Кафедра освітніх наук
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6097
Переглянути
Документ Науково-дослідницька діяльність як засіб формування морально-етичної культури майбутнього вчителя(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Дубінка, Микола Михайлович; Dubinka, Mykola Mykhailovych(ua) У статті здійснено ґрунтовне теоретико-методологічне обґрунтування науково-дослідницької діяльності як потужного засобу формування морально-етичної позиції майбутнього вчителя. Розкрито актуальність досліджуваної проблеми в умовах сучасної системи педагогічної освіти, яка вимагає не лише фахової підготовки, але й високого рівня моральної відповідальності, академічної доброчесності, етичної саморефлексії. Підготовка вчителя в XXI столітті неможлива без системного розвитку його моральної культури, яка визначає успішність виховної діяльності та педагогічного впливу на здобувачів освіти. У статті представлено аналіз наукових джерел, які засвідчують важливість морально-етичного компонента в підготовці педагогів. Узагальнено вітчизняні та зарубіжні підходи до формування моральної позиції через залучення студентів до наукової роботи, зокрема участь у наукових гуртках, проблемних групах, написання наукових статей, участь у конференціях. Окрему увагу приділено соціальному аспекту формування етичної свідомості – волонтерській практиці, яка допомагає розвивати емпатію, гуманізм, альтруїзм, навички співпраці та громадянської відповідальності. Проаналізовано також значення академічної доброчесності як умови розвитку моральної культури майбутнього вчителя, що формує в нього здатність діяти чесно, дотримуватися етичних принципів у професійній діяльності. У статті наголошено на ролі рефлексії як внутрішнього механізму морального самовдосконалення педагога, здатного критично оцінювати свої вчинки, ставлення до здобувачів освіти, дотримання етичних норм у професійній взаємодії. Висвітлено потенціал науково-дослідницької роботи у створенні умов для формування стійкої морально-етичної позиції, яка інтегрує цінності справедливості, гідності, академічної чесності та професійної відповідальності. У підсумку зроблено висновок, що науково-дослідницька діяльність є не лише важливою складовою освітнього процесу у закладах вищої педагогічної освіти, а й ефективним виховним засобом, що сприяє формуванню цілісної етичної особистості педагога, спроможного діяти на засадах гуманізму, добра і справедливості в освітньому середовищі. (en) The article presents a comprehensive theoretical and methodological justification of research activity as a powerful means of shaping the moral and ethical position of future teachers. The relevance of the studied issue is revealed in the context of the modern system of teacher education, which requires not only professional training but also a high level of moral responsibility, academic integrity, and ethical selfreflection. Teacher preparation in the 21st century is impossible without the systematic development of their moral culture, which determines the success of educational work and pedagogical influence on learners. The article analyzes scientific sources that highlight the importance of the moral and ethical component in teacher training. Domestic and international approaches to shaping moral positions through students’ engagement in scientific work are summarized, particularly through participation in research clubs, problem-based groups, writing scientific articles, and attending conferences. Special attention is paid to the social aspect of ethical awareness formation – volunteer activities that help develop empathy, humanism, altruism, teamwork skills, and civic responsibility. The importance of academic integrity is also analyzed as a condition for the development of the future teacher’s moral culture, forming their ability to act honestly and adhere to ethical principles in professional practice. The article emphasizes the role of reflection as an internal mechanism of the teacher’s moral self-improvement, enabling them to critically evaluate their actions, attitudes toward learners, and adherence to ethical standards in professional interaction. The potential of research activities in creating conditions for the formation of a stable moral and ethical position is highlighted – one that integrates values of justice, dignity, academic honesty, and professional responsibility. In conclusion, it is emphasized that research activity is not only an important component of the educational process in institutions of higher pedagogical education but also an effective educational tool that contributes to the formation of a holistic ethical personality of the teacher, capable of acting based on humanism, goodness, and justice in the educational environment.Документ Особливості інклюзивного освітнього середовища в системі діяльності закладк вищої освіти(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Дубінка, Микола Михайлович; Dubinka, Mykola Mykhailovych(ua) У статті автор зазначає на важливості інклюзивної освіти у вищій школі, що є одним з провідних напрямів розвитку сучасної освітньої системи, спрямованість якого передбачає створення умов для рівного доступу до якісної освіти всіх здобувачів, включаючи тих, хто має особливі освітні потреби. Дослідник акцентує увагу на нагальній потребі у глибокому аналізі організаційно-педагогічних засад та особливостей інклюзивного навчання у ЗВО, розробленні ефективних моделей управління інклюзією, підготовці кваліфікованого кадрового потенціалу, здатного реалізувати інклюзивні підходи на практиці. Це дослідження присвячене особливостям формування інклюзивного освітнього середовища у закладі вищої освіти, яке доречно трактувати як спеціальне середовище, спрямоване на забезпечення сприятливих умов для навчання і всебічного розвитку студентів з різним рівнем здоров’я та освітніми потребами. Це своєрідна організація універсального фізичного, освітнього та соціального просторів, що сприятимуть формуванню професійних компетентностей усіх здобувачів вищої освіти, в тому числі, з особливими освітніми потребами. Автор підкреслює, що ефективність такого середовища визначається сукупністю умов, методів і засобів, спрямованих на спільне навчання, виховання та розвиток студентів. Ключовим є врахування потреб і здібностей здобувачів освіти, що сприяє їх соціально-професійній адаптації, самоствердженню, самореалізації та інтеграції в суспільні відносини. У змісті статті закцентовано увагу на певних умовах ефективності здійснення інклюзивного навчання. Ключовими серед них є: 1) персоналізація (врахування індивідуальних освітніх потреб і здібностей студентів); 2) матеріально-технічне забезпечення; 3) методична готовність персоналу до роботи з різними категоріями студентів; 4) позитивний соціально-психологічний клімат у студентському колективі сприяє почуттю приналежності осіб з особливими освітніми потребами до єдиного неподільного соціуму. Дослідником підкреслюється, що й міжнародний досвід, і національні практики своєю результативністю доводять, що універсальний дизайн навчання та стратегія щодо рівних можливостей – шлях до успішної інтеграції студентів з різними освітніми потребами. (en) In the article, the author notes the importance of inclusive education in higher education, which is one of the leading directions of development of the modern educational system, the focus of which involves creating conditions for equal access to quality education for all applicants, including those with special educational needs. The researcher emphasizes the urgent need for a deep analysis of the organizational and pedagogical principles and features of inclusive education in higher education, the development of effective models of inclusion management, and the training of qualified personnel capable of implementing inclusive approaches in practice. This study is devoted to the peculiarities of the formation of an inclusive educational environment in a higher education institution, which should be interpreted as a special environment aimed at providing favorable conditions for learning and comprehensive development of students with different levels of health and educational needs. This is a kind of organization of universal physical, educational and social spaces that will contribute to the formation of professional competencies of all higher education students, including those with special educational needs. The author emphasizes that the effectiveness of such an environment is determined by a set of conditions, methods and means aimed at joint learning, education and development of students. The key is to take into account the individual needs and abilities of students, which contributes to their socio-professional adaptation, self-affirmation, self-realization and integration into social relations. The article focuses on certain conditions for the effectiveness of inclusive education. Key among them are: 1) personalization (taking into account individual educational needs and abilities of students); 2) material and technical support; 3) methodological readiness of staff to work with different categories of students; 4) a positive socio-psychological climate in the student body contributes to the sense of belonging of individuals with special educational needs to a single indivisible society. The researcher emphasizes that both international experience and national practices prove with their effectiveness that universal learning design and a strategy for equal opportunities are the way to the successful integration of students with different educational needs.