Наукові видання каф-ри германських мов, зарубіжної літератури та методик їхнього навчання
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/16
Переглянути
8 результатів
collection.search.results.head
Документ Комунікативна мотивація як важливий фактор в оволодінні німецькою мовою учнями старших класів(2022) Токарєва, Тетяна Станіславівна(ua) У статті розглянуто мотиваційний аспект оволодіння старшокласниками німецькою мовою, а саме такий різновид внутрішньої мотивації як комунікативна мотивація. На основі аналізу теоретичних джерел встановлено залежність мотивуючих факторів від способу організації навчальної діяльності учнів старших класів на уроці іноземної (німецької) мови. Зокрема, подано особливості формування навчальної мотивації залежно від комунікативної діяльності учнів, яка організована вчителем. Вказано на важливість постановки цілей уроку, добір навчального матеріалу, форм інтерактивної взаємодії між учасниками у процесі спілкування з урахуванням принципу комунікативної спрямованості. З огляду на такі умови домінуюче місце на уроці має відводитися на вирішення мовленнєвих задач, весь хід уроку має являти собою вирішення мовленнєвої задачі, яку варто запропонувати учням у такому формулюванні, яке було б близьким учням та зрозумілим для них. Поза увагою не залишилося й питання щодо використання колективних форм роботи, різних режимів роботи на уроці, технології ситуативного моделювання. Особливу увагу приділено розгляду питань, що стосуються психологічних та вікових особливостей учнів старшого шкільного віку, оскільки дані показники мають суттєве значення як для розвитку та зміцнення мотиваційної складової оволодіння іноземною мовою в цілому, так і на формування комунікативної мотивації зокрема. Зацікавлене навчання має місце там, де враховано вікові та психологічні особливості учнів, оскільки для кожної вікової групи характерний свій вид провідної діяльності. Для старшокласників характерними є такі види діяльності як пізнавальна, цілісно-орієнтована та комунікативна. Одним із аспектів статті обрано пояснення спілкування як діяльності, яка обов’язково передбачає наявність мотивів та потреб особистості. Виокремлено такі класи функцій спілкування: інформаційно-комунікативні, регулятивно-комунікативні та афективнокомунікативні.Документ До питання про компетенції та поведінку вчителя іноземної мови(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Токарєва, Тетяна Станіславівна; Хоменко, Тетяна Анатоліївна; Tokaryeva, Tetyana Stanislavivna; Khomenko, Tetyana Anatoliyvna(ua) У статті розглядаються основні компетенції вчителя іноземних мов (особистісна, соціально-комунікативна, виховна, фахова, дидактично-організаційна) та його поведінка (мовленнєва та немовленнєва) з огляду на їх роль та значення у реалізації завдань освітнього процесу з іноземної мови та засвоєння учнями іншомовного матеріалу на уроці. Автори акцентують увагу на необхідності врахування особистісних професійних якостей вчителя іноземної мови та його вмінні реалізувати мовленнєву та немовленнєву поведінку на уроці як таких факторів, які мають безпосередній вплив на зацікавленість учнів у вивченні іноземної мови, на успішне оволодіння ними основними мовленнєвими вміннями, на ставлення до предмету «іноземна мова» та на бажання подальшого самостійного удосконалення набутих навичок та вмінь.Документ До питання про самостійну роботу учнів в оволодінні іноземною мовою(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Токарєва, Тетяна Станіславівна; Токарева, Татьяна Станиславовна; Tokaryeva, Tetyana Stanislavivna(uk) У статті розглядаються особливості самостійної роботи учнів закладу загальної середньої освіти під час вивчення іноземної мови. Подано огляд та аналіз існуючих поглядів на самостійну роботу учнів з точки зору психології, педагогіки та методики викладання іноземних мов; наведені існуючі класифікації видів самостійної навчальної роботи, розкрито специфіку організації самостійної роботи учнів під час засвоєння лексики, граматики, у навчанні читання, усного мовлення, аудіювання та письма з огляду на необхідні навчальні вміння учнів, формування яких передбачає самостійна робота.