Кафедра мистецької освіти
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/50
Переглянути
465 результатів
Результати пошуку
Документ Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках музики(2024) Шелюженко, Лілія Анатоліївна; Shelyuzhenko, L. A.(ua) Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню проблеми розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках музики. У першому розділі магістерської роботи здійснено огляд наукових праць з проблеми дослідження, розкрито особливості розвитку творчих здібностей молодших школярів, визначено критерії, показники та рівні сформованості творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку. У другому розділі магістерської роботи визначено організаційно-педагогічні умови, подано методику ефективного розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках музики, здійснено аналіз результатів дослідження. (en) The qualification work is devoted to the study of the problem of developing the creative abilities of younger schoolchildren in music lessons. In the first chapter of the master's work, a review of scientific works on the research problem was carried out, the peculiarities of the development of creative abilities of junior high school students were revealed, criteria, indicators and levels of formation of creative abilities of junior school students were determined. In the second chapter of the master's thesis, the organizational and pedagogical conditions are defined, the method of effective development of creative abilities of younger schoolchildren in music lessons is presented, and the research results are analyzed.Документ Розвиток просторово-образного мислення у майбутніх вчителів образотворчого мистецтва засобами композиції(2024) Савелюк, Ольга ПетрівнаДокумент Розвиток стресостійкості у школярів підлітків засобами музичної терапії(2024) Полякова, Олександра СергіївнаДокумент Формування художнього образу природи в учнів художньої школи на уроках декоративно-прикладного мистецтва засобами батику(2024) Котляренко, Олександра ІгорівнаДокумент Формування вокально-хорових навичок учнів у позашкільній діяльності(2024) Лисак, Ярослав Анатолійович; Lysak Ya. А.(ua) Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню проблеми формування вокально-хорових навичок учнів у позашкільній діяльності. У першому розділі магістерської роботи здійснено огляд наукових праць з проблеми дослідження, розкрито психолого-педагогічні засади проблеми формування вокально-хорових навичок учнів, особливості вокально-хорової роботи у позашкільній діяльності, схарактеризовано критерії та показники сформованості вокально-хорових навичок учнів. У другому розділі магістерської роботи визначено педагогічні умови формування вокально-хорових навичок учнів у позашкільній діяльності (створення творчо-комунікативного освітнього середовища, здійснення особистісно-творчого підходу, залучення учнів до концертно-виконавської діяльності), подано методику їх формування. (en) The qualification work is devoted to the study of the problem of formation of students' vocal and choral skills in extracurricular activities. In the first chapter of the master's thesis, a review of scientific works on the research problem was carried out, the psychological and pedagogical foundations of the problem of forming students' vocal and choral skills are revealed, the peculiarities of vocal and choral work in extracurricular activities, the criteria and indicators of the formation of students' vocal and choral skills are characterized. In the second chapter of the master's thesis, the pedagogical conditions for the formation of students' vocal and choral skills in extracurricular activities are determined (creation of a creative and communicative educational environment, the implementation of a personal and creative approach, the involvement of students in concert and performing activities), the methodology of their formation is presented.Документ Підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва до застосування технології тайм-менеджменту у процесі самостійної роботи(2024) Клименко, Анна ОлександрівнаДокумент Декоративні зображення міського пейзажу в техніці холодного батику(2024) Бурага, Тетяна ОлександрівнаДокумент Формування пізнавальної активності учнів середнього шкільного віку на уроках музичного мистецтва(2024) Бровченко, Катерина Олександрівна; Brovchenko, K.O.(ua) У кваліфікаційній роботі розкривається зміст поняття «пізнавальна активність» у науковій, методичній літературі, педагогічній практиці та визначаються його структурні компоненти. Окреслено педагогічні умови та рівні сформованості пізнавальної активності учнів середнього шкільного віку. Розроблена й експериментально перевірена методика формування пізнавальної активності учнів середнього шкільного віку засобами інтерактивних інтернет-технологій на уроках музичного мистецтва. (en) The qualification paper reveals the concept of «cognitive activity» as presented in scientific and methodological literature and pedagogical practice, defining its structural components. The pedagogical conditions and levels of the formation of cognitive activity in middle school students are outlined. A methodology for forming cognitive activity in middle school students through the use of interactive internet technologies in music art lessons has been developed and experimentally tested.