Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
346 результатів
community.search.results.head
Документ Особливості мікрополя «ворожі війська» у структурі асоціативно-семантичного поля «ворог» (на матеріалі дискурсу російсько-української інформаційної війни)(2019) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) У статті здійснено аналіз лексем на позначення ворога, які суспільство вживає в дискурсі російськ о-українськ ої інформаційної війни. Резу льта ти дослідження дають підстави змоделювати структуру асоціативно-семантичного поля “ворог” у межах українського воєнного наративу . Встановлено, що ї ї формують п’ять асоціативно-семантичних мікрополів:“країна-ворог”, “ворожі війська”, “вороже суспільство”, “ворожі ЗМІ”, “ворожі поняття”. У пропонованій праці головна увага зосереджена на докладному вивченні мікрополя “ворожі війська”, у межах якого виділено вісім асоціативно-семантичних груп, репрезентованих різноманітними лексемами на позначення осіб, що здійснюють збройну агресію на Сх оді У країни. Наголошено, що мовні одиниці, якими послуг овується українське суспільство, є важливим засобом ведення інформаційної війни, точніше – відбиття, окрім збройної, також інформаційної ворожої агресії.Документ Мова передвоєнного дискурсу: лінгвістичні засоби створення ворожих образів і символів (на прикладі російсько-української інформаційної війни)(2019) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) У статті досліджено мовні засоби розпалю-вання міжнаціональної ворожнечі в роки, що передують російській збройній агресії проти України 2014 року. Про-ведений аналіз дає підстави зробити висновок, що росій-ська пропаганда заздалегідь готувала суспільство до війни з Україною, використовуючи «мову ворожнечі». Робило-ся це шляхом нанизування на образ України й українця асоціатів за допомогою лексем із негативними конотаці-ями. Зокрема, у 2005 році в період звичної «газової вій-ни» російський президент використав жаргонну лексику: «Україна тирить газ». Лексема «тирить» надає зниже-ного відтінку контексту, прирівнюючи державу до дрібно-го злодія й компрометуючи її на міжнародній арені. Так само ще до початку збройної агресії введені в інформацій-не поле терміни «фашисти» й «укропи» як синоніми до тноніма«українці». У 2008 році в інформаційний простір потрапляють тези про поділ України. Ця ідея нав’язува-лася шляхом використання таких слів і словосполучень, як «останній етап», «дві України», «два народи», «роз-пад», «недоєвропейці», «малороси», «половина народу», «агонія», «держава, яка не відбулася» тощо. Ненависть розпалювалася також за допомогою мистецтва, зокрема й кіно, у якому стосовно українців використовувалися такі слова і фрази: «фашист», «русофоб»,«бойовики Банде-ри», «головорізи», «вирізали цілі хутори й села», «зарпла-та з Берліна». Так само мінялося сприйняття звичних для росіян образів українських поетів, у тому числі й Т. Шев-ченка. Щодо нього також використано поняття «фашизм», «нацизм», що є абсурдним навіть із погляду історичних умов. Для виправдання анексії територій інших держав пропагандистами створений термін «кордони цивілізації» на противагу поняттю «кордони держави». Отже, росій-ська пропаганда заздалегідь формувала образ ворога в майбутній війні, що свідчить про давно вибудовані плани агресії проти України.Документ Асоціативно-семантична мікрогрупа «назва конфлікту» в дискурсі інформаційної війни(2019) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) У статті досліджено структуру асоціативно-семантичної мікрогрупи “назва конфлікту” в контексті інформаційної війни, пов'язаної з подіями на Донбасі. Зазначено, що збройний конфлікт в Україні не тільки кардинально змінив суспільно-політичне життя, а й суттєво вплинув на лексичний склад мови й індивідуальний словник мовців зокрема. За допомогою асоціативно-семантичного моделювання встановлено низку асоціативно-семантичних рядів (АСР) у межах мікрогрупи. Проаналізовано мотиви добору певних лексичних одиниць на позначення подій, явищ, процесів, пов'язаних із ситуацією на Сході України. Встановлено відмінність добору слів залежно від офіційних та неофіційних повідомлень представників органів державної влади. Також з’ясовано найбільш поширені номени, характерні для розмовного дискурсу. Згруповано та проаналізовано лексеми обох наративів сторін-учасників конфлікту — російського та українського. Визначено, що обидва наративи сформовані за допомогою однакових стрижневих слів “війна”, “конфлікт”, “операція”, однак