Наукові видання каф-ри мистецької освіти
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/115
Переглянути
52 результатів
Фільтри
Налаштування
Search Results
Документ Етнічно-родинні традиції як фаховий ресурс майбутнього вчителя-музиканта у трансформованій допомозі через мистецтво(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Растригіна, Алла Миколаївна; Клепар, Марія; Rastrygina, Аlla; Klepar, Maria(ua) У статті розглянуто особливості використання етнічно-культурних традицій як фахового ресурсу майбутнього вчителя музичного мистецтва у подолання травм війни в унівської молоді. Проведено критичний аналіз сучасного наукового дискурсу з означеної проблематики, котрий дозволив засвідчити, що у наукових працях сучасних вітчизняних науковців хоча й піднімаються питання щодо значущості родинної обрядовості та пісенних родинних традицій у підготовці майбутніх вчителів, однак ці праці мають загальнокультурний характер і не містять конкретних педагогічних механізмів для травомінформованої допомоги через мистецтво як ресурсу для подолання травм війни у школярів. У процесі ретельного ознайомлення з публікаціями зарубіжних й вітчизняних учених, котрі стосуються безпосередньо травмоінформованої педагогіки, підтвердилося, що травмоінформована допомога через мистецтво є найбільш актуальною проблематикою сьогодення. Доведено, що проаналізовані джерела хоча й наближені до досліджуваної нами проблеми, все ж мають дещо інший ракурс її висвітлення й не передбають акцентуації на українських етнічно-родинних традиціях як фахового ресурсу сучасного педагога-музиканта. Представлено авторське бачення ролі етнічно-родинних традицій у підготовці майбутніх учителів-музикантів як фаховий ресурсу, що являє собою низку педагогічних можливостей (наявних засобів, знань, розумінь й способів дій), котрі використовуються для досягнення мети щодо набуття студентами здатності до травмоінформованої допомоги через мистецтво задля подолання травм війни в учнівської молоді. Доведено, що такий ресурс працює за наскрізним принципом й інтегрується в освітній процес на змістовому, методичному та практичному рівнях. (en) The article examines the features of using ethnic and cultural traditions as a professional resource for a future teacher of music in overcoming war traumas in children. A critical analysis of the modern scientific discourse on the specified issue was conducted, which allowed us to verify that although the scientific works of modern domestic scientists raise questions about the significance of family rituals and song family traditions in the training of future teachers, these works are of a general cultural nature and do not contain specific pedagogical mechanisms for trauma-informed assistance through art as a resource for overcoming war traumas in schoolchildren. In the process of careful familiarization with the publications of foreign and domestic scientists that directly relate to trauma-informed pedagogy, it was confirmed that trauma-informed assistance through art is the most relevant issue of today. It is proved that the analyzed sources, although close to the problem we are studying, still have a slightly different perspective of its coverage and do not provide for an accentuation on Ukrainian ethnic-family traditions as a professional resource of a modern teacher-musician. The author’s vision of the role of ethnic-family traditions in the training of future teacher-musicians is presented as a professional resource, which represents a number of pedagogical opportunities (available means, knowledge, understandings and methods of action), which are used to achieve the goal of acquiring the ability of students to provide trauma-informed assistance through art in order to overcome war traumas in schoolchildren. It is proved that such a resource works on a cross-cutting principle and is integrated into the educational process at the content, methodological and practical levels.Документ Екзистенціальні константи мистецької парадигми ХХІ століття(Середняк Т. К., 2025) Растригіна, Алла МиколаївнаДокумент Впровадження моделі духовності виховання у вітчизняну вищу освіту початку ХХІ століття(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, Alla Mykholaivna(ua) У статті порушено питання щодо оновлення сучасної вищої освіти на основі моделі духовності виховання у зв’язку з ситуацією, що наразі склалася у нашій країні через російсько-українську війну й необхідністю приєднання України до європейського співтовариства. Окреслено опубліковані у п’яти колективних монографіях теоретичні засади концепції духовності виховання, що розроблялася на початку ХХІ століття українськими й зарубіжними науковцями задля реконструкції змісту традиційної освіти й були представлені в якості векторів (духовність виховання як своєрідний фрагмент реальності та компонент і проблема виховання; контекст духовності виховання та можливості його розвитку в освітньої дійсності; горизонт духовності виховання як феномен реальності і фактор розвитку педагогічного процесу в контексті сучасної освітньої парадигми), котрі сприяли формуванню моделі