Перегляд {{ collection }} за Автор "Ліштаба, Тетяна Василівна"

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Взаємодія традиційних та інноваційних технологій викладання сучасної української мови студентам в умовах кредитно-модульної системи навчання
(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Ліштаба, Тетяна Василівна
(uk) У статті досліджуються особливості використання інноваційних технологій у викладанні сучасної української мови студентам факультету іноземних мов, їхня взаємодія з традиційними методами навчання.
Гіпотаксис творів М. Коцюбинського як показник європейської орієнтованості української прози
(2022) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
(ua) У статті узагальнено погляди дослідників на особливості творчої манери М. Коцюбин-ського, на його досвід реформаторства в напрямі модерної європейської прози. У творі «Хо» виокремлено гіпотактичні конструкції з неприслівним зв’язком, розподі-лено їх за семантикою, простежено структурні особливості предикативних частин у межах складнопідрядних речень детермінантного типу. Досліджено функційне навантаження полі-предикативних одиниць із залежними частинами з обставинним значенням. Мова художніх текстів митця – один із яскравих прикладів широкого підходу до розвитку літературної мови. Європейська орієнтованість на вишуканість, психологізм, формальну стислість поряд із внутрішньою повнотою визначили неповторність стилю письменника, що виявляється в низці рис. У галузі синтаксису М. Коцюбинський подає неперевершені зразки того, як справжній художник словесно-стильовими образами повинен відтворювати великі картини життя. Різноманітними мовними засобами, зокрема синтаксично-стилістичними прийомами, пись-менник зображував найтонші психологічні нюанси. Аналіз уживання складних синтаксичних одиниць у тексті казки «Хо» засвідчив, що полі-предикативні конструкції з підрядним зв’язком досить продуктивно залучають для реалізації певної стилістичної мети. Речення з підрядними детермінантними частинами мають обставинний характер, тому виступають як поширені характеристики дії. Критерієм класифікації поліпредикатив-них речень із підрядними обставинними є функція підрядної частини як розгорнутого члена речення – обставини. Саме за виконанням залежною частиною відповідної обставинної функ-ції і розрізняють семантичні типи цих підрядних частин. У тексті казки «Хо» виокремлено складнопідрядні речення детермінантного типу із зна-ченням мети (фінальні), причини (каузальні), часові (темпоральні) як найчастотніші різновиди. Доведено, що предикативні частини підрядних причинових і мети зазвичай ускладнені, що справляє враження багатошаровості інформації. Позиція залежних компонентів у межах складнопідрядних детермінантних речень переважно фіксована – вони перебувають у постпо-зиції. Гіпотактичні одиниці з підрядними обставинними виконують важливе стилістичне завдання – розгорнуто характеризують розвиток дії.
Кольоративи в поетичному лексиконі Світлани Барабаш
(2022) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
(ua) Статтю присвячено дослідженню кольоративів як мовних одиниць. Визначено основні та периферійні лексеми, окреслено спектр сполучуваності кольоративів з іншими лексемами. Зʼясовано, що кольороназви в ліриці С. Г. Барабаш часом конкретні, а іноді ускладнені, переосмислені. Різноманітна гама основних кольорів, кілька змішаних допомагають поетесі передати власне знання про навколишній світ, узагальнити враження й “кольорові” образи. Доведено, що кожний колір створює навколо себе певне семантичне поле, певний склад думок письменниці, оскільки, крім смислової та описової функції, кольори, їхнє поєднання реалізують емоційну функцію, яка впливає на почуття людини і тим самим сприяє формуванню певного настрою. Проаналізовано взаємодію традиційного й індивідуально-авторського у вживанні кольоративів. Зазначено, що палітра кольорів С. Г. Барабаш характеризує її індивідуальну творчу манеру, визначає розширення сполучуваності компонентів із семантикою кольору із загальновживаними словами, що сприяє збагаченню ідейно-тематичного спектру поетичних творів авторки.
Культура мовлення та її роль у системі викладання лінгвістичних дисциплін у вищому навчальному закладі
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Ліштаба, Тетяна Василівна
(uk) У статті висвітлюються деякі аспекти формування мовної культури та професійно важливих якостей спеціаліста в руслі професійної підготовки вчителя-словесника.
Лексико-стилістичні особливості щоденникового дискурсу Володимира Винниченка
(2022) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огаренко, Тетяна Анатоліївна
(ua) У статті проаналізовано жанрові закономірності щоденникового тексту, визначено його лінгвостилістичні ознаки. Установлено, що точність і стислість викладу в інформаційному жанрі зумовлюється, перш за все, функціонуванням нейтральної суспільно-політичної лексики. Виявлено та проаналізовано мовні засоби, які сприяють посиленню загальної експресивності щоденникового тексту.
