Кафедра української філології та журналістики

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6

Переглянути

community.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Постколоніальна риторика оповідання Володимира Даниленка «Футбол по-туровецьки»
    (2021) Лаврусенко, Марія Іванівна
    (ua) Стаття аналізує постколоніальні концепти роману Володимира Даниленка «Клітка для вивільги». У ній досліджено особливості змалювання трагічної долі співачки Аліни Іванюк у радянському суспільстві. Розвідка коментує також специфіку зображення життя мистецької еліти Житомира 60-х років ХХ століття. Наголошено, що автор розвінчує колоніальну політику радянської влади, утверджує думку про свободу як головну цінність людського існування. Розвідка вказує на перспективність вивчення творів В. Даниленка в контексті постколоніального аналізу.
  • Ескіз
    Документ
    Митець у постколоніальному світі в романі Володимира Даниленка «Клуб «Старий Пегас»
    («ТОВ «Роял Принт», 2020) Лаврусенко, Марія Іванівна
    (ua) У доробку сучасного українського письменника, представника «житомирської школи» В. Даниленка чільне місце посідає іронічно-сатирична проза, в якій критикуються різні аспекти нашого життя доби незалежності. Таким є й роман «Клуб „Старий Пегас”», що порушує проблему абсурдності буття митця в посттоталітарному світі. Через іронічно-сатиричні описи атмосфери клубу «Старий Пегас», який очолює головний герой твору Юлій Солодчук, прочитується ставлення нової генерації українських письменників до тих митців старшого покоління, які живуть минулим. Авторські алюзії, іронічно-сатиричні оцінки піддають осуду поведінку національної мистецької спільноти, котра нищить талановиту особистість. Як антитеза до членів клубу змальований Юлій Солодчук – людина нового часу й нового світогляду, яка виступає проти імітації творчості. Пародійно-сатиричний тон домінує в змалюванні освіти України. У викривальній манері автор змальовує університет культури. Осуду піддається й загальна атмосфера закладу, і поведінка ректора, який утілює в життя свої комерційні плани й принижує гідного викладача. Письменник утверджує думку, що протистояти корупції й невігластву творча людина не може. Психологію письменника Солодчука В. Даниленко розкриває й через змалювання пікантних подробиць його нещасливого особистого життя. Змістом свого роману автор переконує читача в тому, що справжній митець завжди самотній. Його гармонія – у творчості, яка, за З. Фрейдом, утілює пережите. Роман В. Даниленка «Клуб „Старий Пегас”» має антиколоніальне звучання. Він порушує позачасову проблему стосунків у мистецькому середовищі, творчої людини й суспільства, актуалізує питання розвитку сучасної літератури й освіти.
  • Ескіз
    Документ
    Психоаналіз як ключ до інтерпретації родинних стосунків у повісті Володимира Даниленка «Тіні в маєтку Тарновських»
    (2019) Лаврусенко, Марія Іванівна
    (ua) У повісті «Тіні в маєтку Тарновських» Володимир Даниленко змалював модель поведінки чоловіка і дружини у сучасній родині з позицій теорії психоаналізу З. Фрейда. Система подружніх стосунків, зображених у творі, відповідає усталеному в українському суспільству стереотипу сім’ї. Автор приводить реципієнта до усвідомлення того, що сформовані в попередні часи стандарти родини у сучасному світі зазнають змін. Окрім досягнення статусу в суспільстві, актуальним для чоловіка і дружини є інтимна гармонія. Висновки письменника звучать суголосно тенденціям сучасної постмодерної літератури, яка відкрито говорить про заборонені в колоніальні часи теми, актуалізує право на свободу і щастя людини у всіх сферах.
  • Ескіз
    Документ
    Постколоніальний дискурс роману Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
    (2017) Лаврусенко, Марія Іванівна
    (ua) Стаття аналізує постколоніальні концепти роману Володимира Даниленка «Клітка для вивільги». У ній досліджено особливості змалювання трагічної долі співачки Аліни Іванюк у радянському суспільстві. Розвідка коментує також специфіку зображення життя мистецької еліти Житомира 60-х років ХХ століття. Наголошено, що автор розвінчує колоніальну політику радянської влади, утверджує думку про свободу як головну цінність людського існування. Розвідка вказує на перспективність вивчення творів В. Даниленка в контексті постколоніального аналізу.
  • Ескіз
    Документ
    Український часопростір у повісті Володимира Даниленка «Сповідь джури Самойловича»
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Лаврусенко, Марія Іванівна; Lavrusenko, Mariya
    (uk) Дослідження присвячене особливостям змалювання українського часопростору в повісті В. Даниленка «Сповідь джури Самойловича», що увійшла до книги «Грози над Туровцем». У розвідці акцентовано на неоднозначній оцінці видання в українській літературознавчій науці. Зауважено, що художній простір твору поєднує три знакові місцини України – Запорізьку Січ, Дике поле і Київщину-Житомирщину. Ці географічні координати осмислюються в часи безслав’я вітчизняної історії – добу Руїни. Однак автор не розглядає цю епоху як трагічний етап українського минулого, хоча він посіяв пустку в людських серцях, відібрав надію на порятунок від чужинців, що нав’язували нам свою мову, звичаї і порядки. Державна несвобода виховала і справжню людину-патріота, сильну особистість, котра змогла зберегти в своєю генетичному коді державний інстинкт, виплекати його в своїх дітях. У центрі сюжету твору – доля села Туровець і людей, що живуть у ньому, зокрема, вільнолюбивого козака Юрія Великоборця, що заснував це поселення. Зауважено, що осмислюючи добу Гетьманщини і долю пересічної людини того часу, автор дещо ідеалізував головного героя твору Юрія Великоборця. Персонаж постав як суперчоловік, якому під силу здолати будь-яку життєву перешкоду. Наголошено, що Туровецька історія ХVІІ ст., викладена в повісті В. Даниленка, сприймається і як історія становлення окремого роду, і як модель руху усієї України до свого вільного існування. Підкреслено, що художній міф про село Туровець на Житомирщині і її засновника-лицаря Юрія Великоборця в повісті В. Даниленка «Сповідь джури Самойловича» – це спроба змінити акценти в зображенні поведінки чоловіка-українця в кризових ситуаціях, це спосіб показати силу й мудрість патріархального начала в родині й державі.