Наукові видання каф-ри мистецької освіти
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Художня ментальність майбутніх учителів образотворчого мистецтва(2023) Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна; Кучай, Олександр Володимирович; Stritiyevych, Tetiana Mykolayivna; Kuchai, Oleksandr Volodymyrovych(ua) У статті розкривається формування художньої ментальності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Визначено, що менталітет є своєрідною здатністю мислення, за допомогою якого формується ціннісне ставлення до реальної дійсності. Менталітет виступає розумовим механізмом, що беруть участь поряд з інтелектом у формуванні свідомості, відбиваючи історичні, культурні та географічні умови життєдіяльності певної спільності та народу. Педагоги є носіями професійного менталітету. Пріоритетними чинниками його формування є соціалізація та педагогічна діяльність. Найважливішими механізмами соціалізації, що формують менталітет, є живе спілкування, ціннісні орієнтації середовища та його предметні умови. У процесі соціалізації відбувається засвоєння національного менталітету, і навіть становлення та розвитку професійного менталітету.конкретизуємо, що професіограма майбутніх учителів образотворчого мистецтва ґрунтується на основі художньо-педагогічної ментальності. Остання поєднує у собі художню ментальність, що властива мистецтву як динамічному, просторовому, синтетичному виду мистецтва, а також педагогічної ментальності, що характерна спільноті вчителів. Визначено художню ментальність як феномен, який синтезує уявлення картини світу з художньо-образотворчим арсеналом мистецтва у художньо-творчих процесах: створення, виконання, інтерпретація, сприйняття, переживання, оцінки художніх творів на основі культурно-історичних, етно-національних, освітньо художніх чинниківДокумент Арт-менеджмент: сутність поняття, види, функції, перспективи розвитку: Актуальнi питання гуманiтарних наук(2023) Стрітьєвич, Тетяна Миколаївна; Stritiyevych, Tetiana(ua) У статті автор розглядає сутність поняття «арт-менеджмент», його види, функції та перспективи роз витку. Автор трактує арт-менеджмент як один з функціонально-рольових видів діяльності, п о в’язаний з про цесами відбору, зберігання, виробництва і поширення культурних цінностей. На думку автора, арт-менеджмент - це процес управління виробництвом продукту ринку культурних послуг, що включає всі структурні елементи управління (планування, організацію, мотивацію, контроль) організацією людей, зайнятих цим виробництвом, тому можна стверджувати, що арт-менеджмент являє собою сукупність управлінських прийомів (планування, організація, мотивація, контроль), характерних для класичного менедж менту, та є особливим видом управлінської діяльності в сфері мистецтва, який включає процес створення і поширення художньої продукції і виконує проєктно-технологічну, художньо-творчу, організаційно-управлінську та маркетингову функції. Автор зазначає, що арт-менеджмент сьогодні розглядається як один з функціонально-рольових видів діяль ності, п о в’язаний з процесами відбору, зберігання, виробництва і поширення культурних цінностей. На основі системного аналізу сучасної управлінської практики у сфері мистецтва автор виділяє наступ ні різновиди арт-менеджменту: менеджмент виконавських та сценічних мистецтв (музичний, театральний, хореографічний, цирковий, концертно-фестивальний та гастрольний менеджмент) та менеджмент візуальних мистецтв (менеджмент кіно та телебачення, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, музей ний та галерейно-виставковий) тощо. На думку автора, арт-менеджмент - це процес управління виробництвом продукту ринку культурних послуг, що включає всі структурні елементи управління (планування, організацію, мотивацію, контроль) організацією людей, зайнятих цим виробництвом, тому можна стверджувати, що арт-менеджмент являє собою сукупність управлінських прийомів (планування, організація, мотивація, контроль), характерних для класичного менедж менту та є особливим видом управлінської діяльності в сфері мистецтва, який включає процес створення і поши рення художньої продукції. Отже, в наш час культура і мистецтво є ресурсами відновлення активного економічного життя та не тіль ки потужними засобами збереження єдності поколінь народу, підвищення престижу та створення інвести ційної привабливості країни чи регіону, а також важливим інструментом національної безпеки й формування демократичного громадянського суспільства.Документ Зміст музичної освіти в єдиних трудових школах Єлисаветградщини у 20 рр. ХХ століття(2023) Колоскова, Жанна Володимирівна; Koloskova, Zhanna Volodymyrivna(ua) У статті актуалізується питання вивчення особливостей змісту музичної освіти в закладах середньої ланки освіти – єдиних трудових школах Єлисаветградщини у 20-ті рр. ХХ століття. Автор звертає увагу на необхідність звернення до означеної проблеми як засобу вивчення ретроспективи шкільного музично-освітнього досвіду в період розбудови української державності з метою його оновлення та запровадження до освітнього процесу сучасності, що є особливо необхідним в період наповнення змісту музичної освіти в Новій українській школі. На підставі аналізу архівних документів в статті стверджується, що зміни в освітянській системі Єлисаветградщини відбулися в лютому 1919 року і були пов’язані зі встановленням радянської влади в регіоні. В єдиних трудових школах, запроваджених новою владою, мистецтво розглядалося як засіб організації дитячого життя, згуртування дитячого колективу та формування колективних навичок, музична дисципліна «співи» стала обов’язковою і викладалася двічі на тиждень на обох ступенях (перший ступінь – 1 – 4 класи; другий – 5 – 7 класи). Разом з численними відмовами вчителів викладати співи із-за браку музично-теоретичних знань, відсутності музичного слуху, слабкого голосу тощо, автор наводить позитивний приклад авторської програми зі співів вчителя О. Косовського, зміст якої був побудований на принципах доступності, поступовості та зв’язку з національною музичною культурою та реалізовувався через музично-теоретичну та вокально-хорову діяльність. Також в статті аналізуються вимоги до змісту музичної освіти, що побутували в досліджуваний період. В підсумку автор статті приходить до висновку, що для музичної освіти після 1918 року характерними є оновлення її змісту за рахунок упровадження творів, пов’язаних з державницькою комуністичною ідеологією та введення в програму кращих зразків українського музичного мистецтва, а також поява нових форм організації музичного виховання (музично-ритмічної діяльності, активного слухання та дитячої творчості).Документ Сутність поняття «виконавська майстерність» у спортивних бальних танцях(2023) Спінул, Ігор Васильович; Спінул, Олена Миколаївна; Spinul, Ihor Vasylyovych; Spinul, Helen Mykolaivna(ua) У статті автори розглядають основні структурні компоненти поняття «виконавська майстерність» у спортивних бальних танцях. Особливий акцент зроблено на необхідності системного розвитку технічних навичок, фізичних даних та рухових здібностей танцівника на основі тісного взаємозв'язку розвитку внутрішніх якостей особистості, індивідуальних психологічних особливостей, творчого мислення та внутрішньої виразності. Виявлено основні види координаційних здібностей, тісно пов'язаних з формуванням високого рівня виконавської майстерності майбутніх фахівців в галузі хореографічного мистецтва: 1. Здатність до орієнтування, тобто здатність визначати й змінювати положення тіла, здійснюючи рухову дію у певному напрямку. У бальних танцях означена здатність виявляється в русі тіла в залежності від положення. 2. Здатність до диференціювання параметрів рухів, яка полягає у точності та економічності дотримання просторових, силових та часових параметрів рухів. 3. Здатність до реагування – можливість виконувати короткочасний рух на сигнал тіла або його частини. 4. Здатність до перебудови рухових дій, тобто здатність перетворювати звичні форми рухів, перемикатися від однієї рухової дії до іншої в мінливих умовах. Поняття «виконавська майстерність фахівця в галузі хореографічного мистецтва» є синтезом фізичної та духовної краси, співвідношенням технічного рівня та художньо-творчого мислення танцюриста-виконавця і на основі власного викладацького досвіду автори статті стверджують, що різні методики включають розвиток у танцюристів необхідних навичок. Кожна з методик має на увазі цілком певну систему вправ, спрямовану на відпрацювання якостей, необхідних для досягнення високого рівня виконавської майстерності та високих спортивних результатів, але танцювальна діяльність є не лише механічною роботою з «натанцьовування» елементів танцю, а насамперед створення свого «Я» в танці.Документ Добір навчального художнього репертуару в класі сольного співу як складова фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва(2023) Шевченко, Інга Леонідівна; Shevchenko, Inha Leonidivna(ua) В умовах модернізації вокально-хорової освіти постає питання щодо добору навчального педагогічного репертуару як найважливішої складової роботи зі студентом у класі сольного співу. У статті проаналізовано шляхи дослідження голосу, його виховання та розвитку вокальної техніки, визначено необхідність комплексного підходу до виховання співацьких навичок та музичних здібностей (тонального, ритмічного та гармонічного відчуттів, музичної пам’яті та слуху), що пов’язується з формуванням вокальних навичок, наголошено, що вокальний репертуар є фундаментом освітнього процесу і важливим засобом виховання співака. Розкрито технологію та методи добору навчального художнього репертуару для студентів – майбутніх вчителів музичного мистецтва у класі сольного співу, висвітлено принципи добору вокальних творів педагогічного репертуару. Визначено роль методично вірно підібраного репертуару у процесі професійної підготовки студентів, що потребує від викладача перспективного бачення педагогічного прoцесу, враховуючи індивідуальні здібності студента: темперамент, вокальні дані та загальний рівень музичної культури. Розкрито зміст вокальних жанрів: вокаліз, народна пісня, джазові композиції, романс, світовий хіт, які є складовими навчальнопедагогічного репертуару майбутнього вчителя музичного мистецтва. Запропоновано приклади музичних композицій, які сприятливо впливатимуть на вокальний розвиток студентавокаліста. Встановлено, що процес добору навчального вокального репертуару є найважливішою складовою роботи зі студентами у класі сольного співу. Добір навчального репертуару, виховання своєрідної манери співу та методика постановки співацького голосу – процеси, які мають здійснюватися паралельно, доповнюючи один одного, і є важливими складовими фахової підготовки та професійної діяльності студента – майбутнього вчителя музичного мистецтва.Документ Взаємозв’язок класичного та народного танців у професійній підготовці майбутніх фахівців в галузі хореографічного мистецтва(2023) Сивоконь, Юрій Михайлович; Печененко, Максим Валерійович; Sivokon, Yuriy Mykhailovych; Pechenenko, Maksym Valeriyovych(ua) У статті автори розглядають взаємозв’язок класичного та народного танців у професійній підготовці майбутніх фахівців в галузі хореографічного мистецтва. Однією з основних умов якісної підготовки фахівця-хореографа у закладах вищої освіти є оволодіння ним теоретичними та методичними основами класичного танцю, бо саме ця дисципліна є базою для подальшого опанування усіма іншими видами хореографічного мистецтва: народно-сценічним, бальним, спортивним, сучасним та іншими. На думку авторів, екзерсис класичного танцю – це відшліфована, ідеальна і універсальна система вправ і комбінацій, створена в процесі тривалого хореографічного досвіду, усі елементи якого пройшовши природній відбір, увійшли до складу eкзерсису, як дійсно необхідні вправи, які найбільш конкретно і цілеспрямовано розвивають і тренують психофізичний апарат танцівника. Автори вважають, що засвоєння танцювальної техніки класичного танцю формує основи виразності руху, створює пластичний фундамент, який в свою чергу надає можливість танцівнику гармонійно розвивати свій руховий апарат, підпорядковуючи навчання вдосконаленню пластично-художніх можливостей організму, а основою виразності класичного танцю є рухи, запозичені з народних і побутових танців. На думку авторів, одним з найцікавіших аспектів взаємного мистецтва синтезу є поєднання класичного танцю з народним. Балетмейстери, запозичуючи рухи, жести, пози чи окремі елементи класичного танцю, ускладнюють їх, творчо осмислюють, надають їм нової форми та манери виконання і деякі класичні рухи в більш-менш зміненому вигляді разом з іншими знову увійшли в лексику народно-сценічного танцю. Творче взаємозбагачення класичного та народного танцю розширює межі пластичної мови, надає їй багатоплановості і у цьому процесі значну роль відіграє не лише кількість, а і якість, стилістична обумовленість трансформації структурних частин того чи іншого руху з арсеналу класичної або народної лексики. Класичний та народно-сценічний танець займають важливе місце в системі професійної хореографічної освіти. Вивчення класичного та народно-сценічного танцю потребує глибокого та всебічного підходу, використання різноманітних методів і методик, дотримання всіх принципів та правил побудови уроку. У сукупності з іншими спеціальними предметами класичний та народно-сценічний танець сприяють підготовці фахівців-хореографів та є одним з основних чинників збереження та розвитку вітчизняного хореографічного мистецтва.