Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
6 результатів
community.search.results.head
Документ У психопоетикальному світі Лесі Українки (Стаття третя)(РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007) Михида, Сергій Павлович; Михида, Сергей Павлович; Mykhyda, S. P.(uk) Розглядаються окремі аспекти психічного буття Лесі Українки, виявляються внутрішні поетикотворчі чинники.Документ Психопоетикальні аспекти комедіографії Марка Кропивницького(Видавець Чабаненко Ю. А., 2014) Михида, Сергій Павлович; Михида, Сергей Павлович; Mykhyda, Serhiy(uk) У статті із залученням психопоетикальної методики осмислюються окремі аспекти формування комедійного дискурсу М. Кропивницького. Аналіз мегатексту драматурга оприявнює психологічні основи гострослів’я й дотепів у драмах митця. Трагікомічність на рівні жанру постає як безпосередня кореляція із його психологічним станом, психоемоційною реакцією на світ.Документ Драма несвободи в мегатексті Тараса Шевченка(2016) Михида, Сергій Павлович; Mykhyda, Serhiy(uk) У статті осмислюється кореляція мемуарної й художньої версій душевної колізії Т. Шевченка, викликаної ув’язненням та перебуванням у засланні. Листування, спогади й поезії цього часу виявляють складну психологічну кризу, пов’язану з обмеженням свободи. Перебування в стані внутрішнього конфлікту, сублімація його в творчості спростовують усталені оцінки виняткової духовної стійкості поета, здатності легко протистояти обставинам. Болісний вихід із психологічної кризи уможливлюється завдяки поезії, яка демонструє якісно нові життєві пріоритети митця.Документ Психобіографічний дискурс драматургії І. Тобілевича(ЗНУ, 2013) Михида, Сергій Павлович; Mykhyda, Sergij(uk) У статті осмислюються особливості впливу психотравми роду на долю й особливості драматургічного дискурсу Івана Тобілевича.Документ Художня трансформація внутрішніх конфліктів у ліриці Т. Шевченка періоду заслання(ДВНЗ УНУ, 2014) Михида, Сергій Павлович; Михида, Сергей Павлович; Mykhyda, Serhiy(uk) У статті осмислюються особливості психосвіту Тараса Шевченка крізь призму його мегатексту періоду заслання. Листування, спогади й поезії цього часу виявляють складну психологічну кризу, викликану обмеженням свободи. До усталеної в літературознавстві тези про духовний стоїцизм митця додаються міркування щодо конфронтації зі сформованою раніше Моделлю Світу й художньої версії виходу із внутрішнього конфлікту.Документ Методологічні засади психопоетики в літературознавчих студіях Євгена Маланюка(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Михида, Сергій Павлович; Гольник, Оксана Олександрівна(uk) У статті осмислюється проблема виявлення методологічних засад психопоетики як одного з літературознавчих напрямів у науковому доробку Є. Маланюка. Вивчення неоцінених і неоціненних для історії вітчизняної літератури літературних портретів пера Є. Маланюка, зокрема, Т. Шевченка і М. Гоголя під кутом зору методології є актуальним літературознавчим завданням. Його розв’язання базується на виявленні концептуальних принципів підходу до особистості митця як носія естетичних, ментальних, моральних, націєтворчих потенцій. Використання Є. Маланюком мегатекстів письменників: епістолярію, щоденникових записів, нотаток, спогадів і власне художніх творів уможливлює створення повноформатних літературних портретів. При цьому увага дослідника великою мірою зосереджується на психологічних основах буттяособистості. Як наслідок, визначальні висновки Є. Маланюка сформульовані через опозицію: національна цілісність (Т. Шевченко) і національна недокрівність, роздвоєність (М. Гоголь).