Метафора в структурі поетичного тексту Світлани Барабаш. Українська мова в сучасному науковому вимірі
(2020) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
(ua) У статті досліджено метафори, що доречно й яскраво передають настрій та характер авторського стилю відомої української поетеси, науковця Світлани Григорівни Барабаш. З’ясовано, що структура метафори залежить від того, які лексичні відношення вона виражає. Проаналізовано значення метафор у творах автора.
Мовленнєва культура – важлива складова успішної професійної діяльності сучасного фахівця
(КОД, 2018) Ліштаба, Тетяна Василівна; Лиштаба, Татьяна Васильевна; Lishtaba, Tetiana
(uk) Однією з важливих складових іміджу компетентного спеціаліста є культура мовлення загалом і культура професійного мовлення зокрема. Сьогодні, в епоху загальної інформатизації суспільства, украй важливо не тільки бути добре обізнаним у вузькій спеціальній сфері, а й уміти правильно формулювати думку, представляти її. Часто брак мовленнєвої практики стає на заваді вирішенню різноманітних робочих питань. Уміння створювати грамотні фахові тексти, проводити переговори, переконувати співрозмовника є запорукою успішної професійної діяльності. Саме таким потребам і відповідає зміст статті, метою якої є розглянути питання розвитку культури мовлення в студентів немовних спеціальностей педагогічних вищих навчальних закладів як складової професійної культури фахівців у процесі їх підготовки. У цьому зв’язку розкривається коло питань, які відносяться до культури мовлення, зокрема дослідження академічного мовлення. Надається аналіз наукових джерел, присвячених методичним пошукам ефективних шляхів підвищення рівня культури мовлення майбутніх фахівців. Пропонуються завдання для розвитку мовленнєвих умінь і навичок. Підкреслюється головна роль сучасного викладача — допомогти студентові оволодіти культурою мовлення, скоректувати його кроки на шляху пізнання норм мовленнєвого спілкування.
Мовленнєвий імідж тренера
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Ліштаба, Тетяна Василівна; Lishtaba, Tetyana Vasylivna
(ua) У статті висвітлено сутність іміджу з позицій лінгвістики на основі аналітичного огляду релевантних за тематикою наукових праць. Зауважено, що мовні ресурси відіграють важливу роль у процесі формування іміджу. Наголошено, що імідж тренера багато в чому залежить від його вкладу в підготовку видатних спортсменів, команд, розвиток теорії і методики спорту, його кваліфікації та авторитету. Зазначено, що важливою особливістю іміджу в спорті є вербалізація, яка виявляється через спортивний сленг у різноманітних формах. Доведено, що масштаби вербалізації при формуванні іміджу спортсмена залежать від рівня агресивності виду спорту. Окреслено, що тренерська діяльність – це процес безперервної взаємодії тренера та спортсмена. Вони разом працюють для досягнення поставленого результату. Важливим чинником їхньої ефективної взаємодії є комунікативна майстерність тренера.
Навчання перекладу як засіб удосконалення фахової комунікативної компетентності студентів мистецьких спеціальностей
(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Ліштаба, Тетяна Василівна
(uk) У статті проаналізовано дидактичні можливості навчального перекладу, представлено систему вправ, розраховану на розвиток комунікативної компетентності студентів мистецьких спеціальностей. Методично ефективно розроблений процес навчання перекладу підвищить рівень готовності студентів до професійної діяльності, сприятиме формуванню комунікативної компетентності фахівця на високому рівні.
Односкладні речення в щоденниковому дискурсі Володимира Винниченка
(2020) Ліштаба, Тетяна Василівна; Лиштаба, Татьяна; Lishtaba, Tetiana; Havaza, Natalia
(uk) У статті проаналізовано односкладні речення в «Щоденнику» Володимира Винниченка, які засвідчують своєрідність їх використання для вираження позицій, поглядів, настанов автора. Визначено функції вживаних синтаксичних конструкцій. Зазначено, що розглянуті типи односкладних структур, функціонуючи в тексті, збагачують його стилістичні можливості, створюють виразні напружені контексти, містять глибокий значеннєвий та емоційний потенціал.
Основні аспекти редагування текстів офіційно-ділового стилю на заняттях з дисципліни «українська мова (за професійним спрямуванням)»
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Ліштаба, Тетяна Василівна; Лиштаба, Татьяна Васильевна; Lishtaba, Tetiana Vasylivna
(uk) У статті проаналізовано специфіку редагування текстів професійної документації студентами нефілологічних факультетів ВНЗ на заняттях з дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» та запропоновано методику такого редагування. Розглянуто правила літературного слововживання та типові стилістичні порушення в текстах офіційно-ділового стилю.
