Перегляд {{ collection }} за Ключові слова "axiology"

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Аксіологічний аспект формування екологічної культури майбутніх учителів трудового навчання та технологій
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Чистякова, Людмила Олександрівна; Чистякова, Людмила Александровна; Chystiakova, Liudmyla Oleksandrivna
(ua) У статті розглянуто аксіологічний аспект як один із стрижневих чинників формування екологічної культури майбутніх учителів трудового навчання та технологій, що сприяє підвищенню якості екологічної освіти і виховання, екологізації усього освітнього процесу. Зазначено, що сьогодні загальнолюдські цінності виступають на перший план як основа екологічної культури та є визначальними у змістовному наповненні спрямованості особистості, є базисом її ставлення до навколишнього середовища та інших людей, складають мотиваційну основу життєвої активності, особистісного та професійного розвитку людини. Установлено, що головним фактором безпечного та гармонійного існування людства виступають засади духовності, високих моральних, екологічних, етичних принципів, де на перший план виходять не матеріальні потреби, а ціннісне ставлення до Природи, розвиток екологічної культури кожного члена суспільства. Формування екоцентричної екологічної свідомості і культури підростаючого покоління покладено на вчителя, тому першочерговим постає завдання формування екологічної культури майбутнього вчителя. При цьому аксіологічний аспект виступає одним із ключових, оскільки ціннісні орієнтації визначають змістовне наповнення спрямованості особистості, є базисом її ставлення до навколишнього середовища та інших людей, складають мотиваційну основу життєвої активності.
Аксіологічні засади формування методологічної культури майбутнього вчителя
(2014) Кравцов, Віталій Олександрович; Кравцов, Виталий Александрович; Kravtsov, V.
(uk) У статті аналізуються теоретичні підходи до інтерпретації сутності та змісту методологічної культури майбутнього вчителя. Головна увага приділена аналізу умов формування методологічної культури майбутнього вчителя на засадах педагогічної аксіології.
Асоціативно-семантична мікрогрупа «назва конфлікту» в дискурсі інформаційної війни
(2019) Кирилюк, Ольга Леонідівна
(ua) У статті досліджено структуру асоціативно-семантичної мікрогрупи “назва конфлікту” в контексті інформаційної війни, пов'язаної з подіями на Донбасі. Зазначено, що збройний конфлікт в Україні не тільки кардинально змінив суспільно-політичне життя, а й суттєво вплинув на лексичний склад мови й індивідуальний словник мовців зокрема. За допомогою асоціативно-семантичного моделювання встановлено низку асоціативно-семантичних рядів (АСР) у межах мікрогрупи. Проаналізовано мотиви добору певних лексичних одиниць на позначення подій, явищ, процесів, пов'язаних із ситуацією на Сході України. Встановлено відмінність добору слів залежно від офіційних та неофіційних повідомлень представників органів державної влади. Також з’ясовано найбільш поширені номени, характерні для розмовного дискурсу. Згруповано та проаналізовано лексеми обох наративів сторін-учасників конфлікту — російського та українського. Визначено, що обидва наративи сформовані за допомогою однакових стрижневих слів “війна”, “конфлікт”, “операція”, однак відмінними є особливості сполучуваності цих лексем з іншими номінативними одиницями. У результаті вивчення українського інформаційного поля виділено асоціативно-семантичні ряди на позначення конфлікту на Донбасі з такими висхідними лексемами: “війна”, “конфлікт”, “агресія”, “протистояння”, “операція”, “АТО”, “ООС”, “вторгнення”, “зіткнення” та ін. Поруч із лексемами на позначення конфлікту розглянуто номени, об'єднані в мікрогрупу “характер війни”, оскільки в суспільному дискурсі вони визначають ставлення громадськості до подій на Донбасі. Найбільш поширеними характеристиками війни є такі епітети: “національно-визвольнаˮ, “обороннаˮ, “незрозумілаˮ, “дивнаˮ, “неоголошенаˮ, “російсько-українська“, “гібриднаˮ, “ідеологічнаˮ. У межах російського наративу переважає добір лексем, які покликані в суспільному дискурсі перекласти відповідальність за агресію з Росії на Україну і звузити масштаб конфлікту виключно до внутрішньоукраїнських подій.
Виховання ціннісного ставлення учнів до музичного мистецтва на уроках художньої культури
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Куркіна, Сніжана Віталіївна
(UA) У статті подано обґрунтування ефективності виховання ціннісного ставлення учнів старших класів до музичного мистецтва на уроках художньої культури. Окрім цього наведено зміст розробленої педагогічної технології виховання ціннісного ставлення до творів музичного мистецтва.