Кафедра педагогіки та спеціальної освіти
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/237
Переглянути
135 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Тенденції розвитку професійного самовизначення в діяльності закладів вищої освіти європейських країн(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Дубінка, Микола Михайлович; Dubinka, Mykola Mykhailovych(ua) У статті дослідником професійне самовизначення характеризується як багатоаспектний процес, що виступає: як процес поетапного ухвалення рішень особистістю і узгодження власних надбань і потреб суспільства; як формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність. Автор наголошує на провідній меті професійного самовизначення майбутнього фахівця – становлення внутрішньої готовності до усвідомленої і самостійної побудови моделі власної поведінки і перспектив свого розвитку; готовність презентувати себе як особистість, що розвивається, самостійно бачити особистісну значущість речей, вибудовувати власну поведінку, формувати професійно значущі якості. При цьому акцентується увага на важливості використання закордонного досвіду розв’язання проблеми. У статті окреслено, що дослідження наукових доробків вітчизняних учених щодо вивчення зарубіжного досвіду професійного самовизначення у закладах вищої освіти дозволило виокремити фактори, які сприяють професійному самовизначенню особистості на етапі набуття нею професії у ЗВО. До них слід віднести свободу вибору змісту навчання, розвиток нових форм навчання, взаємодію з практичною сферою, профорієнтаційну діяльність, педагогічний супровід студентів, тьюторську і менторську підтримку, студентське самоврядування. Автор зазначає, що для забезпечення залучення молоді до участі у суспільному житті, підвищення її самостійності, конкурентоспроможності, формування громадянських компетентностей необхідним є: створення умов для свідомого вибору професійної діяльності через практику і стажування, розширення доступу до навчання та інших освітніх можливостей, орієнтованих на ринок праці; підвищення рівня конкурентоспроможності та зайнятості молоді, здійснення консультування щодо професійного і кар’єрного розвитку, враховуючи її інтереси, можливості та потреби ринку праці, із залученням батьків, роботодавців та інших зацікавлених сторін з урахуванням їх впливу на вибір професійної діяльності. Аналіз умов використання позитивного закордонного досвіду розвитку професійного самовизначення в діяльності закладів вищої освіти європейських країн дозволяє виокремити проблемні питання та окреслити тенденції його реалізації в практиці вищої освіти України. (en) In the article, the researcher characterizes professional self-determination as a multifaceted process that acts as: a process of gradual decision-making by an individual and the coordination of one’s own achievements and the needs of society; as the formation of an individual lifestyle, a part of which is professional activity. The author emphasizes the leading goal of professional self-determination of a future specialist – the formation of internal readiness for conscious and independent construction of a model of one’s own behavior and prospects for one’s development; readiness to present oneself as a developing personality, to independently see the personal significance of things, to build one’s own behavior, to form professionally significant qualities. At the same time, attention is focused on the importance of using foreign experience in solving the problem. The article outlines that the study of scientific achievements of domestic scientists on the study of foreign experience of professional self-determination in higher education institutions made it possible to identify factors that contribute to the professional self-determination of an individual at the stage of acquiring a profession in higher education. These include freedom of choice of learning content, development of new forms of learning, interaction with the practical sphere, career guidance activities, pedagogical support for students, tutoring and mentoring support, and student self-government. The author notes that to ensure the involvement of young people in public life, increase their independence, competitiveness, and the formation of civic competencies, it is necessary to: create conditions for a conscious choice of professional activity through practice and internships, expand access to training and other educational opportunities focused on the labor market; increasing the level of competitiveness and employment of young people, providing advice on professional and career development, taking into account their interests, opportunities and labor market needs, with the involvement of parents, employers and other stakeholders, taking into account their influence on the choice of professional activity. Analysis of the conditions for using positive foreign experience in the development of professional self-determination in the activities of higher education institutions in European countries allows us to identify problematic issues and outline the trends in its implementation in the practice of higher education in Ukraine.