Особливості функціонування прикметників у поезіях В. Симоненка
(2022) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огаренко, Тетяна Анатоліївна
(ua) У статті розглядаються прикметники як засіб творення мови художнього тексту, осо-бливості їхнього стильового функціонування в поезіях В. Симоненка. Зазначено, що в ракурсі когнітивно-дискурсивної парадигми відкрилися нові перспективи осмислення творчості поетів-шістдесятників. Зʼясовано, що витворення оригінальної та продуманої системи ад’єктивної образності є прикметною ознакою поетичної творчості Василя Симоненка – одного з яскравих пред-ставників шістдесятництва в українській літературі. Аналіз уживання навіть однієї час-тини мови засвідчує глибину, неодноплановість думки митця. У результаті проведеного аналізу було опрацьовано 1500 прикметників різних розрядів за значенням (якісних, відносних та присвійних). Частка вжитих автором відносних та якісних прикметників перевищує дві третини від загальної кількості проаналізованих ад’єктивних одиниць. Натомість, група присвійних при-кметників є значно меншою за обсягом. З-поміж окремо виділених тематичних груп поет тяжіє до використання прикметників, значення яких пов’язане із абстрактними поняттями, фізичними та колористичними характеристиками. Доведено, що В. Симоненко не тільки вживає прикметники в повному вияві граматичних категорій, але й закріплює їх специфічні для української мови можливості. Зокрема, віддзер-калюючи тенденцію до вживання в українській мові переважно стягнених форм прикмет-ників, автор теж активно ними послуговується. Проте в проаналізованих тестах зафіксо-вано й нестягнені форми прикметників жіночого та середнього роду, що застосовується не тільки з ритмомелодійною, але й зі стилістичною метою (надання мові піднесеного й урочис-того характеру). Наголошено, що багата прикметниками мовна палітра поезій митця виражає ставлення письменника до своєї нації і народу. Виступаючи необхідним компонентом означення імен-ників, прикметники збагачують мову, роблять її точною, багатою, виразною та виявляють велику стилістичну вагу у високохудожній формі вислову, у концентрації думки.
Синтаксеми з умовним значенням у реченнях займенниково-співвідносного типу
(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна; Ліштаба, Тетяна Василівна
(ua) У статті проаналізовано синтаксичний рівень поетичних творів А. С. Малишка. Узагальнено підходи до класи-фікації речень за структурним і семантичним принципами. Звернено увагу на особливості вживання в поезіях мит-ця синтаксичних одиниць з різною метою висловлювання: розповідних, питальних, спонукальних. Питальні речення в поезіях зазвичай не виконують свого прямого призначення – не формулюють питання, яке потребує відповіді. Вони несуть важливу стилістичну функцію – створюють ефект роздуму, наштовхують читача на міркування. Доведено, що окличні речення яскраво передають емоційний настрій автора, героя, а це забезпечує потуж-ний вплив поезії. З погляду структури А. С. Малишко вживає різноманітні конструкції. Речення, в яких функціонує тільки гра-матичний центр і відсутні другорядні члени, не продуктивні в поетичних текстах письменника. Частіше в поезіях А. С. Малишка вживаються речення з декількома другорядними членами для змалювання повної, яскравої картини. Помітною особливістю поезій письменника є вживання однорідних обставин місця, виражених прийменни-ково-іменниковими конструкціями. Аналіз текстів підтвердив, що потужними стилістичними ресурсами характеризуються речення з відокрем-леними членами речення. Оскільки відокремлюються тільки другорядні компоненти, то автор може, змінюючи місце, поширеність другорядних членів речення, ставити їх у позицію відокремлення і таким чином зосереджу-вати увагу на визначених характеристиках. Різні типи складних одиниць у поетичних текстах виконують неоднакову функцію. Складносурядні речення традиційно вживаються для зображення картин природи. Залучення тих чи тих сполучників сурядності дозволяє передати такі відношення, які запрограмовані письменником. Найпродуктив-ніше А. С. Малишко вживає складносурядні речення з єднальними сполучниками, завдяки яким передається зна-чення одночасності. Поряд зі складносурядними одиницями найпродуктивнішими реченнями для зображення природи є безспо-лучникові конструкції. Аналіз засвідчив, що для поезій А. С. Малишка характерним є вживання складнопідрядних речень розчленова-ного типу, в яких підрядні частини виражають різноманітні обставинні значення.
