Європейська конвенція про усиновлення дітей (переглянута): проблемні аспекти

Abstract

(ua) Стаття присвячена вивченню змісту Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої) та характеристиці проблемних аспектів реалізації окремих її положень в Україні. Проаналізовано основні праці вчених, об’єктом дослідження яких стало міжнародно-правове регулювання усиновлення. Визначено, що Європейська конвенція про усиновлення (переглянута) була схвалена 7 травня 2008 року на заміну Конвенції Ради Європи з питань усиновлення 1967 року задля прийняття спільних переглянутих принципів та практики стосовно усиновлення дітей з урахуванням відповідного розвитку в цій сфері протягом останніх десятиріч. Положення Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої) застосовуються до усиновлення дитини, яка на момент звернення усиновлювача про її усиновлення ще не досягла вісімнадцяти років, не перебуває й не перебувала в шлюбі, не перебуває й не перебувала в зареєстрованому партнерстві й не досягла повноліття. Встановлено, що основною метою при прийнятті рішення компетентного органу про усиновлення є його відповідність найвищим інтересам дитини. Визначено перелік осіб, яким надається право на усиновлення, мінімальний вік, різницю у віці між усиновлючачем та усиновленою дитиною, можливість повторного усиновлення, окремі аспекти процедури усиновлення за Європейською конвенцією про усиновлення дітей (переглянутою) та національним законодавством. Встановлено проблемні аспекти реалізації Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої) в Україні, зокрема, відсутність поняття «зареєстрованого партнерства», дозволу на усиновлення одностатевим парам тощо. Зроблено висновок, що Європейська конвенція про усиновлення (переглянута) є важливим міжнародним документом, який регулює відносини усиновлення з метою захисту прав дитини та забезпечення належної процедури усиновлення.(en) The article is devoted to the study of the content of the European Convention on the Adoption of Children (revised) and characterization of problematic aspects of implementation of some of its provisions in Ukraine. The author analyzes the main works of scholars whose research has focused on the international legal regulation of adoption. It is determined that the European Convention on Intercountry Adoption (revised) was adopted on May 7, 2008, to replace the 1967 Council of Europe Convention on Intercountry Adoption with a view to adopting common revised principles and practices relating to intercountry adoption, taking into account the relevant developments in this area over the past decades. The provisions of the European Convention on the Adoption of Children (revised) apply to the adoption of a child who, at the time of the adoptive parent’s application for adoption, has not yet reached the age of eighteen, is not and has not been married, is not and has not been in a registered partnership, and has not reached the age of majority. It is established that the main purpose of the decision of the competent authority on adoption is to ensure that it meets the best interests of the child. The author defines the list of persons enti tled to adoption, the minimum age, the age difference between the adoptive parent and the adopted child, the possibility of repeated adoption, and certain aspects of the adoption procedure under the European Convention on the Adoption of Children (revised) and national legislation. The author identifies problematic aspects of the implementation of the European Convention on the Adoption of Children (Revised), in particular, the absence in Ukraine of the concept of "registered partnership", the permission to adopt for same-sex couples, etc. It is concluded that the European Convention on Adoption (Revised) is an important international instrument regulating adoption relations with a view to protecting the rights of the child and ensuring a prope radoption procedure.