Наукові видання каф-ри природничих наук і методик їхнього навчання
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/152
Переглянути
3 результатів
Search Results
Документ Топографічна проблематика у програмі географії середньої школи(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Сільченко, Юлія Юріївна; Зарубіна, Антоніна Володимирівна; Маслова, Наталія Миколаївна; Silchenko, Yulia Yuriivna; Zarubina, Antonina Volodymyrivna; Maslova, Natalia Mykolayivna(ua) Стаття висвітлює питання формування топографічних компетентностей учнів середньої школи як важливого компоненту сучасної географічної освіти. Автори аналізують зміст навчальних програм з географії для закладів загальної середньої освіти, акцентуючи увагу на ключових темах, які формують навички роботи з топографічними картами. Проаналізовано систему топографічних компетентностей, формування яких передбачено в модельних навчальних програмах з географії для закладів загальної середньої освіти. Виділено п’ять ключових умінь та навичок, що формуються в учнів при роботі з топографічними картами: визначення сторін горизонту та азимутів, читання умовних знаків, визначення координат, вимірювання відстаней і площ, аналіз рельєфу. Розкрито практичну значущість кожного з цих умінь для повсякденного життя учнів. Окреслено основні проблеми, з якими стикається вчитель географії в процесі формування топографічних компетентностей учнів, зокрема складність топографічних тем для учнів різного віку, технічні труднощі при роботі зі спеціальними інструментами, проблеми дистанційного навчання топографії, обмеження проведення практичних робіт в умовах воєнного стану, недостатнє розуміння учнями практичної значущості топографічних умінь. Запропоновано шляхи вирішення цих проблем через збільшення частки групової роботи під керівництвом вчителя, розробку спрощених алгоритмів визначення координат, використання цифрових інструментів та GPS. Обґрунтовано необхідність адаптації топографічних знань до роботи з цифровими картографічними ресурсами для підготовки учнів до реальних викликів у житті та розвитку багатьох компетентностей. У статті наведено практичні рекомендації щодо використання традиційних та цифрових методів навчання топографії, а також висвітлено сучасні виклики, з якими стикаються вчителі географії, включаючи недостатність методичних матеріалів та технічних засобів. Практичне значення роботи полягає у сприянні розвитку просторового мислення, аналітичних здібностей та практичних умінь учнів, необхідних для їхньої подальшої професійної діяльності та повсякденного життя. (en) The article addresses the formation of topographic competencies among secondary school students as an essential component of modern geographical education. The relevance of the research is justified by the need to adapt educational programs to the requirements of the digital age, which involves the integration of geoinformation resources and digital maps into the educational process. The authors analyze the content of geography curricula for institutions of general secondary education, focusing on key topics that develop skills in working with topographic maps, scales, terrain orientation, and other elements of cartographic literacy. The system of topographic competencies, which is provided for in model geography curricula for general secondary education institutions, has been analyzed. The main types of educational activities that contribute to the formation of such competencies are examined, and key skills and abilities that are formed in students when working with topographic maps in geography lessons are highlighted. The relevance of students’ topographic training in the context of rapid development of digital technologies and open access to various geoinformation resources, interactive maps, virtual globes, and navigation systems is substantiated. It is shown that the ability to correctly use, analyze, and interpret cartographic data is becoming a necessary skill not only in the professional sphere but also in everyday life. Five key abilities and skills that are formed in students when working with topographic maps are identified: determining cardinal directions and azimuths, reading conventional signs, determining coordinates, measuring distances and areas, and analyzing relief. The practical significance of each of these skills for students’ daily life is revealed. The main problems faced by geography teachers in the process of forming students’ topographic competencies are outlined, including the complexity of topographic topics for students of different ages, technical difficulties when working with special tools, problems of distance learning in topography, limitations of practical work under martial law conditions, and students’ insufficient understanding of the practical significance of topographic skills. Ways to solve these problems are proposed through increasing the share of group work under teacher guidance, developing simplified algorithms for determining coordinates, and using digital tools and GPS. The necessity of adapting topographic knowledge to work with digital cartographic resources to prepare students for real-life challenges and develop multiple competencies is substantiated. The article provides practical recommendations for using traditional and digital methods of teaching topography and highlights modern challenges faced by geography teachers, including insufficient methodological materials and technical means. The practical significance of the work lies in promoting the development of spatial thinking, analytical abilities, and practical skills of students necessary for their future professional activities and daily life.