Форми громадського спілкування української сільської молоді (ХІХ – перша чверть ХХ століття)

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorОкольнича, Тетяна Володимирівна
dc.contributor.authorБосий, Олександр Михайлович
dc.contributor.authorОkolnycha, Tetiana Volodymyrivna
dc.contributor.authorBosyi, Oleksandr Mykhailovych
dc.date.accessioned2023-10-09T13:00:14Z
dc.date.available2023-10-09T13:00:14Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstract(ua) У статті проаналізовано форми громадського спілкування української сільської молоді у ХІХ – першій чверті ХХ століття, які мали усталені структуру, внутрішні механізми самоорганізації, забезпечували захист від руйнівних процесів, зокрема асиміляційних, оскільки систематичне безпосереднє засвоєння звичаєво-обрядової культури, етикетних норм та правил сприяло формуванню у молоді стереотипів поведінки, які були визначальним вектором виховання та соціалізації. У статті розглядаються такі форми спілкування української селянської молоді, як ярмарки, сільська церква, побратимство, посестринство, сусідство, земляцтво, вечорниці. Ярмарки виконували господарські функції, на ярмарках хлопці та дівчата знайомились, укладали шлюбні угоди. Водночас, ярмарки слугували постійним засобом різноманітної інформації та знань. Сільська церква завжди була одним із основних осередків консолідації громади, місцем інтенсивного спілкування сільської молоді. Побратимство та посестринство були своєрідними формами індивідуальної взаємодопомоги, в основі яких лежало духовне споріднення, що виникало між хлопцями та дівчатами внаслідок спільного здійснення певних обрядових дій релігійно-морального змісту. Звичаєм побратимства, посестринства відносини дружби і взаємодопомоги скріплювалися на все життя і ставали морально обов’язковими і священними, як і родинні зв’язки. Побратими і посестри брали участь у господарських і сімейних справах: вирішували питання сватання і одруження своїх дітей, допомагали при хворобі та матеріальних нестатках тощо. Такі відносини народна педагогіка трактувала як ідеально-показові, що протистояли корисливості, злобі. Сусідство та земляцтво, які належали до виду спорідненості, що характеризувало зв’язки за місцем народження та проживання. Інститут вечорниць свідчив про набуття соціалізацією якісно нових ознак, вимірів, зміну її загальної спрямованості. Поруч з іншими соціалізаційними аспектами (господарськими, соціальними, обрядовими), на перший план виступає комунікативний, визначальними моментами якого стають кохання та одруження, а також процес формування та регуляції гендерної поведінки в середовищі молодіжної громади; молодь отримувала певну свободу дій, уже не перебуваючи постійно під контролем батьків. Автори приходять до висновку, що молодіжні об’єднання, як форми громадського спілкування, посідали важливе місце у вихованні молоді. У парубків та дівчат формувалися естетичні уподобання, основи спільної та особистої поведінки, емоційний та інтелектуальний досвід, засвоювалася фольклорна спадщина. Дівчата та парубки краще пізнавали протилежну стать, опановували стиль та форми поведінки властиві дорослим, здобували певні знання та досвід у сфері особистих стосунків.uk_UA
dc.description.abstract(en) The article analyzes the forms of public communication of Ukrainian rural youth in the 19th and the first quarter of the 20th centuries, which had an established structure, internal mechanisms of self-organization, provided protection against destructive processes, in particular assimilation, since the systematic direct assimilation of customary and ceremonial culture, etiquette norms and rules contributed to the formation in youth stereotypes of behavior that were a determining vector of upbringing and socialization. The article examines such forms of communication among Ukrainian peasant youth as fairs, village church, brotherhood, sisterhood, neighborhood, community, evening parties. Fairs performed economic functions, boys and girls met at fairs, concluded marriage agreements. At the same time, fairs served as a permanent means of various information and knowledge. The village church has always been one of the main centers of community consolidation, a place for intensive communication of rural youth. Brotherhood and sisterhood were peculiar forms of individual mutual assistance, based on the spiritual kinship that arose between boys and girls as a result of the joint performance of certain ritual actions of a religious and moral content. By the custom of brotherhood, sisterhood, relations of friendship and mutual assistance were cemented for life and became morally binding and sacred, just like family ties. Brothers and sisters took part in economic and family affairs: they decided the matchmaking and marriage of their children, helped in case of illness and material shortages, etc. Folk pedagogy interpreted such relations as ideally demonstrative, opposed to selfishness and malice. Neighborhood and fellow countrymen, which belonged to the kind of kinship that characterized connections by place of birth and residence. The Institute of Veschernits testified to the acquisition by socialization of qualitatively new features, dimensions, and a change in its general orientation. Along with other aspects of socialization (economic, social, ceremonial), the communicative aspect comes to the fore, the defining moments of which are love and marriage, as well as the process of formation and regulation of gender behavior in the youth community; youth received a certain freedom of action, no longer being constantly under the control of their parents. The authors come to the conclusion that youth associations, as a form of public communication, occupied an important place in the education of young people. Boys and girls formed aesthetic preferences, the basics of joint and personal behavior, emotional and intellectual experience, learned folklore heritage. Girls and boys got to know the opposite sex better, mastered the style and forms of behavior characteristic of adults, gained certain knowledge and experience in the field of personal relationships.uk_UA
dc.identifier.citationОкольнича Т. В. Форми громадського спілкування української сільської молоді (ХІХ – перша чверть ХХ століття) / Тетяна Володимирівна Окольнича, Олександр Михайлович Босий // Наукові записки ЦДУ. Серія: Педагогічні науки : зб. наук. праць / МОН України, Центральноукр. держ. ун-т ім. В. Винниченка. - Кропивницький, 2023. - Вип. 209. – С. 66-70.uk_UA
dc.identifier.urihttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4960
dc.language.isoukuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПедагогічні науки;
dc.subjectмолодьuk_UA
dc.subjectформи спілкування української селянської молодіuk_UA
dc.subjectвечорниціuk_UA
dc.subjectземляцтвоuk_UA
dc.subjectсусідствоuk_UA
dc.subjectпосестринствоuk_UA
dc.subjectпобратимствоuk_UA
dc.subjectсільська церкваuk_UA
dc.subjectярмаркиuk_UA
dc.subjectevening partiesuk_UA
dc.subjectyouthuk_UA
dc.subjectforms of communication of Ukrainian peasant youthuk_UA
dc.subjectfairsuk_UA
dc.subjectvillage churchuk_UA
dc.subjectbrotherhooduk_UA
dc.subjectsisterhooduk_UA
dc.subjectneighborhooduk_UA
dc.subjectcommunityuk_UA
dc.titleФорми громадського спілкування української сільської молоді (ХІХ – перша чверть ХХ століття)uk_UA
dc.title.alternativeForms of social communication of ukrainian rural youth (XIX – first quarter of ХХ century)uk_UA
dc.typeArticleuk_UA

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Форми громадського спілкування української сільської молоді (ХІХ – перша чверть ХХ століття).pdf
Розмір:
628.13 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
11.12 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

Наукові видання каф-ри педагогіки та спеціальної освіти