Перегляд за Автор "Tryfonova, Olena Mykhaylivna"

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Методика навчання оптики на засадах білінгвального підходу в старшій школі
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Вергун, Ігор Вячеславович; Verhun, Ihor Vyacheslavovich; Трифонова, Олена Михайлівна; Tryfonova, Olena Mykhaylivna; Величко, Степан Петрович; Velichko, Stepan Petrovych
(ua) У даній статті акцентована увага на проблемах освіти, що пов’язані з інтенсивним розвитком інформаційно-комунікаційних та хмарних технологій, а також євроінтеграційними процесами в Україні. Обґрунтовано, що формування комунікативної компетентності не лише рідною мовою повинно починатися зі школи, щоб у навчанні та майбутній професійній діяльності учні були успішними та могли брати інформацію з різних джерел. У зв ’язку з цим запропоновано використовувати білінгвальний підхід в освітньому процесі. Розглянута проблема впровадження білінгвального підходу під час навчання оптики у старшій школі. Розроблено елементи методики використання білінгвального підходу при організації лабораторної роботи та запропоновано роботу на тему «Method and technique of experiment for optics / Визначення довжини світлової хвилі». Систематизовані цілі використання білінгвального підходу при навчанні фізики.
Методична система розвитку інформаційно-цифрової компетентності магістрів комп’ютерних технологій
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Трифонова, Олена Михайлівна; Tryfonova, Olena Mykhaylivna
(uk) У статті проаналізовано відмінність підготовки магістрів і бакалаврів професійної освіти. У практиці підготовки магістрів педагогічної галузі ще не акцентована увага на вимогах до такої категорії фахівців. Не визначено їхнє місце в освітній галузі. Поняття магістр ми розглядаємо як рівень вищої освіти, який докорінно відрізняється від бакалавра, насамперед тим, що він на базі кваліфікації бакалавра здобув поглиблені наукові та спеціальні знання і навички гостро інноваційного характеру. Обов’язковим елементом має бути практичний досвід застосування інновацій для вирішення проблемних професійних завдань, зокрема використання інформаційно-цифрових технологій. Така відмінність розглядається через аналіз показників методичної системи підготовки магістра комп’ютерних технологій, де основними є педагогічні та інженерні компоненти, які складають ціннісно-мотиваційний, змістовий, діяльнісний та рефлексивний блоки. На їх основі нами створена модель розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх магістрів комп’ютерних технологій.
Методологічні та методичні аспекти навчання діджиталізації
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Садовий, Микола Ілліч; Трифонова, Олена Михайлівна; Sadovyi, Mykola Illich; Tryfonova, Olena Mykhaylivna
(ua) Стаття присвячена проблемі формування методологічних і методичних аспектів навчання діджиталізації. В Україні цифрова трансформація у сфері освіти і науки – це комплексна робота над побудовою екосистеми цифрових рішень у сфері освіти та науки, включно зі створенням безпечного електронного освітнього середовища, забезпеченням необхідної цифрової інфраструктури закладів та установ освіти і науки, підвищення рівня цифрової компетентності. З методологічної точки зору під діджиталізацією освіти розуміється формування у здобувачів освіти сучасного уявлення про принципи, інструменти і методи цифрової трансформації освітнього процесу, розвиток навичок використання цифрових технологій для організації, управління та оцінювання навчання, а також підготовка до навчання впродовж усього життя. Досить поширеним в освітньому обігу є поняття «цифрові технології» та «цифрова економіка», що виникли одночасно після технологічних змін XXI століття, як результат запровадження інновацій внаслідок об’єднання телекомунікацій з інформаційними та комунікаційними технологіями. Узагальнюючи надбання дослідників найбільш загальним визначенням діджиталізації з позиції освітнього виміру доцільно розуміти сукупність процесів інноваційного розвитку, які знаходять своє вираження у відповідних техніко-технологічних новаціях, націлених на здійснення цифровізації множини ключових процесів та явищ: забезпечення їх максимальної автоматизації та винесення людського фактору поза межі управлінського фокусу з метою зменшення, потреб у відслідковуванні керованості таких процесів та уникненні, породжених цим фактором помилок. Тоді за своїм змістовим наповненням, зазвичай, представляють певний набір повторюваних ітерацій, у межах якого людська праця набуває механічного, позбавленого інтелектуальної складової процесу, слугуючи тим самим додатковим резервом зростання продуктивності праці. Визначено, що не всі інновації є раціональними, а тому діджилітація, як і цифровізація мають для здобувачів освіти і певні небезпеки. Створена структура цифрової компетентності, де окремо виокремлено поняття цифровізації та діджиталізації