Кафедра педагогіки та спеціальної освіти
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/237
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Формування комунікативної компетентності студентів у сучасному закладі вищої освіти(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Завітренко, Долорес Жораївна; Березенко, Наталія Олегівна; Жигора, Ірина Валеріївнара; Zavitrenko, Dolores Zhoraivna; Berezenko, Natalia Olegivna; Zhyhora, Iryna Valeriivna(ua) У статті проаналізовано проблему формування комунікативної компетентності студентів у просторі вищої освіти. Визначено та обґрунтовано поняття «професійно-комунікативна компетентність студентів». Акцентовано увагу на сучасній взаємодії людини з іншими людьми та світом, яка стала надзвичайно інтенсивною з розширенням технічних можливостей обміну інформацією. Охарактеризовано основні чинники формування професійно-комунікативної компетентності здобувачів у сучасному закладі вищої освіти. Визначено види професійно-комунікативної компетентності та шляхи їх удосконалення за допомогою освітніх технологій і методів. Говорячи про комунікативну компетентність особистості, не слід обмежувати коло дослідження діагностикою знань і вмінь, комунікативних навичок, оскільки спілкування, пов’язане зі спрямованістю особистості, є компонентом мотиваційної сфери, що спонукає до формування світогляду, розвитку інтелекту, вибору ціннісних орієнтацій. Комунікативна компетентність містить такі поліфункціональні компоненти: активність у спілкуванні, емоційну реактивність, швидкість прийняття рішень (темперамент особистості), комунікативну впевненість, стійкість саморегуляції, комунікативну об’єктивність і суб’єктивність. Аналіз наукових поглядів на формування комунікативної компетентності студентів дозволив визначити її спрямованість та поліфункціональність шляхом виявлення та обґрунтування основних чинників формування та принципів організації в сучасному закладі вищої освіти. Комунікативна компетентність студентів характеризується здатністю толерантно спілкуватися за допомогою вербальних і невербальних засобів мовлення, впливати на співрозмовника, будувати конструктивний діалог, вирішувати конфлікти та налаштовуватися на власну емоційну стабільність у співпраці з освітніми партнерами. Окреслено бар’єри, які ускладнюють процес розвитку успішної комунікативної компетентності студентів. (en) The article analyzes the problem of forming students’ communicative competence in the space of higher education. The concept of “professional and communicative competence of students” is defined and substantiated. The emphasis is placed on the modern interaction of a person with other people and with the world, which has become extremely intense with the expansion of technical capabilities of information exchange. The main factors of formation of professional and communicative competence of higher education students are characterized. The types of professional and communicative competence and ways to improve them by means of educational technologies and methods are determined. Speaking about the communicative competence of a personality, one should not limit the research circle only to the diagnosis of knowledge and skills, communication skills. After all, communication is connected with the orientation of the individual, is a component of the motivational sphere, which encourages the formation of a worldview, the development of intelligence, and the choice of value orientations. Communicative competence includes the following multifunctional components: activity in communication, emotional reactivity, speed of decision-making (personality temperament), communicative confidence, stability of self-regulation, communicative objectivity and subjectivity. The analysis of scientific views on the formation of students’ communicative competence made it possible to determine its focus and multifunctionality by identifying and substantiating the main factors of formation and principles of organization in a modern higher education institution. Students’ communicative competence is characterized by the ability to communicate tolerantly with verbal and non-verbal means of speech, influence the interlocutor, build a constructive dialogue, resolve conflicts and tune in to their own emotional stability in cooperation with educational partners. The barriers that stand in the way of developing students’ successful communicative competence are outlined.