Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
39 результатів
Фільтри
Налаштування
community.search.results.head
Документ Застосування інтерактивних технологій навчання в підготовці майбутніх журналістів(2023) Демешко, Інна Миколаївна; Demeshko, Inna Mykolaivna(ua) У статті розглянуто проблеми професійно-орієнтованого навчання української мови для студентів спеціальності 061 «Журналістика» в сучасному освітньому просторі. Сучасна концепція мовної освіти передбачає навчально-методичне забезпечення студентів, створення комплексу та системи завдань, відповідних професійно-орієнтованих заходів, проходження виробничої практики для підготовки конкурентоспроможного фахівця-журналіста і швидшої адаптації до професійної діяльності. На заняттях для студентів зазначеної спеціальності використовуються такі інтерактивні методи, як електронні навчальні видання, ситуативні проблемні завдання, мультимедійні лекції та практичні заняття, тренінги, майстер-класи, ігрове навчання, прес-конференції, круглі столи, кейс-методи. При підготовці висококваліфікованих фахівців спеціальності 061 «Журналістика» необхідно усвідомлено реалізовувати компетентністний підхід, застосовуючи компетентнісну модель навчання, інтерактивних технологій, STEAM-методики, ураховуючи особливості інтегральних, загальних та професійних компетентностей. Упровадження STEAM-освіти формує навички командної роботи, критичного мислення, уміння застосовувати знання для розв’язання конкретних завдань. Використання STEAM-методики спрямовує до креативності, самостійності, відповідальності за прийняті рішення. При оцінюванні реалізуються такі завдання: формування дослідницької gропозиції, написання репортажів, створення концептуальної карти, захист проєкту, інгвостилістичний аналіз тексту, переважно публіцистичного стилю. Організація та використання інтерактивного навчання спонукає до колективного, групового навчання в співпраці, моделюючи життєві або виробничі ситуації, використовуючи відповідні рольові ігри, пов’язані із журналістикою, що сприяє ефективно розв’язувати проблеми, створювати творчу атмосферу довіри, взаємодії, підтримки та співпраці.Документ Лексико-словотвірні інновації в медіадискурсі періоду війни(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Демешко, Інна Миколаївна(ua) У статті розглянуто специфіку сучасного медіатексту й медіадискурсу періоду війни в мовознавчому аспекті. З’ясовано мотиваційні функції та специфіку лексико-словотвірних новотворів у сучасному медій- ному дискурсі. Зазначено, що функціонування й активне використання новотворів у медіадискурсі пояснюється врахуванням комунікативно-інформаційних суспільних потреб у номінації процесів, опредметнених дій, явищ із прагматичним спрямуванням і використанням у публіцистичному стилі й інтернет-джерелах. Характерно, що всі структурні компоненти неолексем відповідають мовній і мовленнєвій системності мовної практики, активності дериваційних ресурсів української мови. Інноваційні лексико-словотвірні процеси сприяють формуванню та інтерпретації мовної картини світу. Реципієнти масової комунікації добирають найраціональніші неологійні мовні засоби. У період росій- сько-української війни зросла кількість новотворів, це переважно відантропонімні та відойконімні утво- рення. Помітна тенденція до творення десубстантивів, денумеративів, девербативів вербативного блоку. Військові терміни й похідні від них активно використовуються в мовленні пересічних українців та адап- туються до української мовної системи. У мові помітні переходи лексем із пасивного до активного вжитку, явища термінологізації та детермінологізації властиві для воєнної й військової лексики. Аналіз медіатексту як комунікаційного продукту, авторської позиції та стилю сприяє виявленню лексико-словотвірних інновацій, специфіки онімів, відантропонімних і відойконімних похідних. У неолексемах відбувається переосмислення семантичного навантаження, переважно розширення семантики похідного. Функції новотворів у медіатекстах розкривають принципи системної організації мови, сприяють узго- дженню з ментальною онтологією української мови, забезпечують існування метамовних аналогів, слово- твірних типів і моделей, усі компоненти яких релевантні щодо змісту, конотативного забарвлення та структури мовленнєвої діяльності суб’єктів.Документ Toolkit for the Formation of Narrative Strategies of the Russian-Ukrainian War (Using the 2022-2023 Media Language as an Example)(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Демешко, Інна Миколаївна; Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Волчанська, Ганна Василівна; Kyryliuk, O.; Shulska, N.; Zinchuk, R.; Demeshko, I.; Nesterenko, T.; Volchanska, H.; Fenko, N.