Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
513 результатів
community.search.results.head
Документ Міфологізм художнього мислення Богдана-Ігоря Антонича та Ігоря Калинця(Видавець Лисенко В. Ф., 2021) Буряк, Олена ФедорівнаДокумент Наукові записки ЦДУ. Серія : Філологічні науки. - Вип. 2(209)(Видав. дім "Гельветика", 2024)(ua) До Наукових записок увійшли статті, присвячені дослідженню актуальних питань історії української та світової літератури, теорії літератури, компаративістики, проблемам українського та зарубіжного мовознавства в аспекті лінгвокультурології, лінгвокогнітивістики, етнолінгвістики, дискурсології й психолінгвістики, теорії та практики перекладу й прикладної лінгвістики, розвитку та функціонування мов у поліетнічному та полікультурному просторі, значущих аспектів фахової підготовки сучасного вчителя-філолога, перекладача та фахівця з прикладної лінгвістики. Збірник розрахований на наукових працівників, викладачів, аспірантів, студентів факультетів української філології, іноземних мов, учителів-словесників, перекладачів. Збірник зареєстровано в міжнародних науковометричних базах Index COPERNICUS, Google Scholar, Academic Journals, Research Bible, WorldCat та Index NSD (the Norwegian Register for Scientific Journals, Series and Publichers).Документ Есеїстика Євгена Маланюка: літературознавчі виміри(Середняк Т. К., 2023)(ua) У монографії осмислені концептуальні складники літературозначої практики Євгена Маланюка. Автори монографії дослідили жанр есею у творчості критика і публіциста, роль і функції емоційно-чуттєвого начала в його есеях та теоретико-літературознавчих працях. Дослідники проаналізували методологію монографічного портретування, в тому числі психоаналітичного дискурсу літературознавчих есеїв Євгена Маланюка, розглянули авторську концепції національного мистецтва як зброї. Були проаналізовані історико-культурні та компаративні аспекти літературознавчих праць Євгена Маланюка, зокрема есеї критика, присвячені Т.Шевченку і М.Хвильовому, деструкції російської літератури. Представлений матеріал, який стосується літературознавчої практика Євгена Маланюка певного періоду (перші повоєнні роки, американський період). Монографія буде корисна ученим-філологам, вчителям та широкому загалу.Документ Наукові записки ЦДУ. Серія : Філологічні науки. - Вип. 3(210)(Видав. дім "Гельветика", 2024)(ua) До Наукових записок увійшли статті, присвячені дослідженню актуальних питань історії української та світової літератури, теорії літератури, компаративістики, проблемам українського та зарубіжного мовознавства в аспекті лінгвокультурології, лінгвокогнітивістики, етнолінгвістики, дискурсології й психолінгвістики, теорії та практики перекладу й прикладної лінгвістики, розвитку та функціонування мов у поліетнічному та полікультурному просторі, значущих аспектів фахової підготовки сучасного вчителя-філолога, перекладача та фахівця з прикладної лінгвістики. Збірник розрахований на наукових працівників, викладачів, аспірантів, студентів факультетів української філології, іноземних мов, учителів-словесників, перекладачів. Збірник зареєстровано в міжнародних науковометричних базах Index COPERNICUS, Google Scholar, Academic Journals, Research Bible, WorldCat та Index NSD (the Norwegian Register for Scientific Journals, Series and Publichers).Документ Філософські парадокси Емми Андієвської(2024) Буряк, Олена ФедорівнаДокумент Образ матері в романі Марії Матіос «МАМИ́»(2023) Буряк, Олена Федорівна(ua) У статті осягається художня специфіка образу матері в новому романі Маріїі Матіос «Мами́ » (2023), якому авторка дає жанровизначення «драма на шість дій», що увиразнює ідейно-тематичні домінанти, пафос твору. Образи жінок у цьому романі збагачують авторську галерею драматичних образів матерів в інших творах письменниці («Мама Маріца – дружина Христофора Колумба», «Солодка Даруся», «Майже ніколи не навпаки», новели зі збірки «Нація»). Ключова проблема жіночого буття «мати і дитина» осмислюється авторкою у тісному взаємозв’язку з іншими проблемами: ставлення суспільства до матері, суспільний статус матері загиблого на війні сина, проблема самотності, сенсу життя. Проаналізовано наскрізний психологічний сюжет «драми на шість дій» – переживання матір’ю смерті своєї дитини: зображено особисті апокаліпсиси у свідомості п’яти героїнь, кожній із яких присвячений окремий розділ роману: «Мама Марія» (Україна. Тепер уже завжди), «Мама Веронця» (Україна. 2015), «Мама Михайлина» (Україна. В часі і між 1953 і 2015 роками), «Мама Сидонія» (Україна), «Мама Мамая». Письменниця глибинно осягає вияви колективного жіночого, материнського свідомого і підсвідомого, нюансово відтворюючи спектр почуттів, емоцій, станів жінки. Завершальний емоційний акорд у творі – так звана шоста дія, розміщена після прозової частини тексту, «Пієта», в якій образ матері підноситься до біблійного рівня через алюзію продуковану заголовком. Для відтворення інтимних, сокровенних думок, почуттів жінки авторка використовує різні форми внутрішнього мовлення: монолог, діалог, уявний діалог. У романі «Мами́» втілено в драматичному ключі «вічний» мотив безмежної любові матері до дитини. Актуальність твору увиразнюється зображенням сучасного історичного контексту – АТО, сучасна російсько-українська війна, але насамперед – емоційною суголосністю з почуттями й переживаннями сучасних матерів. (en) The article comprehends the artistic specificity of the mother’s image in Mariya Matios' new novel "Mothers" (2023), to