Кафедра мистецької освіти
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/50
Переглянути
8 результатів
community.search.results.head
Документ Students’ multilevel artistic and pedagogical communication mastering(2021) Шевцова, Олена Борисівна; Lymarenko, Lidiia; Gunko, Nataliia; Kornisheva, Tetiana; Pichkur, Mykola; Shevtsova, Olena; Chekhunina, Alina(en) The article substantiates the feasibility of introducing student theatre in the professional training of future teachers on the basis of generalizing the experience of theatre pedagogy. The hypothesis of the study was based on the assumption that the professional training of future teachers of any direction will be more effective and efficient, if students master the multi-level artistic and pedagogical communication within the activities of student theatre. The hypothesis was confirmed as a result of the research in which 335 student theatre participants from 10 Ukrainian universities took part. The student theatre is considered as a form of art and pedagogical activity, oriented on personal development, selfdevelopment, and improvement of creative abilities of future teachers, formation of professional self-sufficiency by means of multilevel artistic and pedagogical communication in the system of higher pedagogical education. The characteristic features of the phenomenon of “artistic and pedagogical communication” are analysed and considered in two conceptual meanings: artistic and pedagogical. The multi-level artistic and pedagogical communication of the student theatre is defined as the interdependent process of professional training of future teachers, which integrates the internal and external interaction of subjects of artistic and creative activity. The characteristics of the levels of artistic and pedagogical communication are divided into: contemplative-oriented, creativeperforming, artistic-active, and art studies. The article gives a determination of criteria and corresponding levels of mastering of multilevel artistic and pedagogical communication by future teachers.Документ Professional competence of the future teacher of music art(2022) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena(en) The article considers scientific approaches and defining the essence of the concept of “professional competence”, the components of pedagogical activities of teachers, the essential characteristics of professional competence; the content of scientific interpretation of professional competence as an integrated result of individual educational activity, the importance of professional competence of the future teacher of music art is revealed.Документ Aesthetic Education of Young People As a Necessary Condition for Cultural Development of the Individual in Modern Conditions of the Information Society(2022) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena; Tiutiunnyk, Mariia; Bosyi, Oleksandr; Zharovska, Olena; Patsaliuk, Iryna; Bielikova, Valentyna; Kuchai, Tetiana(en) The article reveals the problems of aesthetic education of young people as a necessary condition for the cultural development of the individual in the modern conditions of the information society. Aesthetic education should contribute to the formation of a creatively active personality. The basis of aesthetic education of young people in the modern conditions of the information society is the core of artistic culture – art as a unique form of public consciousness that contributes to the spiritual development and improvement of the inner world of a person. The main tasks of aesthetic education are highlighted. It is focused on the formation The formation of true aesthetic and spiritual values of students is impossible without a deep awareness of the national foundations of culture, which combines science (including technology), education, art, morality, way of life and worldview, and most importantly its information component – information culture. The effectiveness of aesthetic education of students largely depends on the skillful use of various methods and means by teachers. Aesthetic education of students involves a qualitative change in the level of their aesthetic culture in the modern conditions of the information society. In the era of information and computer technologies, the main Institute for aesthetic education of young people, as a necessary condition for the cultural development of the individual, is mass media. Television stands out especially because it has several information series (audio and video sequence), multiplied by the efficiency of providing information that increases several times compared to paper media, which allows you to report directly during the event.Документ Prospective Directions of Using Multimedia Technologies in the Training of Future Specialists(2022) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena; Shunkov, Vasyl; Grygorenko, Tetyana; Koval, Valentyne; Yefymenko, Liudmyla; Smolianko, Yuliia; Kuchai, Oleksandr(en) The direction of development that is recognized as the main one in the course of reforms of educational systems in the leading countries of the world - the USA, Great Britain, Canada, Germany, France, etc. is singled out. The main task of the reform process is to train the staff needed by society in the right amount, in the minimum time and with minimal costs. It was found that a promising area is the use of multimedia technology in educational activities to create a design of a virtual computer environment by means of digitizing audiovisual information. The purpose of the application of multimedia technologies of education in higher education institutions is to prepare students for full-fledged life in the information society. This requires outlining the pedagogical objectives of multimedia learning technologies: intensification of all levels of the educational process, improving its efficiency and quality; implementation of the social order caused by the informatization of modern society (training of specialists in the field of informatics and computer technology; training of the user of multimedia technologies); construction of an open education system that optimizes the dynamics of the trajectory of selfeducation; systematic integration of subject areas of knowledge; development of creative potential of the student, his ability to communicative actions; formation of skills in organizing and conducting experimental research activities; culture of educational work; development and formation of information culture of students The effectiveness of the use of network and multimedia technologies in the training of future teachers depends on the level of conceptual development of pedagogical tools used in the organization of educational and cognitive activities of students; from the degree of adaptability of the educational and information environment of training a modernspecialist to his professional environment; from the level of readiness of students to perform professionally-oriented tasks with the help of network and multimedia technologies.