та відмінність між ними, що трактується як формування психолого-педагогічної готовності й здатності вільно поводитися у цифровому середовищі, окреслена роль діджиталізаційних технологій для пошуку, обробки та ін. (en) The article is devoted to the problem of forming methodological and methodological aspects of digitalization training. In Ukraine, digital transformation in the field of education and science is a comprehensive work on building an ecosystem of digital solutions in the field of education and science, including the creation of a safe electronic educational environment, ensuring the necessary digital infrastructure of educational and scientific institutions, and increasing the level of digital competence. From a methodological point of view, digitalization of education is understood as the formation of a modern understanding of the principles, tools and methods of digital transformation of the educational process among subjects of education, the development of skills in using digital technologies for organizing, managing and assessing learning, as well as preparation for lifelong learning. Quite common in educational circulation are the concepts of «digital technologies» and «digital economy», which arose simultaneously after the technological changes of the 21st century, as a result of the introduction of innovations resulting from the combination of telecommunications with information and communication technologies. Summarizing the achievements of researchers with the most general definition of digitalization from the perspective of the educational dimension, it is advisable to understand the set of processes of innovative development, which find their expression in the relevant technical and technological innovations aimed at implementing the digitalization of a set of key processes and phenomena: ensuring their maximum automation and removing the human factor beyond the scope of the management focus in order to reduce the need to track the controllability of such processes and avoid errors generated by this factor. Then, in terms of their content, they usually represent a certain set of repeated iterations, within which human labor acquires a mechanical, devoid of the intellectual component of the process, thereby serving as an additional reserve for increasing labor productivity. It is determined that not all innovations are rational, and therefore digitization, like digitalization, also have certain dangers for subjects of learning. A structure of digital competence has been created, where the concepts of digitalization and digitization and the difference between them are separately distinguished, which is interpreted as the formation of psychological and pedagogical readiness and the ability to behave freely in a digital environment, the role of digitalization technologies for search, processing, etc. is outlined.
Навчання фізико-технологічних дисциплін майбутніх фахівців комп’ютерних технологій
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Трифонова, Олена Михайлівна; Трифонова, Елена Михайловна; Tryfonova, Olena Mykhaylivna
(ua) У статті розглядається проблема удосконалення методики навчання фізико-технологічних дисциплін у процесі підготовки майбутніх інженерів-педагогів зі спеціальності 015.10 «Професійна освіта. Комп’ютерні технології» у світлі вимог технологічно-інформаційної революції. Проаналізовано специфіку підготовки зазначених фахівців та встановлено, що єдиного системного підходу до окреслення проблем удосконалення методики навчання фізико- технологічних дисциплін у процесі підготовки майбутніх інженерів-педагогів зі спеціальності 015.10 «Професійна освіта. Комп ’ютерні технології» в аспекті використання інноваційних технологій зроблено не було. У статті запропоновано шляхи осучаснення навчального експерименту під час навчання фізико-технологічних дисциплін у процесі підготовки майбутніх інженерів-педагогів зі спеціальності 015.10 «Професійна освіта. Комп’ютерні технології». Обґрунтовано впровадження елементів основ робототехніки до змісту курсів фізико-технологічних дисциплін.
Основні компоненти методичної системи розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців комп’ютерних технологій при навчанні фізики і технічних дисциплін
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Трифонова, Олена Михайлівна; Трифонова, Елена Михайловна; Tryfonova, Olena Mykhaylivna
(uk) У сучасних умовах розвитку українського та й світового суспільства на передній план виходить проблема розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців комп’ютерних технологій при навчанні фізики і технічних дисциплін. Саме ці дисципліни є основою науковотехнічного прогресу початку ХХІ століття. У статті визначено основні компоненти методичної системи розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців комп’ютерних технологій при навчанні фізики і технічних дисциплін.
