропонує розглядати зазначену категорію через сукупність таких дефініцій як професійна орієнтація та власне самовизначення. Автор обґрунтовує, що за своїм призначенням система профорієнтації має істотний вплив на раціональний розподіл трудових ресурсів, вибір життєвого шляху юною особистістю, адаптацію її до професії та прагненням до самовдосконалення в ній. Тому доцільним є характеризувати саме процес розвитку проблем професійної орієнтації на різних щаблях історичного розвитку. При здійсненні аналізу щодо окреслення понятійного апарату, змістовної сторони, принципів, форм та методів профорієнтації, представленні етапів її організації для школярів різного віку в той чи інший окреслений період, автор робить узагальнення, що пошуки вчених та практиків щодо вдосконалення підготовки школярів до вибору професії не давали бажаних результатів. Науковець наголошує, що в ці роки не прослідковується чітка, систематична координація наукових досліджень у цьому напрямку, превалює прагнення «підігнати» особистість під вимоги професії, спостерігається неможливість вибору школярами напрямів професійного розвитку на етапі шкільного навчання, присутня стихійність у діяльності практичних працівників із реалізації завдань майбутнього професійного вибору. Дослідник, на прикладі констатації основних труднощів та визначення провідних шляхів розв’язання проблем професійного самовизначення тогочасної учнівської молоді, робить спробу узагальнення наявного досвіду з метою використання цінних ідей в умовах реформування системи професійної освіти в Україні. (en) The article focuses attention on the problems of professional self-determination, which were relevant in the period of the 40s-80s of the 20th century. The author singles out and characterizes the main stages of the formation of the problem of professional selfdetermination of an individual in different historical periods of development, noting that the issue of defining an individual in terms of choosing a future profession has always been the object of research by philosophers, psychologists, pedagogues, and sociologists. For an optimal understanding of the essence of professional self-determination, the scientist suggests considering the specified category through a set of definitions such as professional orientation and self-determination. The author substantiates that, according to its purpose, the career guidance system has a significant impact on the rational distribution of labor resources, the choice of a young person's life path, his adaptation to the profession and the desire for self-improvement in it. Therefore, it is appropriate to characterize the process of development of professional orientation problems at various stages of historical development. When carrying out an analysis regarding the outline of the conceptual apparatus, the content side, principles, forms and methods of career guidance, presenting the stages of its organization for schoolchildren of different ages in one or another outlined period, the author makes a generalization that the search of scientists and practitioners to improve the preparation of schoolchildren for choosing a profession is not gave the desired results. The scientist emphasizes that in these years there is no clear, systematic coordination of scientific research in this direction, the desire to "adapt" the personality to the requirements of the profession prevails, the inability of schoolchildren to choose directions of professional development at the stage of school education is observed, there is spontaneity in the activities of practical workers in the implementation of tasks future professional choice. The researcher, using the example of ascertaining the main difficulties and determining the leading ways to solve the problems of professional self-determination of the student youth of that time, makes an attempt to generalize the available experience with the aim of using valuable ideas in the conditions of reforming the vocational education system in Ukraine.