Перегляд {{ collection }} за Автор "Прибора, Тетяна Олександрівна"

Зараз показуємо 1 - 18 з 18

European Integration Processes for the Development of Future Foreign Language Specialists in the Information Society
(2021) Прибора, Тетяна Олександрівна; Prybora, Tetiana; Lazarenko, Natalia; Zadorozhna, Olga; Shevchuk, Аndrii; Sulym, Volodymyr; Rudnytska, Nataliya
(en) The article reveals and theoretically substantiates the trends of foreign language teachers’ professional training in universities of Ukraine in terms of European integration, which are systematized in three areas: macro-level (system of education), meso-level (universities) and micro-level (subjects of educational process). The article aims to substantiate the trends of foreign language teacher training in the context of European integration and the main directions of creative use of constructive ideas of European experience in the innovative development of education. The article lights up the system for improving foreign language teacher training in universities, which is based on updated goals, content and approaches to the implementation of basic concepts, principles and features of teacher training in European experience, enable us to improve the quality of teacher training, its competitiveness in the European labor market. In the article developed the conceptual model of strategic development of the university in the conditions of European integration. It is emphasized that information technologies provide great opportunities for the development of professional skills and intellectual potential of future professionals. At present, the computerization of the educational process in higher education institutions is considered as one of the first and most promising areas for improving the quality of education. The article offered directions of internationalization of educational activity of university in the conditions of European integration. Diagnostic tools for the development of the university in terms of integration into the European educational space, individual rating and ranking of structural units of the university have been developed; main directions of activity of the laboratory of the skill of the teacher of higher school and methodical recommendations on the creation and the organization of work of scientific laboratories.
Formation of Professional Competence of Future Primary School Teachers Against the Background of Large-Scale Military Aggression (a response to the challenges of the times)
(2023) Демченко, Юлія Миколаївна; Андросова, Наталя Миколаївна; Цуканова, Наталія; Прибора, Тетяна Олександрівна; Ткаченко, Ольга Михайлівна; Demchenko, Yulia; Androsova, Natalia; Tsukanova, Nataliia; Prybora, Tetiana; Tkachenko, Olga
(en) In contemporary European literature, the problem of shaping future educators against the backdrop of crisis (military) transformations has not been explored. Ukrainian teachers demonstrate valuable experience in the teaching under warfare conditions, which should be the subject of a separate study. In addition, the problem of the professional formation of future teachers is also relevant, given the numerous terminological debates between scientists. The article aims to analyze the formation of professional competence of future elementary school teachers against the background of large-scale military aggression. The work is formed on the use of theoretical pedagogical research methods. Noticeable attention is paid to the methods of generalization, abstraction, analysis, synthesis. Among the empirical methods, the methods of experiment and SWOT-analysis were used. With the help of the latter, the strengths and weaknesses of the formation of professional competence in the system of distance learning of future elementary school teachers against the background of military aggression are reflected. The results considered terminological discussions regarding the concept of “professional competence”, highlighted the main features of professionalism of modern teachers, analyzed the use of game techniques and their impact on the formation of important skills for future teachers, developed a training model to ensure maximum exposure to professional competence in future teachers. Inthe conclusion, it was noted that the appeal to game techniques allows to deepen the assimilation of professional competence, moreover, conducting games during the war has an additional psychological effect. The best training model for future teachers is to conduct distance learning sessions according to the established program, which provides an increase in the amount of practice and actualization of the experience of independent work.
Актуальні проблеми сучасного дитинства
(Мачулін, 2022) Радул, Ольга Сергіївна; Довга, Тетяна Яківна; Ткаченко, Ольга Михайлівна; Прибора, Тетяна Олександрівна; Цуканова, Наталія Миколаївна; Баранюк, Ірина Григорівна; Мельничук, Сергій Костянтинович; Андросова, Наталя Миколаївна; Шарапова, Тетяна Анатоліївна; Куркіна, Сніжана Віталіївна
У колективній монографії викладачів Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка представлено різноманітні напрями наукових досліджень у галузі дошкільної освіти: дошкільне виховання у сучасному світі, педагогіка дитячого здоров’я, етнопедагогічні аспекти виховання дітей, гуманістичні принципи в дошкільній педагогіці, педагогічні засади раннього розвитку дітей, специфіка розвивального середовища в закладі дошкільної освіти, перцептивні методи навчання в діяльності педагога дошкільної освіти, специфіка вивчення проблеми розвитку впевненості у дошкільному віці, розвиток творчих здібностей у дошкільників засобами музичного мистецтва. Колектив авторів сподівається, що представлені у монографії праці будуть корисними для викладачів, вихователів, учителів, студентів педагогічних навчальних закладів.
