Семантичні аспекти перекладу поезії Й. Бродського

Abstract

(uk) У статті розглядаються актуальні проблеми художнього перекладу: особливості відтворення мовленнєвого стилю автора, співвідношення контексту автора та контексту перекладача, збереження емоційного забарвлення, неспівпадіння стилістичної виразності слів в оригіналі та перекладі тощо. Відтворити у перекладі всі конструктивні елементи оригіналу неможливо – це б призвело до спотворення першотексту. Тож основна мета перекладу – досягти семантичної еквівалентності оригіналу, зберегти його експресивно-стилістичні ознаки та відбити неповторну індивідуальність художнього стилю автора. З одного боку, специфіка перекладу близькоспоріднених мов –спокуса, що вабить своєю легкістю, адже лінгвістична та ментальна близькість слов’ян повинна полегшувати процес перекладу. З іншого, навіть переклад на рівні близькоспоріднених мов, якими є російська та українська, також має свої особливості в функціонально-естетичному та формально-лінгвістичному аспектах. Ігнорування національно-мовних традицій, що визначають сутність хоч і генетично близької, але все ж таки іншої мови, при перекладі може призвести до значних ідейно-художіх втрат. Справжній перекладач, вносячи свої інтерпретації, використовуючи певні семантичні трансформації, через призму мови перекладу повинен відтворити національний дух оригіналу. У статті на конкретних прикладах аналізуються семантичні перетворення у процесі перекладу поезії російського поета Й. Бродського українською мовою. Бродському властиве недискриміноване ставлення до різних пластів російської мови. Його мова –сплав незвичайно різнорідних елементів: поет вводить у свої вірші архаїзми та вульгаризми, технічну термінологію та іншомовні слова. Тож, перекладати Бродського –справа складна, адже необхідно максимально передати російський текст, відтворити завуальовані цитати, гру слів та алюзії. Серед семантичних трансформацій найбільш поширені: семантичні заміни (у тому числі контекстуально-семантичні); антонімічні трансформації; опущення.

(ru) В статье рассматриваются актуальные вопросы художественного перевода: особенности отражения языкового стиля автора, соотношение контекста автора и контекста переводчика, сохранение эмоциональной окраски, несоответствие стилистической выразительности слов в оригинале и переводе и др. Воссоздать в переводе все конструктивные элементы оригинала невозможно –это бы привело к искажению первоисточника. Потому основная цель перевода – достичь семантической эквивалентности с оригиналом, сохранить его экспрессивно-стилистические особенности и отразить неповторимую индивидуальность художественного стиля автора. С одной стороны, специфика перевода близкородственных языков –соблазн кажущейся легкости в отличие от языков неродственных. С другой, даже перевод на уровне близкородственных языков, какими являются русский и украинский, также имеет свои особенности в функционально-эстетическом и лингвистическом аспектах. Игнорирование национально-языковых традиций, что определяютсущность хоть и генетически близкого, но все-таки другого языка, при переводе может привести к существенным идейно-художественным потерям. Настоящий переводчик, внося свои интерпретации и используя определенные семантические трансформации, через призму языка перевода должен воспроизвести национальный дух оригинала. В статье на конкретных примерах анализируются семантические преобразования в процессе перевода поэзии русского писателя И. Бродского на украинский язык. Среди семантических трансформаций самые распространенные: семантические замены (в том числе и контекстуально-синонимические); антонимические трансформации; опущения.

(en) This paper reviews the current problems of literary translation: special aspects of rendering of the author's style, correspondence between author's and translator's contexts, retaining the emotional colouring, mismatching of stylistic expressiveness of the source and target language words, etc. It is impossible to render all structural elements of the source language into target language –this would lead to a distortion of the source language content. So, the main objective of translation is to ensure that the target language content is semantically adequate to the source language content, while retaining itsstylistic and expressive features and conveying the author's unique style and individuality. On the one hand, the specificity of translation between cognate languages is the apparent ease that poses temptation to a translator, since the mental closeness of Slavs must be facilitating the translation. On the other hand, even a translation between cognate languages, which is particularly the case of Russian and Ukrainian, also has its peculiarities in terms of functionally aesthetic and formal linguistic aspects. The disregard of national language traditions determining the essence of a foreign, though geneticallysimilar, language may result in considerable loss of messages and artistic expression during translation. A true translator must, while introducing his or her interpretations and using certain semantic transformations, convey the national spirit of the original text by means of the target language. The paper uses the specific examples to review the semantic transformations during translation of poetry by Russian poet J. Brodskyi into the Ukrainian language. Brodskyi has an unbiased attitude towards different layers of the Russian language. His language is the blend of extraordinarily diverse elements: the p oet uses in his verses archaisms and vulgarisms, technical terms and loan words. So, translating Brodskyi is thedifficult task, because it requires that the Russian text be rendered to the greatest possible extent and all implicit quotes, word plays and allusions be reproduced. The most common semantic transformations include: semantic substitutions (including contextual-semantic); antonymic transformations; omissions.