духовності виховання та відкривали можливості її впровадження у систему освіти. Представлено авторське бачення можливостей впровадження досліджуваної моделі через донесення змістових характеристик духовності виховання, визначення завдань та способів їх вирішення у процесі її розвитку, розробкою дидактичної системи практичної реалізації розвитку духовності виховання в освітньому просторі сучасного ЗВО. Вважаємо, що саме такий ракурс наукових розвідок стане вагомим підґрунтям для застосування моделі духовності виховання як дієвої основи в оновленні сучасної вітчизняної системи вищої освіти й уможливити вирішення все ще існуючих культурно-освітніх та соціально-педагогічних проблем, що актуалізуються в сьогоденних реаліях та повернути їй статус центру становлення духовності народу в умовах війни та у повоєнні часи. (en) The article raises the issue of updating modern higher education on the basis of the model of spirituality of education in connection with the current situation in our country due to the russian-ukrainian war and the need for Ukraine to join the European community. Outlined theoretical principles of the concept of spirituality of education, published in five collective monographs, which were developed at thebeginning of the 21st century by Ukrainian and foreign scientists in order to reconstruct the content of traditional education and were presented as vectors (spirituality of education as a kind of fragment of reality and a component and problem of education; the context of spirituality of education and the possibilities of its development in educational reality; the horizon of spirituality of education as a phenomenon of reality and a factor in the development of the pedagogical process in the context of the modern educational paradigm), which contributed to the formation of the model of spirituality of education and opened up the possibilities of its implementation in the education system. The author’s vision of the possibilities of implementing the studied model is presented through the presentation of the content characteristics of the spirituality of education, the definition of tasks and ways to solve them in the process of its development, the development of a didactic system for the practical implementation of the development of spirituality of education in the educational space of a modern higher education institution. We believe that this perspective of scientific research will be a significant basis for applying the model of spirituality of education as an effective basis for updating the modern national higher education system and will make it possible to solve the still existing cultural, educational, social and pedagogical problems that are relevant in today’s realities and to return to it the status of a centre for the formation of the spirituality of the people in the conditions of war and in the post-war period.Документ Імплементація зарубіжного досвіду арт-комунікаційної взаємодії у підготовку майбутніх вчителів музичного мистетцва(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, Alla Mykholaivna(ua) У статті представлено доцільність та своєчасність звернення до проблеми імплементації зарубіжного досвіду в систему підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва з метою набуття здобувачами освіти здатності до художньо-комунікативної діяльності для відновлення та підтримки метального здоров’я українців в умовах війни. Подано аналіз наукової літератури, що засвідчує необхідність розуміння самоцінності комунікації через мистецтво для розширення меж майбутньої професійної діяльності фахівця-музиканта. Підкреслено, що саме імплементація зарубіжного досвіду арт-комунікаційної взаємодії у підготовку вчителів музичного мистецтва може стати дієвою основою для досягнення означеної мети, що актуалізується у мистецько-педагогічної освіти сьогодення. Конкретизовано зміст покрокових завдань для досягнення поставленої мети, зокрема: створення комунікаційної платформи для співпраці між науковцями зарубіжних університетів та ЦДУ ім. В. Винниченка; імплементація матеріалів, ґрунтованих на пріоритетних напрямках європейських студій у підготовку майбутніх фахівців-музикантів; розповсюдження результатів наукових розвідок, базованих на арт-комунікаційному досвіді зарубіжних науковців серед вітчизняної наукової й освітянської спільноти. Схарактеризовано наукові підходи, котрі стали методологічним підґрунтям у розв’язанні поставлених завдань. Подано авторське бачення доречності застосування дефініції «арт-комунікації» у контексті розробки оновленої стратегії підготовки вчителів музичного мистецтва, спрямованої на розширення меж їхньої майбутньої професійної діяльності. Оскільки наряду із розв’язанням традиційних завдань щодо розвитку музичної культури школярів, студенти-музиканти набуватимуть здатності до арт-комунікаційної взаємодії через мистецтво. Роз’яснено особливості оновленої освітньо-професійної програми для майбутніх вчителів музичного мистецтва, основними характеристиками якої стали її унікальність та й затребуваність з огляду на виклики воєнного й повоєнного