Документ Розвиток зв’язного мовлення в дітей із мовленнєвими порушеннями(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Завітренко, Долорес Жораївна; Жигора, Ірина Валеріївна; Березенко, Наталія Олегівна; Zavitrenko, Dolores; Zhyhora, Iryna; Berezenko, Natalia(ua) У статті розглянуто питання створення єдиного підходу раннього виявлення й корекції порушень мовлення. Особливу увагу зосереджено на проблемі інтелектуального розвитку та виховання в дитячій педагогіці та психології. З цією метою розглянуто диференціальну діагностику та медико-психолого-педагогічну корекцію порушень мови в дітей з окресленими проблемами. Розвиток зв’язного мовлення в дітей із мовленнєвими порушеннями є однією з найважливіших проблем сучасної логопедії та спеціальної педагогіки. Сучасна система освіти та реабілітації має враховувати специфіку мовленнєвих порушень у дітей, скільки зв’язне мовлення є визначальним складником соціальної адаптації та розвитку особистості. Для дітей з мовленнєвими порушеннями, зокрема такими, як дизартрія, афазія, алалія чи ринолалія, важливою є корекція мовленнєвих навичок, яка дозволяє не тільки покращити комунікативні здібності, а й стимулює розвиток когнітивних процесів. Дослідження методики розвитку зв’язного мовлення в таких дітей сприяє розробці ефективних корекційних програм, що можуть значно покращити мовленнєві та когнітивні здібності дітей, створюючи основу для успішної соціалізації та інтеграції в суспільстві. Розвиток зв’язного мовлення в дітей із мовленнєвими порушеннями є важливим аспектом навчання та корекційно-розвивальної роботи. Мовленнєві порушення можуть значно ускладнити процес комунікації, що, зі свого боку, вплине на соціальну адаптацію, самооцінку та навчальні досягнення дитини, тому важливо розробити та застосовувати ефективні методичні прийоми й засоби, які сприятимуть формуванню навичок зв’язного мовлення, підвищенню рівня виразності та зрозумілості мовлення дітей з мовленнєвими вадами. Факт застосування раннього втручання не означає, що дитина зможе досягти необхідних успіхів у розвитку. Важливими орієнтирами для визначення найкращих практик раннього втручання є емпіричні дослідження. Ефективність програми раннього втручання має бути продемонстрована в процесі експериментального застосування у відповідній групі дітей. Ретроспективний аналіз історії становлення ранньої допомоги дозволив простежити вимірювання ціннісних орієнтирів суспільства й держави в розв’язанні окресленого питання. Пріоритетним напрямком є забезпечення якості життя дитини раннього віку й визначення напрямків формування ефективного стилю спілкування. (en) The article deals with the issue of creating a unified approach to the early detection and correction of speech disorders. Particular attention is paid to the problem of intellectual development and education in childhood pedagogy and psychology. For this purpose, the differential diagnosis and medical, psychological and pedagogical correction of speech disorders in children with the above problems are considered. The development of coherent speech in children with speech disorders is one of the most important problems in modern speech therapy and special education. The modern system of education and rehabilitation should take into account the specifics of children’s speech disorders, as coherent speech is a crucial component of social adaptation and personal development. For children with speech impairments, such as dysarthria, aphasia, allia, or rhinolalia, it is important to correct speech skills, which not only improves communication abilities but also stimulates the development of cognitive processes. Research into the methods of developing coherent speech in such children contributes to the development of effective correctional programs that can significantly improve children’s speech and cognitive abilities, creating the basis for successful socialization and integration into society. The development of coherent speech in children with speech disorders is an important aspect of education and correctional and developmental work. Speech impairments can significantly complicate the process of communication, which, in turn, will affect the child’s social adaptation, self-esteem and academic achievements, so it is important to develop and apply effective methodological techniques and tools that will help to develop coherent speech skills, increase the level of expressiveness and comprehensibility of speech of children with speech impairments. Using early intervention does not guarantee that a child will achieve the necessary developmental success. Empirical research is an important guide for determining the most effective early intervention practices. The effectiveness of an early intervention program should be demonstrated through an experimental application with a relevant group of children. Retrospective analysis of the history of early intervention has revealed how societal and state values have influenced the approach to this issue. The priority is ensuring the quality of life for young children and identifying areas for developing an effective communication styleДокумент Історіографія вивчення проблеми естетичного виховання в українська сім’я ХІХ – початок ХХ століття(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Окольнича, Тетяна Володимирівна; Брояковський, Всеволод; Okolnycha, Tetiana Volodymyrivna; Broiakovskyi, Vsevolod(ua) У статті проаналізовано праці науковців, які прямо чи опосередковано торкались вивчення проблеми естетичного виховання у сім’ї та виокремлено напрями їх розвідок: функцій батьків у вихованні дітей; національні традиції та практика сімейного виховання; естетичне виховання дітей засобами