Актуальні проблеми сучасного дитинства
(Мачулін, 2022) Куркіна, Сніжана Віталіївна; Шарапова, Тетяна Анатоліївна; Андросова, Наталя Миколаївна; Мельничук, Сергій Гаврилович; Баранюк, Ірина Григорівна; Цуканова, Наталія; Прибора, Тетяна Олександрівна; Ткаченко, Ольга Михайлівна; Довга, Тетяна Яківна; Радул, Ольга Сергіївна
Деякі питання дослідження педагогічної ергономіки
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Прибора, Тетяна Олександрівна
(uk) У статті звертається увага на проблеми педагогічної ергономіки. Висвітлюються деякі макро- і мікроергономічні питання, розглядається вплив ергономічних факторів на навчання.
Естетичні можливості дисциплін професійної підготовки майбутнього педагога
(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Прибора, Тетяна Олександрівна
Організація дитячого самоврядування в освітніх установах інтернатного типу Укріїни І-ї третини ХХ століття
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Прибора, Тетяна Олександрівна
(uk) У статті звертається увага на проблему дитячого самоврядування в інтернатних закладах України І-ї третини ХХ століття, висвітлюються рівні, структура дитячого самоврядування, зміст роботи його органів.
Організація освітньо-розвивального середовища у закладах дошкільної освіти
(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Прибора, Тетяна Олександрівна; Prybora, Tetiana
(ua) У статті здійснено теоретичне дослідження і узагальнено практичний педагогічний досвід організації освітньо-розвивального середовища в закладах дошкільної освіти. Новизна статті полягає розроблені класифі-кації освітньо-розвивального середовища за хронологічною ознакою, яка включає два види: освітньо-просторове та освітньо-часове розвивальне середовище. До освітньо-просторового розвивального середовища належать дизайн території закладу, його будівлі та приміщення груп. У статті аналізуються загальні тенденції та особливості проектування інтер’єру приміщень закордонних закладів дошкільної освіти, які ґрунтуються на комплексному, поліфункціональному, екологічному і трансформаційному підходах. Детальна увага приділяється питанню зонування внутрішнього простору закла-дів дошкільної освіти України. Стверджується, що розподіл зон подібно до квартири (коридор, туалет-ванна, спальня, їдальня-вітальня, ігрова), притаманний українським ЗДО, є застарілим і не повністю відповідає новим освітнім реаліям. В результаті проведеного дослідження виділено дві групи предметного наповнення приміщення дошкільного закладу: обладнання загального призначення та освітні засоби. Наголошується, що для реалізації розвивального компоненту середовище конкретного приміщення повинно формуватися комплексно з урахуванням психофізіоло-гічних особливостей дітей даної вікової категорії. Аналіз педагогічної літератури дозволив встановити, що у роботах сучасних українських і зарубіжних нау-ковців та педагогів питання освітньо-часового розвивального середовища не висвітлюється. На думку автора освітньо-часове розвивальне середовище повинно ґрунтуватися на правильно організованому режимі дня, що передбачає логічну послідовність подачі режимних моментів, необхідних для нормального розвитку дитини дошкільного віку. Воно також повинно сприяти навчанню дитини орієнтуватися у часі, налаштуванню її вну-трішнього годинника, розвитку почуття порядку. Важливим елементом такого середовища є поєднання трьох блоків освітнього процесу: занять, спільної діяльності, самостійної діяльності. Звертається увага на те, що часове розвивальне середовище залежить від виду програми, її тривалості та віку дітей.
