Кафедра мистецької освіти
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/50
Переглянути
6 результатів
community.search.results.head
Документ Організаційно-методичні засади формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до інструментально-виконавської діяльності у закладах вищої освіти(2023) Назаренко, Марина Павлівна; Nazarenko, Maryna Pavlivna(ua) Удосконалення процесу професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва передбачає впровадження у систему навчання на факультетах мистецького спрямування нових підходів і методів, які б відповідали вимогам сьогодення. Питання професійної діяльності вчителя музики знаходяться в руслі проблем, які вирішує сьогодні педагогічна наука. Від того, яким буде сучасний вчитель музики, чи буде він враховувати вимоги, які висуває перед ним суспільство, передова теорія і практика педагогічної освіти, багато в чому залежить рівень освіченості й духовної культури школярів. В основу фахових виконавських якостей учителя музики покладено органічне поєднання багатьох компонентів: розвиток загальномузичних теоретичних знань та вмінь; розвиток практичних навичок гри на інструменті; формування культури звука й техніки виконання; вміння сприймати музику через пізнання її суті та змісту й подальше втілення цього змін у в конкретному звучанні. Аналіз науково-методичних досліджень та узагальнення практичного досвіду роботи в інструментально-виконавських класах на факультетах мистецького спрямування показує, що у цій галузі ще існують проблеми, які потребують наукового підходу до їх розв’язання. Незважаючи на досить широкий спектр наукових досліджень у галузі інструментально-виконавської підготовки студентів музичних і педагогічних вузів, питання виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва і досі залишаються актуальними. У статті розглянуто організаційно-методичні засади формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інструментально-виконавської діяльності у закладах вищої освіти, висвітлено актуальні питання цього виду фахової підготовки, встановлено необхідність подальшого удосконалення цього процесу шляхом впровадження нових методів, що базуються на принципах інтегративного підходу, досліджено стан даного виду фахового навчання студентів факультетів мистецького спрямування університетів, розглянуті основні знання, уміння й навички, якими повинен володіти сучасний учитель музичного мистецтва, здійснено аналіз науково-методичних досліджень у цій галузі.Документ Спів-творчість у процесі музично-виконавської інтерпретації художнього образу(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena(ua) У статті аналізуються наукові праці відомих педагогів-музикантів, у яких художньо-виконавська інтерпретація визначається як активний творчий процес, індивідуальне, неповторне художньо-образне розуміння змісту музичного твору. Встановлено, що виконавська інтерпретація передбачає творчий пошук, ціннісне осмислення й оцінку музичного твору, завдяки чому створюється адекватний, але не тотожний авторському баченню художній образ, що містить весь потенціал «Я» особистості виконавця в процесі художнього пізнання. Тому наявність високого ступеня творчої самостійності, розвиненості неповторного асоціативного комплексу, фантазії, уяви, мистецтва перевтілення, співпереживання і співтворчості в художньо- інтерпретаційному процесі сприяє нестереотипному розв’язанню творчих завдань, «входженню» в глибинні прошарки музичного твору, діалогічності художнього спілкування, художнього діалогу і спів-творчості з авторм музичного твору.Суб’єктивізація відтворення музичного образу є закономірним явищем, оскільки кожен виконавець відрізняється рівнем обсягу знань, умінь, розвитком емоційно-емпатійної культури, технікою виконання, досвідом художнього сприйняття, розвитком музичних здібностей та іншими виконавськими якостями, що характеризують його як унікальну особистість і детермінують індивідуальний художньо-інтерпретаційний процес. Доведено, що саме завдяки елементам співтворчості, збагаченню художньо-інтерпретаціного процесу неординарним мисленням виконавця, його особистісно-індивідуальним ставленням до твору художня інтерпретація стає не тільки адекватною й переконливою, а особистісно-переконливою, особистісно-адекватною, гармонійно поєднуючи класичне трактування твору з індивідуальним баченням й відчуттям його сутності, реалізується духовно-особистісний потенціал твору, наступає стан, що сприяє розв’язанню особистісного завдання. Через співтворчість здійснюється діалогічність свідомостей, розуміння іншого як самого себе, переживання «духу» музичного твору. Здатність до співтворчості як певний спосіб діалогового спілкування між композитором і тим, хто осягає художній образ, визначає рівень музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва.Документ Проблемно-пошукові методи навчання в класі основного музичного інструменту (фортепіано)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Кулікова, Світлана Вікторівна; Kulikova, Svitlana Viktorovna(ua) Устатті автор розглядає можливості застосування проблемно-пошукових методів в роботі над музичним твором в класі основного музичного інструменту (фортепіано). До проблемно-пошукових або евристичних методів відносяться метод маєвтики та метод синектики, які з успіхом можна застосувати на заняттях з основного музичного інструменту.Документ Методичні аспекти музично-теоретичної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у закладах вищої освіти(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Локарєва, Юлія Валеріанівна; Lokareva, Yuliya Valerianivna(ua) У статті актуалізується проблема музично-теоретичної підготовки у вищих навчальних закладах освіти, розкривається педагогічний потенціал музично-теоретичних дисциплін, досліджуються методичні аспекти оптимізації процесу музично-теоретичної підготовки на засадах інтегрованого підходу.Документ Структурні компоненти творчого розвитку майбутнього вчителя музичного мистецтва(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Кулікова, Світлана Вікторівна; Kulikova, Svitlana Viktorivna(ua) У статті автор розглядає структурні компоненти творчого розвитку майбутнього вчителя музичного мистецтва на заняттях з основного музичного інструменту (фортепіано). До структурних компонентів творчого розвитку студента-музиканта відносяться чуттєво-емоційний, художньо-образний та виконавський.Документ Research work as a factor of creative development of a future music art teacher(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Kulikova, Svitlana Viktorivna; Кулікова, Світлана Вікторівна; Куликова, Светлана Викторовна(uk) У статті автор розглядає науково-дослідну роботу як фактор творчого розвитку майбутнього вчителя музичного мистецтва. Дослідницька компетентність майбутніх учителів музичного мистецтва формується в контексті різноманітних професійних та навчальних заходів, пов'язаних як зі спеціальними виконавськими дисциплінами, так і з різними аспектами гуманітарних наук та музично-теоретичною підготовкою, спрямованими на всебічне вивчення музичного мистецтва.