Кафедра української філології та журналістики

(ua) Стаття присвячена дослідженню медіачутливого контенту та особливостям його висвітлення. Зауважено про те, що працівники ЗМІ, пишучи про людей із певними захворю- ваннями, порушують журналістику толерантності, вдаючись до етично некоректних слово- сполук чи висловлювань. У розвідці структуровано та комплексно проаналізовано некоректні номінації осіб із різними захворюваннями, представлені в мові сучасних українських медіа. До кожної некоректної лексеми запропоновано релевантні відповідники, що корелюють із пра- вилами соціального етикету. Зауважено, що анормативні номінації репрезентовані як у заго- ловковому комплексі публікацій, так і в самому текстовому наповненні. Спостережено, що вживання некоректних назв осіб не лише несе негативну семантику, але є образливим щодо цих категорій людей, порушує мовні й етичні норми, свідчить про непрофесійність журна- лістів і редакторів. Надано рекомендації про те, що певні характеристики стану здоров’я особи не потрібно аналогічно переносити на її номінацію, а на перше місце завжди варто ставити людину. Висвітлюючи проблеми вразливих груп населення, автори мусять співпере- живати зі своїми героями, не завдаючи шкоди ні їм, ні читацькій аудиторії. У журналіст- ських матеріалах необхідно уникати вживання медичних штампів, що здатні підсилювати стереотипне бачення осіб, а також не використовувати номінації, що передають небезпеку, страждання, ізоляцію чи пасивність. У гонитві за сенсаційністю чи клікабельністю соці- ально чутливих публікацій важливо не виходити за межі журналістської толерантності й за допомогою коректної лексики та термінології донести до читача важливу історію. Медій- ники повинні уникати стереотипів щодо зображення людей із різними захворюваннями, не деталізувати на неповносправності цих осіб, жаліти чи героїзувати, а показувати як здо- рових представників суспільства. (en) The article is devoted to the study of media-sensitive content and the peculiarities of its coverage. It was noted that media workers, writing about people with certain diseases, violate the journalism of tolerance by resorting to ethically incorrect phrases or expressions. The investigation structured and comprehensively analyzed incorrect nominations of people with various diseases, presented in the language of modern Ukrainian media. Relevant counterparts correlating with the rules of social etiquette are proposed for each incorrect lexeme. It is noted that anormative nominations are presented both in the title complex of publications and in the text content itself. It was observed that the use of incorrect names of persons not only carries negative semantics, but is offensive to these categories of people, violates linguistic and ethical norms, and shows the unprofessionalism of journalists and editors. Recommendations have been made that certain characteristics of a person’s health should not be similarly transferred to his nomination, and the person should always be put first. Highlighting the problems of vulnerable population groups, authors must empathize with their characters without harming either them or the readership. In journalistic materials, it is also necessary to avoid the use of medical labels that can reinforce a stereotypical view of individuals, as well as not to use nominations that convey danger, suffering, isolation or passivity. In the pursuit of sensationalism or clickability of socially sensitive publications, it is important not to go beyond the limits of journalistic tolerance and convey an important story to the reader with the help of correct vocabulary and terminology. Media workers should avoid stereotypes regarding the portrayal of people with various diseases, not detail the disabilities of these persons, pity or heroize them, but show them as healthy representatives of society.

(en) The article clarifies the scope of the concepts of narratives and subnarratives, comprehensively characterizes the narratives of Russian propaganda updated as of February 24, 2022. On the basis of processed materials of social networks and texts of traditional mass media, the peculiarities of the formation of narrative strategies of the Russian-Ukrainian war are determined. The analytical-synthetic method, methods of comparison and fact-checking served as the basis for the thematic classification of false messages, which are combined into eight blocks: 1) disbelief; 2) demonization of Ukraine and Ukrainians; 3) justification of aggression; 4) split; 5) intimidation; 6) ennoblement of the enemy; 7) shifting blame; 8) scaling of the conflict. Focusing on the priorities of multi-vector research made it possible to identify seven ways of suggestive influence on the recipient with the help of language tools: 1) introduction into a common synonymous series, which contributes to the formation of additional negative connotations of the word; 2) specifying seme, the functional range of which usually correlates with the purpose of language units of the first variety; 3) statements in the form of truisms, thanks to which the information appears as obvious and does not require proof; 4) conceptual metaphors aimed at justifying the war, contempt for Ukrainian national symbols; 5) euphemisms, with the help of which it is possible to either reduce the scale of the committed negative action, or to hide the negative consequences of the actions of opponents; 6) presuppositions leading to shifting the blame for the war onto Western countries and international alliances; 7) dehumanizing and demonizing vocabulary, which takes part in modeling situations that cause hatred and justify aggression.

Кафедра української філології та журналістики

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку