Міждисциплінарні дослідження

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4331

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 15
  • Ескіз
    Документ
    Гендерні виміри України
    («КОД», 2025) Ріжняк, Ренат Ярославович; Пасічник, Наталя Олексіївна; Акбаш, Катерина Сергіївна
    (ua) Монографія присвячена дослідженню складних гендерних індексів та їх адаптації до українських реалій. Вона має на меті обґрунтувати важливість складних гендерних індексів як інструменту для оцінки рівня гендерної рівності та формування ефективних управлінських рішень. Результати дослідження можуть бути використані для розробки політики, спрямованої на зменшення гендерних диспропорцій, як на національному, так і на регіональному рівнях. Монографія стане у нагоді науковцям, експертам у сфері соціальної політики, а також представникам державних органів влади та неурядових організацій, які працюють над розв’язанням проблем гендерної рівності.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні рекомендації до проведення літньої школи «Тренінг з гендерної рівності»
    (ЦДУ імені В. Винниченка, 2023) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович
    (ua) З 01 червня 2022 року в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка розпочалася реалізація проєкту «Субнаціональна гендерна рівність: баланс цінностей ЄС та українських реалій» за програмою ЄС Еразмус+ з напрямку Жан Моне. Безпосереднє виконання проєкту розпочалося з організації у червні 2022 року літньої школи «Тренінг з гендерної рівності» для студентів та вчителів. У методичних рекомендаціях висвітлюються особливості організації та проведення школи, де розглядаються проблеми прихованого навчального плану в системі освіти, гендерного дисбалансу української освіти на національному та субнаціональному рівнях, дискримінації та сексуальних домагань в освіті, причини протидії гендерній рівності в Україні та гендерні аспекти рівності в політико-правовій сфері на національному та субнаціональному рівнях.
  • Ескіз
    Документ
    Регіональний індекс гендерного розриву для України у 2020 році
    (ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович
  • Ескіз
    Документ
    Статистичний аналіз гендерного розвитку регіонів України
    (2019) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович
    (ua) Запропоновано методику розрахунку індексу гендерного розвитку (Gender Development Index) на субнаціональному рівні. Мета статті – показати як регіональні відмінності складових індексу, так і гендерні відмінності за цими субіндексами. Індекс гендерного розвитку охоплює аспекти тривалості життя (довголіття), освіти (знання) і гідного рівня життя. Показники, що характеризують перший і третій аспекти (довголіття і рівень життя), взяті з методики ООН для розрахунку регіонального індексу гендерного розвитку, а показник щодо сфери освіти замінений на більш інформативний у національному контексті. Регіональні варіації за складовими індексу гендерного розвитку свідчать, що ситуація в регіонах України у сферах освіти і рівня життя істотно різниться, водночас показники довголіття відрізняються не критично. Гендерні відмінності за субіндексами за всіма регіонами показують таке: абсолютно всі показники сфер освіти і тривалості життя відображають істотну гендерну асиметрію в бік жінок, тоді як показники рівня життя демонструють істотну асиметрію в бік чоловіків. Незважаючи на таку гендерну асиметрію складових індексу гендерного розвитку, останній за всіма регіонами України близький до одиниці, а отже, відображає загалом гендерний паритет у людському розвитку чоловіків і жінок. Самі ж показники людського розвитку в розрізі статі за регіонами відрізняються істотно. Окремо можна виділити ситуацію в місті Київ – столиці України, де практично всі показники за всіма аспектами дуже суттєво відрізняються від інших регіонів. У статті також аналізуються регіони з низькими показниками і великими гендерними розривами, оскільки низькі субіндекси визначають низьке значення регіонального індексу людського розвитку, а гендерні відмінності показників впливають на значення загального індексу гендерного розвитку. Апробація запропонованої методики розрахунку індексу гендерного розвитку на субнаціональному рівні дасть можливість уточнити його складові за кожним окремим регіоном і, як наслідок, підготувати більш об’єктивні й обґрунтовані політичні, економічні та соціальні рекомендації у контексті розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактора.
