Наукові видання каф-ри інформаційних та цифрових технологій
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6154
Переглянути
Документ Аналіз типових помилок у роботі з базами даних на учнівських олімпіадах з інформаційних технологій(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Пузікова, Анна Валентинівна; Лупан, Ірина Володимирівна; Puzikova, Anna Valentynivna; Lupan, Iryna Volodymyrivna(ua) Розділ «Бази даних» у шкільному курсі інформатики формує основу для подальшого опанування інформаційних технологій та для подальшої професійної діяльності в ІТ-сфері. Поглибленому засвоєнню змісту цього розділу сприяє участь учнів в олімпіаді з інформаційних технологій та підготовка до неї. Водночас досвід авторів статті у роботі журі ІІІ-го (обласного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з інформаційних технологій показує, що рівень підготовки учнів до роботи з базами даних не у повній мірі відповідає сучасним вимогам. Метою даної статті є аналіз результатів виконання учасниками ІІІ етапу учнівської олімпіади з інформаційних технологій в Кіровоградській області завдань з розділу «Бази даних» та окреслення питань, на які вчителям інформатики варто звернути увагу при підготовці учнів. У статті наведено статистику успішності виконання олімпіадних завдань на опрацювання баз даних за три навчальні роки: 2022-2023, 2023-2024 та 2024-2025. Її аналіз показав, що найскладнішими для учнів є завдання з імпортування даних в заготовлені таблиці бази даних з Excel-файлу; створення складеного ключа для таблиці при перетворенні зв’язку «багато-до-багатьох» між двома іншими таблицями; завдання, в яких необхідно створювати допоміжні запити з подальшим об’єднанням результатів виконання, та запити, які потребують використання побудовника виразів або формування шаблона для перевірки на відповідність певній умові. Також аналіз результатів показав, що під час підготовки учасників олімпіад вчителям варто приділити увагу використанню макрокоманд під час налаштування роботи з формами тощо. Наведені у статті дані можуть слугувати орієнтиром для вчителів інформатики у процесі підготовки учнів до участі в таких олімпіадах. На думку авторів, низькі результати учнів можуть також свідчити і про те, що не всі вчителі інформатики мають відповідний рівень підготовки до роботи з базами даних та методичної підготовки до навчання учнів відповідного матеріалу. Одже, одним із шляхів вирішення цієї проблеми можуть бути курси підвищення кваліфікації для вчителів інформатики. (en) The section “Databases” within the school computer science curriculum provides a foundation for further mastery of information technologies and for future professional activity in the IT sector. An in-depth understanding of database concepts is enhanced through students’ participation in information technology Olympiads and their preparation for these competitions. However, the authors’ experience as members of the jury for the III (regional) stage of the All-Ukrainian Student Olympiad in Information Technologies indicates that students’ preparedness for working with databases does not fully correspond to current educational requirements. The purpose of this study is to analyze the results of completing tasks from the “Databases” section by participants in the III stage of the Student Olympiad in Information Technologies in the Kirovohrad region and to determine the aspects that computer science teachers should focus on when preparing students. The article presents statistical data on students’ performance in database-related Olympiad tasks over three academic years: 2022- 2023, 2023-2024, and 2024-2025. The analysis demonstrates that the most challenging tasks for students include importing data from Excel files into predefined database tables; creating composite keys for tables when converting many-to-many relationships between other tables; developing auxiliary queries and merging their results; and constructing queries that require the use of an expression builder or pattern templates to verify data compliance with specific conditions. The findings also indicate that, during Olympiad preparation, teachers should place greater emphasis on the use of macros when configuring database forms and related elements. The data presented in the article can serve as a guideline for computer science teachers in the process of preparing students for participation in such Olympiads. According to the authors, the low performance of students may also indicate that not all computer science teachers possess an adequate level of training in working with databases and sufficient methodological preparation for teaching the corresponding material. One possible way to address this problem, as suggested by the authors, is through professional development courses for computer science teachers.