Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
8 результатів
community.search.results.head
Документ Лексико-стилістичні особливості щоденникового дискурсу Володимира Винниченка(2022) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огаренко, Тетяна Анатоліївна(ua) У статті проаналізовано жанрові закономірності щоденникового тексту, визначено його лінгвостилістичні ознаки. Установлено, що точність і стислість викладу в інформаційному жанрі зумовлюється, перш за все, функціонуванням нейтральної суспільно-політичної лексики. Виявлено та проаналізовано мовні засоби, які сприяють посиленню загальної експресивності щоденникового тексту.Документ Нативна реклама в новинних інтернет-ЗМІ: особливості поєднання рекламного і журналістського контенту(2022) Пикалюк, Роман Володимирович(ua) Статтю присвячено висвітленнню явища нативної реклами як новітнього рекламного формату, що полягає в адаптації рекламного контенту до медіасередовища, в якому він розміщений. Визначено, що нативна реклама виникає й активно розвивається паралельно з розвитком онлайн-ЗМІ, в яких традиційні рекламні формати виявляються неефективними. Встановлено, що культура медіаспоживання нового покоління впливає на вибір каналів поширення нативної реклами. Серед сучасних читачів спостерігається високий попит на нішевий контент, тому комерційні публікації в нішевих виданнях викликають довіру. З огляду на це зроблено висновок, що розміщення нативної реклами в нішевих онлайн-виданнях має широкі перспективи. Однак у масових ЗМІ нативна реклама використовується обмежено і подається переважно в тематичних рубриках. Визначено, що нативна реклама в тематичних рубриках масових онлайн-ЗМІ має переважно формат спецпроєктів і спирається на традиційні журналістські жанри: інтерв’ю, аналітична стаття, репортаж. Нішеві видання ширше використовують новітні формати: життєва історія, стаття-лайфхак, підбірка. Також популярні ігрові формати публікацій: тест, генератор. Встановлено, що формати й жанри нативної реклами в нішевих онлайн-виданнях великою мірою залежать від редакційної політики ЗМІ. Переважна більшість видань використовує редакційний контент для подання нативної реклами. В окремих онлайн-ЗМІ допускається використання матеріалів рекламодавця як анонсів або новин про компанію.Документ Жанрово-стильові особливості новели Любові Пономаренко «Гер переможений»(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Буряк, Олена Федорівна; Buryak, Оlena(uk) У статті визначено комплекс рис, які характеризують жанрову специфіку новели Любові Пономаренко «Гер переможений»: психологізм образів, особливості сюжетобудови, роль оповідача, функції художньої деталі. «Гер переможений» – оригінальна модифікація новелістичного жанру. Функціонування комплексу канонічних ознак новели підпорядковане авторській концепції – осягнення людини через призму загальнолюдського, звільнення особистості від ідеологічних стереотипів. Головним предметом розповіді є не стільки незвичайна подія, як незвичайний герой. Саме тому художньо-стильова домінанта Любові Пономаренко – психологізм, що визначає специфіку інших жанрових параметрів новели. У центрі авторської уваги типовий новелістичний герой зі сформованим світоглядом, характером, який в екстремальній ситуації виявляє свої сутнісні риси: німець в безвиході полону керується гуманістичними принципами.Документ Родо-видо-жанрова кореляція і психологізм: проблема взаємозалежності(Видавець Лисенко В. Ф., 2016) Михида, Сергій Павлович(uk) У статті осмислюються проблеми жанрової-видової-родової кореляції в межах власне літературних творів і ширше — на рівні інших видів мистецтв: музики, живопису, кіно. Розглянуто тенденції трансформації драматургічного в епічному тексті та його вплив на зміну парадигми літератури в бік психологізму; окреслено загальні тенденції взаємопроникнення аудіовізуальних і кінематографічних прийомів у літературний твір.Документ Поетика повісті Бориса Харчука «Планетник»(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Буряк, Олена Федорівна; Buryak, Olena(uk) У статті з’ясовано синкретичну жанрову природу філософської повісті Бориса Харчука «Планетник», у якій органічно поєднуються ознаки легенди (більша частина твору – розповідь старої жінки про Планетника – представлена як легенда, незвичайні здібності головного героя) й риси притчі (дидактичність ідеї й прямий спосіб її художнього втілення через уроки діда Капуша – алегоричний образ, який уособлює мудрість природи). Визначено проблематику твору: ключова філософська проблема «сенс людського життя» пов’язана з проблемою «людина і природа», через яку й пропонуються шляхи її розв’язання, актуалізуючи ідею необхідності гармонійної взаємодії людини з природою як її особливого творчого елемента. Висвітлено духовну еволюцію головного героя через переосмислення ним свого призначення на Землі, місця й ролі в природі.Документ Грані слова – грані художнього світу аналітичні студії(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Марко, Василь Петрович; Marko, Vasyl(uk) В аналітичних студіях розглядаються поема П. Тичини «Похорон друга», поезії М. Рильського «Черемшина після дощу» та М. Вінграновського «Сеньйорито акаціє, добрий вечір», роман П. Загребельного «Юлія, або Запрошення до самовбивства» з погляду концептуально-стильових тенденцій та особливостей їхнього художнього світу. Аналізується основний пафос поетичних творів, способи розкриття внутрішнього світу ліричного героя, його духовний досвід. Простежуються художні пошуки П. Загребельного на прикладі романів, поєднання у них різних жанрових ознак.Документ Повість-феєрія Докії Гуменної "Епізод з життя Європи Критської": жанрово-стильва специфіка(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Лаврусенко, Марія ІванівнаУ статті досліджується тематика, проблематика, сюжетно-композиційна побудова повісті-феєрії Д. Гуменної "Епізод з життя Європи Критської", розглядаються особливості змалювання образів персонажів та мови твору.Документ Драма Марка Кропивницького "Олеся" як вияв новаторських тенденцій в українській драматургії кінця ХІХ століття(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Зубак, Любов ОлексіївнаУ статті на матеріалі п’єси Марка Кропивницького "Олеся" здійснюється спроба дослідити риси нової драматургічної поетики, характерної для європейської драми кінця ХІХ століття. Висвітлюються художі особливості сюжету, конфлікту, образів героїв.