Наукометрія. Рейтинги
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4504
Переглянути
10 результатів
collection.search.results.head
Документ Університети та суспільство на теренах України ХІХ – початку ХХ століття, або третя місія тодішніх університетів(2022) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті аналізуються історичні закономірності зародження, фактори впливу, мотиви та основні форми реалізації протягом ХІХ – початку ХХ століття першими університетами Наддніпрянської України – вищими школами Харкова, Києва та Одеси – функції служіння суспільству. В ході дослідження було виявлено, що особливості започаткування взаємного впливу та перших ознак співпраці університетів Наддніпрянської України з місцевими громадами та тогочасним суспільством тісно пов’язані з процесом їх створення та з особливостями перших кроків функціонування відповідних закладів вищої освіти. Дослідження показало, що створення університетів у Харкові та Одесі диктувалося крім різного роду політико-економічними умовами яскраво вираженими бажаннями місцевих громад та адміністрацій, що були викликані стрімким соціально-економічним розвитком міст та усвідомленням необхідності забезпечення цього розвитку кваліфікованими освіченими кадрами. Рішення ж про створення університету в Києві мало виражений політико-ідеологічний характер і було прийняте після придушення Російською імперією національно-визвольного польського повстання для створення в західній частині імперії навчального закладу з метою протистояння польській освітній традиції. Разом з тим ми з’ясували, що менеджмент кожного з трьох університетів Наддніпрянської України протягом досліджуваного періоду не виявляв ініціативи у формулюванні чи складанні текстів звернень до суспільства, які давали б пропозиції щодо співробітництва з місцевими громадами. Натомість функція служіння університетів суспільству успішно реалізовувалася завдяки приватній ініціативі професорсько-викладацького складу університетів Харкова, Києва та Одеси у таких формах: а) формування «професорського стилю життя», в основі якого лежав певний «корпоративний етнос»; б) організація актових промов для науковців університетів та місцевої громадськості; в) читання публічних загальнодоступних лекцій; г) організація наукових читань; д) залучення до проведення наукових курсів вчителів та жінок; е) участь у реформуванні шкільної освіти; є) написання підручників для гімназій, училищ та шкіл; ж) організація природоохоронної, музейної та бібліотечної діяльності; з) видання наукових, науково-методичних та науково-популярних періодичних та продовжуваних видань; і) безпосередня участь у підготовці та проведенні соціально-економічних реформ.Документ Розвиток апаратного забезпечення інформатизації педагогічних вишів України (1991–2011 роки)(2016) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті на основі економіко-статистичного аналізу визначаються основні закономірності розвитку апаратної частини інформатизації генеральної сукупності педагогічних вишів України в економічних умовах, що були характерними для нашої держави протягом 1991-2011 років. У процесі проведення дослідження були розв’язані такі задачі: проведений економіко-статистичний аналіз часових рядів, що характеризують історію комплектування комп’ютерною технікою педагогічних вищих навчальних закладів України протягом 1991-2011 років; визначені основні закономірностей щодо забезпеченості комп’ютерною технікою інформатизації педагогічних вишів в українських економічних умовах визначеного історичного проміжку. У статті сформульовані висновки щодо динаміки середніх показників забезпеченості педагогічних вишів комп’ютерною технікою на 100 студентів, щодо середніх показників варіації такої забезпеченості різних педагогічних вишів протягом вказаного періоду та показників варіації по окремо взятих ВНЗ, щодо виявлення наявності кореляційного зв’язку між часовими рядами, які характеризують комплектацію педагогічних вишів комп’ютерною технікою.Документ Розвиток комп’ютерного забезпечення інформатизації класичних університетів України (1991–2011)(2017) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) На основі економіко-статистичного аналізу визначено головні закономірності комп’ютерного забезпечення інформатизації генеральної сукупності класичних університетів України в економічних умовах 1991– 2011 років. Для аналізу використано дані Міністерства освіти та науки України щодо кількості навчальних дисплейних місць у вищих навчальних закладах (ВНЗ) України та забезпеченості комп’ютерними робочими місцями ВНЗ України у розрахунку на 100 студентів денної форми навчання. Сформульовано висновки щодо динаміки середніх показників забезпеченості класичних університетів комп’ютерною технікою у розрахунку на 100 студентів денної форми навчання, щодо середніх показників варіації такої забезпеченості між різними університетами протягом вказаного періоду та показників варіації забезпеченості окремо взятих університетів, щодо наявності кореляційного зв’язку між часовими рядами, які характеризують забезпеченість класичних університетів комп’ютерною технікою.