Документ Методика відповідального використання штучного інтелекту в закладах освіти(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Садовий, Микола Ілліч; Трифонова, Олена Михайлівна; Sadovyі, Mykola; Tryfonova, Olena(ua) У статті розглядається важливе питання створення підходів до відповідального використання штучного інтелекту під час навчання. Виокремлено науково-методологічні засади, до яких віднесено особистісно зорієнтований, діяльнісний, компетентнісний, ресурсний підходи. При цьому головним є: формування умінь застосовувати АІ для вирішення навчально-наукових завдань, системний аналіз, міждисциплінарність якінтеграція знань із педагогіки, психології, інформатики, цифрових технологій, менеджменту, спеціальних дисциплін, академічна доброчесність передбачає використання АІ як інструменту ефективного навчання. З’ясовано аспекти психолого-педагогічної готовності здобувачів освіти до використання технологій АІ, виявлення закономірності взаємозв’язку та взаємовпливу АІ і потенціальних ресурсів майбутніх фахівців цифрових технологій. Розглянуто дидактичні принципи відповідального використання штучного інтелекту при виконанні навчально-наукових завдань. Одним зі складникв і важливих елементів такої методики є матеріально-технічна база АІ, яка покликана підвищити ефективність збагачення знаннями та компетентністю здобувачів освіти, обробку великих масивів даних, упровадження інструментарію науково-навчальних досліджень. Детально розглянуто важливий складник дидактичних принципів (матеріально-технічне забезпечення навчання АІ), до якого віднесено 6 основних компонентів, що забезпечують теоретичну й практичну частини навчально-наукового процесу. До них віднесено обчислювальну інфраструктуру, лабораторне та офісне обладнання, програмне забезпечення, мережеве обладнання та безпеки, приміщення та інфраструктури, додаткові ресурси. (en) The article considers the important issue of creating approaches to the responsible use of artificial intelligence during education. The scientific and methodological principles are highlighted, which include personally oriented, activity-based, competency-based, resource-based approaches. The main ones are: the formation of skills to apply AI to solve educational and scientific tasks, system analysis, interdisciplinarity as the integration of knowledge from pedagogy, psychology, computer science, digital technologies, management, special disciplines, academic integrity involves the use of AI as a tool for effective learning. The aspects of the psychological and pedagogical readiness of the subjects of education to use AI technologies, the identification of patterns, interconnections and mutual influence of AI and potential resources of future specialists in digital technologies are clarified. The didactic principles of the responsible use of artificial intelligence in solving educational and scientific tasks are considered. One of the components and important elements of such a methodology is the material and technical base of AI, which is designed to increase the efficiency of enriching knowledge and competence of education seekers, processing large data sets, and implementing tools for scientific and educational research. An important component of the didactic principles (material and technical support for AI training is considered in detail), which includes 6 main components that provide the theoretical and practical part of the educational and scientific process. These include computing infrastructure, laboratory and office equipment, software, network equipment and security, premises and infrastructure, additional resources.Документ Особливості реалізації проєктів на уроках технологій у контексті STEM - освіти та реагування на сучасні виклики(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Абрамова, Оксана Віталіївна; Мироненко, Наталя Василівна; Пуляк, Ольга Василівна; Кононенко, Сергій Олексійович; Abramova, Oksana; Myronenko, Natalya; Puliak, Olha; Kononenko, Serhii(ua) У статті розглянуто особливості організації проєктної діяльності в технологічній освітній галузі відповідно до вимог Нової української школи, цифрового суспільства та сучасних викликів освіти. Обґрунтовується необхідність реалізації навчальних практикоорієнтованих проєктів, що спираються на вирішення соціально значущих та реальних проблем і завдань, які формуються на запит громади, підприємств чи конкретного замовника. Проаналізовано приклади інженерно-технологічних рішень, представлених у STEM-проєктах, що можуть бути реалізовані на уроках «Технології». Показано, що проєкти, спрямовані