which the author gives the genre definition "drama in six acts", which emphasizes the ideological and thematic dominants, the pathos of the work. The women’s images in this novel enrich the author's gallery of dramatic images of mothers in other works of the writer ("Mother Marica, the Wife of Chrystopher Columbus", "Sweet Darusya", "Almost Never the Other Way Around", short stories from the collection "Nation"). The key problem of a woman's existence "mother and child" is understood by the author in close relationship with other problems: society's attitude towards the mother, the social status of the mother of a son killed in the war, the problem of loneliness, the meaning of life. The end-to-end psychological plot of the "drama in six acts" – the mother's experience of the death of her child – is analyzed: the personal apocalypses in the minds of five heroines are depicted, each of which is dedicated to a separate chapter of the novel: "Mother Mariya" (Ukraine. Now and Already Forever), " Mother Verontsya" (Ukraine. 2015), "Mother Mykhailyna" (Ukraine. In time and between 1953 and 2015), "Mother Sydoniya" (Ukraine), "Mother Mamaya". The writer deeply understands the manifestations of the collective femininity, maternal consciousness and subconscious, nuancedly recreating the spectrum of feelings, emotions, states of a woman. The final emotional chord in the work is the so-called sixth act, placed after the prose part of the text, "Piyeta", in which the mother's image is raised to the biblical level through the allusion produced by the title. To reproduce the intimate, secret thoughts and feelings of a woman, the author uses various forms of internal speech: monologue, dialogue, imaginary dialogue. To reproduce the intimate, secret thoughts and woman's feelings, the author uses various forms of internal speech: monologue, dialogue, imaginary dialogue. In the novel "Mothers" the "eternal" motif of a mother's boundless love for her child is embodied in a dramatic way. The relevance of the work is expressed by the depiction of the modern historical context – the ATO, the modern Russian-Ukrainian war, but above all – by its emotional resonance with the feelings and experiences of modern mothers.Документ Роман Марії Матіос «Мами́» феміністичний вимір(2023) Буряк, Олена ФедорівнаДокумент Марко Вовчок : життя і творчість.(ФОП Піскова М. А., 2023) Клочек, Григорій Дмитрович(ua) Навчальний посібник дає цілісне уявлення про Марко Вовчок як видатну письменницю, творчість якої зайняла чільне місце в історії української літератури ХІХ століття. Особлива увага звернена на розкриття «секретів» художності її творів. Посібник розрахований на широку читацьку аудиторію – він буде корисний як для вчителя літератури, так і для учня середньої школи, як для викладача літератури на філологічному факультеті, так і для студента, який здобуває фах учителя-словесника.Документ Ранній Павло Тичина(КОД, 2020) Клочек, Григорій Дмитрович(ua) Мета навчального посібника відомого літературознавця Григорія Клочека полягає в тому, щоб поглибити знайомство майбутніх учителів-словесників з феноменальною творчістю раннього, ще «сонячнокларнетного» Павла Тичини. Посібник побудований за принципом паралельно-послідовного читання, а саме: читач спочатку знайомиться з поетичним твором, а потім – з його інтерпретацією. Система спеціальних консультацій допоможе читачеві самостійно осмислювати низку поезій. Навчальна книжка стане в нагоді як студенту-філологу, так і вчителю-словеснику.Документ Образ матері в романі Марії Матіос «Мами́»(2023) Буряк Олена Федорівна(ua) У статті осягається художня специфіка образу матері в новому романі Маріїі Матіос «Мами́» (2023), якому авторка дає жанровизначення «драма на шість дій», що увиразнює ідейно-тематичні домінанти, пафос твору. Образи жінок у цьому романі збагачують авторську галерею драматичних образів матерів в інших творах письменниці («Мама Маріца – дружина Христофора Колумба», «Солодка Даруся», «Майже ніколи не навпаки», новели зі збірки «Нація»). Ключова проблема жіночого буття «мати і дитина» осмислюється авторкою у тісному взаємозв’язку з іншими проблемами: ставлення суспільства до матері, суспільний статус матері загиблого на війні сина, проблема самотності, сенсу життя. Проаналізовано наскрізний психологічний сюжет «драми на шість дій» – переживання матір’ю смерті своєї дитини: зображено особисті апокаліпсиси у свідомості п’яти героїнь, кожній із яких присвячений окремий розділ роману: «Мама Марія» (Україна. Тепер уже завжди), «Мама Веронця» (Україна. 2015), «Мама Михайлина» (Україна. В часі і між 1953 і 2015 роками), «Мама Сидонія» (Україна), «Мама Мамая». Письменниця глибинно осягає вияви колективного жіночого, материнського свідомого і підсвідомого, нюансово відтворюючи спектр почуттів, емоцій, станів жінки. Завершальний емоційний акорд у творі – так звана шоста дія, розміщена після прозової частини тексту, «Пієта», в якій образ матері підноситься до біблійного рівня через алюзію продуковану заголовком. Для відтворення інтимних, сокровенних думок, почуттів жінки авторка використовує різні форми внутрішнього мовлення: монолог, діалог, уявний діалог. У романі «Мами́» втілено в драматичному ключі «вічний» мотив безмежної любові матері до дитини. Актуальність твору увиразнюється зображенням сучасного історичного контексту – АТО, сучасна російсько-українська війна, але насамперед – емоційною суголосністю з почуттями й переживаннями сучасних матерів.