Документ The Implementation of an integrative Approach to Learning with use of integrated Images(2021) Ріжняк, Ренат Ярославович; Пасічник, Наталя Олексіївна; Завітренко, Долорес Жораївна; Акбаш, Катерина Сергіївна; Завітренко, А.; Rizhniak, R.; Pasichnyk, N.; Zavitrenko, D.; Akbash, K.; Zavitrenko, A.(en) The article is dedicated to the definition of methodological conditions under which the use of the solution and research of the “task series” generated by a given task topic will acquire methodological expediency in the context of developing students' abilities to solve mathematical tasks of a productive nature. The authors suggested a possible way to solve it through the synthesis of integrated knowledge and the formation of the integrated images of the task topics that allowed students to develop knowledge and skills of integrative mathematical activity.Документ Construction of Theoretical Model for Sustainable Development in Future Mathematical Teachers of Higher Education(2020) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович; Краснощок, Інна Петрівна; Ботузова, Юлія Володимирівна; Акбаш, Катерина Сергіївна; Pasichnyk, N.; Rizhniak, R.; Krasnoshchok, I.; Botuzova, Yu.; Akbash, K.(en) In this paper, the authors have identified the main features of constructing a theoretical model of the content part of the future mathematics teachers’ training system in a pedagogical institution of higher education in Ukraine in the context of the implementation of the education model for sustainable development. In order to build such a model, the authors have organized a study in the form of an expert survey of specialists in the field of education, specialists in fundamental mathematical disciplines and in the methodic of teaching mathematics, master students, as well as mathematics teachers – participants in retraining courses. The authors have determined the discipline (methodic of teaching mathematics) which became the basis for the model of the content of the future mathematics teachers’ training system in the context of the implementation of the education model for sustainable development. The above course in the content such choice has been confirmed by the integration properties and capabilities of the discipline, the potential of its substantive and methodological components for the generalization and systematization of mathematical, pedagogical, natural-scientific and humanitarian knowledge and skills, as well as for the formation of systemic thinking. When studying the issue of including a special course in the content part of teacher staff training program, aimed directly at creating an understanding of a human’s role and one’s dependence on nature, at creating a peaceful and open society, where everyone would have equal rights and opportunities, the authors have distinguished disagreements in experts’ opinions.Документ Analysis of key factors of influence on scientometric indicators of higher educational institutions of Ukraine(2021) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович; Akbash, K.; Pasichnyk, N.; Rizhniak, R.(en) In the article, the authors set out to determine the degree of influence of factors (the university's profile, the year of its foundation, the number of scientific and pedagogical staff, the population of the city in which the educational institution is located) on the indicators of the publishing activity rating of teachers of Ukrainian universities in Ukraine (according to the Hirsch index, which determined by the indicators of the SciVerse Scopus database). One-way analysis of variance and multiple regression models were used for this. As a result, the influence of all the proposed factors was revealed, although the degree of influence for each of them turned out to be different. The article also determines the degree of influence of these factors on the operational indicator of scientific activity of teachers - the number of citations in 2018-2019 of articles in 2018 per teacher. In this case, the same methods revealed the influence of only two factors - the profile of the university and the number of scientific and pedagogical staff. Conclusions are drawn about the need for building university rankings using operational (rather than cumulative) indicators of scientific activity and the importance of taking into account the profile of educational institutions by introducing weighting factors.