на вирішення актуальних проблем, формують у здобувачів освіти технічне мислення, мотивацію до навчання, відповідальність, підприємливість і здатність до командної взаємодії. Додатково окреслено методичні та дидактичні засади організації проєктної діяльності, які забезпечують поступове ускладнення завдань і перехід від відтворення технологічних операцій до розв’язання реальних техніко-технологічних проблем. Підкреслено важливість дослідницького компонента як невіддільної складової STEM-проєктів, що забезпечує наукову обґрунтованість і практичну цінність учнівських рішень. Приділена увага впливу сучасних суспільних умов, зокрема воєнного стану, на трансформацію проєктної діяльності та потребу адаптації змісту навчання до реальних викликів, а також, окреслено роль системної, багатосторонньої підтримки – через партнерство школи, держави й бізнесу – як умови успішної реалізації таких проєктів. Окремо підкреслено необхідність осмислення дослідження як невіддільної складової проєктної діяльності. Поєднання STEM-підходів, технологій обробки конструкційних матеріалів та соціально орієнтованих завдань забезпечує формування в учнів технологічної грамотності, інженерного мислення та здатності створювати суспільно корисні технологічні рішення. (en) The article examines the specific features of organizing project-based activities in the technological education domain in accordance with the requirements of the New Ukrainian School, the digital society, and current educational challenges. The necessity of implementing practice-oriented student projects aimed at solving socially significant and real-world problems initiated by communities, businesses, or specific clients is substantiated. Examples of engineering and technological solutions implemented in STEM projects that can be integrated into school Technology lessons are analyzed. It is demonstrated that projects focused on addressing authentic problems contribute to the development of students’ technical thinking, learning motivation, responsibility, entrepreneurship, and teamwork skills. The article outlines methodological and didactic principles for organizing project activities that ensure the gradual complication of tasks and the transition from basic technological operations to solving real technical and technological problems. Particular emphasis is placed on the research component as an integral part of STEM projects, ensuring the scientific validity and practical value of students’ solutions. Attention is paid to the impact of contemporary social conditions, including martial law, on the transformation of project-based learning and the need to adapt educational content to real challenges. The article also highlights the importance of systemic and multilateral support – through partnerships between schools, the state, and business – as a prerequisite for successful implementation of such projects. The necessity of conceptualizing research as an indispensable component of project activities is emphasized. The combination of STEM approaches, technologies for processing constructional materials, and socially oriented tasks ensures the formation of students’ technological literacy, engineering thinking, and the ability to create socially useful technological solutions.Документ Прикладна інформатика(2025) Ганенко, Людмила Дмитрівна; Шлянчак, Світлана ОлександрівнваПосібник містить комплекс завдань, що охоплюють роботу з різними сервісами: обробки PDF-документів, створення нотаток, архівних файлів та графічних зображень, перевірки на плагіат, використання штучного інтелекту, а також вивчення можливостей Google Документів, Google Таблиць та офісних програм. Кожна лабораторна робота має чітку структуру, включаючи перелік умінь та знань, теоретичний огляд, завдання до виконання та питання для самоконтролю. Посібник містить рекомендації щодо здобуття та визнання результатів неформальної освіти, надаючи список ефективних онлайн-платформ для здобуття нових знань. Навчальний посібник призначений для супроводу курсів «Прикладна інформатика», «Інформатика з практикумом розв’язування задач» та орієнтований на бакалаврів спеціальностей «Комп’ютерні науки», «Інформаційні системи та технології», «Середня освіта (Інформатика)», «Професійна освіта (Цифрові технології)». Матеріали посібника будуть корисними для студентів інших спеціальностей, викладачів, вчителів та учнів, які вивчають або викладають інформатику. Рекомендовано до друку вченою радою Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 17 від 30 червня 2025 року).