(en) The article clarifies the scope of the concepts of narratives and subnarratives, comprehensively characterizes the narratives of Russian propaganda updated as of February 24, 2022. On the basis of processed materials of social networks and texts of traditional mass media, the peculiarities of the formation of narrative strategies of the Russian-Ukrainian war are determined. The analytical-synthetic method, methods of comparison and fact-checking served as the basis for the thematic classification of false messages, which are combined into eight blocks: 1) disbelief; 2) demonization of Ukraine and Ukrainians; 3) justification of aggression; 4) split; 5) intimidation; 6) ennoblement of the enemy; 7) shifting blame; 8) scaling of the conflict. Focusing on the priorities of multi-vector research made it possible to identify seven ways of suggestive influence on the recipient with the help of language tools: 1) introduction into a common synonymous series, which contributes to the formation of additional negative connotations of the word; 2) specifying seme, the functional range of which usually correlates with the purpose of language units of the first variety; 3) statements in the form of truisms, thanks to which the information appears as obvious and does not require proof; 4) conceptual metaphors aimed at justifying the war, contempt for Ukrainian national symbols; 5) euphemisms, with the help of which it is possible to either reduce the scale of the committed negative action, or to hide the negative consequences of the actions of opponents; 6) presuppositions leading to shifting the blame for the war onto Western countries and international alliances; 7) dehumanizing and demonizing vocabulary, which takes part in modeling situations that cause hatred and justify aggression.Документ Морфонологічна характеристика словотвірних гнізд із вершинним дієсловом у сучасній українській мові(2012) Демешко, Інна Миколаївна; Demeshko, I. M.(ua) У статті окреслено перспективу дослідження девербативів у сучасному мовознавстві, визначено особливості морфонологічних закономірностей у віддієслівних словотвірних гніздах з вершинним дієсловом іншомовного походження.Документ Морфонологічна характеристика словотвірних гнізд із вершинним дієсловом іншомовного походження(2012) Демешко, Інна Миколаївна; Demeshko, I. M.(ua) У статті окреслено перспективу дослідження девербативів у сучасному мовознавстві, визначено особливості морфонологічних закономірностей у віддієслівних словотвірних гніздах з вершинним дієсловом іншомовного походження.Документ Морфонологічна характеристика однозонних девербативів із вершинним дієсловом іншомовного походження в сучасній українській мові(2012) Демешко, Інна Миколаївна(ua) У статті окреслено перспективу дослідження девербативів у сучасному мовознавстві, з’ясовано специфіку однозонних девербативів із вершинним дієсловом іншомовного походження в сучасній українській мові, проаналізовано морфонологічну структуру вершинного (базового) дієслова однозонних девербативів, установлено особливості морфонологічних закономірностей у віддієслівних словотвірних гніздах з вершинним дієсловом іншомовного походження.Документ Морфонологічна характеристика неолексем-девербативів у сучасній українській літературній мові(Вид-во ДНУ, 2013) Демешко, Інна Миколаївна(ua) У статті розглянуто морфонологічні особливості неолексем-девербативів у сучасній українській літературній мові, виявлено різну продуктивність агентивних суфіксів у віддієслівних іменниках в українській і російській мовах, визначено морфонологічні явища характерні для віддієслівних новотворів, виявлено морфонологічні моделі.Документ Морфонологічна характеристика девербативів третього морфонологічного типу в сучасній українській мові(2013) Демешко, Інна Миколаївна(ua)У статті з’ясовано морфонологічну структуру девербативів третього морфонологічного типу в сучасній українській мові, спрогнозовано можливі морфонологічні зміни, встановлено морфонологічні моделі.Документ Морфонологічна структура словотвірних гнізд дієслів із членованою вершиною в сучасній українській літературній мові(2013) Демешко, Інна Миколаївна(ua) У статті з’ясовано морфонологічну будову словотвірних гнізд членованих вершинних дієслів в сучасній українській літературній мові, спрогнозовано можливі морфонологічні зміни, встановлено морфонологічні моделі.Документ Морфонологічна структура дієслівної основи і її реалізація в словотвірній системі української мови(університет «Україна», 2009) Демешко, Інна Миколаївна(ua) У статті проаналізовано морфонологічну структуру дієслова і виявлено структурні типи дієслівних основ. Проаналізовано різні лінгвістичні погляди щодо доцільності використання парадигматичного принципу для дослідження морфонологічних особливостей типових і конкретних словотвірних парадигм девербативів.