Документ Відображення особливостей освітнього, наукового й соціального середовища в текстах місій закладів вищої освіти України(2021) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У текстах місій університети визначають своє призначення, розуміння своєї високої мети, прояснюють, чим є заклад вищої освіти і яким він прагне бути, показують винятковість свого закладу. У звіті проведено контентний аналіз змісту місій вибірки із рейтингу «ТОП-200 Україна 2021» українських університетів. На етапі квантифікації тексту як одиниці контенту використовувалися тексти місій, а як одиниця рахунку – результати кількісної та якісної експертної оцінки текстового матеріалу. На першому етапі контент-аналізу використовувалися кількісні методи для визначення слів, що найчастіше зустрічаються в текстах місій, а також для визначення взаємозв'язку профільності університетів і кількості символів і слів у текстах місій. На другому та третьому етапах контент-аналізу було вивчено відповідність змісту місій вимогам 11 полів, які були поділені на 3 категорії залежно від навчальної, дослідницької та соціальної складових місій, а також вимогам 8 властивостей місій. Результати проведеного дослідження показали певні відмінності у статистиці використання термінології університетами різного профілю. Навпаки, результати другого та третього етапів контентного аналізу свідчать про наявність значущого зв'язку між текстами місій університетів різних профілів. Найбільш активно університети робили заяви про створення освітнього середовища, проведення передових досліджень, а також декларували наміри про соціальну залученість у взаємодію з громадянськими, культурними, промисловими та діловими спільнотами. Разом з цим добре проглядаються резерви для покращення маркетингового ефекту текстів місій університетів України як у контексті їх соціальної складової, так і щодо обґрунтованого звернення до історичного досвіду установи, інтернаціоналізації тексту заяви, визначення в ній зацікавлених у співпраці сторін та позначення унікальності університету.Документ Прогностичний аналіз публікаційної активності науковців університетів України у контексті їх входження до рейтингу QS World University Rankings(2020) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) QS World University Rankings є одним із найавторитетніших рейтингів, що показує ефективність закладу вищої освіти порівняно з іншими. Наукометричний показник цитування, який визначає п’яту частину підсумкового результату, є досить важливим у названому рейтингу і розглядається як показник якості викладацького складу. Ураховуючи це, основною проблемою статті є вивчення перспективи розвитку цитованості науково-педагогічних працівників українських університетів для забезпечення входження до вказаного рейтингу більшої кількості ЗВО нашої держави. Розв’язання окресленої проблеми актуалізується через фактичну відсутність детального наукового аналізу індексування та цитування праць українських науковців, що публікуються у визнаних Міністерством освіти і науки України наукометричних базах. З метою проведення аналізу публікаційної активності вчених українських університетів використані математико-статистичні методи. Для побудови прогностичних моделей розвитку тенденцій публікаційної активності науково-педагогічних працівників вітчизняних ЗВО використовувався метод експоненційного згладжування за моделлю Хольта, яка показала найкращі показники узгодженості емпіричних даних та отриманих теоретичних моделей. Для аналізу публікаційної активності вчених університетів України у контексті врахування методології побудови рейтингу QS проведено відбір університетів за авторською методикою. У результаті дослідження вдалося визначити особливості динаміки розвитку публікаційної активності науково-педагогічних працівників українських університетів протягом останніх 9 років, головна з яких полягала у прискоренні темпів зростання цитування публікацій українських вчених з моменту переорієнтації на європейський досвід розвитку науки й освіти та, як наслідок, прийняття Кабінетом Міністрів України змін до умов провадження освітньої діяльності. Крім того, прогнозування показників цитування наукових праць учених ЗВО України на 2021–2023 роки, які враховуються у 5-й частині розрахунку рейтингу QS за його методикою (нормована кількість цитувань, отриманих статтями університету за 5 років за даними бази Scopus у розрахунку на одного викладача), показало, що для українських університетів недостатність цього показника є досить серйозною проблемою у контексті конкуренції з закордонними університетами. Для її розв’язання як на державному рівні, так і на рівні закладів вищої освіти України слід розробити заходи дієвої підтримки публікаційної активності університетської науки.