Документ Підходи до створення єдиної системи раннього виявлення і корекції порушень в розвитку дітей з ООП(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Завітренко, Долорес Жораївна; Березенко, Наталія Олегівна; Zavitrenko, Dolores Zhoraivna; Berezenko, Natalia Olegivna(ua) У статті розглянуто підходи до створення єдиної системи раннього виявлення і корекції порушень в розвитку дітей. Особливу увагу зосереджено на проблемі інтелектуального розвитку та виховання в дитячій психології та педагогіці. З цією метою розглянуто обстеження, диференціальну діагностику та медико-психолого-педагогічну корекцію порушень розвитку дітей. Визначено етапи розвитку системи ранньої допомоги в Україні на основі узагальнення законодавчого підґрунтя за роки незалежності України щодо розвитку системи освіти дітей із особливими потребами й міжнародної та вітчизняної практики ранньої допомоги дітям з народження. Проаналізовано основні положення, задекларовані в міжнародних і національних законодавчих нормативно-правових документах організації системи ранньої допомоги дітям із особливими освітніми потребами в різні часові періоди, описано існуючу практику організації ранньої допомоги на кожному етапі її становлення в Україні. Зміни в суспільстві, освітній політиці, гуманізація навчання і виховання, спрямовані на гармонійний розвиток особистості, її соціалізацію та індивідуалізацію, визначають зміни в спеціальній освіті, для якої одним з найважливіших завдань є створення умов для раннього виявлення, корекції і компенсації вторинних відхилень у розвитку дітей раннього віку. Адекватно організована рання діагностика і комплексна корекція з перших місяців і років життя дозволяють не тільки коригувати вже наявні відхилення в розвитку, але і попередити появу вторинних порушень, знизити ступінь соціальної непристосованості дітей, досягти максимально можливого для кожної дитини рівня загального розвитку, освіти, ступеня інтеграції в суспільство. Надання ранньої дієвої допомоги дітям з порушенням інтелекту є важливим питанням сьогодення. Раннє втручання покликано створити умови для розвитку і корекції дитини раннього віку з метою підготовки входження її в освітній простір і є фундаментом інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами. Факт застосування раннього втручання далеко не означає, що дитина зможе досягти необхідних успіхів в розвитку. Ключовим орієнтиром для визначення найкращих практик раннього втручання є емпіричні дослідження. Ефективність програми раннього втручання повинна бути продемонстрована у процесі експериментального застосування на відповідній групі дітей. Ретроспективний аналіз історії становлення ранньої допомоги дозволив простежити вимірювання ціннісних орієнтирів суспільства і держави у вирішенні даного питання. Пріоритетним напрямком стає забезпечення якості життя дитини раннього віку і визначення шляхів формування ефективного стилю спілкування. (en) The article discusses approaches to creating a unified system for early detection and correction of disorders in children’s development. Special attention is focused on the problem of intellectual development and education in child psychology and pedagogy. For this purpose, examination, differential diagnosis and medical-psychological-pedagogical correction of children’s developmental disorders were considered. The stages of the development of the early care system in Ukraine are determined based on the generalization of the legislative basis for the years of Ukraine’s independence regarding the development of the education system for children with special needs and international and domestic practice of early care for children from birth. The article analyzes the main provisions declared in international and national legislative and regulatory documents on the organization of the system of early assistance to children with special educational needs in different time periods, describes the existing practice of organizing early assistance at each stage of its formation in Ukraine. Changes in society, educational policy, humanization of education and upbringing aimed at the harmonious development of the individual, his or hersocialization and individualization determine changes in special education, for which one of the most important tasks is to create conditions for early detection, correction and compensation of secondary deviations in the development of young children. Adequately organized early diagnostics and comprehensive correction from the first months and years of life allow not only to correct existing developmental disorders, but also to prevent the onset of secondary disorders, to reduce the degree of social maladjustment of children, and to achieve the highest possible level of general development, education and degree of integration into society for each child. Early and effective help for children with mental retardation is an important issue today. Early intervention is intended to create conditions for the development and correction of a young child in order to prepare him or her for entry into the educational space and is the foundation of inclusive education for children with special educational needs. The fact that early intervention is applied does not mean that the child will be able to achieve the necessary developmental success. Empirical research is the key to identifying best practices in early intervention. The effectiveness of an early intervention program should be demonstrated through experimental application to a relevant group of children. A retrospective analysis of the history of early intervention has made it possible to trace the measurement of the values of society and the state in addressing this issue. The priority is to ensure the quality of life of a young child and to identify ways to form an effective communication style.