Освітні кейси : теорія і практика
(2024) Прибора, Тетяна Олександрівна
(ua) У навчальному посібнику представлена теорія і практика застосування освітніх кейсів для підготовки фахівців першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів зі спеціальності 012 Дошкільна освіта. Посібник складається з двох частин. У першій частині розглянуто теоретико-методологічні засади використання освітніх кейсів у закладі вищої освіти. У другій частині подаються освітні кейси, згруповані за п’ятьма напрямами виховання: фізичним, моральним, розумовим, трудовим та естетичним. Освітні кейси можуть використовуватись на лекційних і семінарських заняттях, при самостійній роботі студентів, під час навчальної та виробничих практик, екзаменів, а також на засіданнях гуртків педагогічної тематики. Навчальний посібник призначений для викладачів закладів вищої освіти, педагогічних коледжів та студентів.
Особливості жіночої освіти Єлисаветградщини ІІ половини ХІХ – початку ХХ століття
(2014) Прибора, Тетяна Олександрівна
(ua) Дослідником охарактеризовано особливості виникнення жіночих середніх навчальних закладів, проаналізовано чинники, які впливали на їх розвиток. Звертається увага на педагогічні умови, в яких відбувався цей процес. Автор розглядає типи початкових і середніх навчальних закладів, які діяли на території Єлисаветградщинив в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Серед початкових навчальних закладів на досліджуваній території діяли церковно-парафіяльні школи і початкові народні училища. Середні заклади були представлені народним училищем другого і першого розряду, що перетворилося на жіночу гімназію і жіночою учительською гімназією. У статті детально розглянуто створення, призначення, навчальний процес у жіночій Єлисаветградській гімназії.
Особливості підвищення кваліфікації вчителів в Німеччині
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Прибора, Тетяна Олександрівна
У статті розглядається зміст підвищення кваліфікації вчителів Німеччини, форми вдосконалення професійної майстерності шкільних учителів: навчальні курси, семінари, внутрішньо шкільні заходи з підвищенню кваліфікації, кооперативні заходи для шкіл, дистанційне підвищення кваліфікації, курси перекваліфікації, педагогічні конференції, педагогічна супервізія, модерація, "модель безперервного тренінгу", "Гамбургська модель", секвенції.
Особливості роботи соціального гувернера з тривожними дітьми
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Прибора, Тетяна Олександрівна
(uk) У статті звертається увага на роботу соціального гувернера з тривожними дітьми. Розглядається поняття тривожності, досліджуються її розвиток у дітей і складові, визначаються правила та ігрові техніки під час роботи з тривожними дітьми.
Педагогіка Марії Монтессорі: минуле і сучасність
(ФОП Піскова М. А., 2023) Радул, Ольга Сергіївна; Прибора, Тетяна Олександрівна; Андросова, Наталя Миколаївна; Завітренко, Долорес Жораївна
Принципи освітнього дизайну закладу дошкільної освіти
(2023) Прибора, Тетяна Олександрівна; Prybora, Tetyana Olexandrivna
(ua) У статті висвітлено поняття «універсальний дизайн» та наведені близькі до нього маловживані терміни, які характеризують різні його аспекти: «інклюзивний дизайн», «доступний дизайн», безбар’єрний дизайн», «дизайн для користувачів», «дизайн для всіх». характеризовано«універсальний дизайн в освіті» та «навчальний дизайн». Розмежовано поняття універсального дизайну в освіті (UDE), навчального дизайну та педагогічного дизайну. Перші два поняття подібні, приділяють увагу орієнтації навчального плану та навчальної програми на певну вікову категорію, а також на забезпечення засобів доступу і обробки інформації, які допоможуть засвоїти матеріал дітям. Педагогічний дизайн розглядається як процес аналізу потреб і цілей навчання та розробку систем викладання для задоволення цих потреб; галузь знань, в рамках якої досліджується і розробляється теорія про педагогічні стратегії, наука про створення підходів для розробки, реалізації, оцінки і збереження ситуацій, що забезпечують процес вивчення предметних блоків; реальність – від появи ідеї, що закладає основи педагогічної ситуації, до проведення аналізу та перевірки результатів щодо відповідності базовим потребам.Сформульовано авторське визначення поняття «освітній дизайн закладу дошкільної освіти» – вид освітнього дизайну, який передбачає створення ефективних умов для продуктивного та комфортного педагогічного процесу для всіх його учасників та попередження імовірних фізичних, психологічних, педагогічних, соціальних труднощів, які можуть виникнути у ньому. Спираючись на основні принципи дизайну, розроблені Центром універсального дизайну (штат Північна Кароліна), праці американських, німецьких, французьких фахівців в галузі ергономіки, вперше зроблено спробу систематизувати принципи освітнього дизайну закладу дошкільної освіти. Вважаємо, що освітній дизайн закладу дошкільної освіту повинен ґрунтуватися на принципі передбачуваності, принципі гнучкості і комплектації, принципі варіативності, принципі оптимізації фізичних зусиль, принципі безпечності, принципі активності, самостійності й творчості, принципі естетичності, принципі урахування вікових особливостей дітей, принципі індивідуальності, принципі взаємодії, принципі інклюзії, принципі емоційного комфорту. До кожного принципу освітнього дизайну закладу дошкільної освіти даються авторські визначення.