Документ Аналіз факторів впливу на наукометричні показники вчених педагогічних закладів вищої освіти України(2021) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) Стаття присвячена наукометрії закладів вищої освіти педагогічного профілю, а саме, вивченню впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на наукометричні показники вчених педагогічних університетів України, дані за якими отримані з реферативної бази даних Scopus. Для дослідження авторами обрані 17 закладів, що становлять генеральну сукупність українських педагогічних університетів, профілі яких представлені у згаданій базі даних. Як зовнішні фактори взяті такі кількісні величини: число років з моменту заснування вишу, якісний склад науково-педагогічного персоналу, чисельність населення міста, в якому розміщений університет. Як внутрішні фактори впливу обрані характеристики індексованих наукових публікацій, а саме: кількість авторів кожної статті, що входить до ядра h-індексу (один автор; від 2 до 5 авторів; більше 5 авторів); вид доступу до статті (відкритий чи закритий); “вік” статті; фінансування статті (наявне чи відсутнє); квартиль видання, в якому надруковано статтю. Усі проміжні розрахунки виконані авторами у статистичному пакеті SPSS. Для виявлення впливу на показники наукометрії педагогічних закладів вищої освіти зовнішніх факторів авторами визначені коефіцієнти парних кореляцій факторних змінних з індексом Гірша. Щодо внутрішніх факторів була проведена серія однофакторних дисперсійних аналізів для виявлення їх впливу на показники цитування статей, що входять до ядра h-індексів університетів. Пораховані коефіцієнти кореляції Спірмена між h-індексом та факторними змінними свідчать про відсутність значущого зв’язку між зовнішніми факторами та індексом Гірша. Тобто жоден із перелічених зовнішніх факторів не впливає на наукометричні показники закладів вищої освіти педагогічного профілю. Серія однофакторних дисперсійних аналізів показала, що на формування ядра h-індексу педагогічних університетів істотно впливають такі внутрішні фактори: наявність фінансування конкретної публікації, квартиль видання та “вік статті”. Водночас не виявлено впливу таких чинників, як “кількість авторів статті” й “відкритість доступу до статті”.Документ Публікаційна активність учених педагогічних університетів України (2010–2020 рр.) через призму баз даних Scopus та Web of Science(2021) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) Мета статті – визначити особливості та динаміку публікаційної активності вчених педагогічних університетів України за показниками наукометричних баз даних Scopus та Web of Science протягом другого десятиріччя ХХІ століття. Авторами обрано генеральну сукупність педагогічних університетів України, профілі яких представлено принаймні в одній з баз даних – Scopus або Web of Science, та з використанням математико-статистичних методів проаналізовано загальну кількість проіндексованих публікацій, загальну кількість цитувань, h-індекс та структуру основних напрямів наукового пошуку вчених з педагогічних університетів станом на кінець вересня 2020 року. Крім того, для кожного педагогічного університету за базою Web of Science проаналізовано вищеназвані характеристики у вигляді часового ряду його публікаційної активності за останні 10 років. В результаті виявлено, що між основними загальними показниками педагогічних університетів у названих наукометричних базах даних існує значущий зв’язок як всередині баз, так і між ними. Аналіз індексування досліджень учених педагогічних університетів обома базами даних продемонстрував різне ставлення менеджменту компаній-постачальників послуг до розширення охоплення публікацій вчених. Аналіз динамічних рядів показників публікаційної активності вчених із педагогічних університетів протягом 2010–2020 років показав, що з 2015 року кількість проіндексованих публікацій та показники індексування посилань за базою даних Web of Science у більшості педагогічних університетів різко зросли через запровадження вимоги щодо наявності індексованих базами праць науковців як обов’язкової ліцензійної умови та початок індексування базою даних Web of Science ряду нових українських наукових видань з гуманітарних, педагогічних та міждисциплінарних проблем. Крім того виявлено, що статті науковців педагогічних університетів, які були опубліковані протягом досліджуваного періоду, по-різному вплинули на формування ядра h-індексу в конкретних університетах.