  • Ескіз
    Документ
    Прогностичний аналіз індексу глобального гендерного розриву для України
    (2022) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович
    (ua) У статті проведено дослідження для України часових рядів індексу глобального гендерного розриву (ІГГР), який розраховується за методологією Всесвітнього економічного форуму з 2006 року, та його складових показників протягом 2006–2022 рр., а також спрогнозовано значення ІГГР на 2023-2025 роки. Виявлено, що сфера економічної участі та можливостей характеризується стабільним покращенням лише одного з п’яти показників, а саме, показника купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності. Саме цей показник впливає (і швидше за все й далі впливатиме) на значення ІГГР. Сфера освіти в Україні дає можливість перебувати на першому місці за всіма її складовими протягом усього періоду. Показники сфери здоров’я через їх високі рейтингові місця також не впливатимуть у майбутньому на рейтингові місця України. Найбільший вплив на рейтингове місце України за ІГГР справляє сфера розширення політичних можливостей. Тут спостерігається повільне збільшення представництва жінок у парламентів, останні вісім років трохи покращилася ситуація з представництвом жінок на міністерських посадах і поки що незмінна ситуація з показником “Роки з жінкою/чоловіком на чолі держави (останні 50)”. Після проведення аналізу складових загального та нормованого рейтингів країн за ІГГР у статті зроблено висновок, що за швидкістю подолання гендерної нерівності Україна значною мірою поступається іншим країнам світу. Крім того, авторами визначені ті сфери політичних та соціальних рішень, які напряму впливатимуть на покращення ситуації з гендерною рівністю. Це сфера економічної участі й можливостей, яка характеризується стабільним покращенням паритету купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності, та сфера розширення політичних можливостей. Дослідження прогнозу ІГГР та рейтингових місць для України на найближчі три роки дало можливість зробити припущення про повільне підвищення показника ІГГР до 0,722 та про стабілізацію нормованого рейтингу України на рівні 50-го місця.
  • Ескіз
    Документ
    Теоретико-прикладні основи гендерних досліджень
    (Видавець Лисенко В. Ф., 2019) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович
    (ua) У запропонованому посібнику міститься широке коло відомостей про гендерні дослідження – від опису особливостей їх виникнення та становлення до загальної характеристики еволюції таких досліджень протягом різних історичних періодів. Особлива увага авторами приділена методологічним питанням гендерної теорії, а саме сучасним теоретико-прикладним основам гендерних досліджень – застосуванню як простих гендерних індексів у демографічній та соціальній статистиці, так i складних індексів, до яких належать індекси розвитку людського потенціалу та індекси гендерної рівності. Зміст посібника відповідає навчальним курсам «Основи гендерних досліджень» та «Статистична показники гендерної рівності», які є складовою частиною навчальних планів підготовки магістрів спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки (Освітні вимірювання. гендерні студії: науковий аспект).
  • Ескіз
    Документ
    Adaptation of the UN’s gender inequality index to Ukraine’s regions
    (2019) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович; Akbash, K.; Pasichnyk, N.; Rizhniak, R.
    (en) The article analyzes the application of Human Development Index and derivatives from it indexes that take into account the gender factor. Today this index is used both for building a country ranking on the level of human development, and for studying the situation in the regions in the context of the indicators of this index. We proceed from the fact that for the countries in which sub-national regional indicators are very diverse in different spheres it is expedient to adapt not only the index of human development, but also the indices of the development of human potential taking into account the gender factor. This article suggests an adaptation to the sub-national level of Gender Inequality Index in the United Nations (UN) basic methodology and according to the method suggested by the authors, it is provided for a revision of the system of indicators for which the index is determined. The results obtained by the authors made it possible to compare the indicators and the trends of the two options for calculating the sub-national indices with the corresponding indicators in the country of the last 10 years. The authors concluded that Gender Inequality Index indicators in the country and Gender Inequality Index indicators derived from the UN basic methodology did not reflect a rather wide sub-national disparity. The expansion of the base of the indicators for the determination of Gender Inequality Index allowed the development of a new method of the sub-national Gender Inequality Index adaptation, to clarify the GII index calculated according to the basic methodology and, therefore, to prepare more objective political, economic and social recommendations in the context of development of human potential, taking into account the gender factor.
