Кафедра української філології та журналістики

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6

Переглянути

community.search.results.head

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Автоетнографічне маркування у текстах говіркового мовлення Центральної України
    (2019) Громко, Тетяна Василівна; Hromko, Tetiana
    (uk) Автоетнографічне маркування в контексті діалектної текстографії має ряд особливостей. Наведені приклади автоетнографічно маркованих текстів (або їх фрагментів) однієї говірки Центральної України – джерело унікальних даних, які почасти складно отримати, використовуючи краєзнавчі методи, наприклад, при дослідженні усних історій, родоводів, біографічних, а також автобіографічних студій тощо. У контексті загальнонаукового пізнання вони носять маргінальний характер вивчення краєзнавства й родинної пам’яті, історії й соціології, текстографії й діалектології, автобіографії й етнографії.
  • Ескіз
    Документ
    Народні географічні терміни на позначення річки та її частин у центральноукраїнських говірках
    (КОД, 2018) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tetiana
    (uk) У статті аналізуються народні географічні терміни на позначення річки та її частин. У результаті проведеного дослідження зафіксовані в центральноукраїнських говірках Кіровоградщини ці назви мають широку репрезентацію. Аналізовані слова об’єднані в семантичні ряди окремими релевантними ознаками: місце, розмір і походження. Діалектні особливості зумовлюють значну варіативність народних географічних термінів на позначення річки та її частин за фонетичним та словотвірним оформленням, що спричиняється до їх синонімічного використання, увиразнення місцевого мовлення тощо. До складу аналізованої групи ввійшли найменування, що виникли внаслідок впливу інтралінгвальних і екстралінгвальних чинників. В межах проаналізованої групи слів, як однозначні, позбавлені переносно- образних значень і емоційно-експресивної функції, так і ті, що мають свою специфіку, зумовлену тісним зв'язком, по-перше, з топонімічними утвореннями і, по-друге, з реаліями географічного середовища, що динамічно змінюються. Дослідження їхнього походження та семантичних відтінків показало як спільне, так і відмінне на матеріалі інших українських діалектів. Українська народна географічна термінологія, як і в слов’янських мовах, допоки вивчена в аспектах співвідношення української і запозиченої лексики, в етимологічному та системному. Перспективу всебічного аналізу цієї групи лексики вбачаємо у збиранні матеріалу з усього українського простору та всебічному дослідженні процесів у народній географічній термінології в просторі й часі.