Сучасний зміст фонологічної компетенції в компетентнісній моделі підготовки вчителів англійської мови в Україні

Abstract

(uk) Статтю присвячено опису сучасного змісту поняття “фонологічна компетенція” вчителя іноземної мови, представленого в “Супровідному томі” (2018) до “Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”(далі – ЗЄР) (2001) та новітніх наукових дослідженнях оволодіння іншомовною вимовою в межах компетентнісної моделі підготовки вчителя. Інновації у змісті фонологічної компетенції, які репрезентовано в Супровідному томі до ЗЄР, охоплюють відмову від використання вимови носія мови як еталону й інструменту контролю та введення нового критерію ‘intelligibility’ (дослівно: розбірливості), тобто коректності й адекватності вимови, необхідних і достатніх для успішного спілкування іноземною мовою, а також розробку нових дескрипторів фонологічної компетенції. Ці зміни зумовлюють особливу увагу до навчання тих сегментних і просодичних засобів іншомовної вимови, які, у першу чергу, впливають на зрозумілість мовлення.

(en) This paper provides a critical discussion of the content of the term “phonological competence” of a foreign language (henceforth is FL) teacher, currently used in the Companion Volume (2018) to the Common European Framework of Reference for Languages (henceforth is CEFR) (2001) and in recent research findings on pronunciation instruction to FL teachers within the framework of the competency-based model of EFL (English as a foreign language) teacher education. In Ukraine, there has been a shift towards competence as an aim of FL teaching in recent years, coupled with an increased focus on standards. The country’s teacher-training institutions of higher learning that offer FL education programs are implicitly oriented to the CEFR as the most widely used language proficiency framework in Europe. The recently published CEFR Companion Volume (henceforth is CEFR/CV) provides new scales for language activities that were not covered in the CEFR (2001) (online communication) and presents more elaborately defined plus levels, pre-A1 levels, and C levels of language proficiency. In the focus of this study, there are innovations in the content of the phonological competence that include a new scale of descriptors of phonological control with the emphasis on the importance of ensuring mutual intelligibility, but not achieving nativelike pronunciation and eliminating accent. Empirical research findings reveal the priority of the segmental or suprasegmental features for intelligibility that challenge the conventional pronunciation instruction practices and condition their changes. The ‘discerning pedagogy’ (term by Derwing (2018)) focusing solely on pronunciation problems that interfere with communication may prove successful, with certain techniques, e.g. high variability phonetic training, being especially beneficial. This article concludes with important implications for the EFL pre-service teachers’ pronunciation instruction in Ukraine.