Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
3 результатів
community.search.results.head
Документ Образ жінки-борця в поезії Олени Теліги(ВД «Гельветика», 2023) Лаврусенко, Марія Іванівна; Шевченко, А.(ua) Оригінальне бачення ролі жінки у боротьбі за національну свободу презентує творчість Олени Теліги – української діаспорної письменниці. Доробок авторки тісно пов'язаний із празькою школою – спільнотою митців, котрі емігрували до Європи в першій половині ХХ ст. Письменники цього літературного кола у своїх художніх та публіцистичних текстах плекали ідеї націоналізму, наголошували на потребі формування дієвого українця, людини чину, здатного захищати й будувати незалежну державу. Ліричні й публіцистичні твори Олени Теліги також актуалізують ці проблеми. Авторка вважала, що місія жінки в боротьбі за державний суверенітет – стати для чоловіків-воїнів другом, моральною підтримкою, а за потреби також взяти зброю до рук. Художня творчість письменниці має феміністичне звучання, однак погляди авторки на роль і місце жінки у суспільстві не до кінця суголосні з ідеями філософії фемінізму. Статтю зосереджено на аналізі поезій Олени Теліги «Мужчинам», «Відповідь», «Вечірня пісня», «Вечір», «Я руцi, що била, –не пробачу…», «Чекає все: і розпач, і образа». Дослідження цих творів із позицій фемі-ністичної критики засвідчило, що їхня лірична героїня – це ніжна і ласкава жінка, що є життєдайною силою для чоловіка-воїна, захисника держави. Водночас вона морально сильна та вольова особистість, здатна у критичний час узяти до рук зброю й мужньо боронити на рівні з чоловіком свій край. Жінка в поезії авторки готова пробачати своєму обранцю і світу все, окрім приниження її людської гідності. Гармонія світу в ліриці мисткині будується на ідеї паритетності у стосунках чоловіків і жінок. Ліричні твори Олени Теліги засвідчують, що авторка була націєцентричною феміністкою. Жінка в розу-мінні авторки має залишатися ніжною зі своїм чоловіком, відданою йому, а коли останньому випадає місія захищати свою державу, вона мусить стати другом і соратником у боротьбі.Документ Проблема духовного стоїцизму в новелі Леоніда Мосендза «Роксоляна»(2017) Лаврусенко, Марія Іванівна(ua) У статті проаналізовано новелу Л. Мосендза «Роксоляна», з’ясовано суголосність авторської позиції у змалюванні історії України з представниками празької школи. Досліджено функції обрамлення твору в розкритті ідеї. Через призму сприйняття оповідача охарактеризовано персонажів твору. Прокоментовано специфіку авторського підходу до змалювання комплексу Роксолани. Визначено, що провідний мотив новели митця, – утвердити ідею дієвого патріотизму. Вказано на перспективність вивчення малої прози Леоніда Мосендза, бо вона сприяє формуванню в українському суспільстві типу сильної національно орієнтованої особистості.Документ Специфіка жанру есе у творчості євгена маланюка (на прикладі аналізу статті «малоросійство»)(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Лаврусенко, Марія Іванівна; Лаврусенко, Мария Ивановна; Lavrusenko, Mariia Ivanivna(ua) У статті досліджено причини звернення вітчизняних письменників-емігрантів до прози-есе, окреслено специфіку творів цього спрямування, проаналізовано жанрові особливості культурологічної розвідки Є. Маланюка «Малоросійство». Наголошено, що розробку цього жанру авторами екзилу спонукала відсутність доступу до оригінальної джерельної бази і прагнення вільно висловлювати свою думку щодо історії і культури батьківщини. Актуалізовано, що характерними рисами есе є вільна композиція, полемічність, що ґрунтується на аргументованості, діалогічності. Мова творів цього жанру поєднує у собі і наукове, й образне сприйняття проблеми. Зауважено, що в есеї «Малоросійство» Є. Маланюк доводить, що причиною невдач українців на шляху побудови самостійної держави є комплекс меншовартості, вихований за часи колоніальної залежності. Авторські висновки аргументовані, вони спрямовані на діалог з читачем. Структура дослідження тяжіє до наукової розвідки. Мова есею образна, що допомагає кращому осмисленню актуалізованої у розвідці проблеми малоросійства як національної психологічної хвороби.