Проблема індивідуалізації виховання у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Прибора, Тетяна Олександрівна
В статті розглядається проблема індивідуалізації виховання у творчій спадщині В. О. Сухомлинського. Звертається увага на ставлення до дитини в навчально-виховному процесі, завдання індивідуалізації, гуртки - як форму роботи з реалізації творчих здібностей школярів.
Розвиток емоційного інтелекту майбутнього фахівця в закладі вищої освіти
(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Прибора, Тетяна Олександрівна
(ua) У статті висвітлено результати дослідження визначення рівня емоційного інтелекту студентів першого курсу першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня спеціальностей 013 Початкова освіта і 012 Дошкільна освіта Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка. Новизна статті полягає в узагальнені практичного педагогічного досвіду з розвитку емоційного інтелекту шляхом дисциплін професійної підготовки спеціальностей 012 Дошкільна освіта та 013 Початкова освіта зазначеного закладу. Досліджено формування емоційного інтелекту і емоційної компетентності на першому (бакалаврському) рівні під час вивчення дисциплін «Вступ до спеціальності», «Історія педагогіки (загальної та дошкільної), «Педагогіка дошкільна», «Педагогічна творчість», «Теорія та методика співпраці з родинами», «Основи педагогіки та дидактика», «Теорія та методика виховання», «Основи педагогічної майстерності», «Педагогічні технології в початковій школі» та на другому (магістерському) рівні – «Розвиток емоційного інтелекту дітей дошкільного віку», «Педагогіка партнетсва», «Імідж сучасного педагога» та гурткової роботи. Аналіз педагогічного досвіду дозволив встановити, що у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка під час підготовки педагогів спеціальностей 012 Дошкільна освіта та 013 Початкова освіта процес розвитку емоційного інтелекту не лінійний, а концентричний, що відображає логіка побудови фахових дисциплін у навчальному плані. При формуванні емоційної компетентності робиться основний акцент на напрацюванні досвіду, що відображається у змісті та методах роботи з здобувачами із зазначених дисциплін. Встановлено, що існує взаємозв’язок між проблемно-орієнтованими і активними педагогічними методами навчання та розвитком емоційного інтелекту студентів даних спеціальностей.
Форми підвищення кваліфікації вчителів у Німеччині
(2014) Прибора, Тетяна Олександрівна
(ua) У статті охарактеризовано організаційні форми підвищення кваліфікації вчителів у Німеччині. Звертається увага на обов’язковий мінімум часу, який повинен витрачатися вчителями на підвищення кваліфікації у федеральних землях Німеччини у порівнянні з деякими країнами Європи. З’ясовано, що у Німеччині підвищення кваліфікації вчителів орієнтоване на поширення курсів на базі Інтернету, активізацію методичної роботи відповідно до вимог часу. Розглядається мета, значення, особливості проведення таких традиційних форм як внутрішньошкільні і позашкільні та інноваційних форм підвищення кваліфікації як e-Learning, blended learning, модель безперервного тренінгу, модерація. Показаний взаємозв’язок між e-Learning і blended learning. Детально описані етапи проведення безперервного тренінгу.
