Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
4 результатів
community.search.results.head
Документ Антиколоніальний контекст роману Докії Гуменної «Золотий плуг»(2022) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) Д. Гуменна – українська письменниця-емігрантка. У вигнанні авторка написала багато художніх і науково-по-пулярних творів про найдавніші сторінки минулого нашої батьківщини (повісті «Велике Цабе», «Небесний змій», «Епізод з життя Європи Критської», есеї «Благослови, мати!», «Родинний альбом», «Минуле пливе у прийдешнє», збірка мікроновел «Прогулянка алеями мільйоноліть» та ін.). У доробку мисткині є й твори, що змальовують життя України у 20–40-і роки ХХ століття – романи «Діти Чумацького шляху», «Золотий плуг», повість «Мана» та ін. Ці прозові здобутки письменниці правдиво відтворюють атмосферу радянської доби, тоталітарну систему, яка брала під контроль кожен вільний крок людини. Показовим прикладом художнього осмислення буття творчої людини у підрадянській Україні є роман Д. Гумен-ної «Золотий плуг». Цей твір автобіографічний. Він має антиколоніальний пафос. Окремі сторінки долі мисткині прочитується в образі Гаїни Сай. Героїня захоплюється давніми цивілізаціями, багато читає. Її не приймає радян-ське письменницьке середовище, бо твори Гаїни не відповідають канонам соцреалізму. Дівчина не йде на компро-міс з владою, тому самотня і позбавлена засобів для існування. Суголосно змальовано й образ Миколи Мадія – студента-історика, який був звинувачений у буржуазному наці-оналізмі за дипломну роботу, присвячену скіфській добі України. Події в романі «Золотий плуг» Д. Гуменна відбуваються в підколоніальній Україні 20–30-х років ХХ століття. Національно орієнтовані українці і прихильники радянської системи змальовані контрастно. Твір Д. Гуменної нати-вістський за своєю суттю. Головні герої опираються радянській колоніальній системі, вивчаючи свою культуру, істо-рію. Через образи Гаїни Сай і Миколи Мадія авторка змальовує типове для радянської держави ставлення до іна-комислячих людей. Змістом твору письменниця довела, що людині творчій з правдомовним характером ніколи не вдасться реалізувати себе в тоталітарному суспільстві. Цей висновок звучить як застереження. Отже, аналізований роман мисткині має антиколоніальне звучання.Документ Постколоніальна риторика оповідання Володимира Даниленка «Футбол по-туровецьки»(2021) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) Стаття аналізує постколоніальні концепти роману Володимира Даниленка «Клітка для вивільги». У ній досліджено особливості змалювання трагічної долі співачки Аліни Іванюк у радянському суспільстві. Розвідка коментує також специфіку зображення життя мистецької еліти Житомира 60-х років ХХ століття. Наголошено, що автор розвінчує колоніальну політику радянської влади, утверджує думку про свободу як головну цінність людського існування. Розвідка вказує на перспективність вивчення творів В. Даниленка в контексті постколоніального аналізу.Документ Митець у постколоніальному світі в романі Володимира Даниленка «Клуб «Старий Пегас»(«ТОВ «Роял Принт», 2020) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) У доробку сучасного українського письменника, представника «житомирської школи» В. Даниленка чільне місце посідає іронічно-сатирична проза, в якій критикуються різні аспекти нашого життя доби незалежності. Таким є й роман «Клуб „Старий Пегас”», що порушує проблему абсурдності буття митця в посттоталітарному світі. Через іронічно-сатиричні описи атмосфери клубу «Старий Пегас», який очолює головний герой твору Юлій Солодчук, прочитується ставлення нової генерації українських письменників до тих митців старшого покоління, які живуть минулим. Авторські алюзії, іронічно-сатиричні оцінки піддають осуду поведінку національної мистецької спільноти, котра нищить талановиту особистість. Як антитеза до членів клубу змальований Юлій Солодчук – людина нового часу й нового світогляду, яка виступає проти імітації творчості. Пародійно-сатиричний тон домінує в змалюванні освіти України. У викривальній манері автор змальовує університет культури. Осуду піддається й загальна атмосфера закладу, і поведінка ректора, який утілює в життя свої комерційні плани й принижує гідного викладача. Письменник утверджує думку, що протистояти корупції й невігластву творча людина не може. Психологію письменника Солодчука В. Даниленко розкриває й через змалювання пікантних подробиць його нещасливого особистого життя. Змістом свого роману автор переконує читача в тому, що справжній митець завжди самотній. Його гармонія – у творчості, яка, за З. Фрейдом, утілює пережите. Роман В. Даниленка «Клуб „Старий Пегас”» має антиколоніальне звучання. Він порушує позачасову проблему стосунків у мистецькому середовищі, творчої людини й суспільства, актуалізує питання розвитку сучасної літератури й освіти.Документ Постколоніальний дискурс роману Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»(2017) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) Стаття аналізує постколоніальні концепти роману Володимира Даниленка «Клітка для вивільги». У ній досліджено особливості змалювання трагічної долі співачки Аліни Іванюк у радянському суспільстві. Розвідка коментує також специфіку зображення життя мистецької еліти Житомира 60-х років ХХ століття. Наголошено, що автор розвінчує колоніальну політику радянської влади, утверджує думку про свободу як головну цінність людського існування. Розвідка вказує на перспективність вивчення творів В. Даниленка в контексті постколоніального аналізу.