Документ Монологічне мовлення як засіб реалізації комунікативних цілей при вивченні німецької мови у старших класах закладів загальної середньої освіти(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Токарєва, Тетяна Станіславівна; Tokaryeva, Teteana Stanislavivna(ua) У статті розглядається один із важливих видів мовленнєвої діяльності, а саме монологічне мовлення в аспекті його значення для здійснення процесу комунікації на уроці німецької мови. Старший етап передбачає удосконалення вмінь монологічного мовлення через більшу самостійність учнів стосовно підготовки та презентації власного висловлювання. Значна увага приділяється, зокрема, комунікативним функціям монологічного мовлення, таким, як інформативна, впливова, експресивна, розважальна, ритуально-культова.Документ До питання про самостійну роботу учнів в оволодінні іноземною мовою(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Токарєва, Тетяна Станіславівна; Токарева, Татьяна Станиславовна; Tokaryeva, Tetyana Stanislavivna(uk) У статті розглядаються особливості самостійної роботи учнів закладу загальної середньої освіти під час вивчення іноземної мови. Подано огляд та аналіз існуючих поглядів на самостійну роботу учнів з точки зору психології, педагогіки та методики викладання іноземних мов; наведені існуючі класифікації видів самостійної навчальної роботи, розкрито специфіку організації самостійної роботи учнів під час засвоєння лексики, граматики, у навчанні читання, усного мовлення, аудіювання та письма з огляду на необхідні навчальні вміння учнів, формування яких передбачає самостійна робота.Документ Фразеологізми як засіб стилістичної виразності(КОД, 2021) Токарєва, Тетяна Станіславівна; Tokaryeva, Tetyana(uk) У статті розглядаються та узагальнюються основні групи фразеологізмів з огляду на їх можливості для створення стилістичного ефекту в текстах різних функціональних стилів німецької мови. Увага акцентується на таких видах фразеологічних зворотів, як фразеологізми, що мають ознаки групи слів, до яких належать ідіоми, подвійні форми, та зворотів, які мають ознаки речення, до яких відносяться прислів’я, приказки, афоризми, крилаті вирази, сентенції та лозунги. Підкреслюється, що, в основному, фразеологізми слугують для вираження образно-емоційної оцінки предметів та явищ у текстах різних функціональних стилів.Документ Філологічна освіта учнів на уроці німецької мови(2020) Токарєва, Тетяна Станіславівна; Хоменко, Тетяна Анатоліївна; Tokaryeva, Tetyana; Khomenko, Tetyana(uk) У статті розглядається питання філологічної освіти учнів на уроці німецької мови. Акцентується увага на важливості розширення філологічного кругозору учнів у процесі реалізації навчальних цілей засобами німецької мови. Підкреслюється важливість засвоєння учнями старших класів філологічних знань з таких аспектів мови, як історія німецької мови, теоретична фонетика та лексикологія, для успішного вирішення навчальних завдань та для реалізації розвивальної мети. Оскільки засвоєння окремих аспектів філологічних наук сприяє розвитку у старшокласників правильного уявлення про природу мови та сприяє удосконаленню логічного мислення.Документ Синонімія з точки зору стилістики(2020) Токарєва, Тетяна Станіславівна; Tokaryeva, Т.(uk) У статті розглядається явище синонімії через призму стилістики; головна увага присвячена таким групам синонімів, як: смислові (ідеографічні), стилістичні (емоційно-експресивні) та контекстуальні (оказіональні). Також вказується на особливості реалізації їх значень та функціонування у текстах різних стилів, щоб із достатньо великої кількостіможливих слів, виразів та конструкцій вибрати такі, які будуть більш доречними у семантичному та стилістичному плані для використання у будь-якій ситуації. Важливим аспектом розгляду проблеми синонімії є розширення сфери синонімів через процес наближення літературної та розмовної мови, завдяки залученню слів іншомовного походження та вживання номінативних конструкцій.