мистецтва; розвиток естетичного почуття засобами природи; естетичне виховання в дошкільних закладах та інші. Авторами окремо виділено публікації, у яких розкриваються традиції виховання дітей в українській родині, що передаються з покоління в покоління. Серед вивчених наукових праць виокремлюються дослідження, присвячені загальним питанням сімейного виховання, у яких опосередковано висвітлюються й питання естетичного виховання. Важливе значення у процесі формування естетичних цінностей особистості має культурний та родинно-побутовий чинник. Особливості характеру етносу, його цілісного духовного та естетичного надбання накладає відбиток на життя кожної сім’ї та її членів. Саме тому у статті звертається увага на публікації, у яких вивчається сімейне виховання засобами етнопедагогіки. Головним детермінуючим чинником успіху естетичного виховання у сім’ї є тісна, виважена взаємодія усіх виховних інституцій. Автори звертаються до публікацій, у яких розкривається роль взаємодії сім’ї, освітніх суспільних інститутів, громадськості в естетичному вихованні, спільними завданням яких є формування у дітей розуміння прекрасного, естетичної культури, турботливого ставлення до людей та природи. Означена у публікації проблема стала предметом досліджень не лише педагогіки, а й етнології. Увагу авторів привернули матеріали етнографічних експедицій, що проводилися у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. в Україні, у яких розкривається побут, взаємини між членами родини, характер етнорегіональних відмінностей у вихованні дітей, побуті, зокрема готуванні їжі, будівництві житла, іграшок, виготовлення одягу. На початку XXI ст. увага українських етнографів спрямовується на вивчення світу дітей, дитинства, дитячої субкультури, що сприяло появі перших фундаментальних праць. У контексті дослідження важливого значення набувають наукові праці, які висвітлюють проблему естетичних цінностей, визначають їх зміст, змістовно розкривають естетичні орієнтації людини, серед яких найважливішою є орієнтація на ідеали добра, котра дає можливість людині розвиватися естетично та формувати у собі найкращі людські якості. Як показав аналіз наукових праць, питання естетичної складової виховання розглядались багатоваріантно, проте в жодному дослідженні проблема естетичного виховання дітей в умовах сім’ї ХІХ – на початку ХХ століття не ставилась. (en) The article analyzes the works of scientists who directly or indirectly touched upon the study of the problem of aesthetic education in the family and identifies the directions of their research: the functions of parents in raising children; national traditions and practice of family education; aesthetic education of children by means of art; the development of an aesthetic sense by means of nature; aesthetic education in pre-school establishments and others. The authors separately highlight publications that reveal the traditions of raising children in the Ukrainian family, passed down from generation to generation. Among the studied scientific works, special attention is given to research on general issues of family education, in which aspects of aesthetic education are indirectly considered. Among the studied scholarly works, special attention is given to research on general issues of family education, in which aspects of aesthetic education are indirectly considered. A significant factor in the process of forming an individual’s aesthetic values is the cultural and family-household influence. The character of the ethnic group, its integral spiritual and aesthetic heritage, leaves an imprint on the lives of every family and its members. Therefore, the article focuses on publications that explore family education through the lens of ethnopedagogy. The key determining factor for the success of aesthetic education in the family is the close and balanced interaction of all educational institutions. The authors refer to publications that examine the role of cooperation between the family, educational institutions, and the public in aesthetic education, with their shared goal being the formation of children’s understanding of beauty, aesthetic culture, and a caring attitude towards people and nature. The issue discussed in the publication has been the subject of research not only in pedagogy but also in ethnology. The authors have paid attention to materials from ethnographic expeditions conducted in Ukraine in the second half of the 20th and early 21st centuries. These studies reveal aspects of daily life, family relationships, and ethnoregional differences in child-rearing, household activities, including food preparation, housing construction, toy-making, and clothing production. At the beginning of the 21st century, Ukrainian ethnographers shifted their focus to studying the world of children, childhood, and children’s subcultures, leading to the emergence of the first fundamental works in this field. In the context of this study, significant importance is given to scholarly works that highlight the problem of aesthetic values, define their content, and thoroughly examine the aesthetic orientations of individuals. The most important of these orientations is the aspiration toward the ideals of goodness, which enables a person to develop aesthetically and cultivate the best human qualities. The analysis of scientific studies has shown that the aesthetic aspect of education has been considered from multiple perspectives. However, in no research has the problem of children’s aesthetic education in the family conditions of the 19th – early 20th century been specifically addressed.