часів. Розкрито сутність системної роботи провідних науковців Великої Британії з імплементації арт-комунікаційного досвіду у підготовку майбутніх вчителів музичного мистецтва. Представлено основні характеристики програми «Арт-комунікації та травмоінформоване мистецтво»,що здійснюється у ЦДУ ім. В. Винниченка професором Найджелом Осборном за двома напрямам. У процесі розгортання курсу обидва напрями об’єднуються й стають основою теоретичного й практичного опанування навичками комунікації через мистецтво для подолання травм війни. Перспективи подальших розвідок у досліджуваному напрямку пов’язані з розробкою педагогічних основ, технологій і практик арт-комунікацій та травмоінформованого мистецтва, котрі мають неклінічну спрямованість й доступні для освоєння вчителем-музикантом, що може стати підґрунтям для започаткування у мистецько-педагогічній освіті інноваційного напрямку - травмоінформованої мистецької педагогіки. (en) The article presents the expediency and timeliness of addressing the problem of implementing foreign experience in the system of training future teachers of music in order to acquire the ability of students to engage in artistic and communicative activities to restore and maintain the mental health of Ukrainians in the conditions of war. Presents an analysis of scientific literature that demonstrates the need to understand the intrinsic value of communication through art in order to expand the boundaries of the future professional activity of a musician specialist. Emphasised that it is the implementation of foreign experience of art-communication interaction in the training of music teachers that can become an effective basis for achieving this goal, which is relevant in artistic and pedagogical education today. Specifies the content of step-by-step tasks for achieving this goal, in particular: creation of a communication platform for cooperation between scientists from foreign universities and the V. Vynnychenko Central State University; implementation of materials based on the priority areas of European studies in the training of future musicians; dissemination of the results of scientific research based on the art-communication experience of foreign scientists among the national scientific and educational community. The scientific approaches that became the methodological basis for solving the tasks are characterised. The author's vision of the appropriateness of applying the definition of "art communications" in the context of developing an updated strategy for training music teachers aimed at expanding the boundaries of their future professional activities is presented. Since, along with solving traditional tasks of developing students' musical culture, music students will acquire the ability to communicate through art. The features of the updated educational and professional programme for future teachers of music are explained, the main characteristics of which are its uniqueness and relevance in view of the challenges of wartime and post-war times. The essence of the systematic work of leading British scholars on the implementation of art-communication experience in the training of future music teachers is revealed. The main characteristics of the programme "Art Communication and Trauma-informed Art", which is implemented at the V. Vynnychenko Central State University by Professor Nigel Osborne in two directions, are presented. In the course of the course, both areas are combined and become the basis for theoretical and practical mastery of communication skills through art to overcome the trauma of war. Prospects for further research in this area are related to the development of pedagogical foundations, technologies and practices of art- communications and trauma-informed art that are non-clinical and accessible to music teachers, which can become the basis for the launch of an innovative direction in art and pedagogical education - trauma-informed art pedagogy.Документ Ціннісні основи арт-комунікацій у мистецько-педагогічній освіті: інтеграційно-міждисциплінарний дискурс(2023) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, Alla Mykholaivna(ua) У статті актуалізовано своєчасність звернення до досліджуваної проблеми та доцільність розробки нової стратегії розвитку мистецько-педагогічної освіти через розширення кола професійних можливостей студентів мистецьких спеціальностей через арт-комунікаційну діяльність. Подано етимологічне значення поняття «комунікація», проаналізовано ціннісні основи феномена комунікації з позицій філосософії, психології і педагогіки та представлено особливості інтерпретації досліджуваної категорії у міждисциплінарному вимірі. Порушено питання щодо переосмислення сучасних завдань мистецько-педагогічної освіти та реконструкції системи підготовки педагогів-митців, оскільки саме фахівці мистецького профілю мають унікальні можливості для подолання поствоєнного синдрому у кожного українця, як через комунікацію через різні види мистецтва, так і через міжособистісну арт-комунікаційну взаємодію, ґрунтовану на міждисциплінарній інтеграції