Документ Розвиток творчої особистості у просторі мистецької освіти(2021) Шевцова, Олена Борисівна; Стратан-Артишкова, Тетяна Борисівна; Shevtsova, Olena; Stratan-Artyshkova, Tatiana(ua) У статті аналізуються наукові праці з проблеми творчості, розкривається роль мистецтва у розвитку духовно-творчої особистості; підкреслюється призначення майбутнього вчителя мистецтва у формуванні творчих якостей учня; схарактеризовано сутність авторської спроможності як інтегрованої професійно значущої особистісної якості майбутнього вчителя мистецтва.Документ Художньо-творче середовище у процесі формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena(ua) У статті обґрунтовано педагогічні умови, що детерміновані сутністю і змістом музично-виконавської діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Ефективною педагогічною умовою визначено створення художньо-творчого середовища, що інтегрує компетентнісний та особистісно зорієнтований наукові підходи і ґрунтується на принципі художньо-педагогічного діалогу.Документ Музично-виконавська інтерпретація у структурі професійної компетентності майбутнього викладача музичного мистецтва(2022) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena(ua) У статті розкрито сутність і значення музично-виконавської інтерпретації як основного і важливого компонента в структурі професійної компетентності майбутнього викладача музичного мистецтва. Аналіз наукових праць дозволив зробити висновки, що художньо-інтерпретаційний процес є складним, поліфункціональним утворенням, вимагає для свого здійснення володіння комплексом художньо-інтерпретаційних умінь, котрі як системоутворювальний фактор у структурі музично-виконавської компетентності, репрезентуються надалі в практичній художньо-творчій діяльності й є ознаками сформованості професійної компетентності майбутнього викладача музичного мистецтва. Інтроспективний пошук, пов’язаний з уточненням внутрішніх структурних компонентів художньо-інтерпретаційного процесу, його змісту та особливостей, дав змогу визначити феномен музично-виконавської компетентності майбутнього викладача музичного мистецтва як інтегровану професійно значущу особистісну якість, що передбачає сформованість художньо-інтерпретаційних умінь у різних видах музично-виконавської творчості та їх успішну реалізацію у професійній діяльності. Якісні характеристики художньо-інтерпретаційних умінь (емоційно-образне мислення, здатність співпереживання, ідентифікація, індивідуальна неповторність, творче самовираження) формуються через засвоєння різних взаємопов’язаних видів і форм музичної діяльності: виконавської (інструментальної, вокальної, диригентсько-хорової); самостійно-творчої (музикування, імпровізація, композиція, аранжування); рефлексивно-оцінювальної (критичне судження, аналіз, самоаналіз, рефлексія). Сформованість художньо-інтерпретаційних умінь спрямовується на досягнення таких педагогічних цілей: залучити студентів до процесу спільної творчості, вплинути на розвиток духовного світу засобами різновидів музично-виконавської діяльності, розвинути асоціативно-образне мислення, здатність осмислювати художньо-інтонаційний сенс музичного твору, виявляти особистісне, індивідуально-неповторне ставлення до музичного твору, вплинути на розвиток здатності до самовираження і само актуалізації у власній творчості.Документ Спів-творчість у процесі музично-виконавської інтерпретації художнього образу(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Шевцова, Олена Борисівна; Shevtsova, Olena(ua) У статті аналізуються наукові праці відомих педагогів-музикантів, у яких художньо-виконавська інтерпретація визначається як активний творчий процес, індивідуальне, неповторне художньо-образне розуміння змісту музичного твору. Встановлено, що виконавська інтерпретація передбачає творчий пошук, ціннісне осмислення й оцінку музичного твору, завдяки чому створюється адекватний, але не тотожний авторському баченню художній образ, що містить весь потенціал «Я» особистості виконавця в процесі художнього пізнання. Тому наявність високого ступеня творчої самостійності, розвиненості неповторного асоціативного комплексу, фантазії, уяви, мистецтва перевтілення, співпереживання і співтворчості в художньо- інтерпретаційному процесі сприяє нестереотипному розв’язанню творчих завдань, «входженню» в глибинні прошарки музичного твору, діалогічності художнього спілкування, художнього діалогу і спів-творчості з авторм музичного твору.Суб’єктивізація відтворення музичного образу є закономірним явищем, оскільки кожен виконавець відрізняється рівнем обсягу знань, умінь, розвитком емоційно-емпатійної культури, технікою виконання, досвідом художнього сприйняття, розвитком музичних здібностей та іншими виконавськими якостями, що характеризують його як унікальну особистість і детермінують індивідуальний художньо-інтерпретаційний процес. Доведено, що саме завдяки елементам співтворчості, збагаченню художньо-інтерпретаціного процесу неординарним мисленням виконавця, його особистісно-індивідуальним ставленням до твору художня інтерпретація стає не тільки адекватною й переконливою, а особистісно-переконливою, особистісно-адекватною, гармонійно поєднуючи класичне трактування твору з індивідуальним баченням й відчуттям його сутності, реалізується духовно-особистісний потенціал твору, наступає стан, що сприяє розв’язанню особистісного завдання. Через співтворчість здійснюється діалогічність свідомостей, розуміння іншого як самого себе, переживання «духу» музичного твору. Здатність до співтворчості як певний спосіб діалогового спілкування між композитором і тим, хто осягає художній образ, визначає рівень музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва.