Наукові видання каф-ри права та правоохоронної діяльності
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/34
Переглянути
12 результатів
collection.search.results.head
Документ Інститут омбудсмена як складник системи захисту прав дітей в Україні(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Рябовол, Лілія Тарасівна; Рябовол, Лилия Тарасовна; Ryabovol, Liliya Tarasіvna(uk) Встановлено, що інститут омбудсмена є складником системи захисту прав дітей в Україні. Зроблено висновок, що діючі омбудсмени (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений Президента України з прав дитини, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, освітній омбудсмен) у межах їх компетенцій, поряд з іншими органами, установами та організаціями державного і громадського характеру, організовують діяльність, спрямовану на забезпечення умов, необхідних і достатніх для реалізації дітьми їхніх прав, на охорону і захист прав дітей.Документ Креативність як предмет психолого-педагогічних досліджень вітчизняних вчених(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Рябовол, Лілія Тарасівна; Рябовол, Лилия Тарасовна; Ryabovol, Liliya Tarasivna(ua) У статті встановлено, що креативність – комплексна, міждисциплінарна проблема, яка притягує науковий інтерес фахівців з різних галузей знань, передусім, педагогіки і психології. Мета статті – визначити основні аспекти проблеми креативності та окреслити відповідні напрями наукових психолого-педагогічних досліджень. Виявлено, що креативність обґрунтовано розглядають як універсальну рису особистості, інтегральну творчу здібність. У психолого-педагогічних дослідженнях підкреслюється важливе місце і роль креативності у професійній підготовці та діяльності.Документ Інститут омбудсмена як складник системи захисту прав дітей в Україні(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Рябовол, Лілія Тарасівна; Рябовол, Лилия Тарасовна; Ryabovol, liliya tarasіvna(uk) Встановлено, що інститут омбудсмена є складником системи захисту прав дітей в Україні. Зроблено висновок, що діючі омбудсмени (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений Президента України з прав дитини, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, освітній омбудсмен) у межах їх компетенцій, поряд з іншими органами, установами та організаціями державного і громадського характеру, організовують діяльність, спрямовану на забезпечення умов, необхідних і достатніх для реалізації дітьми їхніх прав, на охорону і захист прав дітей.Документ Цілі та завдання уроку правознавства(2012) Рябовол, Лілія Тарасівна; Рябовол, Лилия Тарасовна(uk) У статті розглядається проблема визначення цілей та завдань уроку правознавства, міститься їхня класифікація та характеристика.Документ Наслідування в освітніх системах як основа розробки та впровадження інновацій (на прикладі системи навчання правознавства)(2012) Рябовол, Лілія Тарасівна; Рябовол, Лилия Тарасовна; Ryabovol, L .T.(uk) У статті проаналізовано досвід функціонування системи шкільної правової освіти, вироблений, переважно за радянських часів, з позицій системного підходу; визначено позитивні надбання, які можуть бути творчо використані на сучасному етапі її становлення та стати основою розробки і впровадження інновацій у навчання правознавства.Документ Правова компетентність учнівської і студентської молоді як предмет педагогічного дослідження(2016) Рябовол, Лілія Тарасівна; Рябовол, Лилия Тарасовна(uk) Проведено огляд підходів українських вчених щодо структурування правової компетентності як результативного показника навчання правознавства учнів загальноосвітньої школи (ЗОШ) та здобувачів вищої не юридичної освіти. Встановлено, що вітчизняні науковці розглядають правову компетентність як сукупність систематизованих знань про право та законодавство, вмінь їх використовувати у типових і нестандартних ситуаціях, обирати адекватні моделі поведінки, керуватися в своєму житті та діяльності принципами законності, поваги до прав і свобод людини тощо, однак інтегрують ці елементи у різні структурні компоненти. Уніфіковано структуру правової компетентності як сукупність когнітивного (правові знання, вміння і навички їх здобувати, конструктивно використовувати, проводити логічні інтелектуальні операції тощо), діяльнісно-процесуального (вміння використовувати правові знання для виконання практичних завдань, вирішення проблем у правовому полі; реалізувати приписи права для ефективної взаємодії між суб ’єктами навчання, професійної діяльності, суспільного життя) і ціннісно-мотиваційного або аксіологічного (правові ціннісні орієнтації, ціннісно-емоційне ставлення до державно-правових явищ, мотивація правомірної поведінки) компонентів.Документ Понятійний апарат шкільних курсів правознавства: загальна характеристика та особливості(2012) Рябовол, Лілія Тарасівна; Рябовол, Лилия Тарасовна(uk) У статті подано визначення понятійного апарату правознавства як сукупності понять, що відображає факти державно-правової дійсності як об’єктивно існуючі вїхніх істотних властивостях, зв’язках та відношеннях, формується в учня у процесі його суб’єктивної пізнавальної діяльності, теоретичного мислення, та є результатом узагальнення; міститься загальна характеристика понятійного апарату шкільних курсів правознавства, розгорнута класифікація понять за такими критеріями, як: зміст, ступінь узагальнення, ступінь відомості учням (новизни), структура, закріпленість у законодавстві, значення; визначено особливості понятійного апарату правознавства, які впливають на обрання методики його формування.Документ Правові предметні компетенції як показники профільної правової предметної компетентності (критерії визначення рівнів сформованості)(2014) Рябовол, Лілія Тарасівна; Рябовол, Лилия Тарасовна; Riabovol, L.T.(uk) У статті досліджено правову предметну компетентність як багаторівневе утворення, що формується на різних ступенях навчання правознавства в загальноосвітній школі, а також розроблено критерії визначення рівнів сформованості профільної правової предметної компетентності та правових предметних компетенцій відповідно до 12-ти-бальної системи оцінювання.Документ Система вищої юридичної освіти в Україні(Київський університет права НАН України, 2016) Рябовол, Лілія Тарасівна; Рябовол, Лилия Тарасовна; Riabovol, L.(uk) Проведено системний аналіз вищої юридичної освіти. Вищу юридичну освіту досліджено як складник (підсистему) соціально-економічної, соціогуманітарної, політичної, правової макросистем, а також як освітню систему, цілісність взаємопов’язаних та взаємоузгоджених компонентів; викладено характеристику зовнішнього середовища системи вищої юридичної освіти, визначено чинники її розвитку.Документ Функції навчання правознавства учнів основної та старшої школи(2011) Рябовол, Лілія Тарасівна; Рябовол, Лилия Тарасовна; Ryabovol, L . T.(uk) У статті проаналізовано поняття та сутність функцій навчання правознавства в основній та старшій школі. Автор виходив з положень функціонального й системного підходів .