Наукові видання каф-ри філософії, політології та психології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Digital Technology Evolution of the Industrial Revolution From 4G to 5G in the Context of the Challenges of Digital Globalization(2023) Клюєнко, Едуард Олександрович; Воронкова, Валентина Григорівна; Нікітенко, Віталіна Олександрівна; Олексенко, Роман Іванович; Андрюкайтене, Регіна; Харченко, Юлія Володимирівна; Voronkova, Valentyna; Nikitenko, Vitalina; Oleksenko, Roman; Andriukaitiene, Regina; Kharchenko, Julia; Kliuienko, Eduard(ua) The development of a new generation of information technologies and engineering equipment directly affects the path of scientific research and innovation. As a result of these processes, new trends are developing, such as information technology, AI, digital education and medicine, etc. The 4th Industrial Revolution is the result of digital transformation. These processes are the basis for the evolution from the 4th to the 5th industrial revolution. The article analyses the fifth generation of 5G mobile telecommunication systems, which is a new wireless communication standard that will bring significant improvements in the data transfer speed of connecting many devices simultaneously.Документ Соціально-психологічні особливості проведення психологічного консультування та корекції впевненості в собі(РВВ ЦДПУ ім. В.Винниченка, 2021) Мельничук, Сергій КостянтиновичДокумент Society management as a topological diversity(НАУ, 2021) Харченко, Юлія Володимирівна; Kharchenko, Julia Volodymyrivna(ua) Показано, що соціум як онтологічне багатоманіття фіксує в своєму просторі гранично широкий спектр параметричних можливостей. Соціум конструюється за допомогою застосування параметричного моделювання з використанням параметрів елементів ідеальної моделі та співвідношень між ними. Вступ. Соціум розуміється як певний гранично повний «гіперпростір», в якому взаємодіють і постійно змінюються соціальні системи; а також як множина з додатковими структурами певного типу. Метою дослідження є концептуалізація соціуму як топологічного багатоманіття і мінливої складності в термінах філософської онтології, соціальної філософії та топології. Завданням дослідження. є аналіз механізмів управління соціумом як топологічним багатоманіттям. Методологія дослідження. Топологія як методологічний принцип використовується при порівнянні онтологічного баготоманіття з топологічним багатоманіттям, а також при описі соціуму як складності, в якій перетинаються онтологічні простори культури, цивілізації, політики, економіки, мистецтва, релігії, історії, науки, техніки, комунікації, духовності, віртуума, де кожна сфера є підмножиною в онтологічному просторовому багатоманітті. Підтверджено, що управління соціумом як онтологічним багатоманіттям передбачає: побудову ідеальної моделі досліджуваного соціального простору; порівняння параметрів ідеальної та реальної моделей; формування висновків і рекомендацій щодо корекції управлінських механізмів, що впливають на соціальний простір, соціальний об'єкт, стосунків між суб'єктами; побудову прогнозу щодо подальшого функціонування соціального простору. Обговорення Обґрунтовано, що соціум як складне багатоманіття є чимось набагато більшим, ніж будь-яке топологічне різноманіття. Управління цією онтологічною складністю як єдиним цілим є проблематичним через нескінченну кількість змінних, які впливають на соціальні події. Висновки Соціальне управління охоплює матеріальну, інтелектуальну, демографічну, культурну сфери. Частково через їхню крайню складність сюди залучаються біосфера, ноосфера, інфосфера, віртуум-сфера, духовна сфера та інші сфери.Документ Key determinants of global legal institutions (philosophical aspect)(НАУ, 2022) Харченко, Юлія Володимирівна; Kharchenko, Julia Volodymyrivna; Харченко, Сергій Петрович; Kharchenko, Sergej(ua) В статті обґрунтовується теза, що з одного боку, правові інститути виконують конкретну законодавчо-правову функцію. З іншого боку, сила закону може блокуватися з політичних, економічних чи інших умовних причин. У сучасному глобальному правовому соціумі сформувався загальний образ правових інститутів, який, як єдина модель, «накладається» на інші, існуючі в ньому, моделі, нібито «підганяючи» їх під себе. «Правовий інститут», як такий, виконує свою класичну функцію як механізм та сукупність правил, що регулюють ту чи іншу сферу діяльності, як спеціальний, закріплений у нормативно-правових актах різного рівня, порядок регулювання суспільних відносин, заснований на встановлених та забезпечених державою правових засобах. Глобальний правовий інститут регулює суспільні відносини, засновані на встановлених та забезпечених тим чи іншим об'єднанням держав правових засобах. Метою даного дослідження є концептуалізація ключових детермінантів розвитку глобальних правових інститутів та експлікація даного терміна в рамках сучасного соціально-філософського та філософськоправового дискурсу. Ключовим завданням стало осмислення феномену глобальних правових інститутів та його впливу на сучасний глобальний правовий соціум. Соціально-філософський та філософсько-правовий методологічні принципи дозволили: розглянути глобальні правові інститути, їхню структуру, механізми формування соціальних зв'язків крізь призму сучасного суспільства, людини, культури, релігії, права; виявити зв'язки глобальних правових інститутів з іншими явищами права; зафіксувати когерентність сформульованих та кодифікованих правових норм з базовими ідеями та моральними цілями, що лежать в їхній основі; оновити понятійний апарат соціальної філософії та філософії права в частині трактування правових інститутів. У результатах дослідження доведено, що ключові детермінанти глобальних правових інститутів є відображенням глобальної системи права з точки зору її структури, а також логіки її розвитку. Логічні зв'язки між структурними ланками глобальних правових інститутів встановлюються за умови створення найстійкішої глобальної наддержавної правової системи. Такий логічний зв'язок визначається характером, обсягом, якістю та змістом суспільних відносин, на перший погляд опосередкованих правом. У дискусії підтверджено, що глобальні правові інститути можуть сформуватися на стику різних наднаціональних та наддержавних утворень, об'єднань, спілок, альянсів. Вони представлені як сукупність юридичних норм, що регулюють відносини усередині цих утворень. У висновках доведено, що ключовими детермінантами глобальних правових інститутів є: правове регулювання норм та протоколів через наявність множини глобальних несхожих правових систем; несиметричність норм юридичної відповідальності, де теоретична та практична моделі юридичної відповідальності часто не корелюють через складність конструкції цілісної глобальної правової системи.Документ State environmental policy on the issue of legal regulation of fire safety in the forests of Ukraine(2022) Олексенко, Роман Іванович; Oleksenko, R.(en) The purpose of the research was to analyze, at the theoretical level, the state policy of organizational and legal nature on strategic issues of ensuring fire safety in Ukrainian forests. To achieve this goal, general scientific and special scientific methods of cognition were used, in particular, dialectical, logical-formal, analysis and synthesis, structural-systemic, legal-comparative, legal-formal, prognostic. The study emphasizes that the lack of approved strategic documents for the development of the forestry sector prevents the formation of a projected public policy and, therefore, creates an unresolved organizational and legal structure of governance in forestry relations in general and reduces the effectiveness of fire safety in forests. It is concluded that among the priorities for achieving the task of effective fire safety in forests are identified factors that are primarily the formation of a single interagency consensus vision of the development of the forestry sector, reflected in the Strategy for Sustainable Development of Forest Resources and, consequently, a system of rules and principles basis of the national forest policy.Документ Початкова освіта в Єлисаветграді другої половини ХІХ ст.(КДПУ ім. В. Винниченка, 2007) Люта, Оксана Миколаївна(uk) У статті досліджується специфіка розвитку початкової освіти в Єлисаветграді у другій половині ХІХ ст.