Синтаксис поезій А. С. Малишка
(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
(ua) У статті проаналізовано синтаксичний рівень поетичних творів А. С. Малишка. Узагальнено підходи до класи-фікації речень за структурним і семантичним принципами. Звернено увагу на особливості вживання в поезіях мит-ця синтаксичних одиниць з різною метою висловлювання: розповідних, питальних, спонукальних. Питальні речення в поезіях зазвичай не виконують свого прямого призначення – не формулюють питання, яке потребує відповіді. Вони несуть важливу стилістичну функцію – створюють ефект роздуму, наштовхують читача на міркування. Доведено, що окличні речення яскраво передають емоційний настрій автора, героя, а це забезпечує потуж-ний вплив поезії. З погляду структури А. С. Малишко вживає різноманітні конструкції. Речення, в яких функціонує тільки гра-матичний центр і відсутні другорядні члени, не продуктивні в поетичних текстах письменника. Частіше в поезіях А. С. Малишка вживаються речення з декількома другорядними членами для змалювання повної, яскравої картини. Помітною особливістю поезій письменника є вживання однорідних обставин місця, виражених прийменни-ково-іменниковими конструкціями. Аналіз текстів підтвердив, що потужними стилістичними ресурсами характеризуються речення з відокрем-леними членами речення. Оскільки відокремлюються тільки другорядні компоненти, то автор може, змінюючи місце, поширеність другорядних членів речення, ставити їх у позицію відокремлення і таким чином зосереджу-вати увагу на визначених характеристиках. Різні типи складних одиниць у поетичних текстах виконують неоднакову функцію. Складносурядні речення традиційно вживаються для зображення картин природи. Залучення тих чи тих сполучників сурядності дозволяє передати такі відношення, які запрограмовані письменником. Найпродуктив-ніше А. С. Малишко вживає складносурядні речення з єднальними сполучниками, завдяки яким передається зна-чення одночасності. Поряд зі складносурядними одиницями найпродуктивнішими реченнями для зображення природи є безспо-лучникові конструкції. Аналіз засвідчив, що для поезій А. С. Малишка характерним є вживання складнопідрядних речень розчленова-ного типу, в яких підрядні частини виражають різноманітні обставинні значення.
Специфіка викладання дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» студентам мистецького факультету
(Видавець Лисенко В. Ф., 2016) Ліштаба, Тетяна Василівна
(uk) У статті розкрито методику реалізації програми курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» на мистецькому факультеті (з урахуванням музичної термінології, відповідного словесного дидактичного матеріалу).
Стилістичні функції звертань у творах Лесі Українки
(2020) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна; Ліштаба, Тетяна Василівна
(ua) У статті вивчено стилістичні функції звертань як синтаксично ізольованих компонентів у текстах Лесі Українки. Визначено, що семантика звертань є визначальним фактором для реалізації конкретної стилістичної мети. Проаналізовано зв'язок функції звертання (апелятивної та експресивної) зі структурними особливостями цих компонентів. Досліджено функції звертань у складі стилістичних фігур.
Судентський соціолект як складник молодіжного сленгу м. Кіровограда
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Ліштаба, Тетяна Василівна
У статті розглядаються основні джерела формування і поповнення студентського соціолекту як складника молодіжного сленгу міста Кіровограда
Формування вмінь і навичок з актуальних видів професійної мовленнєвої діяльності
(КОД, 2019) Ліштаба, Тетяна Василівна; Lishtaba, Tatiana
(uk) У статті проаналізовано закономірність викладання курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» як дисципліни гуманітарного циклу студентам нефілологічних факультетів. Запропоновано систему методів і завдань, яка сприятиме формуванню професійного мовлення студентів на граматичному, лексичному, стилістичному рівнях; закріпленню набутих знань, виробленню найважливіших умінь, що складають основу мовленнєвої компетенції майбутнього фахівця.
Формування комунікативної компетентності майбутнього філолога в умовах ВНЗ
(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2017) Ліштаба, Тетяна Василівна; Lishtaba, Tetyana
(ua) Важливими питаннями навчальної діяльності магістрантів у процесі формування їхньої комунікативної компетентності є засвоєння майбутніми філологами термінологічного словника мовної, мовленнєвої комунікації, вивчення дефініцій комунікативних понять, висвітлення теоретичних засад комунікації, формування практичних комунікативних умінь і навичок. У статті обґрунтовано доцільність спрямувати навчальну діяльність студентів у комунікативно компетентнісному руслі; розкрито сутність основних комунікативних термінів, які є базовими в процесі формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя, – комунікація, мовна комунікація, інформація.
Формування мовної культури майбутнього спеціаліста-перекладача
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Ліштаба, Тетяна Василівна
(UA) У статті висвітлюються деякі аспекти формування мовної культури та професійно важливих якостей спеціаліста в руслі професійної підготовки перекладача.