Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
2 результатів
community.search.results.head
Документ Асоціативно-семантична мікрогрупа «назва конфлікту» в дискурсі інформаційної війни(2019) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) У статті досліджено структуру асоціативно-семантичної мікрогрупи “назва конфлікту” в контексті інформаційної війни, пов'язаної з подіями на Донбасі. Зазначено, що збройний конфлікт в Україні не тільки кардинально змінив суспільно-політичне життя, а й суттєво вплинув на лексичний склад мови й індивідуальний словник мовців зокрема. За допомогою асоціативно-семантичного моделювання встановлено низку асоціативно-семантичних рядів (АСР) у межах мікрогрупи. Проаналізовано мотиви добору певних лексичних одиниць на позначення подій, явищ, процесів, пов'язаних із ситуацією на Сході України. Встановлено відмінність добору слів залежно від офіційних та неофіційних повідомлень представників органів державної влади. Також з’ясовано найбільш поширені номени, характерні для розмовного дискурсу. Згруповано та проаналізовано лексеми обох наративів сторін-учасників конфлікту — російського та українського. Визначено, що обидва наративи сформовані за допомогою однакових стрижневих слів “війна”, “конфлікт”, “операція”, однак відмінними є особливості сполучуваності цих лексем з іншими номінативними одиницями. У результаті вивчення українського інформаційного поля виділено асоціативно-семантичні ряди на позначення конфлікту на Донбасі з такими висхідними лексемами: “війна”, “конфлікт”, “агресія”, “протистояння”, “операція”, “АТО”, “ООС”, “вторгнення”, “зіткнення” та ін. Поруч із лексемами на позначення конфлікту розглянуто номени, об'єднані в мікрогрупу “характер війни”, оскільки в суспільному дискурсі вони визначають ставлення громадськості до подій на Донбасі. Найбільш поширеними характеристиками війни є такі епітети: “національно-визвольнаˮ, “обороннаˮ, “незрозумілаˮ, “дивнаˮ, “неоголошенаˮ, “російсько-українська“, “гібриднаˮ, “ідеологічнаˮ. У межах російського наративу переважає добір лексем, які покликані в суспільному дискурсі перекласти відповідальність за агресію з Росії на Україну і звузити масштаб конфлікту виключно до внутрішньоукраїнських подій.Документ Асоціативно-семантичне поле «ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ» в мовній свідомості мешканців центральної частини України(2022) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Оlha(ua) Метоюпропонованої розвідки є визначення особливостей мовного сприйняття євроінтеграційних процесів мешканцями центральної частини України.На першому етапі проведеного дослідження використано метод вільного асоціативного експерименту з метою виявлення реакції респондентів на слово-стимул ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ. На другому етапі застосовано метод моделювання асоціативно-семантичного поля (АСП).Наукова новизнапредставленої розвідки полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві змодельова-но структуру репрезентації асоціативно-семантичного поля ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ в мовній свідомості українців.У результаті аналізу семантичних ознак отриманих асоціатів визначено, що структура досліджуваного поля складається із 15 асоціативно-семантичних груп. Найчастотнішу групу досліджуваного поля формують рефлексеми, за допомогою яких респонденти позитивно оцінюють європейське суспільство (50 конституентів). Другою за частотністю (40 одиниць) є група рефлексем, семантика яких вказує на дотримання законів як одну з визначальних рис Європейського Союзу. Також потужною (30) є група асоціатів на позначення можливостей, які отримає Україна зі вступом до ЄС. Дещо поступаються групи, що вказують на оцінку мовцями європейського політикуму (27) та на визнання високого рівня соціальних благ (22). Менше представлені рефлексеми, які вказують на асоціювання вступу до ЄС із відривом від Росії (13). Близькими за кількістю є групи слів на позначення персоналій (11) та реакцій, які свідчать про відсутність чітких асоціацій зі словом-стимулом (11). Решта груп представлені спорадичними асоціатами (менше 10 одиниць у групі).Здійснений аналіз також засвідчує перевагу в досліджуваному матеріалі лексем із позитивною семантикою (191 асоціат проти 13 негативних та 53 нейтральних), що дає підстави говорити про переважно позитивне сприйняття респондентами європейського поступу України.