Кафедра мистецької освіти

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/50

Переглянути

community.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 10 з 12
  • Документ
    Методика навчання художників та дизайнерів передачі перспективних масштабів у традиційному та компютерному рисунку й живописі
    (2023) Бабенко, Леонід Вікторович; Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна; Медведєв, Олег Анатолійович; Babenko, Leonid Viktorovich; Stritiyvych, Tatiana Mykolaivna; Medvediev, Oleh Anatoliiovych
    (ua) У статті розкрита необхідність та ефективність методики навчання майбутніх вчителів образотворчого мистецтва, художників та дизайнерів законам і правилам побудови перспективних зображень, теоретичним основам креслення перспективних проекцій, а також різним способам й прийомам перспективних композиційних зображень на картинній площині та використання набутих компетенцій у процесі виконання різних творчих композицій в традиційному та комп’ютерному рисунку й живописі. Перспектива – це прикладна наука образотворчого мистецтва, яка виділена в самостійний навчальний предмет на факультетах підготовки вчителів образотворчого мистецтва, художників та дизайнерів. Знання, отримані в процесі вивчення цього предмета, призначені допомогти художнику-педагогу, дизайнеру в роботі над рисунком, живописом, композицією малюнка картини. Без знань перспективи неможливе реалістичне зображення різних предметів. Тому перспектива є теоретичною основою образотворчого мистецтва. Головна мета перспективи – це побудова зображень навколишніх предметів на картинній площині близькими до їх зорового сприйняття. Уміння користуватися перспективою дає можливість не тільки вільно малювати предмети з натури, а й відтворювати їх по пам’яті в процесі виконання різних композицій у традиційному та комп’ютерному рисунку й живописі. Вивчення курсу перспективи передбачає набуття знань, умінь та навичок побудови в просторі перспективи плоских та об’ємних форм різних предметів, інтер’єрів та екстер’єрів, а також особистих та падаючих тіней, відображень у плоских дзеркалах. Вивчення перспективи формує навички зображення різних просторових композицій. Перспектива – один із головних навчальних предметів образотворчої грамоти в підготовці кваліфікованих вчителів образотворчого мистецтва, художників та дизайнерів. Сучасний вчитель образотворчого мистецтва, художник та дизайнер повинні оволодіти теорією зображення різних просторових форм на площині й застосовувати набуті знання в практиці виконання традиційного та комп’ютерного рисунку й живопису. (en) The article reveals the necessity and effectiveness of the methodology of teaching future teachers of fine arts, artists and designers the laws and rules of constructing perspective images, the theoretical foundations of drawing perspective projections, as well as various methods and techniques of perspective composite images on the picture plane and the use of the acquired competencies in the process of performing various creative compositions in traditional and computer drawing and painting. Perspective is an applied science of fine arts that is singled out as an independent subject at faculties that train fine arts teachers, artists, and designers. The knowledge gained in the process of studying this subject is intended to help an artist-teacher, designer in working on a drawing, painting, or composition of a picture. Without knowledge of perspective, a realistic depiction of various objects is impossible. Therefore, perspective is the theoretical basis of fine arts. The main purpose of perspective is to create images of surrounding objects on the picture plane close to their visual perception. The ability to use perspective makes it possible not only to freely draw objects from nature, but also to reproduce them from memory in the process of creating various compositions in traditional and computer drawing and painting. The study of perspective involves the acquisition of knowledge, skills and abilities to construct in space the perspective of flat and three-dimensional forms of various objects, interiors and exteriors, as well as personal and falling shadows, reflections in flat mirrors. The study of perspective develops skills in depicting various spatial compositions. Perspective is one of the main subjects of fine arts education in the training of qualified art teachers, artists and designers. A modern art teacher, artist, and designer must master the theory of depicting various spatial forms on a plane and apply the acquired knowledge in the practice of traditional and computer drawing and painting.