Документ Компоненти інформаційної культури майбутніх педагогів(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Філоленко, Оксана Володимирівна; Буткевич, Антон; Filonenko, Oksana; Butkevych, Anton(ua) У статті визначено й схарактеризовано компоненти інформаційної культури майбутніх педагогів. Встановлено, що поліфункціональна особистісна та професійно значуща якість педагога – інформаційна культура – включає такі взаємопов’язані компоненти, як: когнітивний (передбачає активний, творчий характер мисленнєвої діяльності, розуміння сучасної наукової картини світу, повноту і глибину предметних знань, уміння приймати самостійні рішення в різних ситуаціях, інтерес до інформаційної діяльності з використанням засобів ІКТ), технологічний (передбачає комп’ютерну й інформаційну грамотність, що відповідає сучасному рівню розвитку інформатики та комп’ютерних технологій, структурі та якості інформаційних ресурсів, уміння ефективно використовувати інформаційні джерела різного характеру), інформаційно-комунікативний (передбачає активне використання майбутніми педагогами можливостей комп’ютерних комунікацій для міжособистісної та колективної взаємодії, здатність використовувати електронно-обчислювальні та електронно-інтелектуальні системи), прогностичний (включає свідомий вибір майбутніми педагогами джерел інформації, здатність прогнозувати можливі наслідки інформаційної діяльності, професійну і соціальну адаптацію в інформаційному середовищі, що постійно оновлюється) та ергономічний (включає здатність передбачати можливі негативні наслідки роботи з комп’ютером та вміння ефективно організовувати діяльність із використанням засобів ІКТ). Формування виокремлених компонентів інформаційної культури педагога в процесі професійної підготовки передбачає наявність спеціального організованого освітнього середовища, певної системи педагогічних умов його функціонування, активної взаємодії всіх учасників освітнього процесу та своєчасного оцінювання рівня її сформованості. Компоненти тісно переплітаються, взаємопов’язані та в підсумку являють собою системну якість особистості педагога, що найінтенсивніше формується під час професійної підготовки в освітньому процесі ЗВО. (en) The article defines and characterizes the components of the information culture of future teachers. It has been established that the multifunctional personal and professionally significant quality of a teacher – information culture – includes such interrelated components as: cognitive (contains the active, creative nature of thinking, understanding of the modern scientific picture of the world, completeness and depth of subject knowledge, the ability to make independent decisions in various situations, interest in information activities using ICT tools), technological (provides computer and information literacy that corresponds to the modern level of development of computer science and computer technologies, the structure and quality of information resources, the ability to effectively use information sources of various nature), informational and communicative (includes the active use by future teachers of computer communications capabilities for interpersonal and collective interaction, the ability to use electronic computing and electronic intellectual systems), prognostic (includes a conscious choice of information sources by future teachers, anticipation of possible consequences of іinformation activities, professional and social adaptation in a constantly updated information environment) and ergonomic (includes the ability to predict possible negative consequences of working with computer technology and the ability to effectively organize activities using ICT tools). The formation of individual components of the teacher’s information culture in the process of professional training involves the presence of a special organized educational environment, a certain system of pedagogical conditions for its functioning, and active interaction of all participants educational process and timely assessment of the level of its formation. The components are closely intertwined, interconnected and ultimately represent a systemic quality of the teacher’s personality, which is most intensively formed during professional training in the educational process of higher education institutions.Документ Надбання досвіду минулого у процесі озвитку андрагогіки як доповнення до національної сторії освіти дорослих(Середняк Т. К., 2025) Савченко, Наталія СергіївнаДокумент Взаємозв’язок емоційного інтелекту та ефективної комунікації(Середняк Т. К., 2025) Окольнича, Тетяна ВолодимирівнаДокумент Формування соціально-педагогічної діяльності майбутніх учителів досвід, методи та шляхи превентивного виховання(Середняк Т. К., 2025) Рацул, Анатолій БорисовичДокумент Соціалізація особистості в інклюзивному цифровому освітньому середовищі університету в умовах інтеграції в європейський простір вищої освіти(2025) Ляшенко, Ростислав ОлександровичДокумент Орієнтири використання закордонного досвіду професійної орієнтації та професійного самовизначення в українських реаліях(2025) Дубінка, Микола МихайловичДокумент Теоретичні засади освіти дітей зі спектром аутистичних порушень у Великобританії(2025) Завітренко, Долорес Жораївна