Документ Сучасні методи організацій проєктної діяльності при навчанні робототехніки на уроках технологій(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Рябець, Сергій Іванович; Литус, Євгеній; Ryabets, Sergiy; Lytus, Yevhenii(ua) У статті досліджується роль проєктно-орієнтованого підходу у викладанні модуля «Основи автоматики та робототехніки» у закладах загальної середньої освіти. Актуальність теми обумовлена потребою формування в учнів технічного мислення, креативності та практичних компетентностей, необхідних у сучасному технологічному середовищі. Проєктне навчання розглядається як ефективний інструмент інтеграції теоретичних знань із практичною діяльністю, що сприяє розвитку аналітичних, дослідницьких та інженерних навичок. Авторами зазначається, що проблемно-орієнтоване навчання стимулює критичне мислення через постановку реальних технічних завдань, таких як розробка автономного робота з функцією уникнення перешкод. Учні проходять усі етапи проєкту – від аналізу завдання до тестування та вдосконалення продукту, що формує системний підхід до вирішення інженерних проблем. Метод досліджень та експериментів розглядається як засіб розвитку технічної грамотності. На прикладі роботи з робототехнічними наборами (Arduino, LEGO Mindstorms) показано, як учні досліджують принципи роботи сенсорів, аналізують їхню ефективність та вдосконалюють конструкції на основі експериментальних даних. Метод кейс-стаді дозволяє учням аналізувати реальні промислові рішення (наприклад, роботизовані системи Tesla або медичні роботи Da Vinci) та переносити цей досвід у власні проєкти. Це сприяє розумінню сучасних технологій, розвитку аналітичного мислення та вмінню працювати в команді. Результати дослідження підтверджують, що проєктна діяльність: підвищує мотивацію учнів до вивчення технічних дисциплін, формує дослідницькі та інженерні компетентності, розвиває критичне та системне мислення, готує учнів до майбутньої професійної діяльності в умовах цифрової економіки. У висновках зазначається, що проєктно-орієнтований підхід є перспективним напрямом у технологічній освіті, але потребує подальшого вдосконалення, зокрема: розробки критеріїв оцінювання ефективності проєктів, інтеграції STEM/STEAM-підходів, використання штучного інтелекту та машинного навчання в освітніх проєктах. Стаття може бути корисною для вчителів технологій, методистів, розробників освітніх програм, а також для всіх, хто цікавиться інноваційними методами навчання в технологічній освіті. (en) This article explores the role of project-based learning in teaching the «Fundamentals of Automation and Robotics» module in general secondary education institutions. The relevance of this topic is driven by the need to cultivate students’ technical thinking, creativity, and practical competencies essential in the modern technological environment. Project-based learning is considered an effective tool for integrating theoretical knowledge with practical activity, contributing to the development of analytical, research, and engineering skills. The authors highlight that problem-oriented learning stimulates critical thinking by presenting real-world technical challenges, such as the development of autonomous robots with obstacle avoidance functionality. Students engage in all stages of the project, from task analysis to product testing and improvement, which promotes a systematic approach to solving engineering problems. The research and experimental method is discussed as a means of developing technical literacy. Through hands-on work with robotics kits (Arduino, LEGO Mindstorms), students explore sensor operation principles, analyze their efficiency, and improve designs based on experimental data. Additionally, the case study method allows students to examine real-world industrial solutions, such as Tesla’s robotic systems or Da Vinci medical robots, and transfer this experience into their own projects. This approach enhances the understanding of modern technologies, fosters analytical thinking, and encourages teamwork. The results of the study confirm that project-based activities: increase students’ motivation to study technical subjects, develop research and engineering competencies, and foster critical and systemic thinking, preparing students for future professional careers in the digital economy. In conclusion, the project-oriented approach is a promising direction in technology education. However, it requires further refinement, particularly in the development of criteria for evaluating project effectiveness, integrating STEM/STEAM approaches, and incorporating artificial intelligence and machine learning into educational projects. This article will be useful for technology teachers, methodologists, educational program developers, and anyone interested in innovative teaching methods in technological education.