Основні компоненти методичної системи розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців комп’ютерних технологій при навчанні фізики і технічних дисциплін
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Трифонова, Олена Михайлівна; Tryfonova, Olena Mykhaylivna
(uk) У сучасних умовах розвитку українського та й світового суспільства на передній план виходить проблема розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців комп’ютерних технологій при навчанні фізики і технічних дисциплін. Саме ці дисципліни є основою науковотехнічного прогресу початку ХХІ століття. У статті визначено основні компоненти методичної системи розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців комп’ютерних технологій при навчанні фізики і технічних дисциплін.
Особливості методики використання проєктних технологій у позаурочній діяльності в професійно-технічній освіті
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Садовий, Микола Ілліч; Трифонова, Олена Михайлівна; Губенко, Владислав Андрійович; Sadovyi, Mykola Illich; Tryfonova, Olena Mykhaylivna; Hubenko, Vladyslav Andreyovych
(ua) Стрімкий розвиток технологій та суспільства в цілому вимагає перегляду та вдосконалення методик навчання та організації освітнього процесу в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема і під час позаурочної роботи. Актуальність використання проєктних технологій у позаурочній роботі в системі професійної (професійно-технічної) освіти обумовлена сучасними вимогами до підготовки кваліфікованих фахівців, здатних адаптуватися до швидкозмінних умов ринку праці. Проєктні технології, як інноваційний метод навчання, сприяють розвитку критичного мислення, креативності та навичок командної роботи, що є ключовими для ефективного виконання професійних обов’язків. Позаурочна робота надає можливість практичного застосування знань і навичок, отриманих в освітньому процесі, що підвищує мотивацію здобувачів освіти та їхню підготовку до реальних виробничих умов. Крім того, впровадження проєктних технологій у позаурочній роботі сприяє інтеграції освітнього процесу з потребами роботодавців, забезпечуючи тісніший зв’язок між теоретичним навчанням і практичною підготовкою фахівців. Метою дослідження є виявлення та обґрунтування ролі проєктних технологій у підвищенні ефективності організації позаурочної роботи в системі професійної (професійно-технічної) освіти, а також розробка рекомендацій щодо їхнього впровадження для формування у здобувачів освіти практичних навичок, критичного мислення та готовності до професійної діяльності в умовах сучасного ринку праці. Як приклад реалізації проєктних технологій у системі професійної (професійно-технічної) освіти у статті розглянуто проєкт «Дослідницький стенд для освоєння принципів будови та роботи ПК». Проведені за підсумками використання розробленого стенду зрізи знань здобувачів освіти щодо будови комп’ютера показали позитивну динаміку знань здобувачів освіти. (en) The rapid development of technologies and society as a whole requires revision and improvement of teaching methods and organization of the educational process in professional (vocational and technical) education institutions, in particular during extracurricular work. The relevance of the use of project technologies in extracurricular work in the system of professional (vocational and technical) education is due to modern requirements for the training of qualified specialists who are able to adapt to the rapidly changing conditions of the labor market. Project technologies, as an innovative method of learning, contribute to the development of critical thinking, creativity and teamwork skills, which are key to the effective performance of professional duties. Extracurricular work provides an opportunity for practical application of knowledge and skills acquired in the educational process, which increases the motivation of students and their preparation for real industrial conditions. In addition, the implementation of project technologies in extracurricular work contributes to the integration of the educational process with the needs of employers, ensuring a closer connection between theoretical training and practical training of specialists. The purpose of the study is to identify and substantiate the role of project technologies in increasing the effectiveness of the organization of extracurricular work in the system of professional (vocational and technical) education, as well as the development of recommendations for their implementation for the formation of students of education practical skills, critical thinking, and readiness for professional activity in the conditions of modern`s labor market. As an example of the implementation of project technologies in the system of professional (vocational and technical) education, the article considers the project "Research stand for mastering the principles of PC construction and operation". Based on the results of the use of the developed stand, slices of the knowledge of the students regarding the structure of the computer showed a positive dynamic of the knowledge of the students.