мистецтв. Визначено ціннісні основи комунікації через мистецтво та можливості реконструкції сучасної підготовки фахівців мистецько-педагогічного профілю задля розширення меж їхньої майбутньої професійної діяльності з огляду на сьогоденні виклики та потреби. Доведено принципову значущість інтеграційно-міждисциплінарного підходу для набуття фахівцями мистецького профілю здатності до арт-комунікаційної взаємодії. Подано авторське розуміння поняття «арт-комунікації» огляду на багатоаспектність досліджуваного феномена та множинність художньо-комунікаційної взаємодії через мистецтво, поєднання різновидів якого ґрунтується на інтеграційно-міждисциплінарному підході, що значно розширює спектр розуміння категорії «художня комунікація» у контексті реконструкції сучасної підготовки фахівців мистецького та розширення меж професійної діяльності майбутніх фахівців мистецького профілю. Перспективи подальших розвідок у досліджуваному напрямку пов’язані з обґрунтуванням теоретико-методологічних засад концепції розвитку арт-комунікаційної компетентності у фахівців мистецького профілю як стратегічного напрямку оновлення мистецько-педагогічної освіти.Документ Self-development of the future music teachers under wartime conditions in Ukraine(2023) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastryhina, A.; Guralnyk, N.; Sokolova, O.; Koloskova, Z.; Voievidko, L.(en) In this article is about then in pedagogy, the category of “self-development” is regarded by the scholars as the person’s ability to evolve their “self”, an opportunity of self-fulfillment and self-establishment in the process of occupational activity, the teachers enrich their individual qualities and are aware of their personal responsibility for the process of professional growth and the skill of regulating it. Within the measures of the research, we focused on defining the notion of “professional self-development of the future Music teacher”. The process of self-development has obtained specific significance under the extreme conditions of wartime in Ukraine. In the course of shaping and creating music images, there occurs facilitation of memories and fantasies able to enhance the process of personality’s communication. Music is actually not only the musicians’ tool but also their shelter from stress under wartime conditions as it gives an opportunity of expressing themselves and lessening the emotional tension. For the Ukrainian future Music teachers who had to move from their home in search of shelter within war realities, several ways of self-development are available, i. e. to continue self-perfecting in music instrument play and to obtain distant knowledge via workshops, online platforms and online tools. Under wartime conditions, a musician does not always have an access to a music instrument; in this case, the students can provide autonomous work by implementing apps for their mobile devices, in particular, electronic training apparatuses for their hearing and voice requiring no special equipment (“Vocaberry”; electronic training apparatus «Irmus» for developing melodic ear and music memory, vocal skills alongside with a complex of exercises for hearing abilities, The core source of the future Music teacher’s self-development may presuppose the ready-made programming products, i. e. multimedia programmes, encyclopaedias, guidances containing articles on the biography of prominent musicians and composers, as well as outstanding music artworks and stories of their emergence with a possibility of listening to them; music styles and trends; Ukrainian multimedia periodical of information and reference type “Perlyny ukraiinskoii kultury”. An interesting vector of modern students’ self-development is creating QR-coded product enabling to codify and to obtain a quick access to practically any internet-resource.Документ Reconstruction of the Content of Musical Pedagogical Education in Ukraine in the Context of Today’s Challenges(2019) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.Документ Концепція духовності виховання як модель новітньої парадигми освіти(Zuvedra, 2019) Растригіна, Алла Миколаївна(ua) У статті представлено авторську позицію щодо мож ливостей застосування концепції духовності виховання в якості моделі, яка може стати дієвою основою у створенні новітньої парадигми освіти й уможливити вирішення існуючих у сучасній вищій освіті культурно-освітніх та соціально-педагогічних проблем, що актуалі зуються в добу глобалізації, та повернути їй статус центру становлення духовності народу на засадах культурно-творчого саморозвитку і самореалізації. Розкрито концептуальні основи розглянутої моделі, котрі пред ставлено у якості векторів, що зумовлюють впровадження суб’єктами освітньо-виховного процесу феномену духовності виховання в освітню практику як вищої школи, так і освіти в цілому.Документ Хрестоматiя з хорового диригування(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Растригіна, Алла МиколаївнаДокумент Педагогіка свободи: витоки та реалізація у вітчизняній системі освіти і виховання(Середняк Т. К., 2023) Растригіна, Алла Миколаївна