Документ Контроль результатів навчання живопису майбутніх фахівців образотворчого мистецтва(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Гарбузенко, Лариса Володимирівна; Ткаченко, Роман Сергійович; Геращенко, Богдан Олександрович; Garbuzenko, Larisa Volodymyrivna; Herashchenko, Bohdan Oleksandrovych; Tkachenko, Roman Serhiyovych(ua) Стаття присвячена актуальній проблемі контролю результатів навчання живопису у підготовці майбутніх фахівців образотворчого мистецтва. Художня освіта відіграє важливу роль у розвитку українського мистецтва, збереженні національної культурної спадщини та формуванні естетичних цінностей. Серед базових дисциплін навчальної програми особливе місце займає живопис – важливий компонент професійної підготовки, що сприяє формуванню технічних умінь, творчого мислення та естетичної свідомості. Актуальність теми полягає в необхідності розробки ефективних підходів до оцінювання якості навчання живопису, адже саме цей процес забезпечує розвиток не лише технічних навичок, але й здатності вирішувати художньо-творчі завдання. Метою статті є визначення ролі контролю у процесі формування інтегральних компетентностей майбутніх художників та аналіз підходів до оцінювання їхньої навчальної діяльності. Дослідники наголошують, що контроль результатів навчання має відповідати Національній рамці кваліфікацій України та враховувати такі критерії, як знання, уміння, комунікація, автономія та відповідальність. Оцінювання охоплює різні рівні навчальної діяльності – від копіювання способу виконання до створення оригінальних художніх творів у нових ситуаціях. Значна увага приділяється формуванню самостійності, здатності до рефлексії та дотриманню академічної доброчесності. Автори розробили підхід до оцінювання результатів навчання, що враховує зв’язок між загальними та спеціальними компетентностями, зокрема: рівень теоретичних знань з композиції, кольорознавства та конструктивної побудови; уміння створювати цілісний художній образ у відповідних техніках та матеріалах; здатність до аналізу і критичного осмислення власних та чужих робіт; уміння працювати автономно та нести відповідальність за результат. Результати дослідження підкреслюють важливість цілісного підходу до контролю знань і умінь у процесі навчання живопису. Впровадження запропонованої системи оцінювання сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців, здатних зберігати та примножувати цінності української культури. (en) This article addresses the pressing issue of assessing painting learning outcomes in the training of future visual arts specialists. Artistic education plays a crucial role in the development of Ukrainian art, the preservation of national cultural heritage, and the formation of aesthetic values. Among the core disciplines of the curriculum, painting holds a special place as an essential component of professional training, fostering technical skills, creative thinking, and aesthetic awareness. The relevance of this topic lies in the need to develop effective approaches to evaluating the quality of painting education, as this process ensures not only the development of technical skills but also the ability to solve artistic and creative problems. The purpose of the article is to define the role of assessment in shaping the integral competencies of future artists and to analyze approaches to evaluating their learning activities. Researchers emphasize that the assessment of learning outcomes should align with the National Qualifications Framework of Ukraine and consider criteria such as knowledge, skills, communication, autonomy, and responsibility. Evaluation covers different levels of learning activity-from copying execution techniques to creating original artworks in new contexts. Particular attention is given to fostering independence, the ability to reflect, and adherence to academic integrity. The authors have developed an assessment approach that considers the connection between general and specialized competencies, including: theoretical knowledge in composition, color theory, and constructive design; the ability to create a cohesive artistic image using appropriate techniques and materials; the capacity to analyze and critically interpret both personal and external works; the ability to work autonomously and take responsibility for results. The study’s findings highlight the importance of a comprehensive approach to assessing knowledge and skills in painting education. The implementation of the proposed evaluation system contributes to the training of highly qualified specialists capable of preserving and enriching the values of Ukrainian culture.