Реалізація ідей В. О. Сухомлинського про освітнє середовище в умовах розвитку сучасного техногенно-інформаційного суспільства
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Трифонова, Олена Михайлівна; Tryfonova, Olena Mykhaylivna
(uk) Стрімкі тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та хмарних сервісів у ХХІ столітті визначають необхідність перегляду організації освітнього процесу на всіх етапах його здійснення. Освіта має працювати на випередження і відповідати тенденціям розвитку суспільства в майбутньому. В Україні, розуміючи загальносвітові тенденції інформатизації суспільства, на законодавчому рівні приділяють увагу становленню та розвитку нового освітнього середовища, основними характеристиками якого мають стати: доступність, відкритість, мобільність, науковість. Восени 2018 року вся світова педагогічна спільнота буде відзначати 100-річчя з дня народження Василя Олександровича Сухомлинського – видатного педагога, новатора своєї справи, директора школи. У зв’язку з цим обрано проблематику даного дослідження: дослідити значення науково-педагогічної спадщини Василя Олександровича Сухомлинського для становлення та розвитку сучасного освітнього середовища в умовах техногенно-інформаційного суспільства ХХІ століття. У статті визначено, що педагогічні ідеї Василя Олександровича залишаються актуальними і в ХХІ столітті та знаходять свою реалізацію в шкільній практиці, але вже в умовах хмаро орієнтованого освітнього середовища.
Розвиток інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців комп’ютерних технологій при розв’язуванні фізико-технічних задач
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Садовий, Микола Ілліч; Рєзіна, Ольга Василівна; Трифонова, Олена Михайлівна; Sadovyі, Mykola Illich; Riezina, Olga Vasylivna; Tryfonova, Olena Mykhaylivna
(ua) Сучасне суспільство вимагає фахівців нової генерації, які будуть володіти інформаційно-цифровою компетентністю. Крім цього підвищуються вимоги до рівня фізико-технічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів. Фізика і техніка є визначальними факторами науково-технічного прогресу. У статті наголошено, що організація освітнього процесу з фізики і технічних дисциплін при підготовці майбутніх фахівців комп’ютерних технологій має тяжіти у сторону моделювання природних і технологічних процесів. Як засіб створення комп’ютерних програм для моделювання фізичних процесів може бути обрана мова програмування Python. Застосування Python у процесі навчання фізики і моделювання фізичних явищ і систем дає можливість студентам, які не мають попереднього досвіду програмування, розв’язувати цікаві задачі вже на початку курсу. У статті розглянуто декілька задач, які можна запропонувати студентам для здійснення комп’ютерного моделювання з використанням мови програмування Python.
С. У. Гончаренко – велич педагогічної науки (до 95-річчя від дня народження)
(Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024) Садовий, Микола Ілліч; Трифонова, Олена Михайлівна; Sadovyi, Mykola Illich; Tryfonova, Olena Mykhaylivna
(ua) Стаття присвячена аналізу загального підходу до дослідження педагогічної спадщини іменитих учених педагогічної науки через вивчення висунутих ними класичних принципів, концепцій, закономірностей, які з успіхом можуть використовуватися у педагогічних дослідженнях сьогодення на прикладі відомого вченого Семена Устимовича Гончаренка. На нашу думку, до таких іменитих учених якраз і відноситься академік Національної академії педагогічних наук України, виходець із Кіровоградщини С.У. Гончаренко. Формальний керівник понад 80 докторських і кандидатських дисертацій та на порядок більша кількість неформальних звернень до нього за допомогою науковців не лише з України, а й з Польщі, Словаччини, Куби, В’єтнаму та ін. держав. Проте науковці більше знають про С.У. Гончаренка через його книги, статті, соціолого-педагогічні словники і занадто слабо про нього, як про гуманіста, про вченого, його бачення майбутнього освіти України, про перспективи розвитку педагогічної та методичної думки. Актуалізація такого напрямку є на часі, особливо в часи нинішніх неперевних реформ освіти. Можна виділити : не менше 10 фундаментальних праць С.У. Гончаренка, які стали класичними у педагогічних і методичних науках; яскравим прикладом виділяються 6 навчально-методичних посібників із методології та методики навчання, які є взірцем для науковців. Проте з плином часу все яскравіше виокремлюються і залишаються малодослідженими започатковані вченим методологічні проблеми педагогіки, формування методологічної культури педагога, стиль роботи організатора наукових досліджень, методика навчання природничих наук та ін. Звідси випливає актуальність обраної теми дослідження. Досліджено роль С.