Кафедра мистецької освіти

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/50

Переглянути

community.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Ескіз
    Документ
    Організаційно-педагогічні умови розвитку художньо-естетичного смаку майбутніх фахівців образотворчого мистецтва
    (ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Черкасов, Володимир Федорович; Cherkasov, Volodimer Fedorovich; Черкасов, Владимир Федорович
    (ua)У статті автором обґрунтовано сутність дефініцій «організаційно-педагогічні умови», «художньоестетичний смак», «майбутній фахівець образотворчого мистецтва», визначено, теоретично обґрунтувано, запроваджено та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови, які уможливлюють розвиток художньо-естетичного смаку майбутніх фахівців образотворчого мистецтва й ефективно впливають на підвищення якості професійної підготовки, реалізацію вимог художньо-інтелектуального розвитку та творчого удосконалення в мистецькій галузі. До організаційно-педагогічних умов розвитку художньоестетичного смаку майбутніх фахівців образотворчого мистецтва автором виокремлено наступні блоки: теоретичний блок, організаційний блок, методологічно-цільовий блок, змістовно-процесуальний блок, результативний блок. Реалізація організаційно-педагогічних умов здійснюється на засадах культурологічного, мистецтвознавчого, герменевтичного, системного, гуманістичного, компетентнісного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, аксіологічного, дослідницько-зорієнтованого, модульного, контекстного підходів. Крім того, на основі наступних принципів: гуманізації, науковості, системності й послідовності, наступності, міжпредметності, вибору індивідуальної освітньої траєкторії, стабільності та динамічності, циклічності, усвідомленої перспективи. До того ж на формування організаційного, мотиваційного, мотиваційно-ціннісного, мотиваційно-цільового, полімотиваційного, ціннісно-орієнтаційного, інтелектуально-пізнавального, когнітивно-інтелектуального, координуючого, комунікативного, особистісного, світоглядного, рефлексивного, гедоністичного, знаннєвого та практично-діяльнісного критеріїв. Реалізація організаційно-педагогічних умов здійснюється поетапно, на підготовчому, відтворювальнотворчому, базовому, практично-технологічному, корекційно-розвивальному та конструктивно-творчому етапах дослідження. Обмотивовано, що фективним інструментом розвитку художньо-естетичного смаку майбутніх фахівців образотворчого мистецтва може бути самостійна робота студентів із впровадження електронного портфоліо.
  • Ескіз
    Документ
    Герменевтичний підхід в контексті використання педагогічних технологій на уроках музичного мистецтва
    (ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Черкасов, Володимир Федорович; Черкасов, Владимир Федорович; Cherkasov, Volodymyr Fedorovich
    (uk) У статті автором обґрунтовано сутність дефініції «герменевтичний підхід» в музично-педагогічній освіті, презентовано використання педагогічних технологій на уроках музичного мистецтва в четвертих класах загальноосвітніх навчальних закладів, розкрито методику інтерпретації творів музичного мистецтва, залучення учнів до активної творчої діяльності як в процесі слухання так і в процесі виконання творів шкільного пісенного репертуару, доведено вплив музичного мистецтва на художньо-естетичне виховання молоді.
  • Ескіз
    Документ
    The scientific understanding of the stucture of the perception of music as an interactive musical-pedagogical technology
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Cherkasov, Volodymyr Fedorovych; Черкасов, Володимир Федорович
    (uk) У статті порушуються питання наукового осмислення структури сприймання музики як інтерактивної музично-педагогічної технології вітчизняними і зарубіжними науковцями та методистами минулого і сучасності, котрі за тих чи тих умов розробляли зміст масового музичного виховання й загальної музичної освіти. Основна увага концентрується на різних поглядах і підходах до визначення змісту та основного структурних компонентів сприймання музики. Усвідомлення методичних підходів до виявлення етапів ознайомлення з музичним твором уможливив запропонувати наступну послідовність сприймання творів музичного мистецтва, а саме: презентація музичного твору; слухання музичного твору; інтерпретація інтонаційно-образного змісту твору; повторне слухання та обговорення на новому, вищому рівні.
  • Ескіз
    Документ
    Інтерактивні музично-педагогічні технології (сприймання музики)
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Черкасов, Володимир Федорович
    (uk) У статті обґрунтовано процес сприймання музики як інтерактивної музично-педагогічної технології.
  • Ескіз
    Документ
    Зміст загальної музичної освіти молоді
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Черкасов, Володимир Федорович
    (uk) У статті обґрунтовано мету, завдання і зміст загальної музичної освіти й художньо-естетичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
  • Ескіз
    Документ
    Концептуальні підходи до визначення змісту початкової, базової та повної середньої освіти (галузі: «Музика», «Музичне мистецтво», «Мистецтво»)
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Черкасов, Володимир Федорович
    (uk) У статті обґрунтовано мету, завдання, зміст і принципи початкової, базової та повної середньої освіти, які уможливлюють нові підходи до розв’язання завдань художньо-естетичного виховання молоді.
  • Ескіз
    Документ
    Виховання гуманізму в процесі інтерпретації творів музичного мистецтва
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Черкасов, Володимир Федорович
    У статті охарактеризовано виховання гуманізму учнів молодших класів в процесі інтерпретації творів музичного мистецтва на уроках "Музики" в загальноосвітніх навчальних закладах.