  • Ескіз
    Документ
    Професійний саморозвиток майбутніх фахівців з образотворчого мистецтва
    (Середняк Т. К., 2024) Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна
  • Ескіз
    Документ
    Проблема розвитку особистості і професійної компетентності керівників закладів освіти України
    (РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Куркіна, Сніжана Віталіївна; Журавльов, Віталій Максимович; Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна
    (ua) Сьогодні українське суспільство висуває принципово нові вимоги до всіх освітніх установ: від дощкільного навчального закладу до закладу вищої освіти. Зрештою це стосується й оновлення змісту й структурних компонентів особистості і професійної компетентності керівника закладу освіти, зокрема до керівника освітнього закладу, оскільки саме від нього більшою мірою залежить забезпечення якості освіти. Окрім цього, самі механізми управління закладами освіти також потребують модернізації новітніми інформаційними технологіями, інноваційним педагогічним й управлінським інструментарієм та сучасним психолого-педагогічним супроводом. У представленій статті зроблено спробу дослідити актуальну проблему формування особистості і професійної компетентності керівників закладів освіти України. Автори доводять, що сьогодні, в процесі реформування системи освіти в Україні, в умовах пристосування освітньої галузі до європейських зразків, постає необхідність формування інноваційної моделі особистості і професійної компетентності керівника закладу освіти. Автори переконують, що сучасний керівник має бути озброєний спеціальними знаннями для здійснення управлінської діяльності, особливу манеру поведінки, креативне мислення для розв’язування будь-якого завдання. Головне з них полягає у вмінні скласти перспективний план розвитку очолюваного ним закладу освіти, який зможе витримати конкуренцією на ринку освітніх послуг країни. В процесі роботи над статтею авторами проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних науковців, які розкривали провідні положення педагогічного менеджменту, розробили теорію лідерства, вивчали теорію та практику управління закладами освіти різного рівня (від дошкільних навчальних закладів до закладів вищої освіти) та педагогічними системами. Доведено, що у відповідності з сучасними поглядами на сутність праці керівника закладу освіти, вона зводиться до виконання ряду функцій, тобто видів діяльності, серед яких можна виокремити стратегічну, експертно-інноваційну й адміністративну, яка в свою чергу, включає кілька підфункцій. (en) In the presented article, an attempt was made to investigate the actual problem of personality formation and professional competence of heads of educational institutions of Ukraine. The authors prove that today, in the process of reforming the education system in Ukraine, in the conditions of adaptation of the educational sector to European models, there is a need to form an innovative model of the personality and professional competence of the head of the educational institution. The authors are convinced that a modern manager should be armed with special knowledge to perform managerial activities, a special manner of behavior, and creative thinking to solve any task. The most important of them is the ability to draw up a long-term development plan for the educational institution headed by him, which will be able to withstand competition in the country's educational services market. In the process of working on the article, the authors analyzed the works of domestic and foreign scientists who revealed the leading principles of pedagogical management, developed the theory of leadership, studied the theory and practice of managing educational institutions of various levels (from preschool educational institutions to institutions of higher education) and pedagogical systems. It is proven that in accordance with modern views on the essence of the work of the head of an educational institution, it is reduced to the performance of a number of functions, that is, types of activity, among which one can single out strategic, expertinnovative and administrative, which in turn includes several sub-functions. In addition, there is a list of personal qualities of an effective head of an educational institution and a list of the most typical mistakes of heads, which have negative consequences in the work of the educational institutions they lead, destroy corporate culture and cause disrespect from subordinates.
  • Ескіз
    Документ
    Художня ментальність майбутніх учителів образотворчого мистецтва
    (2023) Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна; Кучай, Олександр Володимирович; Stritiyevych, Tetiana Mykolayivna; Kuchai, Oleksandr Volodymyrovych
    (ua) У статті розкривається формування художньої ментальності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Визначено, що менталітет є своєрідною здатністю мислення, за допомогою якого формується ціннісне ставлення до реальної дійсності. Менталітет виступає розумовим механізмом, що беруть участь поряд з інтелектом у формуванні свідомості, відбиваючи історичні, культурні та географічні умови життєдіяльності певної спільності та народу. Педагоги є носіями професійного менталітету. Пріоритетними чинниками його формування є соціалізація та педагогічна діяльність. Найважливішими механізмами соціалізації, що формують менталітет, є живе спілкування, ціннісні орієнтації середовища та його предметні умови. У процесі соціалізації відбувається засвоєння національного менталітету, і навіть становлення та розвитку професійного менталітету.конкретизуємо, що професіограма майбутніх учителів образотворчого мистецтва ґрунтується на основі художньо-педагогічної ментальності. Остання поєднує у собі художню ментальність, що властива мистецтву як динамічному, просторовому, синтетичному виду мистецтва, а також педагогічної ментальності, що характерна спільноті вчителів. Визначено художню ментальність як феномен, який синтезує уявлення картини світу з художньо-образотворчим арсеналом мистецтва у художньо-творчих процесах: створення, виконання, інтерпретація, сприйняття, переживання, оцінки художніх творів на основі культурно-історичних, етно-національних, освітньо художніх чинників