У. Гончаренка у визначені методики навчання як науки, насамперед через ознаки наявності об’єкту та предмету дослідження. Нинішня переорієнтація школи з формування особистості на розвиток і задоволення її пізнавальних інтересів й здібностей за багатоваріантності моделей освіти аж ніяк не відкидає ключові принципи методики навчання: Чого навчати? Як навчати? Як учитися? Тим більше, що така переорієнтація не має теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки. Проблема полягає в умовних максимумі та мінімумі компетентності сучасного громадянина України. (en) The article is devoted to the analysis of the general approach to the study of the pedagogical heritage of eminent scientists of pedagogical science through the study of the classical principles, concepts, and laws put forward by them, which can be successfully used in today’s pedagogical research on the example of the famous scientist Semen Ustimovich Honcharenko. In our opinion, academician of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, a native of Kirovohrad region S.U. Honcharenko. The formal supervisor of more than 80 doctoral and candidate theses and an order of magnitude more informal appeals to him with the help of scientists not only from Ukraine, but also from Poland, Slovakia, Cuba, Vietnam, etc. of stat es However, scientists know more about S.U. Honcharenko through his books, articles, sociological-pedagogical dictionaries and too little about him as a humanist, a scientist, his vision of the future of education in Ukraine, about the prospects for the development of pedagogical and methodological thought. The actualization of such direction is timely, especially in the times of current continuous education reforms. We can single out: at least 10 fundamental works of S.U. Honcharenko, which have become classics in pedagogical and methodical sciences; a striking example is the 6 educational and methodical manuals on methodology and teaching methods, which are a model for scientists. However, with the passage of time, the methodological problems of pedagogy initiated by the scientist, the formation of the methodological culture of the teacher, the work style of the organizer of scientific research, the metho d of teaching natural sciences, etc., are increasingly highlighted and remain understudied. Hence the relevance of the chosen research topic. The role of S.U. Honcharenko in certain methods of teaching as a science, primarily due to the signs of the presence of an object and a subject of research. The current reorientation of the school from the formation of the personality to the development and satisfaction of his cognitive interests and abilities under the multivariate models of education by no means rejects the key principles of the teaching methodology: What to teach? How to teach? How to study? Moreover, such a reorientation has no theoretical justification and experimental verification. The problem lies in the conditional maximum and minimum competence of a modern citizen of Ukraine.
Сучасні інноваційні технології та методика професійного навчання квантових комп’ютерів
(2023) Трифонова, Олена Михайлівна; Садовий, Микола Ілліч; Tryfonova, Olena Mykhaylivna; Sadovyі, Mykola Illich
(ua) Стаття присвячена актуальній проблемі методики навчання здобувачів освіти сучасним основам інформаційно-комп’ютерної науки. Коротко розглянуто внесок українських учених у розвиток електронно-обчислювальних машин, програмування та методику їхнього навчання, перспективи подальших досліджень. У природничих науках широко використовуються елементарні одиниці для різних вимірювань. Зокрема, постійна Планка є найменшою порцією, квантом енергії, квантом дії, яка використовується у квантовій механіці. З курсу фізики також відомо, що найменшою порцією енергії у класичній механіці є енергія, що приходиться на одну ступінь вільності. Логічно створені математичні моделі та теорії опису відповідних властивостей матерії з використанням вказаних одиниць. Аналогічно зроблено акцент на з’ясуванні різниці між класичним комп’ютером і квантовими одиницями інформації. Розкрито поняття «біт інформації», «кубіт» та «тріт» і в залежності від визначених одиниць інформації виокремлені види комп’ютерів: класичний та квантовий. Поняття кубіт та тріт розглядаються в основному як математична сутність, і не акцентується увага на зміст фізики квантових об’єктів, приводиться порівняння вказаних одиниць квантової інформації з традиційним бітом інформації у квантовому світі. Проведенно історико-генетичний аналіз реєстрів елементарно-логічних систем, теоретичне дослідження принципів суперпозиції та взаємодії між квантовими станами, проаналізовано експериментальні методики реалізації кубітів та їх зв’язків. Важливою галуззю для використання квантових комп’ютерів є криптологія, для вирішення задач якої вже створено метод Гровера. Квантовим алгоритмом Гровера можна у несортованій базі даних з 2nN здійснити швидкий пошук необхідного елементу (n – довжина пошукового простору квантового реєстру – кількість кубітів у ньому; N – розмір пошукового простору). Проте хоч квантовий симулятор і дає високу ймовірність правильного результату, експериментальні дослідження показують і великі озходження. Тому є проблема для подальших досліджень. Квантові комп’ютери можуть впливати один на другий завдяки явищу заплутаності.
