Наукові видання каф-ри перекладу, прикладної та загальної лінгвістики
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/12
Переглянути
2 результатів
collection.search.results.head
Документ «Енциклопедія перекладознавства» українською мовою: рецензія та історичний штрих її публікації(КОД, 2021) Білоус, Олександр Миколайович; Білоус, Ольга Іванівна; Bilous, Oleksandr; Bilous, Olha(uk) Наприкінці 2020 року сталася велика неординарна подія в історії саме українського перекладознавства – побачили світ перший та другий томи «Енциклопедії перекладознавства». Це – переклад оригіналу Hаndbook of Translation Studiesз англійської мови українською. Одна з найпомітніших у світі праць у галузі теорії перекладу опублікована в одному з найвідоміших видавництв літератури з перекладознавства «Джон Бенджамінз паблішінг компані» (John Benjamins Publishing Company) в чотирьох томах за редакцією французького та бельгійського перекладознавців Іва Ґамб’є, який нині працює в університеті Турку (Фінляндія) та Люка ван Дорслара, який наразі очолює кафедру перекладознавства університету Тарту в Естонії.Документ Wechselseitgkeit vonkulturen: translation und rezeption(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Білоус, Ольга Іванівна; Белоус, Ольга Ивановна; Bilous, Olha; Білоус, Олександр Миколайович; Белоус, Александр Николаевич(uk) Активне духовне відродження українського народу, зумовлене новим суспільно-правовим статусом України як незалежної, суверенної держави, припадає на останні десятиріччя ХХ– початок ХХІ століть. Воно сприяло усвідомленню національної ідентичності і водночас викликало нагальну потребу переосмислення процесу входження кращих надбань української культури у свідомість близьких і віддалених народів Східної, Центральної та Західної Європи. З цього погляду особливої уваги заслуговує проблема німецькомовної рецепції української літератури, з’ясування як її контактно-генетичних зв’язків зі світовим літературним процесом, так і виявлення й окреслення координат, що набули сталої величини – перекладацької традиції в контексті переємності літературного досвіду – в системі української діаспори. Вивчення процесу взаємодії літератур споріднених(слов’янських) і неспоріднених(німецькомовних) народів постає одним з найбільш плідних дослідницьких напрямків у сучасній філологічній науці. З ним органічно пов’язана проблематика засвоєння літературного досвіду крізь призму втілених у ньому концепцій взаємодії різних культурних явищ, тенденцій, закономірностей, традицій. Ідеться про національне, з одного боку, і глобальне значення цієї парадигми – з іншого, що визначає рівень необхідності природної рецепції художньої спадщини найбільш активних носіїв тієї чи іншої культури. За природних умов відбувається таке результативне сприйняття фактів та подій, коли процес рецепції містить орієнтацію на системну інтерпретацію, що єодним з максимально активних шляхів збагачення гуманістичного змісту кожної національної літератури. Цей напрямок є виявом не тільки інтенсивності чину, тобто дієвості, але й плодотворної її констатації –домінанти перекладу.