  • Ескіз
    Документ
    Математико-статистичні методи в гуманітарних дослідженнях
    («Baltija Publishing», 2022) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович
    (ua) У розділі описуються особливості застосування математико-статистичних методів для розрахунку індексу гендерного розвитку (Gender Development Index) та індексу гендерної нерівності (Gender Inequality Index) на субнаціональному рівні. У процесі дослідження застосовувалися визначення нульових та екстремальних значень масивів, агрегування даних з використанням середніх геометричних та середніх гармонійних величин, обрахунок показників зв’язків між масивами даних та ін. Результатами дослідження встановлено. Коректування бази показників для визначення індексу гендерного розвитку дозволило вдосконалити методику адаптації розрахунку цього індексу до регіональної специфіки. Апробація зазначеної методики для регіонів України дасть можливість уточнити GDI для кожного окремо взятого регіону і, відповідно, врахувати регіональні особливості при реалізації різноманітних соціально-економічних програм розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактору. Розширення бази показників визначення індексу гендерної нерівності дозволило створити нову методику регіональної адаптації GII. Апробація зазначеної методики на прикладі Кіровоградської області дасть можливість уточнити в порівнянні з розрахунком за базовою методикою показник GII і, як наслідок, підготувати більш об’єктивні політичні, економічні і соціальні рекомендації в контексті розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактору.
  • Ескіз
    Документ
    The Implementation of an integrative Approach to Learning with use of integrated Images
    (2021) Ріжняк, Ренат Ярославович; Пасічник, Наталя Олексіївна; Завітренко, Долорес Жораївна; Акбаш, Катерина Сергіївна; Завітренко, А.; Rizhniak, R.; Pasichnyk, N.; Zavitrenko, D.; Akbash, K.; Zavitrenko, A.
    (en) The article is dedicated to the definition of methodological conditions under which the use of the solution and research of the “task series” generated by a given task topic will acquire methodological expediency in the context of developing students' abilities to solve mathematical tasks of a productive nature. The authors suggested a possible way to solve it through the synthesis of integrated knowledge and the formation of the integrated images of the task topics that allowed students to develop knowledge and skills of integrative mathematical activity.
  • Ескіз
    Документ
    Construction of Theoretical Model for Sustainable Development in Future Mathematical Teachers of Higher Education
    (2020) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович; Краснощок, Інна Петрівна; Ботузова, Юлія Володимирівна; Акбаш, Катерина Сергіївна; Pasichnyk, N.; Rizhniak, R.; Krasnoshchok, I.; Botuzova, Y.; Akbash, K.
    (en) In this paper, the authors have identified the main features of constructing a theoretical model of the content part of the future mathematics teachers’ training system in a pedagogical institution of higher education in Ukraine in the context of the implementation of the education model for sustainable development. In order to build such a model, the authors have organized a study in the form of an expert survey of specialists in the field of education, specialists in fundamental mathematical disciplines and in the methodic of teaching mathematics, master students, as well as mathematics teachers – participants in retraining courses. The authors have determined the discipline (methodic of teaching mathematics) which became the basis for the model of the content of the future mathematics teachers’ training system in the context of the implementation of the education model for sustainable development. The above course in the content such choice has been confirmed by the integration properties and capabilities of the discipline, the potential of its substantive and methodological components for the generalization and systematization of mathematical, pedagogical, natural-scientific and humanitarian knowledge and skills, as well as for the formation of systemic thinking. When studying the issue of including a special course in the content part of teacher staff training program, aimed directly at creating an understanding of a human’s role and one’s dependence on nature, at creating a peaceful and open society, where everyone would have equal rights and opportunities, the authors have distinguished disagreements in experts’ opinions.