Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
4 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Проблема творчої особистості в драматургії іі половини ХІХ століття(ВД «Гельветика», 2022) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) Тема місця і ролі національної інтелігенції у житті суспільства актуалізується в українській літературі другої поло-вини ХІХ століття. Доля творчої особистості в імперській державі артикульована й у драмах М. Старицького, М. Кро-пивницького, І. Карпенка-Карого. У драмі «Талан» М. Старицький зосередив увагу на позачасових проблемах творчої особистості, зокрема реалі-зації таланту, ролі родини в цьому процесі, стосунках у мистецькому середовищі. Автор окреслив і контексти життя к. ХІХ – поч. ХХ століття, які стояли на перешкоді професійного щастя жінки, яка пов’язала себе з театром. Головна героїня драми « Олеся» М. Кропивницького – це типовий, на наш погляд, приклад долі непересічної людини кінця ХІХ – початку ХХ століття. Вона хоче свободи й бути корисною світу. Її філософія життя суголосна теорії Ф. Ніцше. У цьому випадку автор цілком відбиває тенденції свого часу. Художня інтерпретація векторів життя творчої особистості простежується у драмах І. Карпенка-Карого «Суєта» й «Житейське море». Автор доводить, що на межі ХІХ і ХХ століть творча людина не могла вільно займатися улюбле-ною справою. На прикладі долі Івана Барильченка автор констатує, що прагнення зреалізувати свій талант заганяє героя в тенета корисливих намірів оточення. У п’єсах М. Старицького «Талан», М. Кропивницького «Олеся», І. Тобілевича «Суєта» й «Житейське море» пору-шена проблема життя творчої особистості в другій половині ХІХ століття. Драматурги змалювали її відповідно до реалій часу. У творах зауважено, що перешкоджають реалізації таланту закони імперського суспільства. Драми зосе-реджують увагу й на психології непересічної особистості, котра перебуває у внутрішніх сумнівах, шукає себе, прагне вдосконалення та розвитку. Творча людина, змальована в п’єсах «корифеїв української сцени», розуміє важливість національного театру для суспільства, хоче служити мистецтву, навчатися, бути гідною людиною.Документ П’єси В. Винниченка «Дорогу красі» та «Брехня»: ґенеза поетики модерної драми(Світ, 2008) Михида, Сергій Павлович; Михида, Сергей Павлович(uk) У статті розглядається рання п’єса В. Винниченка «Дорогу красі» як своєрідний ескіз майбутнього шедевру - драми «Брехня».Документ Особливості еволюції драматургічної поетики Володимира Винниченка (п’єси “Дорогу красі” і “Брехня”)(ТНУ им. В. И. Вернадского, 2011) Ковалик, Марина Олексівна; Ковалик, М. А.; Михида, Сергей Павлович; Kovalyk, М. О.; Mykhyda, Sergiy(uk) У статті розглядається рання п’єса В. Винниченка "Дорогу красі" як своєрідний ескіз майбутнього шедевру - драми "Брехня".Документ На “Базарі” загальнолюдських цінностей (особливості поетики конфлікту драми В. Винниченка “Базар”)(2001) Михида, Сергій Павлович