  • Ескіз
    Документ
    Арт-менеджмент: сутність поняття, види, функції, перспективи розвитку: Актуальнi питання гуманiтарних наук
    (2023) Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна; Stritiyevych, Tetiana
    (ua) У статті автор розглядає сутність поняття «арт-менеджмент», його види, функції та перспективи роз­ витку. Автор трактує арт-менеджмент як один з функціонально-рольових видів діяльності, п о в’язаний з про­ цесами відбору, зберігання, виробництва і поширення культурних цінностей. На думку автора, арт-менеджмент - це процес управління виробництвом продукту ринку культурних послуг, що включає всі структурні елементи управління (планування, організацію, мотивацію, контроль) організацією людей, зайнятих цим виробництвом, тому можна стверджувати, що арт-менеджмент являє собою сукупність управлінських прийомів (планування, організація, мотивація, контроль), характерних для класичного менедж­ менту, та є особливим видом управлінської діяльності в сфері мистецтва, який включає процес створення і поширення художньої продукції і виконує проєктно-технологічну, художньо-творчу, організаційно-управлінську та маркетингову функції. Автор зазначає, що арт-менеджмент сьогодні розглядається як один з функціонально-рольових видів діяль­ ності, п о в’язаний з процесами відбору, зберігання, виробництва і поширення культурних цінностей. На основі системного аналізу сучасної управлінської практики у сфері мистецтва автор виділяє наступ­ ні різновиди арт-менеджменту: менеджмент виконавських та сценічних мистецтв (музичний, театральний, хореографічний, цирковий, концертно-фестивальний та гастрольний менеджмент) та менеджмент візуальних мистецтв (менеджмент кіно та телебачення, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, музей­ ний та галерейно-виставковий) тощо. На думку автора, арт-менеджмент - це процес управління виробництвом продукту ринку культурних послуг, що включає всі структурні елементи управління (планування, організацію, мотивацію, контроль) організацією людей, зайнятих цим виробництвом, тому можна стверджувати, що арт-менеджмент являє собою сукупність управлінських прийомів (планування, організація, мотивація, контроль), характерних для класичного менедж­ менту та є особливим видом управлінської діяльності в сфері мистецтва, який включає процес створення і поши­ рення художньої продукції. Отже, в наш час культура і мистецтво є ресурсами відновлення активного економічного життя та не тіль­ ки потужними засобами збереження єдності поколінь народу, підвищення престижу та створення інвести­ ційної привабливості країни чи регіону, а також важливим інструментом національної безпеки й формування демократичного громадянського суспільства.
  • Ескіз
    Документ
    Комплексний підхід до розвитку художнього сприйняття у майбутніх фахівців мистецької галузі
    (РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Кириченко, Олена Іванівна; Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна; Kirichenko, Helena Ivanovna; Strityevich, Тetyiana Mykolayivna
    (ua) Комплексна методика розвитку художнього сприйняття у студентів, що навчаються у галузі образотворчого мистецтва, розглядається в контексті міждисциплінарного підходу в навчальному процесі. Визначено специфіку понять «естетичне сприйняття» та «художнє сприйняття», підкреслено продуктивність різних прийомів та методів навчання мистецьким дисциплінам, що спрямовують на формування у студентів усвідомленого розуміння специфіки художньої мови творів, художнього процесу та особливостей епохи, які вплинули на створення художнього образу. Розглянуто прийоми, засоби, педагогічні методи, що діють найбільш ефективно в процесі формування художнього сприйняття у студентів мистецьких спеціальностей.
  • Ескіз
    Документ
    Активні методи підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва в умовах інтенсифікації сучасного освітнього простору
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Гарбузенко, Лариса Володимирівна; Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна; Гарбузенко, Лариса Владимировна; Стритьевич, Татьяна Николаевна; Garbuzenko, Larisa Volodymyrivna; Strityevich, Тetyiana Mykolaivna
    (uk) У статті визначені основні особливості впровадження активних методів навчання та роль викладача-фасилітатора у процесі координації професійно-практичної підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва. Охарактеризовані активні методи навчання як одні з найбільш вагомих шляхів формування спеціаліста на основі проблемності та моделювання його професійної діяльності.
  • Ескіз
    Документ
    Розвиток фахової компетентності у процесі професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна; Стритьевич, Татьяна Николаевна; Strytievych, Tetiana Mikolaivna
    (uk) У статті здійснено узагальнення поняття фахова компетентність вчителя образотворчого мистецтва. Пролонговано основні положення та принципи розвитку фахової компетентності у процесі професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості художнього сприйняття на заняттях з образотворчого мистецтва
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна
    (uk) У статті висвітлюються особливості художнього сприйняття у процесі навчання образотворчому мистецтву в загальноосвітніх закладах. Визначені педагогічні умови художнього сприйняття, окреслена методика розвитку сприйняття мистецтва.
  • Ескіз
    Документ
    Самореалізація майбутніх учителів образотворчого мистецтва як умова професійного становлення
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна
    (uk) Розкриваються шляхи вирішення проблеми професійного становлення майбутніх учителів. Характеризуються діяльнісно орієнтовані, акмеологічний та кібернетичний підходи професіоналізму вчителя. Визначається професійна самореалізація як характеристика індивідуальності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Представлено окремі та методи самореалізації студентів художньо-графічного відділення.