Документ Корекція інтелектуальних порушень в учнів спеціальної школи на уроках географії(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Завітренко, Долорес Жораївна; Березенко, Наталія Олегівна; Нагорна, Олена Василівна; Zavitrenko, Dolores Zhoraivna; Berezenko, Natalia Olegivna; Nagorna, Olena Vasylivna(ua) Вивчення географії передбачає активне функціонування вищих психічних процесів: мислення, уваги, пам’яті, уяви тощо. Дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених показало, що систематичне використання спеціальних прийомів роботи, спрямованих на корекцію і подальший розвиток цих процесів дають позитивні результати. Перспективу нашого дослідження вбачаємо у розробці та впровадженні у навчання учнів з ІП новітніх корекційно спрямованих засобів навчання з географії з друкованою основою. Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Педагогічна система базується на інноваційній діяльності, формуванні і розвитку загальнолюдських цінностей, розвитку потенційних можливостей учасників навчально-виховного процесу, самореалізації особистості. Нагальна необхідність врахування сприйняття учнів, допоможуть розпізнати в кожному школяреві його індивідуальні особливості та допоможе дитині швидко сприймати навчальний матеріал як йому зручно, і на цій основі виховувати у нього прагнення до пізнання та набуття різних видів компетентностей. Системне використання інтерактивних методів є актуальним для сучасної освіти, та виступає ґрунтовною складовою у формуванні компетентної особистості учня як громадянина демократичного суспільства. Головним завданням роботи спеціальної школи визначено педагогічну корекцію інтелектуальних порушень у школярів. Ефективність педагогічної корекції на уроках географії залежить від врахування стану інтелектуального розвитку дітей, властивих їм індивідуально-типологічних особливостей, дотримання індивідуального підходу та виховання інтересу до уроків географії. Такий підхід забезпечить виконання спеціальною школою основного завдання щодо роботи з учнями з інтелектуальними порушеннями. У статті наголошується, що порушення вищих форм пізнавальної діяльності у школярів з інтелектуальною недостатністю призводять до значних труднощів при оволодінні навчальним матеріалом. Спеціальна школа - це навчальний заклад, який розрахований на інтелектуальний потенціал цих учнів i навчання в якому дає їм можливість після закінчення адаптуватись до життя в суспільстві. Враховуючи труднощі оволодіння ними знаннями, об'єм навчальною матеріалу зменшений порівняно з загальноосвітньою школою. (en) The study of geography involves the active functioning of higher mental processes: thinking, attention, memory, imagination, etc. The study of domestic and foreign scientists showed that the systematic use of special work methods aimed at the correction and further development of these processes yield positive results. We see the perspective of our research in the development and implementation of the latest correction-oriented teaching aids in geography with a printed basis in the education of students from IP. The current stage of the development of the education system in Ukraine is characterized by educational innovations aimed at preserving the achievements of the past and, at the same time, at modernizing the education system in accordance with the requirements of the times, the latest achievements of science, culture and social practice. The pedagogical system is based on innovative activities, the formation and development of universal values, the development of the potential opportunities of the participants in the educational process, and the self-realization of the individual. The urgent need to take into account the perception of students will help to recognize the individual characteristics of each student and will help the child to quickly perceive the educational material as it is convenient for him, and on this basis to nurture in him the desire for knowledge and the acquisition of various types of competences. The systematic use of interactive methods is relevant for modern education, and acts as a fundamental component in the formation of a competent personality of a student as a citizen of a democratic society. The main task of the work of the special school is the pedagogical correction of intellectual disorders in schoolchildren. The effectiveness of pedagogical correction in geography lessons depends on taking into account the state of intellectual development of children, their individual and typological features, observing an individual approach and fostering interest in geography lessons. This approach will ensure that the special school fulfills the main task of working with students with intellectual disabilities. The article emphasizes that violations of higher forms of cognitive activity in schoolchildren with intellectual disabilities lead to significant difficulties in mastering educational material. A special school is an educational institution that is designed for the intellectual potential of these students and the training in which gives them the opportunity to adapt to life in society after graduation. Taking into account the difficulty of mastering their knowledge, the amount of educational material is reduced compared to a comprehensive school.