Формування предметних компетентностей у студентів природничо-математичної та цифрової галузей засобами Digital Twins
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Садовий, Микола Ілліч; Трифонова, Олена Михайлівна; Соменко, Дмитро Вікторович; Sadovyi, Mykola Illich; Tryfonova, Olena Mykhaylivna; Somenko, Dmytro Viktоrovych
(ua) У статті розглядається проблема формування предметних компетентностей у студентів природничо-математичної та цифрової галузей за допомогою засобів цифрових двійників (Digital Twins). Невпинний розвиток науково-технічного прогресу, обумовлений прискореним упровадженням досягнень наукових досліджень у всі сфери життя, скороченням часу між науковими відкриттями та їхнім упровадженням, характеризується сучасною промисловою революцією 4.0. Ця революція передбачає інтеграцію автоматизації в усі сфери виробництва, ефективний технологічний устрій, збір, обмін, збереження й передавання даних в єдину саморегульовану систему з мінімізацією ручної праці та втручанням людини у зазначені процеси. Впровадження цифрових технологій вимагає скорочення витрат на збір даних, їх аналіз та моделювання реальних об’єктів для прийняття ефективних рішень у реальному часі. Таку роль значною мірою виконують цифрові двійники. Цифрові двійники дозволяють створювати точні віртуальні копії реальних об’єктів, що сприяє оптимізації різних процесів у промисловості, аграрному секторі, транспорті, торгівлі, освіті та побуті. Вони забезпечують можливість постійного моніторингу, аналізу та вдосконалення реальних систем, знижуючи ризики та витрати на експерименти в реальних умовах. Використання цифрових двійників стає все більш актуальним у контексті розвитку технологій Інтернету речей (IoT), штучного інтелекту, хмарних обчислень та великих даних. У статті аналізується значущість цифрових двійників для формування новітніх компетентностей у студентів природничоматематичної та цифрової галузей. Автори підкреслюють, що сучасна освітня система повинна адаптуватися до вимог ринку праці, забезпечуючи студентів навичками, необхідними для ефективного використання цифрових двійників у професійній діяльності Пропонується інтеграція технологій цифрових двійників у навчальні програми технічних спеціальностей, що включає як теоретичне вивчення концепцій і принципів роботи цифрових двійників, так і практичні заняття з використанням відповідного програмного забезпечення та обладнання. Впровадження таких програм дозволить підготувати висококваліфікованих фахівців, здатних до інноваційної діяльності в умовах цифрової економіки. Навчання з використанням цифрових двійників сприятиме розвитку критичного мислення, навичок аналізу та прийняття рішень, а також підвищенню адаптивності до швидких змін технологічного середовища. Відповідно, у статті робиться висновок про необхідність реформування освітніх програм для забезпечення підготовки спеціалістів, які володіють компетентностями в галузі цифрових двійників, що є ключовим фактором успіху в сучасному світі цифрових технологій. (en) The article addresses the issue of developing subject competencies in students of natural, mathematical and digital fields through the use of Digital Twins. The relentless advancement of scientific and technological progress, driven by the accelerated implementation of scientific research achievements in all areas of life and the reduction of the time between scientific discoveries and their implementation, is characterized by the current Industrial Revolution 4.0. This revolution involves the integration of automation in all spheres of production, an efficient technological setup, and the collection, exchange, storage, and transmission of data in a single self-regulating system with minimal manual labor and human intervention in the specified processes. The implementation of digital technologies requires a reduction in costs for data collection, analysis, and modeling of real objects to make effective decisions in real-time. Digital Twins play a significant role in this. Digital Twins allow for the creation of precise virtual copies of real objects, contributing to the optimization of various processes in industry, agriculture, transportation, trade, education, and everyday life. They provide the capability for continuous monitoring, analysis, and improvement of real systems, reducing risks and costs associated with experiments in real conditions. The use of Digital Twins is becoming increasingly relevant in the context of the development of the Internet of Things (IoT), artificial intelligence, cloud computing, and big data technologies. The article analyzes the significance of Digital Twins for the development of new competencies in students of natural, mathematical and digital fields. The authors emphasize that the modern education system must adapt to the demands of the labor market, providing students with the skills necessary for the effective use of Digital Twins in professional activities. The integration of Digital Twin technologies into technical specialty curricula is proposed, including both theoretical study of the concepts and principles of Digital Twins and practical exercises using appropriate software and equipment. Implementing such programs will prepare highly qualified specialists capable of innovative activities in the conditions of the digital economy. Education using Digital Twins will foster the development of critical thinking, analytical skills, and decision-making abilities, as well as increase adaptability to the rapid changes in the technological environment. Consequently, the article concludes that there is a need to reform educational programs to ensure the training of specialists with competencies in the field of Digital Twins, which is a key factor for success in the modern world of digital technologies.