Документ Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання географії методами проблемного навчання(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Маслова, Наталія Миколаївна; Жданов, Дмитро Костянтинович; Мирза-Сіденко, Валентина Миколаївна; Maslova, Natalia Mykolayivna; Zhdanov, Dmytro Kostiantynovych; Mirza-Sidenko, Valentina Mykolayivna(ua) У статті висвітлено методичні аспекти розвитку критичного мислення на уроках географії методами проблемного навчання. Проаналізовано різні підходи до визначення суті поняття «критичне мислення» в процесі його еволюції, а також до виділення його головних характеристик. Акцентовано увагу на тому, що у педагогічній практиці необхідно враховувати складність феномену критичного мислення та широке коло завдань технології його розвитку як педагогічної новації, що визначає широкий вибір методів навчання. Найбільш ефективними для розвитку такого мислення є методи проблемного навчання, які дозволяють опанувати стратегії і процедури такого мислення. Висвітлено результати практичного досвіду авторів з упровадження технології розвитку критичного мислення в процес навчання географії в школі. На конкретних прикладах зі шкільного курсу географії розписано покроково методику застосування методів проблемного навчання з метою формування в учнів здатності мислити критично. Зроблено висновок про те, що критичне мислення є найнеобхіднішою компетентністю на сучасному етапі, що дозволяє протистояти усім ризиками інформаційного суспільства та є основою для формування найважливіших предметних компетентностей – розуміння суті географічних процесів і явищ, здатності встановлювати географічні закономірності та причинно-наслідкові звʼязки, знаходити їх прояви в оточуючому світі. Перспективним напрямом подальших досліджень є розробка методичних рекомендацій з розвитку критичного мислення учнів при вивченні кожного з розділів шкільного курсу географії. (en) The article highlights methodological aspects of the development of critical thinking in geography lessons using problem-based learning methods. Different approaches to defining the essence of the concept of «critical thinking» in the process of its evolution, as well as to distinguishing its main characteristics, are analyzed. Attention is focused on the fact that in pedagogical practice it is necessary to take into account the complexity of the phenomenon of critical thinking and the wide range of tasks of the technology of its development as a pedagogical innovation, which determines a wide choice of teaching methods. The most effective for the development of such thinking are methods of problem-based learning, which allow you to master the strategies and procedures of such thinking. The results of the authors' practical experience in implementing technology for the development of critical thinking in the process of teaching geography at school are highlighted. Using specific examples from the school geography course, a step-by-step method of applying problem-based learning methods is described in order to form students' ability to think critically. It was concluded that critical thinking is the most necessary competence at the current stage, which allows you to face all the risks of the information society and is the basis for the formation of the most important subject competences – understanding the essence of geographical processes and phenomena, the ability to establish geographical regularities and cause-and-effect relationships, find them manifestations in the surrounding world. A promising direction for further research is the development of methodological recommendations for the development of students' critical thinking when studying each of the school geography courses.Документ Дидактичні можливості хмарних сервісів для створення інтерактивних вправ у процесі навчання географії(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Маслова, Наталія Миколаївна; Мирза-Сіденко, Валентина Миколаївна; Maslova, Natalia Mykolayivna; Mirza-Sidenko, Valentina Mykolayivna(ua) У статті висвітлено дидактичні можливості застосування хмарних сервісів для створення інтерактивних вправ у процесі навчання географії. Зроблено акцент на тому, що застосування таких вправ сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності та підвищенню інтересу учнів до предмета. Проаналізовано інтерфейс, переваги та недоліки сервісів Kahoot, Seterra Geography Games, LearningАpps, Baamboozle, HP5, Blooket, Wordwall та ін. Розкрито можливості й особливості їх застосування в процесі навчання географії. Особлива увага приділена тим шаблонам вправ, які допомагають організувати роботу учнів з картою. Встановлено, що хмарні сервіси дають змогу вчителю сформувати не тільки теоретичні знання, але й географічні образи; візуалізувати географічну інформацію; впливати на емоційну сферу засобами аудіосупроводу; застосувати цікаві інтерактивні вправи та впроваджувати елементи гейміфікації в освітній процес. Висновки й узагальнення зроблено авторами на основі власних розробок інтерактивних вправ за допомогою вбудованих у вебресурси конструкторів. Зроблено висновок про те, що використання хмарних сервісів для створення інтерактивних вправ дає змогу вчителю зробити процес навчання динамічним, організувати миттєве опитування учнів у цікавій формі, покращити знання карти та сформувати просторові уявлення, закріпити знання географічної термінології, розвинути логічне мислення, увагу та памʼять. Завдяки хмарним технологіям учитель може урізноманітнити методику навчання шляхом застосування віртуальних екскурсій, географічних ігор, вікторин, тестів тощо. У перспективі існує потреба в дослідженні впливу застосування мережевих інтерактивних вправ на якість освітнього процесу та його результати. (en) The article highlights the didactic possibilities of using cloud services to create interactive exercises in the process of teaching geography. Emphasis is placed on the fact that the use of such exercises contributes to the activation of educational and cognitive activities and increasing the interest of students in the subject. The interface, advantages and disadvantages of Kahoot, Seterra Geography Games, LearningApps, Baamboozle, HP5, Blooket, Wordwall, etc. services were analyzed. The possibilities and features of their application in the process of teaching geography are revealed. Special attention is paid to those exercise templates that allow students to organize their work with the map. It was established that cloud services enable the teacher to form not only theoretical knowledge, but also geographical images; visualize geographic information; influence the emotional sphere by means of audio accompaniment; apply interesting interactive exercises and introduce elements of gamification into the educational process. Conclusions and generalizations are made by the authors on the basis of their own development of interactive exercises with the help of constructors built into web resources. It was concluded that the use of cloud services to create interactive exercises allows the teacher to make the learning process dynamic, organize an instant survey of students in an interesting way, improve map knowledge and form spatial representations, consolidate knowledge of geographic terminology, develop logical thinking, attention and memory. Cloud technologies allow teachers to diversify teaching methods by using virtual tours, geographic games, quizzes, tests, etc. In the future, there is a need to study the impact of the use of online interactive exercises on the quality of the educational process and its results.