Документ Кризові явища 2019-2024 рр. у соціокультурній сфері України та стратегії їх мінімізації(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Кулікова, Світлана Вікторівна; Kulikova, Svitlana Viktorivna(ua) У статті автор розглядає кризові явища у соціокультурній галузі України періоду 2019–2024 рр. Період 2019-2024 років став для України часом глибоких трансформацій, інтенсивних випробувань та незворотних змін, які відобразилися на соціокультурній сфері. Безсумнівно, пандемія COVID-19 стала одним з найпотужніших каталізаторів кризових явищ у соціокультурній галузі, адже закриття театрів, музеїв, концертних залів, бібліотек та інших культурних інституцій призвело до фактичного паралічу культурного життя. Перехід в онлайн-формат став необхідністю, але він виявив значну цифрову нерівність в суспільстві, адже не всі верстви населення мають доступ до необхідного обладнання та швидкісного інтернету, що обмежує їхню можливість брати участь у культурному житті. Тривала російсько-українська війна, яка значно загострилася після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, стала визначальним фактором кризових явищ у соціокультурній сфері, адже призвела до руйнування та пошкодження численних об’єктів культурної спадщини: музеїв, бібліотек, архітектурних пам’яток, історичних будівель. Це завдало непоправної шкоди українській культурі та ідентичності. Мільйони українців були змушені покинути свої домівки, що призвело до значних змін у демографічній структурі країни, а збереження культурної ідентичності для вимушених переселенців стало серйозним викликом. Автор зазначає, що кризові явища у соціокультурній галузі України періоду 2019-2024 рр. стали серйозним випробуванням для українського суспільства. Пандемія COVID-19, російсько-українська війна, недостатнє фінансування та інформаційна війна створили складний комплекс проблем, які потребують комплексного та системного вирішення. Водночас, ці кризові явища стали потужним каталізатором для трансформації української культури та суспільства. Вони сприяли активізації патріотичних настроїв, консолідації української нації, переосмисленню історичної спадщини та пошуку нової культурної ідентичності. Подолання кризових явищ у соціокультурній сфері потребує консолідованих зусиль держави, громадянського суспільства, культурних інституцій та освітніх закладів. Необхідним є розробка та впровадження ефективних стратегії для збереження та відновлення культурної спадщини, забезпечення доступу до культури для всіх верств населення, підтримки культурного різноманіття та розвитку креативних індустрій тощо. (en) In the article, the author examines crisis phenomena in the socio-cultural sector of Ukraine in the period 2019–2024. The period 2019-2024 became for Ukraine a time of deep transformations, intense trials and irreversible changes that were reflected in the socio-cultural sphere. Undoubtedly, the COVID-19 pandemic has become one of the most powerful catalysts of crisis phenomena in the socio-cultural sector, because the closure of theaters, museums, concert halls, libraries and other cultural institutions led to the actual paralysis of cultural life. The transition to an online format has become a necessity, but it has revealed significant digital inequality in society, as not all segments of the population have access to the necessary equipment and high-speed Internet, which limits their ability to participate in cultural life. The long-running Russian-Ukrainian war, which significantly escalated after the full-scale invasion on February 24, 2022, has become a determining factor in the crisis phenomena in the socio-cultural sphere, as it has led to the destruction and damage of numerous cultural heritage sites: museums, libraries, architectural monuments, historical buildings. This has caused irreparable damage to Ukrainian culture and identity. Millions of Ukrainians have been forced to leave their homes, which has led to significant changes in the country’s demographic structure, and preserving cultural identity for internally displaced persons has become a serious challenge. The author notes that the crisis phenomena in the socio-cultural sphere of Ukraine in the period 2019-2024 have become a serious test for Ukrainian society. The COVID-19 pandemic, the Russian-Ukrainian war, insufficient funding and information warfare have created a complex set of problems that require a comprehensive and systemic solution. At the same time, these crisis phenomena have become a powerful catalyst for the transformation of Ukrainian culture and society. They have contributed to the activation of patriotic sentiments, the consolidation of the Ukrainian nation, the rethinking of historical heritage and the search for a new cultural identity. Overcoming crisis phenomena in the socio-cultural sphere requires consolidated efforts of the state, civil society, cultural institutions and educational institutions. It is necessary to develop and implement effective strategies for the preservation and restoration of cultural heritage, ensuring access to culture for all segments of the population, supporting cultural diversity and the development of creative industries, etc.