Формування складових елементів STEM-компетентності учнів під час вивчення фізики засобами цифрових технологі
(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Донець, Ігор Петрович; Донець, Наталія Володимирівна; Трифонова, Олена Михайлівна; Donets, Ihor Petrovych; Donets, Nataliia Volodymyrivna; Tryfonova, Olena Mykhaylivna
(ua) Роль цифрових технологій в освітньому процесі нині стає все більш вагомою та невід’ємною частиною формування компетентностей учнів у різних науках і дисциплінах. Особливо важливим є їх вплив на вивчення природничих наук, зокрема фізики, оскільки ця дисципліна вимагає розвитку аналітичного мислення, технічних навичок та здатності до розв’язання складних завдань. Цифрові технології сприяють підвищенню інтерактивності уроків фізики. Використання віртуальних лабораторій, симуляцій та інтерактивних програм дозволяє учням експериментувати та спостерігати за фізичними явищами у безпечному середовищі. Це сприяє зрозумінню та пам’ятанню матеріалу, а також розвиває навички самостійної роботи та критичного мислення. Важливою складовою формування STEM-компетентності є використання програмування та робототехніки у навчанні фізики. Це дозволяє учням створювати власні експерименти, моделі та проекти, що сприяє розвитку творчого мислення, інженерних навичок та здатності до роботи в команді. Важливим виступає зв’язок фізики з іншими STEM-дисциплінами, а цифрові технології допомагають відзначити цей зв’язок. Учні можуть вивчати фізику, використовуючи приклади з математики, хімії та інженерії, що робить навчання більш цікавим та зрозумілим. Формування STEM-компетентності учнів під час вивчення фізики за допомогою цифрових технологій є актуальною та необхідною завданням у сучасній освіті. Це сприяє розвитку глибокого розуміння фізичних явищ, розширенню навичок учнів у сфері науки та технології, що, у свою чергу, підготовлює нове покоління фахівців для розвитку сучасного суспільства. (en) The role of digital technologies in the educational process is now becoming an increasingly significant and integral part of the formation of students’ competencies in various sciences and disciplines. Their influence on the study of natural sciences, in particular physics, is especially important, since this discipline requires the development of analytical thinking, technical skills and the ability to solve complex problems. Digital technologies contribute to increasing the interactivity of physics lessons. The use of virtual laboratories, simulations and interactive programs allows students to experiment and observe physical phenomena in a safe environment. This helps to understand and remember the material, and also develops the skills of independent work and critical thinking. An important component of the formation of STEM competence is the use of programming and robotics in teaching physics. It allows students to create their own experiments, models and projects, which promotes creative thinking, engineering skills and the ability to work in a team. The connection between physics and other STEM disciplines is important, and digital technologies help to mark this connection. Students can study physics using examples from mathematics, chemistry and engineering, making learning more interesting and understandable. Formation of STEM competence of students during the study of physics with the help of digital technologies is a relevant and necessary task in modern education. This contributes to the development of a deep understanding of physical phenomena, the expansion of students’ skills in the field of science and technology, which, in turn, prepares a new generation of specialists for the development of modern society.
Інформаційно-цифровакомпетентність: зарубіжний та вітчизняний досвід
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Трифонова, Олена Михайлівна; Tryfonova, Olena Mykhaylivna
(ua) У статті висвітлено результати теоретичного аналізувизначення змісту поняття «інформаційно- цифрова компетентність» та аналіз зарубіжного і вітчизняного досвіду її формування у закладах освіти.ЗгідноКонцепції Нової українського школиінформаційно-цифрова компетентністьпередбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо). У статті визначено компоненти інформаційно-цифрової компетентності, зокрема, уміння, ставлення та навчальні ресурси. Акцентовано увагу на перспективності розвитку зазначеної компетентності у майбутніх фахівців спеціальності «Професійна освіта (Комп’ютерні технології)».