Кафедра української філології та журналістики
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6
Переглянути
2 результатів
community.search.results.head
Документ Художня специфіка образу в поезіях Миколи Вінграновського(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Буряк, Олена Федорівна(ua) У статті проаналізовано особливості художнього образу в поезіях Миколи Вінграновського. Осмислено комплекс ознак, властивих художньому образу, таких як полісемантичність, багатовимірність, асоціатив-ність, моційність у їх взаємозумовленості. Невизначеність семантичного ядра активізує асоціативний потенціал художнього образу. Його багато-вимірність породжується зазвичай симбіозом двох семантичних ядер: «жінка» й «акація» («Сеньйорито акаціє…»), «жінка» й «Батьківщина» («Вас так ніхто не любить…»). Це може надавати образу оксиморон-ного звучання, продукуючи оригінальний симбіоз інтимного й громадянського пафосу («Вас так ніхто не любить…»). Розвиток асоціацій, продукованих художнім образом, забезпечує пластичне переростання предметного ряду в метафоричний: сутнісні ознаки акації прочитуються і як характеристики жінки («Сеньйорито акаціє…»). Особливий художній ефект виникає в результаті авторського переосмислення традиційних, фольклорно-міфологічних символів за принципом антитези. У верлібрі «Я сів не в той літак» ідею нерозділеного кохання втілює образ літака з одним крилом, що генетично пов’язаний із фольклорним символом ідеальної любові чоловіка і жінки – парою птахів. Художні рішення автора, зокрема творення образу із використанням реалій технізованого світу, відобра-жають зміни світоглядної концепції шістдесятників – руйнацію гармонії людини й природи, пошук нових орієнтирів у світі цивілізації, ревізію ціннісної ієрархії, ролі і місця людини у світі. Новаторство Вінграновського – оригінальне творче продовження української фольклорно-міфологічної й літературної традицій. Водночас митець послуговується алгоритмами образотворення, властивими шіст-десятникам.Документ Жанрово-стильові особливості поезії «Автопортрет» Юрія Тарнавського(2017) Буряк, Олена Федорівна(ua) У статті досліджується функціональна роль художніх засобів у поезії «Автопортрет» Юрія Тарнавського – одного з найяскравіших представників Нью-Йоркської групи. Визначено особливості художньої самопрезентації поета в жанрі сюрреалістичного автопортрета через призму самопізнання ліричного героя – від усвідомлення втрати свого обличчя, неспроможності самоідентифікації до розуміння необхідності духовного відродження.