Документ Організаційно-методичні засади формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до інструментально-виконавської діяльності у закладах вищої освіти(2023) Назаренко, Марина Павлівна; Nazarenko, Maryna Pavlivna(ua) Удосконалення процесу професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва передбачає впровадження у систему навчання на факультетах мистецького спрямування нових підходів і методів, які б відповідали вимогам сьогодення. Питання професійної діяльності вчителя музики знаходяться в руслі проблем, які вирішує сьогодні педагогічна наука. Від того, яким буде сучасний вчитель музики, чи буде він враховувати вимоги, які висуває перед ним суспільство, передова теорія і практика педагогічної освіти, багато в чому залежить рівень освіченості й духовної культури школярів. В основу фахових виконавських якостей учителя музики покладено органічне поєднання багатьох компонентів: розвиток загальномузичних теоретичних знань та вмінь; розвиток практичних навичок гри на інструменті; формування культури звука й техніки виконання; вміння сприймати музику через пізнання її суті та змісту й подальше втілення цього змін у в конкретному звучанні. Аналіз науково-методичних досліджень та узагальнення практичного досвіду роботи в інструментально-виконавських класах на факультетах мистецького спрямування показує, що у цій галузі ще існують проблеми, які потребують наукового підходу до їх розв’язання. Незважаючи на досить широкий спектр наукових досліджень у галузі інструментально-виконавської підготовки студентів музичних і педагогічних вузів, питання виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва і досі залишаються актуальними. У статті розглянуто організаційно-методичні засади формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до інструментально-виконавської діяльності у закладах вищої освіти, висвітлено актуальні питання цього виду фахової підготовки, встановлено необхідність подальшого удосконалення цього процесу шляхом впровадження нових методів, що базуються на принципах інтегративного підходу, досліджено стан даного виду фахового навчання студентів факультетів мистецького спрямування університетів, розглянуті основні знання, уміння й навички, якими повинен володіти сучасний учитель музичного мистецтва, здійснено аналіз науково-методичних досліджень у цій галузі.Документ Ціннісні основи арт-комунікацій у мистецько-педагогічній освіті: інтеграційно-міждисциплінарний дискурс(2023) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, Alla Mykholaivna(ua) У статті актуалізовано своєчасність звернення до досліджуваної проблеми та доцільність розробки нової стратегії розвитку мистецько-педагогічної освіти через розширення кола професійних можливостей студентів мистецьких спеціальностей через арт-комунікаційну діяльність. Подано етимологічне значення поняття «комунікація», проаналізовано ціннісні основи феномена комунікації з позицій філосософії, психології і педагогіки та представлено особливості інтерпретації досліджуваної категорії у міждисциплінарному вимірі. Порушено питання щодо переосмислення сучасних завдань мистецько-педагогічної освіти та реконструкції системи підготовки педагогів-митців, оскільки саме фахівці мистецького профілю мають унікальні можливості для подолання поствоєнного синдрому у кожного українця, як через комунікацію через різні види мистецтва, так і через міжособистісну арт-комунікаційну взаємодію, ґрунтовану на міждисциплінарній інтеграції мистецтв. Визначено ціннісні основи комунікації через мистецтво та можливості реконструкції сучасної підготовки фахівців мистецько-педагогічного профілю задля розширення меж їхньої майбутньої професійної діяльності з огляду на сьогоденні виклики та потреби. Доведено принципову значущість інтеграційно-міждисциплінарного підходу для набуття фахівцями мистецького профілю здатності до арт-комунікаційної взаємодії. Подано авторське розуміння поняття «арт-комунікації» огляду на багатоаспектність досліджуваного феномена та множинність художньо-комунікаційної взаємодії через мистецтво, поєднання різновидів якого ґрунтується на інтеграційно-міждисциплінарному підході, що значно розширює спектр розуміння категорії «художня комунікація» у контексті реконструкції сучасної підготовки фахівців мистецького та розширення меж професійної діяльності майбутніх фахівців мистецького профілю. Перспективи подальших розвідок у досліджуваному напрямку пов’язані з обґрунтуванням теоретико-методологічних засад концепції розвитку арт-комунікаційної компетентності у фахівців мистецького профілю як стратегічного напрямку оновлення мистецько-педагогічної освіти.