Документ Корекція інтелектуальних порушень в учнів спеціальної школи на уроках географії(2023) Завітренко, Долорес Жораївна; Березенко, Наталія Олегівна; Нагорна, Олена Василівна; Berezenko, Natalia Olegivna; Zavitrenko, Dolores Zhoraivna; Nahorna, Olena Vasylivna(ua) Вивчення географії передбачає активне функціонування вищих психічних процесів: мислення, уваги, пам’яті, уяви тощо. Дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених показало, що систематичне використання спеціальних прийомів роботи, спрямованих на корекцію і подальший розвиток цих процесів дають позитивні результати. Перспективу нашого дослідження вбачаємо у розробці та впровадженні у навчання учнів з ІП новітніх корекційно спрямованих засобів навчання з географії з друкованою основою. Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Педагогічна система базується на інноваційній діяльності, формуванні і розвитку загальнолюдських цінностей, розвитку потенційних можливостей учасників навчально-виховного процесу, самореалізації особистості. Нагальна необхідність врахування сприйняття учнів, допоможуть розпізнати в кожному школяреві його індивідуальні особливості та допоможе дитині швидко сприймати навчальний матеріал як йому зручно, і на цій основі виховувати у нього прагнення до пізнання та набуття різних видів компетентностей. Системне використання інтерактивних методів є актуальним для сучасної освіти, та виступає ґрунтовною складовою у формуванні компетентної особистості учня як громадянина демократичного суспільства. Головним завданням роботи спеціальної школи визначено педагогічну корекцію інтелектуальних порушень у школярів. Ефективність педагогічної корекції на уроках географії залежить від врахування стану інтелектуального розвитку дітей, властивих їм індивідуально-типологічних особливостей, дотримання індивідуального підходу та виховання інтересу до уроків географії. Такий підхід забезпечить виконання спеціальною школою основного завдання щодо роботи з учнями з інтелектуальними порушеннями. У статті наголошується, що порушення вищих форм пізнавальної діяльності у школярів з інтелектуальною недостатністю призводять до значних труднощів при оволодінні навчальним матеріалом. Спеціальна школа - це навчальний заклад, який розрахований на інтелектуальний потенціал цих учнів i навчання в якому дає їм можливість після закінчення адаптуватись до життя в суспільстві. Враховуючи труднощі оволодіння ними знаннями, об'єм навчальною матеріалу зменшений порівняно з загальноосвітньою школою. (en) The study of geography involves the active functioning of higher mental processes: thinking, attention, memory, imagination, etc. The study of domestic and foreign scientists showed that the systematic use of special work methods aimed at the correction and further development of these processes yield positive results. We see the perspective of our research in the development and implementation of the latest correction-oriented teaching aids in geography with a printed basis in the education of students from IP. The current stage of the development of the education system in Ukraine is characterized by educational innovations aimed at preserving the achievements of the past and, at the same time, at modernizing the education system in accordance with the requirements of the times, the latest achievements of science, culture and social practice. The pedagogical system is based on innovative activities, the formation and development of universal values, the development of the potential opportunities of the participants in the educational process, and the self-realization of the individual. The urgent need to take into account the perception of students will help to recognize the individual characteristics of each student and will help the child to quickly perceive the educational material as it is convenient for him, and on this basis to nurture in him the desire for knowledge and the acquisition of various types of competences. The systematic use of interactive methods is relevant for modern education, and acts as a fundamental component in the formation of a competent personality of a student as a citizen of a democratic society. The main task of the work of the special school is the pedagogical correction of intellectual disorders in schoolchildren. The effectiveness of pedagogical correction in geography lessons depends on taking into account the state of intellectual development of children, their individual and typological features, observing an individual approach and fostering interest in geography lessons. This approach will ensure that the special school fulfills the main task of working with students with intellectual disabilities. The article emphasizes that violations of higher forms of cognitive activity in schoolchildren with intellectual disabilities lead to significant difficulties in mastering educational material. A special school is an educational institution that is designed for the intellectual potential of these students and the training in which gives them the opportunity to adapt to life in society after graduation. Taking into account the difficulty of mastering their knowledge, the amount of educational material is reduced compared to a comprehensive school.