Інтегроване навчання в історичному розвитку
(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Радул, Ольга Сергіївна; Прибора, Тетяна Олександрівна; Radul, Olga Serhiyivna; Prybora, Tetyana Olexandrivna
(ua) Інтегроване навчання є одним із видів організації навчання в усьому світі. У статті проаналізовано погляди на інтегроване навчання та їх реалізацію у зарубіжній і вітчизняній педагогіці ХІХ–ХХ ст. Доведено, що проблема інтегрованого навчання стала актуальною наприкінці ХІХ ст. Представники нової, реформаторської педагогіки Д. Дьюї, Г. Кершенштейнер висувають ідею застосовувати не предметне навчання, а інтегроване (комплексне), яке поєднує кілька навчальних предметів, об’єднаних однією темою. Г. Кершенштейнер пропонує організовувати навчальну діяльність дітей навколо конкретного соціально значущого завдання, у межах якого викладаються освітні предмети. Д. Дьюї інтегрований підхід до навчання обґрунтовує, спираючись на дитячі імпульси. К. Вентцель вважав, що метою навчальних закладів є створення таких умов, щоб кожний учень міг самостійно обирати з наук те, що йому потрібно в даний момент. П. Блонський вважав основним предметом у школі людинознавство (явища людського життя). З-поміж основних вимог діяльності нових шкіл на Заході була відмова від предметного навчання. Після Першої світової війни педагоги-новатори продовжують експерименти в галузі інтегрованого навчання у нових школах, переважно у початкових: О. Декролі у Бельгії (навчання за центрами інтересів), Г. Шарельман і Р. Штайнер у Німеччині, Р. Кузіне (метод вільної роботи групами), С. Френе («техніка Френе») у Франції та ін. У вітчизняній педагогіці інтегроване навчання активно обговорювалося та впроваджувалося у практику у 20-і роки ХХ ст. Реалізацією інтегрованого підходу стали комплексні програми, в основу яких було покладено вивчення трудової діяльності людей. З’ясовано, що проблеми комплексного та інтегрованого навчання серед українських педагогів найбільше розвивали Г. Іваниця, О. Музиченко, І. Соколянський. Г. Іваниця розглядав комплекс як поєднання різних життєвих явищ, для розуміння яких потрібно об’єднати відібрані для цього предмети навколо основної ідеї. О. Музиченко під комплексним навчанням розумів активне переживання дітьми миттєвостей – різноманітних епізодичних явищ навколишнього світу. І. Соколянський вважав, що основою інтеграції предметів повинні стати дитячі переживання сучасності. Я. Чепіга запропонував власний варіант комплексної програми для початкової школи, що ґрунтувалася на ідеї об’єднання навчального й виховного матеріалу у вигляді центральних ідей. (en) Integrated learning is one of the modes of organisation of learning in the whole world. The article presents the analysis of the views of integrated learning and their implementation in foreign and homeland pedagogy of the 19–20th centuries. It is proved that the issue of integrated learning became topical in the end of the 19th century. The representatives of the new pedagogy of reforms like J. Dewey and G. Kerschensteiner put forward the idea to use integrated complex learning rather than subject learning as it combines a number of school subjects having the same theme. Kerschensteiner suggests to organize children learning activity around the specific socially important task within which school subjects are taught. Dewey substantiates integrated approach to learning basing on children’s impulses. K. Venttsel thought that the main aim of educational establishments was the creation of the conditions for each student to be able independently choose from the sciences what they needed at that very moment. P. Blonsky considered the Humanities (phenomena of people’s life) to be the most important subject at school. The rejection of subject learning was among the basic requirements for new schools in the west. After WW I innovator-educators continued experimenting in the field of integrated learning in new schools mostly primary: J. O. Decroly in Belgium (learning by interest centres), H. Scharrelmann and R. Steiner in Germany and R. Cousinet in France (method of free group work), C. Freinet in France (‘Freinet technique’) and others. In Ukraine issues of integrated learning began to be actively discussed and implemented in 1920s. the outcome of the integrated approach implementation was the working out of integrated programs which based on the study of people labour activity. It has been found out that the complex and integrated learning issues were mostly worked on by such Ukrainian educators as I. Ivanytsya, O. Muzychenko, I. Sokolyans’kiy. I. Ivanytsya viewed complex as the combination of different life phenomena to understand which it is necessary to unite the selected for this objects around the basic idea. O. Muzychenko regarded integrated learning as children active experiencing of occasions – various episodic phenomena of the surrounding world. I. Sokolyans’kiy thought that children emotional experience of the present time was to be the ground for the integration of subjects. Ya. Chepiha suggested his own variant of the complex programme for primary school, which was based on the idea of the integration of study and instructional material in the form of central ideas.