Документ Self-development of the future music teachers under wartime conditions in Ukraine(2023) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastryhina, Alla; Guralnyk, Nataliia; Sokolova, Olha; Koloskova, Zhanna; Voievidko, Liudmyla(en) In this article is about then in pedagogy, the category of “self-development” is regarded by the scholars as the person’s ability to evolve their “self”, an opportunity of self-fulfillment and self-establishment in the process of occupational activity, the teachers enrich their individual qualities and are aware of their personal responsibility for the process of professional growth and the skill of regulating it. Within the measures of the research, we focused on defining the notion of “professional self-development of the future Music teacher”. The process of self-development has obtained specific significance under the extreme conditions of wartime in Ukraine. In the course of shaping and creating music images, there occurs facilitation of memories and fantasies able to enhance the process of personality’s communication. Music is actually not only the musicians’ tool but also their shelter from stress under wartime conditions as it gives an opportunity of expressing themselves and lessening the emotional tension. For the Ukrainian future Music teachers who had to move from their home in search of shelter within war realities, several ways of self-development are available, i. e. to continue self-perfecting in music instrument play and to obtain distant knowledge via workshops, online platforms and online tools. Under wartime conditions, a musician does not always have an access to a music instrument; in this case, the students can provide autonomous work by implementing apps for their mobile devices, in particular, electronic training apparatuses for their hearing and voice requiring no special equipment (“Vocaberry”; electronic training apparatus «Irmus» for developing melodic ear and music memory, vocal skills alongside with a complex of exercises for hearing abilities, The core source of the future Music teacher’s self-development may presuppose the ready-made programming products, i. e. multimedia programmes, encyclopaedias, guidances containing articles on the biography of prominent musicians and composers, as well as outstanding music artworks and stories of their emergence with a possibility of listening to them; music styles and trends; Ukrainian multimedia periodical of information and reference type “Perlyny ukraiinskoii kultury”. An interesting vector of modern students’ self-development is creating QR-coded product enabling to codify and to obtain a quick access to practically any internet-resource.Документ Reconstruction of the Content of Musical Pedagogical Education in Ukraine in the Context of Today’s Challenges(2019) Растиригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.Документ Концепція духовності виховання як модель новітньої парадигми освіти(Zuvedra, 2019) Растригіна, Алла Миколаївна(ua) У статті представлено авторську позицію щодо мож ливостей застосування концепції духовності виховання в якості моделі, яка може стати дієвою основою у створенні новітньої парадигми освіти й уможливити вирішення існуючих у сучасній вищій освіті культурно-освітніх та соціально-педагогічних проблем, що актуалі зуються в добу глобалізації, та повернути їй статус центру становлення духовності народу на засадах культурно-творчого саморозвитку і самореалізації. Розкрито концептуальні основи розглянутої моделі, котрі пред ставлено у якості векторів, що зумовлюють впровадження суб’єктами освітньо-виховного процесу феномену духовності виховання в освітню практику як вищої школи, так і освіти в цілому.Документ Хрестоматiя з хорового диригування(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Растригіна, Алла МиколаївнаДокумент Вокальна основа хорового мистецтва історичний та теоретичний аспекти(Середняк Т. К., 2023) Шевченко, Інга ЛеонідівнаДокумент Методологічні засади професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва(Середняк Т. К., 2023) Стратан-Артишкова, Тетяна Борисівна; Шевцова, Олена БорисівнаДокумент Розвиток хореографічного мистецтва в умовах європейської інтеграції України(Середняк Т. К., 2023) Спінул, Ігор ВасильовичДокумент Педагогіка свободи: витоки та реалізація у вітчизняній системі освіти і виховання(Середняк Т. К., 2023) Растригіна, Алла МиколаївнаДокумент Інструментально-виконавська підготовка на основі інтегративного підходу як складова фахової майстерності сучасного вчителя музичного мистецтва(Середняк Т. К., 2023) Назаренко, Марина ПавлівнаДокумент Аспекти професійної підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва (друга половина ХХ ст.)(Середняк Т. К., 2023) Малежик, Юлія МиколаївнаДокумент Арт-терапія як складова соціокультурної діяльності(Середняк Т. К., 2023) Кулікова, Світлана ВікторівнаДокумент Розвиток національної самосвідомості майбутніх вчителів музичного мистецтва засобами музичного краєзнавства(Середняк Т. К., 2023) Колоскова, Жанна Володимирівна