Документ Формування мовленнєвих навичок учнів спеціальної школи(2023) Завітренко, Долорес Жораївна; Снісаренко, Ірина Євгеніївна; Zavitrenko, Dolores Zhoraivna; Snisarenko, Iryna Yevheniivna(ua) Успішне виконання роботи з розвитку мовлення учнів спеціальної школи, яка є складним і багатоплановим процесом, потребує значних зусиль як з боку педагогів, так і школярів. У статті з’ясовано, що успіх процесу формування мовленнєвих навичок забезпечується кропіткою роботою над удосконаленням змісту завдань та доцільністю добору вправ для зазначеної категорії учнів. На думку багатьох педагогів (Колупаєва А. А, Ховланд К., Хренова В. В., Шнайдер В. та ін.), викладанню мови належить важливе місце в загальній системі навчально-виховної роботи спеціальної школи. Від успішного засвоєння мови дітьми з особливими освітніми проблемами багато в чому залежить їхня успішність із усіх інших шкільних предметів. Через те, що початковий період є складним для дітей з особливими освітніми потребами, вони різко відстають від своїх однолітків із нормальним інтелектом у підготовці до сприйняття та засвоєння шкільного матеріалу. Це є очевидним у порушенні психофізичних функцій, які безпосередньо беруть участь у акті читання та письма, слухової, зорової та просторової орієнтації та уявлень, артикуляції, загальної моторики, організованої уваги. У добукварний період учні вчаться складати й аналізувати прості речення з двох-трьох слів. У цей період гра, ігрові моменти повинні переважати над управами, заняття за своїм характером слід наблизити до цікавої для дітей побутової та ігрової діяльності. У зазначений період вирішується також завдання підготовки учнів до навчання письма. Ця робота включає спеціальні вправи для розвитку моторики мови, оскільки в дітей порушеним інтелектом, разом із загальною моторною невправністю, недостатнім розвитком рухів і малою їх координацією, найбільше страждають дрібні мʼязи руки. В кінці добукварного періоду проводиться облік результатів навчання: уміння складати й аналізувати речення, ділити слова на склади, виділяти звуки в словах. Букварний період - це період навчання грамоти, коли мова стає не тільки засобом спілкування, але й предметом вивчення. Учні знайомляться зі звуками і буквами рідної мови, вчаться складати склади, слова і речення, опановуючи елементарні навички читання і письма. Автори статті пропонують зважувати на орієнтовне планування уроків навчання грамоті, яке орієнтує вчителя, головним чином, на формування в школярів з ООП навичок звукобуквенного аналізу та синтезу, що є основою навчання читання і письма. У статті наголошується, що навчання грамоті в спеціальній школі, так само як у звичайній, відбувається через використання аналітико-синтетичного методу, при цьому специфічні особливості розвитку школярів з ООП вносять певні корективи у застосування аналітико-синтетичного методу в спеціальній школі. Зокрема, подовжується термін навчання грамоти: на вивчення кожного звуку, букви відводиться більша кількість часу для кращого засвоєння їх; схожі звуки та букви вивчаються з певною перервою, тощо. Автори звертають особливу увагу на той факт, що вироблення навички читання відбувається складним шляхом, який складається з ряду послідовних етапів. Спочатку це є сприйняття та зʼєднання окремих букв у склади. Надалі школярі набувають уміння читати їх разом. Потім формується вміння розуміти цілі слова, і читання з поскладового переходить на читання цілими словами. Порядок навчання написанню елементів залишається той самий, що й у добукварний період, проте додатково до рекомендованих раніше вправ авторами рекомендується використовувати набір елементів рукописних букв. У статті також запропоновано вправи на формування навички свідомого письма, які є складніші за характером виконання, тому потребують підготовчої роботи. У роботі наголошено, що головним завданням післябукварного періоду є оволодіння навичкою фонетично правильного письма, формування якої повинно бути засновано на ретельному звуко-буквенному аналізі і синтезі. Отже, формування навичок спілкування дітей з ООП повинно грунтуватися на їхній діяльності, а також на принципах, змісті і методичних засобах навчання, визначених у чинній системі навчання мови. Спеціальна корекційна робота, спрямована на активізацію комунікативних навичок школярів з особливими потребами, повинна сприяти успішній корекції в них вад інтелекту та інтенсифікації загального розвитку.