відмінними є особливості сполучуваності цих лексем з іншими номінативними одиницями. У результаті вивчення українського інформаційного поля виділено асоціативно-семантичні ряди на позначення конфлікту на Донбасі з такими висхідними лексемами: “війна”, “конфлікт”, “агресія”, “протистояння”, “операція”, “АТО”, “ООС”, “вторгнення”, “зіткнення” та ін. Поруч із лексемами на позначення конфлікту розглянуто номени, об'єднані в мікрогрупу “характер війни”, оскільки в суспільному дискурсі вони визначають ставлення громадськості до подій на Донбасі. Найбільш поширеними характеристиками війни є такі епітети: “національно-визвольнаˮ, “обороннаˮ, “незрозумілаˮ, “дивнаˮ, “неоголошенаˮ, “російсько-українська“, “гібриднаˮ, “ідеологічнаˮ. У межах російського наративу переважає добір лексем, які покликані в суспільному дискурсі перекласти відповідальність за агресію з Росії на Україну і звузити масштаб конфлікту виключно до внутрішньоукраїнських подій.Документ Мовна природа мему(2019) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) У статті здійснено розгляд меметики як вчення про моделі передавання інформації, у тому числі словесні. Досліджено особливості актуалізації образів, закріплених за мемом, за допомогою лексичних одиниць. Визначено такі головні функції мемів, як інформаційна, розважальна, естетична, емотивна, функція культурної пам’яті, пропагандистська, актуалізувальна. Також зосереджено увагу на чинни ках, що сприяють реплікації мему.Документ Мовні реакції на суспільно-політичні процеси (на прикладі інтернет-дискурсу)(2014) Кирилюк, Ольга Леонідівна(ua) У статті здійснено дослідження особливостей творення та функціонування неологізмів й оказіоналізмів у інтернет-дискурсі, мотивованих суспільно-політчиниими процесами в Україні 2013–2014 років. Визначені структурні, семантичні та функціональні особливості досліджуваної лексики, проаналізовані продуктивні деривати, з’ясовані сфери їх функціонування.Документ Підтекст роману Олеся Гончара «Собор» як ідейнотвірний чинник(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Буряк, Олена Федорівна(ua) У статті висвітлюється функціональна роль підтексту в продукуванні антирадянського пафосу роману «Собор» Олеся Гончара і в такий спосіб заперечується його соцреалістична сутність. Авторська стратегія – розвінчати міф про гуманізм як іманентну рису радянської ідеології через мозаїчні вкраплення, важливі для розуміння ідеї, в лакований лубок соціалістичного раю і в такий спосіб зруйнувати ідеа льну візію. Визначено способи і форми втілення імпліцитних смислів. Для творення підтексту письменник використовує традиційні художні засоби (іронія, алюзії), пейзажні та портретні деталі, а також застосовує оригінальний художній прийом – вибудовує на підтекстовому рівні антитези у вставних оповіданнях «Чорне вогнище» і «Бхілайське вогнище», що увиразнює антирадянський пафос твору. Завдяки органічній взаємодії експліцитного й імпліцитного рівнів актуалізується комплекс проблем, що працює на ідею роману: антигуманність, аморальність влади, бюрократизм чиновників, бездуховність суспільства.Документ Філософічність інтимної лірики Оксани Забужко(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Буряк, Олена ФедорівнаУ статті осмислено специфіку вияву філософічності, породженої інтелектуалізмом як сутнісною ознакою інтимної лірики Оксани Забужко. Розглянуто різні форми і способи актуалізації філософського начала: філософські проблеми, акценти і смисли, філософські алюзії та ремінісценції. Потужна енергетика максималістських почуттів в інтимній ліриці Забужко продукує оригінальну взаємодію і кардинальність розв’язання традиційних філософських проблем. Поетеса визначає параметри любові в контексті ключових філософських категорій «свобода», «життя», «смерть»: любов – це шлях до свободи через «смерть» скутої нормами особистості задля нового гармонійного життя. Яскраво виявлена емоційно-почуттєва домінанта обумовлює й відповідний комплекс художніх засобів (гіпербола, оксиморон) і прийомів (антитеза, градація). Любов як долання особистісних меж і соціальних прокрустових норм – самопізнання – самореалізація – такі етапи розвитку ф ілософської концепції любові в поезії О. Забужко.Документ Філософія любові Ігоря Калинця(2018) Буряк, Олена ФедорівнаДокумент Філософія любові Ігоря Калинця(2018) Буряк, Олена ФедорівнаДокумент Алегоричне дзеркало в поетичних циклах Ігоря Калинця(Видавничий дім «Гельветика», 2017) Буряк, Олена Федорівна